Рішення

від 05.09.2011 по справі 24/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/244

05.09.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМАР"

до                  Закритого акціонерного товариства "Енвіл"

про                стягнення 63 160, 63 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача:      ОСОБА_1. (дов. від 01.06. 2011р.)

Від відповідача:  ОСОБА_2  (дов. №112 від 11.07. 2011р.)

У судовому засіданні 05 вересня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О  Б  С  Т  А  В  И  Н  И      С  П  Р  А  В  И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМАР" (далі –позивач, або підрядник) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства "Енвіл" (далі –відповідач, або замовник) 63 160, 63 грн. заборгованості, з яких 46 725, 60 грн. –основного боргу, 9 475, 49 грн. –збитків від інфляції, 2 707, 52 грн. –3 відсотків річних та 4 252, 02 грн. –пеня за договором №26/03/09 від 26.03.2009р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2011 р. порушено провадження у справі № 24/244 та призначено справу до розгляду на 18.07.2011р.

У судовому засіданні 18.07.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві за вих. №01/06-03 від 01.06.2011р.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених в його письмовому відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 18.07.2011р. було оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

27.08.2011р. через канцелярію суду представник позивача надав пояснення по справі.

У судовому засіданні 29.08.2011р. було оголошено перерву на 05.09.2011р.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, господарський суд м. Києва,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

26.03.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю "ІМАР" та закритим акціонерним товариством "Енвіл" укладений договір підряду №26/03/09 на виконання ремонтних робіт (ремонт гнучкої берми) на території рекреаційного комплексу в м. Алупка. (надалі –договір №26/03/09).

Відповідно до п. 1.1. договору №26/03/09 підрядник зобов’язався виконати роботи по ремонту  гнучкої берми по пр. Приморський в м. Алупка.

Згідно п. 1.2. договору 26/03/09 замовник зобов’язався прийняти і оплатити виконані роботи.

Пунктом 6.4. договору 26/03/09 передбачено, що робота вважається виконаною після підписання сторонами акту-приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно п. 3.2. договору 26/03/09 оплата за виконані роботи здійснюється на протязі трьох банківських днів, з моменту підписання акту приймання  за формою КБ-2в та КБ-3 з урахуванням сплаченого авансу.

Позивач виконав ремонтні роботи на загальну суму 346 725, 60 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в (за травень 2009 року) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, підписаними повноважними представниками сторін, копії яких додано до позовної заяви (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт виконав частково.

Позивач стверджує, що станом на 01.06.2011р. сума боргу за виконані підрядні роботи становить 46 725, 60 грн., що підтверджується актом звірки від 31.03.2011р., підписаним повноважними представниками сторін, копія якого додана до позовної заяви.

До прийняття рішення по справі, у судовому засіданні 05.09.2011р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у зв’язку з тим, що позивачем не вірно було визначено дату початку прострочення зобов’язання, а саме, замість 27.06.2009р. було вказано 26.06.2009р., а отже в подальшому невірно здійснений розрахунок штрафних санкцій. Оскільки зазначена заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, господарський суд розглядає остаточні вимоги про стягнення з відповідачів 62 605, 89 грн.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525-526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Позивач підтвердив факт належного виконання ним підрядних робіт за договором №26/03/09 та наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобов’язань і наявності у нього несплаченої заборгованості в сумі 46 725, 60 грн.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов’язок підтвердити факт оплати вартості виконаних позивачем робіт покладається на відповідача.

Посилання відповідача на те, що позивачем нібито не надано всіх необхідних документів, які підтверджують обґрунтованість заявлених вимог, господарський суд до уваги не приймає.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт визначених договором, а також складання та підписання всіх передбачених договором №26/03/09 документів (акт приймання за формою КБ-2в, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3) які підтверджують прийняття робіт замовником.

Посилання відповідача на п.3.3 договору підряду №26/03/09 не може слугувати підставою для відмови в позові.

Накладні, змінні рапорти, акти виконаних робіт, на які є посилання у вказаному пункті, за змістом цього пункту використовуються як первинні документи що містять фактичні данні про використані матеріальні та трудові ресурси. Вказані дані визначаються замовником та підрядником при складані та підписанні акту виконаних робіт форми КБ-2в. Підтвердженням прийняття робіт є не вказані документи, а саме акт приймання за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, які наявні в справі.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали підтверджують обґрунтованість розрахунків позивача, а також те, що відповідач в установленому законом порядку обставин, підтверджених позивачем не спростував, господарський суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 46 725, 60 грн. за послуги, надані на підставі договору  підряду №26/03/09 від 26.03.2009р.

За невиконання зобов’язання позивач також наполягає на стягненні з відповідача збитків від інфляції в сумі 8 924, 59 грн. за період з 27.06.2009р. по  31.05.2011р., річних відсотків в сумі 2 703, 68 грн. за період з 27.06.2009р. по 31.05.2011р. та пені в сумі 4 252, 02 грн. за період з 01.12.2010р. по 31.05.2011р.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 8.5 договору передбачено що у разі затримки платежів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діяла в період такого прострочення.

Розрахунок суми інфляційних втрат, відсотків річних та пені, наведений позивачем, діючому законодавству відповідає, в зв’язку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія-Буд-Центр" інфляційних втрат в сумі 8 924, 59 грн., річних відсотків в сумі 2 703, 68 грн., та пені в сумі 4 252, 02 грн. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІМАР" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 631, 61 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В  И  Р  І  Ш  И  В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства "ЕНВІЛ" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, код ЄДРПОУ 30550772) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІМАР" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11, кв.1, код ЄДРПОУ 32154593) 46 725 (сорок шість тисяч сімсот двадцять п’ять) грн. 60 коп. заборгованості, 8 924 (вісім тисяч дев’ятсот двадцять чотири) грн. 59 коп. інфляційних втрат, 2 703 (дві тисячі сімсот три) грн. 68 коп. відсотків річних, 4 252 (чотири тисячі двісті п’ятдесят дві) грн. 02 коп. пені,  631 (шістсот тридцять одну) грн. 61 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів, з дня з його підписання.

          Суддя                                                                                           В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.09.2011 р.