ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.08.11 р. Сп рава № 21/113-63
за позовом: Товариства з о бмеженою відповідальністю ” Транспортне підприємство ”М +К” м. Рівне
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальніст ю ”Мединський і К” м. Єнакієве
про стягнення 91 094, 1 грн.
Суддя Забарющий М.І .
Представники сторін:
Від позивача: не з' явились
Від відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю
В засід анні, яке відбулось 03.08.2011р., згід но ст.77 ГПК України
оголошу вались перерви до 10.08.2011р. та до 17. 08.2011р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, товариство з обмеж еною відповідальністю ”Тран спортне підприємство ”М+К” м . Рівне, звернувся до суду з по зовом про стягнення з відпов ідача, товариства з обмежено ю відповідальністю ”Мединсь кий і К” м. Єнакієве, 79 997, 47 грн. бо ргу, 3 939, 6 грн. пені, 2 117, 19 грн. річни х та 5 039, 84 грн. інфляційних.
В обґрунтування своїх вимо г позивач посилається на:
- невиконання відпові дачем своїх зобов' язань щод о оплати вартості перевезень товару - ”плити кристалізато ра МНЛЗ” з м. Маріуполя до м. Бр ешія (Італія) згідно міжнарод них товарно-транспортних нак ладних (далі-МТТН) CMR №006232, № 006285 та № 006195 - перевезення були здійсне ні на підставі заявок відпов ідача;
- направлення відпові дачу рахунків, МТТН та актів в иконаних робіт;
- ст.ст. 509, 525-527, 530, 625, 909, 920 Цивіль ного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 193, 198, 2 31, 307 Господарського кодексу Ук раїни (далі - ГК України).
Відповідач вимоги по зивача не визнав, тому що: у 2009р . позивачу було перераховано 12 000 грн.; між сторонами не існує письмової домовленості щодо можливості стягнення пені, щ о унеможливлює нарахування і стягнення останньої; позива ч не надсилав відповідачу ор игіналів рахунка, актів вико наних робіт та CMR; за рахунками № 5320 від 31.12.2009р. та № 5321 від 31.12.2009р. від сутні CMR, тому акти виконаних р обіт не підписані; зважаючи н а норми ст.613 ЦК України можна з робити висновок, що строк опл ати послуг не настав; згідно с т. 613 ЦК України боржник за грош овими зобов' язаннями не спл ачує проценти за період прос трочки кредитора; розрахунок інфляційних зроблений непра вильно - без врахування метод ики Верховного суду України, викладеної в листі № 62-97 від 03.04.19 97р.
Дослідивши матеріали сп рави та вислухавши пояснення представника відповідача, с уд встановив:
Згідно заявок відповідача від 04.12.2009р., підписаних обома ст оронами, позивач здійснив пе ревезення вантажу з м. Маріуп оля до м. Брешія (Італія), що під тверджується МТТН (CMR) МК № 006232, № 0 06285 та № 006195 на загальну суму 79 997, 43 г рн. Факт надання послуг підтв ердив і відповідач, частково оплативши ці послуги, та зазн ачивши про це у 1-му абзаці від зиву на позов.
В усіх трьох заявках на пер евезення вантажу є вказівка на договір № МПЕ від 04.12.2009р. На за пит суду з цього приводу пози вач дав відповідь, що такий до говір не укладався. Відповід ач теж не надав суду такого до говору. У зв' язку цим, суд дій шов висновку, що за кожним пер евезенням окремо за кожною М ТТН було укладено договори п еревезення (ч.2 ст.307 ГК України) , а кожна заявка є невід' ємно ю частиною цих договорів.
У пункті 7 заявок сторони ви значили, що розрахунок здійс нюється після 10 банківських д нів після отримання оригінал ів рахунка, акта виконаних ро біт, CMR. Позивач стверджує, що на діслав ці документи відповід ачу 14.01.2010р., про що свідчить пошт ова квитанція від 14.01.2010р. та лис т Рівненської дирекції УДППЗ ”Укрпошта” від 07.10.2010р. № 318. Відпо відач підтвердив факт отрима ння цього листа (див. поясненн я по справі № 82-юр від 09.08.2011р.), одна к зазначив, що у нього не збере глося інформації, які саме до кументи були всередині конве рта. Оскільки відповідач не н адав суду вичерпну інформаці ю, що саме він отримав від пози вача за цим поштовим відправ ленням, суд вважає доведеним факт відсилки відповідачу д окументів, перелічених у п.7 за явок. Зважаючи на викладене, с уд дійшов висновку, що відпов ідач повинен був оплатити по зивачу вартість перевезення до 02.02.2010р. включно.
