15/228-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.07.08 Справа № 15/228-08.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойлтрейд-союз”, м. Суми
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційного підприємства «Спектр-СІП», м. Суми
про стягнення 43935 грн. 50 коп.
СУДДЯ Резниченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: Рухман О.В., довіреність №7 від 06.07.2008р.
Від відповідача: не з‘явився
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 43935 грн. 50 коп. заборгованості відповідно до п.2.7 договору №01/08 на відповідальне збереження від 01.08.2006р.
В дане судове засідання позивачем подано пояснення по справі щодо ринкової вартості однієї тони металобрухту чорного металу, яка на його думку складає 1345 грн. 02 коп.
Відповідач в засідання суду не з'явився, письмове пояснення по справі з огляду на додаткове пояснення позивача щодо ринкової вартості лому чорного металу, витребуване ухвалою суду від 01.07.2008р. в судове засідання не подав, тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
01.08.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №01/08 відповідального зберігання, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання майно на загальну суму 41372 грн. 34 коп., а саме: дізельгенератор установку ДГ 75-3, стріла, крановий електродвигун МТФ 412-8 22 кВт, крановий електродвигун МТФ 312-8 11 кВт, електродвигун АО 11,5 кВТ, металобрухт чорних металів, металобрухт міді.
Факт прийняття майна на зберігання підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Відповідно до п. 2.6 договору №01/08 від 01.08.2006р. відповідач був зобов‘язаний по першій вимозі позивача повернути у повному обсязі належної якості прийняте на зберігання майно, а п. 2.7 договору встановлено, що у випадку невиконання відповідачем п.2.6, останній відшкодовує вартість майна по ринковим цінам, що діють у м. Суми на день повернення, але не нижче вартості, визначеній у п.1.1 договору - 41372 грн. 34 коп.
У зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язків по поверненню майна, переданого на зберігання, позивач звернувся до господарського суду Сумської області із позовною заявою про зобов‘язання повернути майно. Рішенням суду від 20.12.2007р. по справ і№13/542-07 позовні вимоги були задоволені частково та зобов‘язано ТОВ ВКП «Спектр-Сіп» повернути ТОВ «Ойлтрейд-союз» майно на загальну суму 12004 грн. 26 коп., а саме: крановий електродвигун МТФ 412-8 22 кВт в кількості 4 шт., крановий електродвигун МТФ 312-8 11 кВт в кількості 1 шт., електродвигун АО 11,5 кВт в кількості 1 шт., металобрухт чорних металів в кількості 4,74 тони. В частині повернення іншого майна, переданого на зберігання, в задоволенні позову було відмовлено.
Відповідно до п. 3.1 договору строк дії договору №01/08 був встановлений до 31.12.2007р. У січні 2008р. та березні 2008р. позивачем направлялися листи з вимогою повернути майно. Однак, у зв'язку із невиконанням вимоги позивача щодо повернення йому відповідачем майна, переданого на зберігання, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення його вартості у розмірі 43935 грн. 50 коп.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:
Правовідносини, що виникають між сторонами, по зберіганню майна, регулюються главою 66 ЦК України.
Стаття 936 ЦК України визначає, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов‘язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ст. 942 ЦК України зберігач зобов‘язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Згідно із ст. 949 ЦК України зберігач зобов‘язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості, річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей, а стаття 953 ЦК України передбачає, що зберігач зобов‘язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Статті 950 та 951 ЦК України встановлюють відповідальність зберігача за втрату (нестачу) речі та порядок відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві. Так, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі – у розмірі її вартості, у разі пошкодження речі – у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Позивач, скориставшись правом на дострокове повернення йому речі, переданої на зберігання, 30.07.2007р. надіслав на адресу відповідача вимогу №30/07 про повернення йому майна, що було передано на зберігання за договором №01/08 від 01.08.2006р. Факт надіслання листа та отримання його відповідачем встановлений під час розгляду справи №13/542-07 за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Ойлтрейд-Союз” до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційного підприємства “Спектр-СІП” про стягнення 41372 грн. 34 коп. (абз. 4 мотивувальної частини рішення від 20.12.2007р. по справі №13/524-07). Згідно із ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Також, під час розгляду зазначеної справи було встановлено, та у рішенні суду зазначено, що відповідач не чинить перешкод по поверненню позивачу наступного майна: дизельгенератор установка ДГ754-3 в кількості 1 шт., стріла в кількості 1 шт., металобрухт міді в кількості 0,029 тон., що підтверджується листом відповідача № 236 від 13.08.2007 року.
Однак, після вирішення справи 313/542-07 у суді, відповідач не виконав зобов‘язання по поверненню майна, у зв‘язку із чим за наказом суду відкрито виконавче провадження.
При здійсненні виконавчих дій державним виконавцем 30.03.2008р. був складений акт про відсутність майна та зазначено, що майно, зникло біля шести місяців тому, за ним ніхто не наглядав.
