Постанова

від 11.07.2011 по справі 2а-2757/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 11 липня 2011 року           16:30           № 2а-2757/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання  Четвертак Я. І.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Стамір"

до

 Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

про

 визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н,  від 18.04.11, ;

від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 41,  від 23.03.11,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стамір»(далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2010р. № 0000271705/0/31095.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2010 р. було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 26.11.2010 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2010 р. позивачу відмовлено в поновленні пропущеного строку на звернення до суду та залишено без розгляду позовну заяву.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 року апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2010 р. скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2011 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено попереднє судове засідання на 24 березня 2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2011 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стамір»про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задоволено, поновлено пропущений строк звернення  до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2011 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-2757/11/2670 до судового розгляду у судовому засіданні на 01 червня 2011 р.

У судовому засіданні 01.06.2011 р. та 29.06.2011 р. оголошувалась перерва для надання додаткових доказів.

У судовому засіданні 11 липня 2011 р. представник позивача  підтримала позовні вимоги і просила позов задовольнити.  В обгрунтування позовних вимог зазначила, що фізичні особи –водії, які працювали з Позивачем в складі екіпажу за договорами оренди та суборенди транспортних засобів, не були найманими працівниками позивача за трудовим договором, оскільки були надані йому в складі екіпажу за договорами оренди (суборенди транспортних засобів з екіпажем) і податки з доходів таких осіб сплачувались контрагентами позивача, тому нарахування відповідачем податку з доходів фізичних осіб додатково ще і для сплати позивачем є неправомірним, в силу чого, податкового повідомлення-рішення від 27.08.2010р. № 0000271705/0/31095 підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, пояснила, що водії працювали у позивача на постійній основі, про що свідчать копії подорожніх листів, наданих представником відповідача у справі, відповідно, позивач був зобов’язаний оформлювати водіїв як своїх працівників відповідно до чинного законодавства України про працю, вважала позовні вимоги  необгрунтованими, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов,  Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

19 жовтня 2007 р. між ТОВ «Стамір»і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений Договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водіями). Відповідно до даного Договору,  ОСОБА_3 передав ТОВ «Стамір»в строкове платне користування для перевезення вантажів транспортні засоби разом з екіпажем (водієм).                     Дані транспортні засоби з екіпажем позивачем прийнято за Актом прийому-передачі до договору оренди транспортних засобів від 19.10.2007 р. До договору були укладені Додаткові угоди  №РОР-1107 від 17.11.2007 р. та  №РОР-1207 від 01.12.2007 р.

17 вересня 2009 р. між ТОВ «Стамір»і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений Договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм). Відповідно до даного Договору, ОСОБА_3 передав ТОВ «Стамір»в строкове платне користування для перевезення вантажів транспортні засоби разом з екіпажем (водіями). Дані транспортні засоби з екіпажем ТОВ «Стамір»прийнято  за Актом прийому-передачі до договору суборенди транспортного засобу від 17.09.2009 р.

12 листопада 2007 р. та 01 грудня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стамір»і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 були укладені Договір суборенди транспортних засобів №11071 та Договір № ТЗРІС-1207 суборенди транспортного засобу з екіпажем (водіями). За цими договорами транспортні засоби з екіпажем (водіями) передавались ТОВ «Стамір»в строкове платне користування. Дані транспортні засоби з екіпажем ТОВ «Стамір»приймало за Актами прийому-передачі до договорів суборенди транспортних засобів.

З 26 липня 2010 р. по 06 серпня 2010 р. ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на підставі направлення на перевірку від 26.07.2010 р. № 656, виданого ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Стамір»з питань дотримання вимог податкового законодавства та оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі у вигляді додаткових благ, у тому числі, внаслідок не укладення такою особою трудових договорів з найманою особою, згідно з Кодексом про працю України за період з 05.09.2007р. по 31.03.2010р.

11 серпня 2010 р. ДПІ у Дарницькому районі м. Києва за результатами перевірки складено Акт №5097/1705/35390973 про результати позачергової податкової перевірки ТОВ «Стамір»з питань дотримання вимог податкового законодавства та оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі у вигляді додаткових благ, у тому числі внаслідок не укладення такою особою трудових договорів з найманою особою, згідно з Кодексом про працю України за період з 05.09.2007р. по 31.03.2010р.

В зазначеному Акті перевірки відповідач вказує, що вищенаведені правочини позивач вчинив для приховання неоформлених працівників, які надавали водійські послуги ТОВ «Стамір», тому такі договори оренди та суборенди ТЗ з екіпажем є удаваними та вважаються нікчемними і слід керуватися нормами законодавства про працю щодо правочину, який сторони насправді вчинили. В Акті перевірки встановлено порушення ТОВ «Стамір»п. 8.1. ст. 8 та п. 19.2а ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. №889-ІV (в редакції, чинній  в період проведення перевірки) та нараховано податок з доходів фізичних осіб  за 2007р.-2010р. у сумі 8 250 грн.

На підставі Акту №5097/1705/35390973 27 серпня 2010 р. Відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000271705/0131095, яким визначив суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) 24 750, 00 грн. (8 250,00 грн. податку з доходів фізичних осіб,  16 500,00 грн. штрафних санкцій).

Представник позивача додатково пояснила, що у позивача не було обов’язку оформлювати з водіями трудові відносини, оскільки вони були надані йому у складі екіпажу разом із транспортним засобом, зазначила, що позивач приймав на роботу водіїв, з якими припинялися відносини у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 і ОСОБА_4, на підтвердження чого надала накази про прийняття на роботу водіїв та штатний розпис. Крім того, заперечуючи проти доводів відповідача стосовно нікчемності вищевказаних правочинів, представник позивача зазначила, що доказом дійсності правочинів оренди транспортних засобів з екіпажем є те, що були застраховані транспортні засоби та водії як такі, що перевозили небезпечний вантаж, а також те, що позивач укладав з контрагентами договори на перевезення вантажів та використовував надані транспортні засоби і водіїв для здійснення власної господарської діяльності.

Представник відповідача, не погоджуючись із доводами представника позивача, зазначила про те, що особи, які на постійній основі надають послуги підприємству, повинні бути оформлені саме як працівники у відповідності із законодавством України про працю. Крім того, представник відповідача стверджувала, що правочини оренди транспортних засобів з екіпажем є удаваними і сторони при їх укладенні не мали наміру здійснювати ті дії, які ними були передбачені.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному їх дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.     

          Відповідно до вимог п.п. 8.1.1 п. 8.1. статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

          Відповідно до вимог п. 19.2. ст. 19 вказаного Закону, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:  своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;  надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

          Стаття 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 2 статті 798 Цивільного кодексу України встановлено, що договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Стаття 805 Цивільного кодексу України визначає, що управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

Стаття 3 Цивільного кодексу України одним із засад цивільного законодавства передбачає свободу договору.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що чинне законодавство України  дозволяє сторонам укладати договір оренди транспортного засобу з екіпажем і обов’язок найму екіпажу та утримання екіпажу покладає на орендодавця.

Викладене спростовує доводи представника відповідача про те, що на позивача покладається обов"язок виступати податковим агентом осіб, які не перебувають з ним у трудових відносинах, проте, надають послуги як водії за відповідними договорами оренди та суборенди транспортних засобів з екіпажем.

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає наступні вимоги до змісту правочину (обов’язкові вимоги його чинності): зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 799 Цивільного кодексу України передбачає, що договір оренди транспортного засобу  укладається в письмовій формі.

Судом встановлено, що вище вказані договори оренди та суборенди транспортних засобів з екіпажем укладені в письмовій формі, зі змісту правочинів вбачається, що сторонами погоджені  істотні умови договору.

Суд також дійшов висновку, що посилання представника відповідача на те, що наявність в подорожніх листах вантажного автомобіля прізвищ водіїв є доказом обов’язковості перебування цих водіїв у трудових відносинах з позивачем, не є обгрунтованим,  оскільки подорожній лист, типова форма якого затверджена Наказом Мінтрансу, Мінстату України №488/346 від 29.12.1995 р. не свідчить про факт наявності будь-яких відносин між водієм і підприємством, а лише зазначає ПІБ водія та назву підприємства (не містить графи № договору, наказу про прийняття на роботу, тощо).    

Судом також встановлено, що позивачем здійснювалась оплата за вказаними договорами, транспортні засоби, що передавались в оренду за вказаними договорами були застраховані позивачем.

З огляду на вище викладене суд дійшов висновку про те, що вище вказані договори оренди та суборенди транспортних засобів, що укладалися між ТОВ «Стамір»та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не є удаваними і нікчемними і ТОВ «Стамір»не мало обов’язку оформлювати трудові відносини з водіями, які надавались позивачу у складі екіпажу разом із транспортними засобами згідно відповідних вказаних договорів оренди та суборенди транспортних засобів та не повинно виступати податковим агентом осіб, які надавались позивачу у складі екіпажу разом із транспортними засобами.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України,  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

       Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення,  не спростовано доводи представника позивача та не надано суду доказів порушення позивачем вимог п. 8.1. ст. 8 та п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб, в силу чого суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 94 КАС України,  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Стамір"  задовольнити повністю.

          2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва  № 0000271705/0/31095 від 27.08.2010 року.

          3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Стамір"   (ідентифікаційний код юридичної особи 35390973) за рахунок Державного бюджету України

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

У судовому засіданні 11 липня 2011 р. відповідно до положень частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 15 липня 2011 року.

Суддя                                                                                                Ю.Т. Шрамко