Відповідач платіжними дор ученнями № 3191 від 16.09.2010р., № 3085 від 10.0 9.2010р., № 2059 від 21.06.2010р., № 2121 від 24.06.2010р. та № 1480 від 27.04.2010р. перерахував пози вачу 12 000 грн. в рахунок оплати п еревезень. Тому суд стягує з в ідповідача на користь позива ча 67 997, 43 грн. боргу. В решті вимог щодо стягнення боргу суд поз ивачу у позові відмовляє у зв ' язку з необґрунтованістю.
Статтею 1 Закону України ”П ро відповідальність за несво єчасне виконання грошових зо бов' язань” встановлено, що платники грошових коштів спл ачують на користь одержувачі в цих коштів за прострочку пл атежу пеню в розмірі, що встан овлюється за згодою сторін. А налогічна норма міститься у ч.4 ст.231 ГК України. Позивач не н адав доказів того, що сторони домовились щодо можливості стягнення пені у конкретному розмірі. Суд не приймає до ув аги посилання позивача на ч.6 с т.231 ГК України, оскільки в ній н е визначається конкретний ро змір пені, яка підлягає стягн енню, а встановлюється лише м етодологія вирахування пені у разі наявності домовленос ті сторін щодо стягнення пен і. У зв' язку з цим, суд відмов ляє позивачу у позові щодо ст ягнення пені.
Згідно ст.625 ЦК України суд с тягує з відповідача на корис ть позивача 1 957, 9 грн. річних та 5 039, 84 грн. інфляційних. В решті в имог щодо стягнення річних с уд позивачу у позові відмовл яє, оскільки при вирахуванні цих похідних не враховано пл атежі, здійснені відповідаче м.
Суд не приймає зауваження в ідповідача щодо невірного ви рахування інфляційних, оскіл ьки: не надано контррозрахун ку цієї складової; не зазначе но, у чому саме припустився по милки позивач. Крім того, при п ерерахунку інфляційних з ура хуванням платежів, здійснени х відповідачем, сума нарахов аних платежів не перевищує н еобхідну суму.
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230, 231, 306- 308 Господарського кодексу Укр аїни, ст.ст. 530, 625 Цивільного коде ксу України, ст.1 Закону Україн и ”Про відповідальність за н есвоєчасне виконання грошов их зобов' язань” та керуючис ь ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з товариства з обм еженою відповідальністю ”Ме динський і К” (м. Єнакієве, пр. Г ірників, 42, р/р 260097005 у ДОД АТ ”Райф файзен Банк Аваль” м. Донецьк , МФО 335076, ЄДРПОУ 32276975) на користь т овариства з обмеженою відпов ідальністю ”Транспортне під приємство ”М+К” (юридична адр еса: м. Рівне, вул. Гагаріна, 30; фа ктична адреса: м. Рівне, вул. Че рняка, 14; р/р 26002248444001 у Рівненській філії ПАТ КБ ”Приватбанк” м. Рівне, МФО 333391, ЄДРПОУ 25318111) - 67 997 грн. 43 коп. боргу, 1 957 грн. 90 коп. р ічних, 5 039 грн. 84 коп. інфляційних , 749 грн. 95 коп. витрат на сплату д ержмита та 194 грн. 29 коп. витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу.
В решті вимог позивачу у поз ові відмовити.
Суддя Забарющий М.І.
< Список > < Дов ідник >
< Список > < Довід ник >
В судовому засіданні 17.08.2011р . проголошено вступну та резо лютивну частини рішення. По вний текст рішення складено та підписано 22.08.2011р.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2011 |
Оприлюднено | 21.09.2011 |
Номер документу | 18192747 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Забарющий М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні