Постанова

від 10.12.2009 по справі 36/201

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 р. № 36/201

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого - судді Дерепи В.І.

суддів : Грека Б.М., - (доповідача у справі),

Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 13.10.09

у справі № 36/201

господарського суду м. Києва

за позовом Приватного підприємства " Троєщанин"

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про визнання договору недійсн им

за участю представників в ід:

позивача Павлик В.П. (директор)

відповідача ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Троєщанин" звернулося до гос подарського суду м. Києва з по зовом про визнання недійсним и договори співробітництва в ід 18.09.00 та доповнення до даного договору.

Рішенням господарського с уду м. Києва від 22.07.09 (суддя Троф именко Т.Ю.), залишеним без змі н постановою Київського апел яційного господарського суд у від 13.10.09 (колегія суддів у скла ді: головуючого-судді Андріє нка В.В., суддів: Буравльова С.І ., Вербицької О.В.), позов задово лено, договори визнані недій сними, оскільки при їх укладе нні мав місце дефект волі з бо ку Приватного підприємства " Троєщанин".

Не погоджуючись із судовим и актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господа рського суду України з касац ійною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направи ти на новий розгляд до суду пе ршої інстанції. Скарга мотив ована тим, що суди не звернули увагу на фактичне виконання сторонами договорів та на пр опуск строку позовної давнос ті.

Заслухавши суддю-доповіда ча, розглянувши та обговорив ши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами норм матеріального та процесуаль ного права, колегія суддів Ви щого господарського суду Укр аїни вважає, що касаційна ска рга підлягає задоволенню з н аступних підстав.

Судами встановлено, що в ма теріалах справи є два догово ри про сумісну діяльність ві д 18.09.00, підписані з боку ПП "Троє щанин" Савостіковою С.В. Судом встановлено, що на час підпис ання згаданих договорів дире ктором позивача був ОСОБА_1 (відповідач),

Савостіков а С.В. стала директором пізніш е (05.10.00). До того ж, підписи на цих договорах виконані не нею, а н евстановленою особою.

На підставі цих обставин, с уди дійшли висновку, що оспор ювані договори мають бути ви знані недійсними. Втім, колег ія суддів Вищого господарськ ого суду України вважає такі висновки передчасними, з огл яду на наступне.

Відповідно до ч. 7 Перехідни х положень Цивільного кодекс у України, до позовів про визн ання заперечуваного правочи ну недійсним і про застосува ння наслідків недійсності ні кчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло д о 1 січня 2004 року, застосовуєтьс я позовна давність, встановл ена для відповідних позовів законодавством, що діяло ран іше. Оскільки договір датова ний 18.09.00, то питання, пов'язані з його недійсністю мають регу люватися Цивільним кодексом УРСР.

Приписи цивільного законо давства станом на 2000 рік (рівно як і чинне законодавство) виз начали такі підстави недійсн ості угод: дефект форми (недот римання форми угод), дефект во лі (відсутність наміру уклад ати договір, перевищення пов новажень представником, поми лка, насильство), дефект зміст у (невідповідність угоди при писам законодавства, укладен ня договору з метою, суперечн ою інтересам держави і суспі льства).

Суди послалися на те, що осп орювані угоди є недійсними, о скільки мав місце дефект вол і, оскільки директор ПП "Троєщ анин" не підписував дану угод у, тобто, не мав на меті її укла дення та виникнення відповід них правових наслідків. Втім , такий висновок зроблений бе з врахування чинного на той ч ас законодавства та всупереч матеріалам справи.

Так, частиною 1 статті 63 ЦК У РСР передбачено, що угода, укл адена від імені другої особи особою, не уповноваженою на у кладення угоди або з перевищ енням повноважень, створює, з мінює і припиняє цивільні пр ава і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі да льшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення у годи особою, яку представляю ть, робить угоду дійсною з мом енту її укладення.

Вирішуючи спір, судові інст анції зазначені положення за конодавства чинного на час в иникнення спірних правовідн осин не врахували та належни м чином не з'ясували обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення справи, а с аме: чи було вчинено позиваче м юридично значимі дії, спрям овані на схвалення спірного договору. Крім того, судом не д ано належної правової оцінки тій обставині, що відповідач ем на виконання умов договор у передано обладнання, сплач увалися платежі за користува ння об'єктом нерухомості, які , в свою чергу, позивачем прийм алися без заперечень. Поза ув агою суду залишилися й інші д окази схвалення спірних дого ворів з боку ПП "Троєщанин" (а.с . 72, т.1), що свідчить про недотрим ання судами принципу всебічн ості та повноти судового роз гляду.

До того ж, судами не встанов лені дійсні обставини щодо з астосування строку позовної давності. Відповідно до ст. 71 Ц К УРСР, загальний строк для за хисту права за позовом особи , право якої порушено (позовна давність), встановлюється в т ри роки. Тобто, строк позовної давності для визнання спірн их договорів недійсними мав би закінчитися 19.09.03 (до набранн я чинності ЦК України). Закінч ення строку позовної давност і до пред'явлення позову є під ставою для відмови в позові (с т. 80 ЦК УРСР). Позовна давність з астосовується судом, незалеж но від заяви сторін (ст.75 ЦК УРС Р).

За таких обставин незрозум ілим є висновок судів щодо по дання позову в межах строків позовної давності. При цьому слід враховувати, що зміна ке рівництва ПП "Троєщанин" не зм інює перебігу строків позовн ої давності, оскільки сторон ою спору є саме це підприємст во, а не особисто директор, а в ідтак, ПП "Троєщанин" (у випадк у, якщо буде встановлено схва лення та виконання договорів ) не могло не знати про існуван ня угод, які воно виконує.

Відповідно до роз' яснен ь Пленуму Верховного Суду Ук раїни “Про судове рішення”, в икладених у пункті 1 постанов и від 29.12.76 № 11 - обґрунтованим в изнається рішення в якому по вно відображено обставини, щ о мають значення для даної сп рави, висновки суду про встан овлені обставини і правові н аслідки є вичерпними відпові дають дійсності і підтверджу ються достовірними доказами , дослідженими в судовому зас іданні. Визнаючи одні і відхи ляючи інші докази, суд має це о бґрунтувати.

Судові акти у справі цим ви могам не відповідають, а тому , підлягають скасуванню з нап равленням справи на новий ро згляд до господарського суду м. Києва.

На підставі викладеного т а керуючись ст.ст. 1115 - 11111, 113 Господ арського процесуального код ексу України, Вищий господар ський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб' єкта підприємницької діяльн ості-фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити, рішення госп одарського суду м. Києва від 22 .07.09 та постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 13.10.09 у справі № 36/201 скасув ати, справу направити на нови й розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий - суддя В. Дерепа

Судді Б. Грек

О. Подоляк