Рішення

від 05.09.2011 по справі 36/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/258

05.09.11

За позовом  1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

                    2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

                     3. Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_3           

до                  Публічного акціонерного товариства "ОТП банк"    

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору,  на стороні позивачів  -  

                    Закрите акціонерне товариство «Театральне»

про              зобов’язання звільнити частину нежитлового приміщення та стягнення

                    неустойки в розмірі 252 000, 00 грн.                                                                                                       

Суддя Трофименко  Т.Ю.

Представники:

Від позивача 1, 2, 3:    ОСОБА_4. -  дов № б/н від 05.07.2011 р.      

Від відповідача:         ОСОБА_5. - дов.№ б/н від 05.05.2011р.

Від третьої особи:     не з'явились

  Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва  передані позовні вимоги Фізичної особа –підприємець  ОСОБА_1, Фізичної особа –підприємець ОСОБА_2 та Фізична особа-підприємець  ОСОБА_3:

про зобов’язання Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» звільнити частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення № 30, загальною площею 116, 3 кв.м., згідно   поверхового плану, складеного Київським БТІ 28.04.2002 р. та відредагованого 24.11.2003 р.;

про зобов’язання Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»привести частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення № 30, загальною площею 116, 3 кв.м. у стан не гірший ніж він був на момент підписання акту прийому-передачі від 17.06.2008 р.;

про стягнення на користь Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1, Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 та  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з Публічного  акціонерного товариства «ОТП Банк» суми  неустойки в розмірі 252 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо передачі майна відповідно до умов договору суборенди № 01/0608 від 17.06.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.08.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

29.08.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що у позивачів відсутні підстави для розірвання договору суборенди № 01/0608 від 17.06.2008 р., а відтак –вимоги про  нарахування неустойки в розмірі 252 000, 00 грн. є також безпідставними.

У судовому засіданні 29.08.2011 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошена перерва до 05.09.2011 р.

01.08.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду представник позивача  в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій просить:

зобов’язати Публічне акціонерне товариства «ОТП Банк»звільнити частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення № 30, загальною площею 116,3 кв.м., згідно по поверхового плану, складеного Київським БТІ 28.04.2002 р. та відредаговано 24.11.2003 р.;

зобов’язати  Публічне  акціонерне товариство «ОТП Банк»привести частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення № 30, загальною площею 116, 3 кв.м. у стан не гірший ніж він був на момент підписання акту прийому-передачі від 17.06.2008 р.;

стягнути  на користь Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1, Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 та  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з Публічного  акціонерного товариства «ОТП Банк» суму  неустойки в розмірі 441 000, 00 грн.    

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим приймає її до розгляду.

Також, 05.09.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав суду доповнення до відзиву на позовну заяву,  в якому зазначає, що після направлення на адресу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»листів щодо припинення дії договору позивачами і надалі виставлялись рахунки на оплату оренди приміщення, які були оплачені відповідачем в повному обсязі, після чого сторонами підписані акти виконаних робіт.

У даному судовому засіданні представник позивачів  підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням збільшених позовних вимог.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що строк дії договору суборенди закінчився  14 травня 2001року. Після закінчення строку дії договору  відповідач орендовані приміщення не звільнив.

Представник відповідача проти позову заперечив  з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та доповненні до нього.  Заперечення мотивовані тим, що строк дії договору суборенди відповідно до додаткової угоди №3 до договору суборенди закінчується  30.11.2013року. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень  відповідач посилається на  сплату позивачем  суборенд них платежів після 14.05.2011р. та підписання між сторонами  актів виконаних робіт.

Представник третьої особи у судове засідання не з‘явився. Через відділ діловодство Господарського суд м. Києва від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення на позову заяву.

Відповідно до даних пояснень третя особа просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, розгляд справи здійснювати без участі її представника.

У судовому засіданні 05.09.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

           Згідно  ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

         Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

         Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

         Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

         більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

17.06.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Театральне»(далі третя особа)  та Фізичною особою  –підприємцем  ОСОБА_1 (орендар-1), Фізичної особою –підприємцем ОСОБА_2 (орендар-2), Фізичною особою –підприємцем  ОСОБА_3 (орендар -3) був  укладений договір оренди №18.

Відповідно до п.1.1 п.1 третя особа передала  орендарям в тимчасове орендне користування нежиле приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, приміщення №30, площею 116,3 кв.м. на першому поверсі пропорційно в рівних частинах.

Строк дії договору оренди визначений в  п.4.1 п. 4 договору –вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 14 травня 2011р.  

Відповідно до п. 1.4 договору орендар має право передати об»єкт оренди  в суборенду  на свій розсуд іншим юридичним та фізичним особам з використанням, що н6е суперечить чинному договору та законодавству України.  

17.06.2008 р. між Фізичною особою  –підприємцем  ОСОБА_1 (далі позивач -1), Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 (далі позивач -2), Фізичною особою –підприємцем  ОСОБА_3 (далі позивач -3) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк»(далі –відповідач) укладено договір суборенди № 01/0608, за умовами якого, суборендодавці передають суборендареві за плату у тимчасове користування (суборенда) для розміщення відділення суборендаря частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення № 30, загальною площею 116,3 кв.м., згідно по поверхового плану, складеного БТІ 28.04.2002 р. та відредагованого 24.11.2003 р.

Згідно п. 1.3. договору по цьому договору об’єкт суборенди надається суборендарю на термін дії цього договору  і підлягає поверненню суборендодавцям після припинення дії цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору передача об’єкту суборенди суборендодавцями, прийняття його суборендарем і повернення об’єкту суборенди при припиненні або розірванні даного договору оформлюється актами прийому-передачі, підписаними суборендодавцями та суборендарем.

Пунктом 3.1. договору сторони домовились, що по даному договору суборендарем вноситься: а) плата за суборенду.

Згідно з п. 3.2. договору загальний розмір щомісячної плати за суборенду об’єкту суборенди з урахуванням п. 4.3.1. договору  складає 112 811 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 14.05.2011 р.

          Пунктом 6.3. договору передбачено, що даний договір може бути розірваний у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також  - за ініціативою однієї із сторін протягом двох календарних місяців після направлення іншій стороні відповідного письмового повідомлення про дострокове припинення дії даного договору, з урахуванням  п. п. 8.6., 8.7. цього договору.

17.06.2008 р. позивачі передали, а відповідач прийняв об’єкт оренди розташований на першому поверсі  будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького,  буд. 30/10, нежитлове приміщення  № 30, загальною площею 116,3 кв.м.,  що підтверджується актом прийому-передачі приміщень та відповідно до п. 2  якого, сторони домовились, що приміщення знаходиться в повністю придатному для використання, відповідно до умов договору стані: в приміщенні виконані оздоблювальні роботи, на стелі змонтовані підвісні потолки «Армстронг»; підлога мощена керамічною плиткою; встановлені арочні, ламіновані під дерево, метало пластикові вікна; вхідна група дві метало пластикові двері, ламіновані під дерево; в приміщенні оздоблені санвузли, приточно-витяжна вентиляція, система реверсного кондиціювання з функцією підігріву (опалення); до приміщення підведено новий силовий кабель, потужністю 35 кВт, встановлені всі необхідні точки підключення, електроарматура, розподільчі скриньки, встановлені лічильники обліку холодного водопостачання та електропостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі отримали лист від 04.04.2011 р. від Закритого акціонерного товариства «Театральне»,  в якому  власник зазначає, що  договір оренди № 18 від 14.06.2008 р., укладений між ним та Фізичною особою –підприємцем  ОСОБА_1, Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2, Фізичною  особою-підприємцем  ОСОБА_3 припиняє  свою дію 14.05.2011 р.

У зв’язку з отримання даного  листа позивачі направили на адресу відповідача листи, які 08.04.2011 р. та 31.05.2011 р. відповідач отримав. В даних листах позивачів  зазначено, що у зв’язку з закінченням 14.05.2011 р. терміну дії договору оренди № 18 від 14.06.2008 р., укладеного між  Закритим акціонерним товариством  «Театральне»та Фізичною особою –підприємцем  ОСОБА_1, Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2, Фізичною  особою-підприємцем  ОСОБА_3, термін дії договору суборенди  №  01/0608  від 17.06.2008 р. також припиняється 14.05.2011 р., за таких підстав  просять звільнити орендоване приміщення     

Відповіді на вищезазначені листи позивачі не отримали.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі зазначають, що у зв’язку з закінченням термін дії договору суборенди  №  01/0608  від 17.06.2008 р., Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» зобов’язано повернути орендоване приміщення суборендодавцям, привести орендоване приміщення у стан не гірший, ніж він був на момент підписання сторонами акту прийому-передачі від 17.06.2008 р. та сплатити неустойку за час прострочення користування річчю в розмірі 441 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки договір оренди № 18 від 14.06.2008 р., укладений між Закритим акціонерним товариством  «Театральне»та Фізичною особою –підприємцем  ОСОБА_1, Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2, Фізичною  особою-підприємцем  ОСОБА_3 припинив свою дію 14.05.2011 р., то в силу вимог ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України термін дії договору суборенди  №  01/0608  від 17.06.2008 р.  також припинив свою дію 14.05.2011 р.

При розгляді справи судом встановлено, що  між сторонами по справі  30.12.2010р. була підписана додаткова угода до договору , а  саме строк дії договору суборенди було продовжено до 30.11.2013 року.

         Ст. 774 ЦК України встановлено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайом) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Пункт 6.1. Договору суборенди № 01/0608 від 17 червня 2008 року в редакції додтаковї угоди №3 від 30.12.2010р.  суперечить ст. 774 ЦК України та положенням п.п. 4.1. Договору оренди № 18 від 14 червня 2008 року, стосовно терміну дії договору.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у статті 203 ЦК України, зокрема, частина 1 передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи вищенаведене, пункт 6.1. Договору суборенди № 01/0608 від 17 червня 2008 року є нікчемним.

Згідно зі статтею 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п. 4.1.4 договору відповідач зобов’язаний після закінчення терміну дії договору , а також у випадку його дострокового розірвання, демонтувати всі встановлені при проведенні робіт відповідно до п. 4.1.6 договору конструктивні стіни та перегородки, повернути позивачем об’єкт суборенди в нормальному стані, без пошкоджень, крім пошкоджень, які виникли внаслідок природного зносу при користуванні об’єктом  суборенди у встановленому договором порядку, а також з урахуванням робіт, проведених на об’єкті згідно п. 4.1.6 договору, іншими умовами цього договору. При звільненні об’єкт суборенди повинен бути у стані не гіршому ніж він був на момент підписання акту прийому –передачі від позивачів відповідачу.

          За таких обставин, суд вважає, що на даний час у відповідача відсутні правові підстави користуватись вищевказаним приміщенням, а тому вимоги позивачів про звільнення Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»з частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення № 30, загальною площею 116, 3 кв.м. та  зобов’язання  привести вищезазначене приміщення  у стан не гірший ніж він був на момент підписання акту прийому-передачі від 17.06.2011 р підлягають задоволенню.

Крім того, позивачі просять  сплатити на користь позивачів  неустойку в розмірі подвійної плати за час прострочення користування річчю відповідно до договору суборенди  №  01/0608  від 17.06.2008 р. в сумі 441 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Тож, вимоги позивачів про стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за час прострочення користування річчю відповідно до договору суборенди  №  01/0608  від 17.06.2008 р. в сумі 441 000, 00 грн.  є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача в частині того, що строк дії договору суборенди не закінчився оскільки відповідач сплачує позивачам суборендні платежі по  спірному договору судом до уваги не приймаються  з огляду на те, що  відповідач в спірний період користувався  суборенд ним майном.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача  (ст. 49 ГПК України).

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

           Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_3 задовольнити повністю.

           Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код 21685166) звільнити частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 30/10, приміщення № 30, загальною площею 116,3 кв.м., згідно поверхового плану.

          Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код 21685166) привести частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 30/10, приміщення № 30, загальною площею 116,3 кв.м. у стан не гірший ніж він був на момент підписання Акту прийму-передачі від 17 червня 2008 року.

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства  «ОТП Банк»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код 21685166), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_2), Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_3 (АДРЕСА_4, код НОМЕР_3)  неустойку в  розмірі 441 000 (чотириста сорок одна тисяча) грн. 00 коп.,  4 495  (чотири тисячі чотириста дев’яносто п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

           Суддя

                                                                         Трофименко Т.Ю.

                                                      Повний текст рішення складений: 08.09.2011 р.