Рішення

від 29.05.2008 по справі 15/228-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/228-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.05.2008                                                                Справа №  15/228-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Клепай З.В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", смт.Підволочиськ Підволочиського району Тернопільсокї області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України", смт.Каланчак Херсонської області  

про   стягнення 3139 грн. 98 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - не прибув

від   відповідача  - не прибув

          Позивач  звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ТОВ "Рис України", смт.Каланчак, 1004грн. - збільшену вартість виконаних робіт, у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості виконаних позивачем робіт в рахунок виконання позивачем по договору №49 від 11.04.07р., пеню за прострочення виконання зобов'язання в сумі 1004 грн. збитки від інфляції - 936грн.66коп. та 138грн.02коп.- 3% річних.

          Представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, в засідання не з'явився, причини неявки представника в судове засідання не повідомив.  

          Письмово позивач заявив клопотання про повернення йому із державного бюджету надлишково сплаченого державного мита.

          Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не представив.

          Зважаючи на те, що в матеріалах справи є всі необхідні для її розгляду докази, справа, відповідно до ст.75 ГПК України, розглядається без участі представників сторін.

          Розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

          11 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем укладений  договір на надання послуг відповідно до п.1.1 якого цей договір визначає умови виконання виконавцем, - позивачем по справі, робіт у погодженому з власником, відповідачем по справі об'ємів із застосуванням прогресивної техніки та технології. Пунктом 2 договору передбачено, що виконавець здійснює посів соняшника не менше 500га з 12.04.07р.

          На виконання умов договору позивач здійснив послуги по посіву соняшника по акту приймання виконаних робіт від 22.04.07р. на площі 308га та згідно акту виконаних робіт №35 від 25.04.07р. відповідач підтвердив виконання послуг у повному обсязі. Цим актом визначена вартість виконаних робіт - 20020 грн.

          Відповідно до п. 4.1. договору розрахунок між сторонами  проводиться попередньою оплатою у сумі 24000грн. та кінцевого розрахунку згідно акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця на протязі трьох днів з моменту підписання акту виконаних робіт, а за відсутності коштів - зерном базисних кондицій або іншою сільськогосподарською продукцією за згодою сторін  згідно акту виконаних робіт та цінами, що склалися на ринку сільгосппродукції на момент розрахунків  шляхом вивезення продукції транспортом замовника.

          19 квітня  відповідач здійснив попередню оплату  в сумі 15000грн., що підтверджується банківськими документами. Таким чином, залишок боргу у сумі 5020грн. він зобов'язаний був перерахувати у строк до 25.04.08р. Однак, господарський суд враховує той факт, що в акті виконаних робіт вартість виконаних робіт не вказана, оскільки роботи були виконані відповідачем у обсягах, менших  ніж  передбачено договором, а фактична вартість наданих послуг визначена в акті надання послуг №35 від 25.04.07р., то обов'язок відповідача оплатити надані послуги встановлюється до 27.04.07р. Фактично він розрахувався з позивачем 25.03.08р., тобто через 332 дня.

          Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України  господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.  

          Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Оскільки сторонами укладений договір про надання послуг, то на їх взаємовідносини розповсюджується глава 63 ЦК України. Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

          Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено  надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Оскільки на день звернення позивача з позовом сума основного боргу була відповідачем перерахована, то позивач просить на виконання п.4.4. договору стягнути з відповідача збільшену на 20% вартість робіт, що складає 1004 грн.

          Розглядаючи це питання господарський суд виходить із того, що відповідно до ст.189 ГК України -  ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Факт несвоєчасної оплати  виконаних робіт не є збільшенням грошової вартості виконаних робіт,  а у цьому випадку така сума, як при несвоєчасній оплаті наданих послуг сторони могли домовитись про відшкодування збитків, завданих несвоєчасною оплатою послуг у твердій сумі, але сторони про відшкодування збитків не домовлялись.

          За таких умов господарський суд не вбачає підстав для стягнення збільшеної ціни наданих послуг і сума 1002 грн. стягненню не підлягає.

          Позивач також просить стягнути пеню за прострочку платежу у сумі 1004гр.

          Відповідно до п.5.3 договору у випадку, якщо оплата буде здійснена пізніше термінів вказаних у договорі,  замовник  зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі 0,3% від суми заборгованості , але не більше 20%. Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1004грн. та підлягає стягненню.

          Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позивача збитки від інфляції складають 993грн., та підлягають стягненню. 3% річних складає 138грн.02коп. та підлягає стягненню.

          За таких умов  позов підлягає частковому задоволенню.

          Позивачем заявлено клопотання про повернення надлишково сплаченого держмита. Зважаючи на те, що позов заявлено на суму 3139грн.98коп. Відповідно до Декрету КМУ "Про державне мито" позивач повинен був сплатити 102грн. держмита. Фактично ним сплачено 325грн. державного мита, тому сума 223грн.підлягає поверненню позивачу із держаного бюджету.

          Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1.Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути ТОВ "Рис України", смт.Каланчак, Каланчацький р-н, вул. І.Кудрі, 3/12, р/р 2600811102, ОБЛ.Д. Райффайзен Банк "Аваль", МФО  352093, код 321242521148 на користь СТОВ "Терра", смт.Підволочиськ, Тернопільської області, р/рахунок 260002215 в ТОД Райффайзен Банк "Аваль", МФО - 338501, код ЄДРПОУ 30915955, 1004 грн., пені за прострочення виконання зов'язання,  три проценти річних від простроченої суми: 138,02 грн., збитки від інфляції 993,96 грн., 102грн. витрат по держмиту та 118грн. витрат на ІТЗ, всього 2355грн.98коп.

          3.В задоволенні суми 1004 грн. відмовити.

          4.Видати позивачу довідку на повернення із державного бюджету 223грн. держмита як надлишково сплаченого по платіжному дорученню №232 від 17.0308р. Видати довідку. Платіжне доручення залишити в матеріалах справи.

          5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          6.Рішення направити сторонам по справі.

Суддя                                                                                      З.В. Клепай

Дата підписання рішення 02.06.2008р.

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України