Рішення

від 19.09.2011 по справі 22/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/298 19.09.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «За вод «Маяк»

до 1. Публічного акціонерного товариства «Ен ергобанк»

2. Приватного акц іонерного товариства «Інвік та-Маяк»

третя особа Товариство з об меженою відповідальністю «І нвікта»

про визнання не дійсним договору застави

суддя С амсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: О СОБА_1 (довіреність від 02.04.2010р. );

від відповідача-1: ОСОБ А_2 (довіреність № 09/05-184 від 27.09.2010р .);

від відповідача-2: ОСОБ А_3 (довіреність від 01.06.2011р.);

19.09.2011р. в судовому засіданн і у відповідності до ст. 85 Госп одарського процесуального к одексу України, оголошено вс тупну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне тов ариство «Завод «Маяк»(надалі ПАТ «Завод «Маяк», позивач) зв ернулось до суду з позовом пр о визнання недійсним договор у застави від 13.01.2003р. з усіма змі нами та доповненнями до ньог о, що укладений між Акціонерн им комерційним банком «Енерг обанк»(відповідач-1) та Закрит им акціонерним товариством « Інвікта-Маяк»(відповідач-2).

Ухвалою суду від 26.08.2011р. до уча сті у справі третьою особою з алучено Товариство з обмежен ою відповідальністю «Інвікт а»- боржника за основним зобо в' язанням, вимоги відповіда ча-1 за яким були забезпечені д оговором застави.

В обґрунтування сво їх вимог позивач посилається на те, що договір застави від 13.01.2003р., яким забезпечені вимоги АКБ «Енергобанк»за договоро м на видачу кредиту № 301-01 від 10.01.2 003р., укладеним з ТОВ «Інвікта» , не відповідає вимогам закон у, зокрема ст. 6 Закону України «Про заставу», через що є неді йсним.

Відповідачем-1 позову не в изнано, заперечення викладен і у відзиві на позов, який залу чено до матеріалів справи.

Від відповідача-2 отримано в ідзив на позов у якому позовн і вимоги щодо недійсності ук ладеного між сторонами догов ору застави визнаються.

Пояснення третьої особи у п исьмовому вигляді залучені д о матеріалів справи у яких за значено про обґрунтованість та законність вимог позивач а.

Розглянувши подані докум енти, дослідивши наявні у спр аві докази, господарський су д, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2003р. між АКБ «Енерг обанк», як заставодержателем та ЗАТ «Інвікта-Маяк», як заст аводавцем, що є майновим пору чителем ТОВ «Інвікта», уклад ено договір застави, який за т вердженням позивача є недійс ним, оскільки не відповідає п оложенням ст. 6 Закону України «Про заставу»(в редакції, яка була чинною на момент укладе ння договору), а сам укладений без одержання згоди на це спі ввласником.

Згідно з умовами договору, з астава забезпечує вимоги зас таводержателя, які випливают ь з договору на видачу кредит у № 301-01 від 10.01.2003р. зі всіма змінам и та доповненнями до нього, що укладений між заставодержат елем і позичальником, і за умо вами якого заставодержатель відкриває позичальнику відн овлювальну мультивалютну кр едитну лінію з лімітом 4 000 000 до ларів США строком дії по перш е жовтня 2012 року зі сплатою 18 ві дсотків річних в національні й валюті та 14 відсотків річних у доларах США на здійснення п роекту виробництва будівель них конструкцій (п. 1.1 договору із змінами згідно з договоро м про внесення змін від 29.03.2007р.).

У ч. 3 п. 2 постанови Пленуму В ерховного Суду України від 06.1 1.2009р. № 9 «Про судову практику ро згляду цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми»зазначено, що відповідніс ть чи невідповідність правоч ину вимогам законодавства ма є оцінюватися судом відповід но до законодавства, яке діял о на момент вчинення правочи ну.

Підставою недійсності дог овору є недодержання в момен т вчинення стороною (сторона ми) істотних умов встановлен их законом. Істотними вважаю ться насамперед ті умови, що в изнані такими за законом та п отрібні для договору відпові дного виду, а отже коло таких у мов можна визначити проаналі зувавши норми діючих на моме нт укладення договору, чи вчи нення іншого правочину, норм ативних актів, у звязку з чим п ри вирішенні спору підлягают ь застосуванню норми ЦК Укра їнської РСР від 18.07.1963р. зі зміна ми та доповненнями та Закону України «Про заставу»в реда кції від 21 грудня 2000 року.

Відповідно до ст. 41 ЦК УРСР уг одами визнаються дії громадя н і організацій, спрямовані н а встановлення, зміну або при пинення цивільних прав або о бов'язків. Угоди можуть бути о дносторонніми і дво- або бага тосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 48 ЦК УРСР недійс ною є та угода, що не відповіда є вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнов і права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з ст орін зобов'язана повернути д ругій стороні все одержане з а угодою, а при неможливості п овернути одержане в натурі - в ідшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки не дійсності угоди не передбаче ні законом.

Угода, визнана недійсною, вв ажається недійсною з моменту її укладення (ст. 59 ЦК УРСР).

Посилання позивача на нев ідповідність укладеного дог овору застави вимогам ст. 6 Зак ону України «Про заставу»з п ідстав викладених у позовній заяві, судом не приймаються, о скільки такі твердження, з пр иводу належності позивачу пр ава власності на майно перед ане в заставу, суперечить ста ттям 12, 13 Закону України «Про го сподарські товариства», де з азначено, що товариство є власником майн а, переданого йому засновник ами і учасниками у власність , а вкладами учасників та засн овників товариства можуть бу ти будинки, споруди, обладнан ня та інші матеріальні цінно сті, цінні папери, земельні ді лянки відповідно до Земельно го кодексу України, права кор истування водою та іншими пр иродними ресурсами, будинкам и, спорудами, обладнанням, а та кож інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну вла сність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Передача майна - об' єкту не завершеного будівництва, яки м є частина виробничого корп усу № 7 загальною площею 7 387 кв. м . з прилеглою земельною ділян кою за адресою м. Київ, пр-т. Чер воних козаків 8, до статутного фонду ЗАТ «Інвікта-Маяк»під тверджується актом прийнятт я-передачі від 16.10.2000р., а про вирі шення зазначеного питання у відношенні зазначеного майн а, в тому числі позивачем, як у часником - ЗАТ «Інвікта-Маяк »свідчать протоколи № 1 від 10.0 7.2000р., № 3 від 20.09.2000р., які залучені д о матеріалів справи.

Сам факт невиділення в нату рі частини об' єкту незаверш еного будівництва не є підст авою вважати позивача співвл асником частини виробничого корпусу, яка передана ним до с татутного фонду ЗАТ «Інвікта -Маяк», оскільки в силу положе нь ч. 3 ст. 331 ЦК України, якими рег улюються питання набуття пра ва власності на новостворене майно та об'єкти незавершено го будівництва станом на час вирішення спору, до завершен ня будівництва (створення ма йна) особа вважається власни ком матеріалів, обладнання т ощо, які були використані в пр оцесі цього будівництва (ств орення майна).

При цьому суд враховує, що при вирішенні спору щодо виз нання недійсним цього ж дого вору застави у справі 17/90 (2011р.) за позовом ВАТ «Інвікта-Маяк»д о ПАТ «Енергобанк»(третьою о собою участь у справі прийма в і позивач - ПАТ «Завод Маяк ») судом було отримано відпов ідь Київського міського БТІ від 18.03.2011р., в якій повідомлено, щ о станом на 15.03.2011р. виробничий к орпус № 7 площею 14 112 кв. м., розташ ований за адресою: м. Київ, пр-т Червоних Козаків (пр-т Москов ський), 8, на праві власності не зареєстрований.

На вимоги ухвали суду від 26.08 .2011р. позивачем також не предст авлено документів, що посвід чують право власності ПАТ «З авод «Маяк»на об' єкт незаве ршеного будівництва - части ну виробничого корпусу № 7 за а дресою: м. Київ, пр-т. Червоних К озаків 8, загальною площею 7 387, 20 кв.м. станом на час укладення спірної угоди, саме через їх в ідсутність взагалі. До листа Фонду державного майна Укра їни за вих. № 10-21-1292 від 08.02.2005р. долуч ено перелік майна, переданог о до статутного фонду ВАТ «За вод Маяк»згідно з наказом пр о створення ВАТ від 12.05.1996р . № 40-АТ, що не є документом, підт верджуючим право власності п озивача на майно станом на да ту укладення угоди (13.01.2003р.), зокр ема на частину об' єкту, пере дану до статутного фонду ЗАТ «Інвікта-Маяк»у 2000 році.

Таким чином, твердж ення позивача щодо перебуван ня об'єкту незавершеного буд івництва - виробничого корпу су № 7, загальною площею 14 112 кв. м ., що розташований за адресою: м. Київ, проспект Московський , 8 у спільній власності у ПАТ « Інвікта-Маяк»(який є правона ступником ЗАТ «Інвікта-Маяк» ) та ПАТ «Завод «Маяк»не узгод жується з вищенаведеними пол оженнями законодавства.

Спірний договір посвідче ний нотаріально, і при його пі дписанні нотаріусом перевір ені документи, що підтверджу ють право власності заставод авця на майно, яке передаєтьс я ним в заставу, у п. 1.2 договору (в редакції договору про внес ення змін від 29.03.2007р.) містяться відповідні посилання. Жодни х належних доказів, що свідча ть про укладення спірного до говору та угод про внесення з мін до нього в порушення вимо г Закону України «Про застав у» (притягнення нотаріусів, я кими посвідчено спірний дого вір та угоди про внесення змі н до відповідальності за пор ушення порядку вчинення нота ріальних дій, відомості щодо звернення до правоохоронних органів з відповідною заяво ю, документи прийняті за резу льтатами розгляду відповідн ої заяви тощо) на вимоги суду ( ухвала від 26.08.2011р.) не представл ено.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу Укра їни, підприємства, установи, о рганізації, інші юридичні ос оби, мають право звертатися д о господарського суду за з ахистом своїх порушених а бо оспорюваних прав і охорон юваних законом інтересів. У в ідповідності до ст. 2 Господар ського процесуального кодек су України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і орган ізацій, які звертаються до го сподарського суду за захисто м своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільно го кодексу України кожна осо ба має право на захист свого ц ивільного права у разі його п орушення, невизнання або осп орювання. Тобто, підставами д ля захисту цивільного права є його порушення, невизнан ня або оспорювання.

Позивач у своїй позовній за яві не вказує та не конкретиз ує у чому саме полягає поруше ння його прав та інтересів, по в' язане із укладенням спірн ого договору між відповідача ми, позивач не є стороною спір ного договору, і з його укладе нням будь-які права чи обов' язки у позивача не виникають , не змінюються та не припиняю ться.

В даному випадку метою звер нення позивача з позовом до с уду є не захист порушених пра в, а необхідність вирішення п евних питань (в тому числі і сп рияння ухиленню від виконанн я договору товариством учасн иком якого він є, тощо) шляхом створення судового процесу, що не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Заявлені позовні вимоги за доволенню не підлягають в по вному обсязі, оскільки, відсу тні визначені законом підста ви для визнання його недійсн им з тих підстав про які зазна чає позивач.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної с или в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуа льного кодексу України. Ріше ння може бути оскаржене в апе ляційному порядку та в строк и, встановлені ст. 93 Господарс ького процесуального кодекс у України.

Суддя Р.І . Самсін

дата підписання рішення 20.09.201 1