Рішення

від 08.09.2011 по справі 13/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/216

08.09.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС»

до   Приватного підприємства «Укрчайпром»  

про стягнення заборгованості

                                                                                  Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача      ОСОБА_1. –дов. № 20 від 12.12.2010 р.

від відповідача  не з’явився

В судовому засіданні 08.09.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

                                                 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СКС»з позовними вимогами до Приватного підприємства «Укрчайпром»про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 4 436,47 грн. –основного боргу, 49,24 грн., 470,42 грн. –3% річних та судові витрати.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечень на позовні вимоги на надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

                                                           ВСТАНОВИВ:

29.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СКС»(далі –позивач, постачальник) та Приватним підприємством «Укрчайпром»(далі –відповідач, покупець) укладено договір поставки № 1223  (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передавати у власність покупця товар (надалі –товар), а покупець зобов’язується приймати та оплачувати його. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в товарно-транспортних накладних (далі –ТТН), які оформлюються постачальником відповідно до поданого покупцем замовлення.

Пунктом 2.1 договору, сторони передбачали, що товар передається покупцю окремими партіями на підставі ТТН, яка оформлюється згідно замовлення. Замовлення на товар передається покупцем та приймається постачальником по телефону або через представника постачальника. Прийняття товару здійснюється шляхом підписання покупцем особисто або через уповноважених осіб ТТН, виписаної постачальником (п. 2.2 Договору).

Право власності на товар переходить покупцеві у момент підписання ним ТТН, визначено п. 2.4 Договору.

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом –4 Договору, відповідно до якого оплата товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту передачі партії товару покупцю. Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України в готівковій чи безготівковій формах розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар загальною вартістю 4 436,47 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними скріплених печаткам та підписами обох сторін (засвідчені належним чином копії знаходяться в матеріалах справи):

-          ТТН № К0630042 від 30.06.2010 на суму 107,06 грн.

-          ТТН № К1216073 від 16.12.2010 на суму 480,96 грн.

-          ТТН № К1223257 від 23.12.2010 на суму 331,63 грн.

-          ТТН № К1230185 від 30.12.2010 на суму 220,08 грн.

-          ТТН № К1230186 від 30.12.2010 на суму 442,02 грн.

-          ТТН № К1230188 від 30.06.2010 на суму 1 457,08 грн.

-          ТТН № К0205216 від 05.02.2011 на суму 360,25 грн.

-          ТТН № К0216544 від 16.02.2011 на суму 119,81 грн.

-          ТТН № К0218415 від 18.02.2011 на суму 588,50 грн.

-          ТТН № К0219154 від 19.02.2011 на суму 108,00 грн.

-          ТТН № К0304449 від 04.03.2011 на суму 172,00 грн.

-          ТТН № К0304453 від 04.03.2011 на суму 49,08 грн.

Проте, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару протягом обумовленого в п. 4.1 Договору строку, не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар в розмірі 4 436,47 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, враховуючи викладене, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4 436,47 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, у зв’язку з неналежним виконання зобов’язань, передбачених Договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 49,24 грн. 3% річних.

Здійснивши перерахунок, з урахуванням періоду прострочення за який нараховувалися 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 49,24 грн. підлягають задоволенню повністю.

Зважаючи на викладене та оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 4 436,47 грн. суми основного боргу та 49,24 грн. 3 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

                                                           В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Укрчайпром»(01010, м. Київ, вул. Московська, 24, офіс 21, код ЄДРПОУ 32207330) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, код ЄДРПОУ 36088095) 4 436 (чотири тисячі чотириста тридцять шість) грн. 47 коп. основної заборгованості, 49 (сорок дев’ять) грн. 24 коп. –3  % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                         І.Д. Курдельчук

Дата складення 13.09.11