Також відповідачем не повернуто інше майно за договором зберігання відносно якого було відмовлено у задоволенні позову по справі №13/542-07, та вартість якого заявлена позивачем до стягнення у даній справі, а саме: дизельгенератор установку ДГ754-3 (1 шт.), стріла (1 шт.), металобрухт чорних металів в кількості 22,377 тон, металобрухт міді в кількості 0,029 тон.
Тому, позивачем 21.01.2008р. була надіслана повторна вимога відповідачу за №4/08, в якій зазначено, що 06.02.2008р. представники позивача з‘являлися до відповідача для отримання майна за договором зберігання. Факт отримання повторної вимоги повноважним представником відповідача підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке приєднано до матеріалів справи.
06.02.2008р. відповідачем майно позивачу не повернуто.
04.03.2008р. позивачем направляється ще одна вимога про повернення майна за №7/08, в якій визначається час та місце повернення – 14.03.2008р., 10 год. 20 хв. зазначена вимога отримана відповідачем, що підтверджується матеріалами справи. Повернення майна 14.03.2008р. не відбулося.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у вищезазначених вимогах ставилося питання про повернення усього майна, переданого на зберігання, у тому числі і того, відносно якого було видано наказ суду по справі №13/542-07.
30.03.2008р., як зазначалося вище, державним виконавцем складено акт про відсутність у відповідача спірного майна.
Таким чином, відповідачем не виконано вимоги п. 2.6 договору №01/08 від 01.08.2006р., майно позивачу не повернуто. Тому, відповідно до ч. 1 ст. 951 ЦК України до відповідача застосовується відповідальність у вигляді відшкодування збитків, завданих позивачу втратою мана, переданого на зберігання, у розмірі вартості цього майна.
При визначенні вартості майна суд частково погоджується із доводами позивача в частині визначення вартості 22,377 тон металобрухту чорних металів та бере до уваги заперечення відповідача в цій частині.
Позивачем вартість металобрухту чорних металів визначена у розмірі 33565 грн. 50 коп. з урахування вартості, визначеної у довідці ТОВ «Промислова група РОСТ» (1500 грн/т).
Однак, вартість, за якою підприємство ТОВ «Промислова група РОСТ» має можливість закупити металобрухт чорних металів, не може вважатися ринковою ціною, що діє по м. Суми, так як ця вартість визначена позивачем взагалі без врахування та аналізу ринку металобрухту чорних металів по м. Суми та приписів ст. 951 ЦК України.
Тому, для визначення вартості металобрухту чорних металів, переданих на зберігання, судом застосовується вартість, яка була визначена сторонами при укладанні договору зберігання.
Враховуючи той факт, що за рішенням суду від 20.12.2007р. по справі №13/542-07 було зобов‘язано відповідача повернути позивачу майно: крановий електродвигун МТФ 412-8 22 кВт в кількості 4 шт., крановий електродвигун МТФ 312-8 11 кВт в кількості 1 шт., електродвигун АО 11,5 кВт в кількості 1 шт., металобрухт чорних металів в кількості 4,74 тони, на загальну суму 12004 грн. 26 коп., вартість іншого майна, переданого на зберігання, складає:
- за дизельгенератор установку ДГ754-3 (1 шт.) – 6564 грн. 00 коп.;
- за стріла (1 шт.) – 3516 грн. 00 коп.;
- за металобрухт чорних металів в кількості 22,377 тон – 18998 грн. 00 коп.
- за металобрухт міді в кількості 0,029 тон. – 290 грн., всього 29 368, 07 грн.
Тому, саме в частині стягнення 29 368, 07 грн. позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім заперечень щодо вартості металобрухту чорних металів, відповідач у відзиві на позовну заяву вказував на той факт, що позивач незважаючи на встановлену умовами договору плату за зберігання, жодного разу протягом строку його дії не здійснив оплату послуг відповідача. Тому, відповідач листом №236 від 13.08.2007р. попередив позивача про зняття з себе відповідальності за якісне збереження.
Однак, судом не може бути взяте до уваги зазначене заперечення відповідача, так як, по-перше, відповідач не позбавлений права в судовому порядку стягнути з позивача плату за зберігання, передбачену договором, по-друге, відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов‘язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов‘язання, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційного підприємства «Спектр-СІП» (м. Суми, вул. Тополянська, 21-А, код 14008643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойлтрейд-союз” (м. Суми, вул. Ковпака, б.85, кв. 71, код 33389924) 29 368 грн. 07 коп. боргу, 293 грн. 68 коп. витрат по держмиту, 78 грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову – відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю.Резниченко
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 10.07.08р.
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2008 |
Оприлюднено | 14.07.2008 |
Номер документу | 1803851 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Резниченко О.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні