Рішення

від 26.08.2011 по справі 22/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/222

26.08.11

За позовом   Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

в особі           структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до                   Комунального підприємства «Київпастранс»

в особі           Служби енергетичного забезпечення

про                стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:      ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.2011р.);

від відповідача:  не з’явились;

26.08.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(надалі позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Енергогосподарства (надалі відповідач) 4 894, 11 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 190, 71 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 43, 10 грн., пені сумою 222, 68 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору №  230126 від 14.06.2002р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2011р. становила 4 894, 11 грн.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, пені, 3% річних, інфляційних збитків.

Відповідач в судові засідання у справі не з’являвся, до справи отримано відзив на позов у якому зазначено, що відповідач позов не визнає з тих причин, що відповідно до ст. 30 ЦПК України, стороною у справі може бути лише юридична особа, а Енергогосподарство було реорганізовано відповідно до наказу № 250 від 27.08.2004р. на відокремлений підрозділ Служби енергетичного забезпечення без права юридичної особи. З урахуванням зазначеного відповідач просив суд визнати відокремлений підрозділ Служба енергетичного забезпечення неналежним відповідачем у справі.

Зазначене судом взято до уваги, однак не має жодного відношення до спору що виник та розглядається судом, де відповідачем у справі є саме КП «Київпастранс», як юридична особа, та в даному випадку при повідомлених обставинах реорганізації Енергогосподарства з яким позивачем було укладено договір № 230126 від 14.06.2002р., особа якою представлений відповідач у спірних правовідносинах є Служба енергетичного забезпечення, як відокремлений підрозділ такої юридичної особи.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          14 червня 2002р. між АЕК «Київенерго»та Енергогосподарством КП «Київпастранс», яке є відокремленим підрозділом Служба енергетичного забезпечення Комунального підприємства «Київпастранс»укладено договір № 230126 на постачання теплової енергії у гарячій воді предмет якого визначений у розділі 1 договору і таким є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати  теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов’язаний своєчасно сплачувати.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «абонент» повертає в РВТ). Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 2 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію), і такі відповідачем у відношенні суми боргу в розмірі 4 894, 11 грн. що виникла за період з 01.01.2011р. по 01.06.2011р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002 року (п. 8.1. договору). В силу положень п. 8. 4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується  факт поставки позивачем відповідачу протягом  спірного періоду за договором теплової енергії на суму 13 684, 09 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням зарахованої оплати в сумі  7 717, 27 грн. в погашення боргу, який складає 4 894, 11 грн. при наявній переплаті станом на 01.01.2011р. в сумі 1 072, 71 грн..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 4) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення нарахованої за період з 01.01.2011р. по 01.06.2011р. суми основного боргу в розмірі 4 894, 11 грн..

У вказаному періоді для нарахування плати за  відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики № 1729 від 14.12.2010р., інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

В силу положень договору (п. 6.3.4) абонент (відповідач у справі) несе відповідальність за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладених в додатку № 4 договору.

Згідно з п. 7 Додатку № 4 абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) «енергопостачальною організацією»нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.  

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем виходячи з облікової ставки встановленої Постановою НБУ від 09.08.2010р. № 377 (7, 75%) у відношенні суми боргу по періодах їх виникнення - в межах встановленого законом строку (не більше ніж за 6 місяців) та складає 222, 68 грн. (розрахунок є додатком до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 190, 71 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 43, 10 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 230126 від 14.06.2002р. відповідачем не спростовано, у зв’язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, Набережне шосе 2, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31725604) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 260070130718 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627; 01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, ідент. код юрид. особи 00131305) 4 894, 11 грн. (чотири тисячі вісімсот дев’яносто чотири гривні 11 копійок) боргу за спожиту теплову енергію.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (03170, м. Київ, вул. Прилужна 6, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 03366552) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 222, 68 грн. (двісті двадцять дві гривні 68 копійок) пені, 190, 71 грн. (сто дев’яносто гривень 71 копійку) інфляційних збитків, 43, 10 грн. (сорок три гривні 10 копійок) 3% річних,  102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 30.08.2011