Рішення

від 07.09.2011 по справі 51/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/262

07.09.11

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Міраж”

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Спектр-Інвест”

про стягнення 66 440,00 грн.

                                                                                                                  Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Гаврилюк С.В.

від відповідача: Кудрявцев О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про повернення 66 440,00 грн. –суми попередньої оплати вартості мінеральних добрив. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки мінеральних добрив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.07.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представників відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог ухвали суду.

Відповідач подав письмові заперечення на позов, у яких зазначає, що він не укладав з Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Спектр-Інвест” договору поставки карбаміду та не надсилав на адресу позивача рахунок-фактуру № 01/01 на загальну суму 66 440, 00 грн. та не приймав від позивача зазначені грошові кошти.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 07.09.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 37/81 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Міраж” до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Спектр-Інвест” про стягнення 66 440,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2011 р. у справі № 37/81 у позові відмовлено.

Як вбачається із вказаного рішення, спір у справі № 37/81 виник у зв'язку з непоставленням відповідачем мінеральних добрив на суму  66 440, 00 грн., вартість яких оплачено позивачем платіжним дорученням № 123 від 22.11.2010 р. на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 01/01 від 19.11.2010 р.

Розглядаючи спір у справі № 37/81 по суті, судом встановлено, що між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Міраж” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Спектр-Інвест»укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Разом з тим, у задоволенні позову Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “Міраж” відмолено з огляду на передчасність вимог, оскільки позивач не звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Спектр-Інвест»з вимогою про поставку товару та з огляду на відсутність доказів неможливості відповідача виконати зобов'язання щодо поставки товару.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2011 р. у справі № 37/81 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Таким чином, враховуючи тотожність сторін у справі № 37/81 та у даній справі, суд вважає вставленим та доведеним факт укладання між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Міраж” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Спектр-Інвест»договору поставки та сплати позивачем на рахунок відповідача вартості мінеральних добрив на суму 66 440, 00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не виконано обов'язку щодо поставки товару, оплаченого позивачем платіжним дорученням № 123 від 22.11.2010 р., у зв'язку з чим Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Міраж” просить стягнути з відповідача 66 440, 00 грн. –попередньої оплати.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 23.06.2011 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Спектр-Інвест»з вимогою про виконання умов договору щодо поставки мінеральних добрив.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що він не вступав з відповідачем у господарські зносини, не надсилав на адресу позивача рахунок-фактуру № 01/01 на загальну суму 66 440, 00 грн. та не приймав від позивача зазначені грошові кошти. При цьому відповідач зазначає, що вищевказані дії вчинені невстановленими особами та з використанням підробленої печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Спектр-Інвест».

Разом з тим, доказів на підтвердження вищевикладених обставин щодо викрадення, зникнення, незаконного використання чи заміни печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Спектр-Інвест»відповідачем суду не надано.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, що позивачем доведено перерахування ним на рахунок відповідача коштів у розмірі 66 440, 00 грн. у якості оплати вартості мінеральних добрив  та з огляду на те, що відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано, суд дійшов висновку, що вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Міраж” підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Міраж” задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Спектр-Інвест»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 12, код ЄДРПОУ 36257123), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Міраж” (27022, Кіровоградська обл., Добровеличківський район, с. Новолутківка, код ЄДРПОУ 30879158) суму попередньої оплати у розмірі 66 440, 00 (шістдесят шість тисяч чотириста сорок грн.) грн., 664, 40 (шістсот шістдесят чотири грн. 40 коп.) –державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                      Пригунова А.Б.

                                                                                                             Повне рішення складено: 12.09.201