Рішення

від 31.08.2011 по справі 36/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/201

31.08.11

За позовом     Комунального  підприємства «Оренда»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз –Восток»

Про                       стягнення  12 752,94 грн.

          Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:  

Від позивача             ОСОБА_1 –по дов. №681 від 18.11.2010р.

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Комунального  підприємства «Оренда»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз –Восток» 12 752,94 грн. із яких: 12 536,49 грн. заборгованість по орендній платі, 216,45 грн. –пеня.

         Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач  в порушення умов договору оренди №646-2 від 18.12.2003р.  по не сплатив позивачу орендну плату за період з березня 2011р. по червень 2011р. у зв’язку з чим виник борг в сумі 12 536,49 грн.

         Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2011р. порушено провадження у справі № 36/201, розгляд справи призначено на 10.08.2011р.

        Представник позивача в судове засідання не з»явився.  Через відділ діловодство Господарського суду м. Києва від позивача  надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що представник позивача  перебуває у відпустці.

        Представник відповідача в судове засідання не з»явився. Заяв, клопотань  від відповідача на адресу суду не надходило.

        Відповідно  до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу,  розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

       Такими обставинами, зокрема є: нез»явлення в засідання  представників сторін.

       У зв’язку з неявкою в судове засідання   представників сторін, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 31.08.2011р.

       В судовому засіданні представник Комунального підприємства  надав докази часткової сплати відповідачем  суми основного боргу.

       Відповідач  письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду  про порушення провадження у справі від 19.07.2011 року та від 10.08.2011р.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення,  оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.  Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідач отримав 04.05.2011р., а ухвалу про відкладення розгляду справи –16.-08.2011р. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

      Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

      Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

         Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

18 грудня 2003 року між Комунальним підприємством “Оренда” (далі –позивач-2, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз-Восток” (далі –відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №646-2 (далі –Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1) на підставі розпорядження Подільської райдержадміністрації м. Києва від 18.12.2003 №1596 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду приміщення (будівлю, споруду), вартість якого визначена експертним шляхом, по вул. Нижній Вал, літ.В, на першому поверсі, площею 112.9  кв.м. для розміщення службових приміщень.

Згідно з п.1.4 Договору за користування орендованим приміщенням Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої на момент початку дії договору становить  1327,67 грн., крім того ПДВ-  265,53 грн., разом – 1592,20 грн.

Орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати фактичного використання об”єкта оренди, згідно акта приймання-передачі. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з врахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством (п.1.5 Договору).

Відповідно до п.2.5 Договору  Орендар зобов”язаний вносити орендні платежі в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності, не пізніше 30 числа поточного місяця на рахунок  Орендодавця.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач взяті на себе згідно Договору зобов’язання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 12536,49 грн., за період  з березня 2011р. по червень 2011р.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачем 29.06.2011р.  на рахунок позивача були перераховані кошти в сумі 850 грн. в рахунок погашення боргу по договору №646-1 від 18.12.2003р., а тому позивач безпідставно звернувся до суду з позовом в частині стягнення боргу в сумі 850 грн.

10.08.2011р. відповідачем на рахунок позивача були перераховані грошові кошти в сумі  890,00 грн.  за орендну приміщення по  №646-1 від 18.12.2003р., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають  задоволенню частково  з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст. 2, ст. 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна„ термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 3 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п.1, п. 3 ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.   

Згідно зі ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на день розгляду справи становить  556,07 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги  підлягають задоволенню частково  в сумі 556,07 грн.

Окрім того, у відповідності до п.5.2. Договору, за несвоєчасне внесення орендних платежів Орендар на користь Орендодавця сплачує пеню в розмірі 2% за кожний день прострочки.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”,  платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

        Розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань””).

Згідно розрахунку, наявного в матеріалах справи, за порушення строків внесення орендної плати відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню у розмірі 216,45 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

 Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються на  відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77,  п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -  

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги  задовольнити  частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  „Союз - Восток” (04070, м. Киїїв, Нижній Вал, 23-В офіс 40, м. Київ, вул. Лихачова, 1/27, код ЄДРПОУ 30305307) на користь Комунального підприємства “Оренда”(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 13, код ЄДРПОУ 31840749) 556 грн. 07 коп. заборгованості по орендній платі, 216 грн. 45 коп. –пені, 64  грн. 94 коп.  державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

         В частині позовних вимог про стягнення 890 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

         В решті вимог в позові відмовити.

         Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

         Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.        

Суддя

Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

01.09.2011р.