Постанова

від 21.09.2011 по справі 8/069-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2011 № 8/069-11

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Гольцової Л.А.

при секретарі:

за участю представників с торін:

від позивача: ОСОБА_ 1 - представник, дов. № 909/11.5.2 ві д 30.09.2010;

від відповідача: Куле ба М.І. - директор

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу

Товариства з обмеженою від повідальністю "Люкс-Меблі В"

на ухвалу Господарськ ого суду Київської обла сті від 01.08.2011

у справі № 8/069-11 (суддя Ску тельник П.Ф.)

про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви

Товариства з обмеженою від повідальністю "Люкс-Меблі В"

до Публічного акціон ерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Світоч" Пуб лічного акціонерного товари ства "ВТБ Банк"

про захист прав спожи вача та визнання недійсним к редитного договору

та на рішення Господарсько го суду Київської облас ті

від 01.08.2011

у справі № 8/069-11 (суддя Ску тельник П.Ф.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТ Б Банк" в особі відділення "Сві точ" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Світоч" Публічно го акціонерного товариства " ВТБ Банк"

до Товариства з обмеж еною відповідальністю "Люкс- Меблі В"

про стягнення заборг ованості

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК Укр аїни 31.08.2011 розгляд апеляційної скарги відкладено на 21.09.2011.

Відповідно до ст.ст . 69, 99 ГПК України строк розгляд у апеляційної скарги продовж ено.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарськог о суду Київської області від 01.08.2011 у справі № 8/069-11 зустрічну по зовну заяву Товариства з обм еженою відповідальністю "Люк с-Меблі В" до Публічного акціо нерного товариства "ВТБ Банк " в особі відділення "Світоч" П ублічного акціонерного това риства "ВТБ Банк" про захист пр ав споживача та визнання нед ійсним кредитного договору з алишено без розгляду з підст ав, встановлених п.5 ч.1 ст. 81 ГПК У країни.

Ухвала мотивована ти м, що позивач за зустрічним по зовом відмовився виконувати вимоги ухвали Господарськог о суду Київської області від 19.07.2011 щодо сплати державного ми та за подачу зустрічної позо вної заяви в повному обсязі; д окази сплати суду не надав.

В апеляційній скарзі скаржник просить зустрічний позов задовольнити повністю , посилаючись на те, що судом н езаконно був залишений зустр ічний позов без розгляду, оск ільки невиконання обов' язк у по доплаті державного мита не є підставою для залишення зустрічного позову без розг ляду згідно зі ст. 81 ГПК Україн и.

Скаржник посилається на те, що жодної вимоги про ст ягнення суми, про витребуван ня майна або визнання права н а майно у зустрічному позові не заявляв, вимоги щодо засто сування наслідків недійснос ті правочину у вигляді рести туції не ставив, тому зустріч ний позов носить немайновий характер і незаконно був не р озглянутий у межах цієї спра ви.

У відзиві на апеляцій ну скаргу позивач за первісн им позовом вказує на те, що зус трічна позовна заява носить майновий характер, тому пози вач за зустрічним позовом не в повній мірі сплатив держав не мито при подачі позовної з аяви.

Розглянувши апеляцій ну скаргу, перевіривши матер іали справи, заслухавши пред ставників позивача та відпов ідача, враховуючи доводи від зиву на апеляційну скаргу, ко легія суддів встановила наст упне.

Як вбачається із мате ріалів справи, ухвалою Госпо дарського суду Київської обл асті від 19.07.2011 у справі № 8/069-11 було зобов' язано позивача за зу стрічним позовом - Товарист во з обмеженою відповідальні стю "Люкс-Меблі В" сплатити нед оплачене державне мито у сум і 17 648,95 грн. та надати докази спл ати, оскільки предмет зустрі чного позову передбачає подв ійну реституцію у випадку йо го задоволення, в зв'язку з чим позивач за зустрічним позов ом повинен сплатити державне мито за подачу зустрічного п озову в сумі 17 657,45 грн., а сплачен о державне мито у сумі 8,50 грн.

У позовній заяві за зу стрічним позовом заявлена ви моги про визнання недійсним кредитного договору від 29.05.2008 № 2.136/08-КЛ.

Ухвалою Господарсько го суду Київської області ві д 07.06.2011 у справі № 8/069-11 прийнято зу стрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Меблі В" до Публічного а кціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Світ оч" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про захи ст прав споживача та визнанн я недійсним кредитного догов ору від 29.05.2008 № 2.136/08-КЛ.

Згідно з п.2 ст. 3 Декрет у Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" зі змінами, із позовних заяв н емайнового характеру, що под аються до господарських суді в, сплачується державне мито у розмірі 5-ти неоподатковува них доходів громадян.

Отже, сплаті підлягал о державне мито у розмірі 85,00 гр н., а судом першої інстанції бе зпідставно вимагалось сплат ити державне мито у розмірі 17 648,95 грн.

Якщо позовну заяву пр о визнання договору (правочи ну) недійсним подано без вимо ги застосування наслідків, п ередбачених статтею 216 Цивіль ного кодексу України чи част иною другою статті 208 Господар ського кодексу України, держ авне мито сплачується за ста вками, передбаченими для поз овних заяв немайнового хара ктеру (п. 13 листа Вищого господ арського суду України від 14.08.20 07 № 01-8/675 "Про деякі питання практ ики застосування норм Господ арського процесуального код ексу України, порушені у допо відних записках про роботу г осподарських судів у першому півріччі 2007 року".

Статтею 81 (п.5), передбач ено, що господарський суд зал ишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господ арським судом матеріали, нео бхідні для вирішення спору, а бо представник позивача не з ' явився на виклик у засідан ня господарського спору і йо го нез' явлення перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається із мате ріалів справи, судом першої і нстанції виявлено недоплату позивачем за зустрічним поз овом державного мита після п рийняття зустрічного позову . Судом першої інстанції не ви магалось від позивача за зус трічним позовом доплати держ авного мита до суми 85,00 грн.

Також, суд не був позбавл ений права стягнути недоплач ену суму державного мита у ро змірі 76,50 грн.

Крім того, в ст. 84 ГПК Ук раїни вказано, що при розгляд і первісного і зустрічного п озовів у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів. Отже, ухвала суду п ершої інстанції від 01.08.2011 окрем о від рішення була прийнята б езпідставно.

Статтею 106 ГПК України не передбачено, що окремо від рішення місцевого господарс ького суду можуть бути оскар жені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарсь кого суду про залишення зуст річного позову без розгляду.

Згідно зі ст. 106 ГПК Укра їни заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню ок ремо від рішення суду, включа ються до апеляційної скарги на рішення суду.

За викладених обстав ин, ухвала Господарського су ду Київської області від 01.08.2011 п рийнята з порушенням ст.ст. 81, 84 ГПК України.

Оскільки згідно зі ст . 104 ГПК України порушення норм процесуального права є підс тавою для скасування рішення місцевого господарського су ду, то ухвала Господарського суду Київської області від 01. 08.2011 у справі № 8/069-11 підлягає скас уванню.

Нормами ГПК України н е передбачено право суду апе ляційної інстанції передава ти справу на новий розгляд.

Якщо у процесі перегл яду справи апеляційним госпо дарським судом буде встановл ено, що суд першої інстанції, п риймаючи процесуальний акт, неправомірно відмовив у задо воленні частини позовних вим ог, та припинив провадження ч и залишив без розгляду позов у певній частині, або ж не роз глянув одну чи кілька заявле них вимог, у тому числі в зв' я зку з неправомірною відмовою в прийнятті зустрічної позо вної заяви, суд апеляційної і нстанції повинен самостійно усунути відповідне порушенн я; він не вправі передавати сп раву на новий розгляд до госп одарського суду першої інста нції.

Статтею 99 ГПК Укр аїни встановлено, що в апеляц ійній інстанції справи перег лядаються за правилами розгл яду цих справ у першій інстан ції з урахуванням особливост ей, передбачених у цьому розд ілі; апеляційний господарськ ий суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, кори стується правами, наданими с уду першої інстанції.

Рішенням Господарськ ого суду Київської області в ід 01.08.2011 у справі № 8/069-11 позов задо волено повністю; з відповіда ча на користь позивача підля гає стягненню заборгованіст ь за кредитним договором від 29.05.2008 за № 2.136/08-КЛ станом на 07.04.2011 на з агальну суму 221 696,40 дол. США, екві валент якої за офіційним кур сом Національного банку Укра їни на 01.08.2011 (7,9712 грн. за 1 дол. США) ст ановить 1 767 186,34 грн., з якої - 186 333,13 д ол. США, еквівалент якої стано вить 1 485 298,64 грн., сума непростроч еного кредиту, що залишилась неповернутою боржником; 17 333,36 д ол. США, еквівалент якої стано вить 138 167,68 грн., сума прострочен ого боргу; 15 083,53 дол. США, еквівал ент якої становить 120 233,84 грн., пр оценти за користування креди том за період з 25 травня 2010 року по 24 березня 2011 року; 1 267,26 дол. США , еквівалент якої становить 10 101,58 грн., сума непрострочених в ідсотків за користування кре дитом за період з 25 березня 2011 р оку по 07 квітня 2011 року; 651,16 дол. СШ А, еквівалент якої становить 5 190,53 грн., загальної суми пені, з а прострочення зобов' язань по кредиту згідно з п.9.1 кредит ного договору від 29.05.2008 року за № 2.136,08-КЛ станом на 07 квітня 2011 рок у; 755,10 дол. США, еквівалент якої с тановить 6 019,05 грн., загальної су ми пені, за прострочення відс отків по кредиту згідно з п.9.1 к редитного договору від 29.05.2008 ро ку за № 2.136/08-КЛ станом на 07 квітня 2011 року; 126,97 дол. США, еквівалент якої становить 1 012,10 грн., 3,0 проце нта річних від суми простроч еного кредиту за весь час про строчення кредиту згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу Укра їни станом на 07 квітня 2011 року; 14 5,89 дол. США, еквівалент якої ста новить 1 162,92 грн., 3,0 проценти річн их від суми прострочених від сотків за весь час простроче ння кредиту згідно зі ст. 625 Цив ільного кодексу України стан ом на 07 квітня 2011 року, державне мито у сумі 17 657,45 грн., витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу у с умі 236,00 грн.

Рішення мотивовано т им, що відповідач в порушення вимог норм ЦК України та ГК Ук раїни не виконує свої зобов' язання за кредитним договоро м, у зв' язку з чим у відповіда ча перед позивачем станом на 07.04.2011 виникла заборгованість; п еревіркою достовірності та п равильності виконаного пози вачем розрахунку заборгова ності, суд приходить до висно вку, що останній є обґрунтова ним та вірним; відповідно до ч .2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України насл ідками порушення відповідач ем зобов' язання щодо поверн ення чергової частини суми к редиту є право позивача дост роково вимагати повернення в сієї суми кредиту.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду Київськ ої області від 01.08.2011 у справі № 8/0 69-11 скасувати повністю з підст ав порушення норм матеріальн ого та процесуального права і прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного по зову відмовити.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наст упними доводами.

Скаржник стверджує, щ о у порушення ч.2 ст. 36 ГПК Украї ни до позовної заяви від 06.05.2011 н адані ксерокопії документів , не засвідчені належним чино м.

Як стверджує скаржни к, п.п. 3.1 та 3.3 кредитного договор у суперечать ст. 192 ЦК України.

Посилаючись на полож ення ч.1 ст. 1, ч.ч. 1, 4 ст. 5 Декрету Ка бінету Міністрів України № 15-9 3 від 19.02.93 "Про систему валютного регулювання і валютного кон тролю", скаржник вказує, що за відсутності індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення в алютних операцій, вказані оп ерації є такими, що порушують чинне законодавство, а п.3.3 кре дитного договору необхідно в изнати недійсним у зв' язку з невідповідністю зазначени м положенням нормативно-прав ових актів; разом із тим скарж нику невідомо, чи була у позив ача індивідуальна ліцензія, видана НБУ, на момент укладен ня договору.

Скаржник вказує на те , що позичальнику чинним зако нодавством не було надано пр ава здійснювати використанн я готівкової іноземної валют и при здійсненні платежів за договором на користь позива ча шляхом внесення доларів С ША в касу банку; посилаючись н а ст. 3 Закону України "Про плат іжні системи та переказ кошт ів в Україні", скаржник зазнач ає, що долар США не є законним платіжним засобом в Україні.

Як стверджує скаржни к, оспорюваний кредитний дог овір відповідно до ст.ст. 203, 215, 227 ЦК України, є недійсним.

У відзиві на апеляцій ну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посила ючись, зокрема, на засвідченн я копії наданих документів н алежним чином та надання для огляду у судове засідання ор игіналів усіх затребуваних д окументів; посилаючись на по ложення ч.3 ст. 533 ЦК України, ст. 1 98 ГК України, позивач стверджу є, що виконання зобов' язань між сторонами за кредитним д оговором № 2.136/08-КЛ, виражених в і ноземній валюті, здійснюєтьс я відповідно до чинного зако нодавства; спеціальне законо давство у сфері банківської діяльності не містить норм, я кими забороняється банкам на давати кредити в іноземній в алюті; з огляду на положення п . "в" ч.4 ст. 5 Декрету Кабінету Мін істрів України "Про систему в алютного регулювання і валют ного контролю", індивідуальн а ліцензія на проведення опе рацій щодо надання і одержан ня резидентами кредитів в ін оземній валюті необхідна лиш е у тому випадку, якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі, однак, на даний час зако нодавством не встановлено те рмінів і сум кредитів в інозе мній валюті, як критеріїв їх в іднесення до сфери дії режим у індивідуального ліцензува ння; посилаючись на положенн я п.8.12 Правил використання гот івкової іноземної валюти на території України", затвердж ених постановою Правління На ціонального банку України ві д 30.05.2007 № 200, п. 5.3 Положення "Про поря док видачі банкам ліцензій, п исьмових дозволів та ліцензі й на виконання окремих опера цій", затверджених постаново ю Правління Національного ба нку України від 17.07.2001 № 275, позива ч вказує, що володіє банківсь кою ліцензією № 79, виданою Нац іональним банком України від 03.08.2010, дозволом Національного б анку України № 79-4 від 03.08.2010, додат ком до дозволу № 79-4 від 03.08.2010, що св ідчить про те, зазначені дозв оли є генеральними ліцензіям и на здійснення валютних опе рацій.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позо вом про стягнення з відповід ача заборгованості у розмірі 221 696,40 дол. США, що за офіційним ку рсом НБУ на дату розрахунку с тановить 1 765 745,32 грн. за кредитни м договором № 2.136/08-КЛ від 29.05.2008 та с удових витрат.

Як вбачається із мате ріалів справи, 29.05.2008 укладено кр едитний договір № 2.136/08-КЛ (невід новлювальна кредитна лінія), згідно з п.1 якого Відкрите ак ціонерне товариство ВТБ Банк , за договором кредитор, на пол оженнях та умовах цього дого вору, надає відповідачу, за до говором позичальнику, кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а відповіда ч зобов' язується належним ч ином використати та повернут и банку суму кредиту, а також с платити проценти за користув ання кредитом, комісії та інш і платежі згідно з умовами ць ого договору та виконати всі інші зобов' язання в порядк у та строки, визначені цим дог овором.

Згідно з п.1.1 Статуту по зивача, дата реєстрації 17.11.2010 но мер запису 10741050075002928, а також у ред акції, зареєстрованій 17.06.2011, Пуб лічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" є правонаступником всіх прав та обов' язків Від критого акціонерного товари ства ВТБ Банк.

В п.п. 1.1-1.4 договору № 2.136/08-К Л встановлено ліміт кредитно ї лінії та валюта кредиту - 26 0 000,00 дол. США; що кредит надаєтьс я на поповнення обігових кош тів; строк кредитування - по 28.05.2018 включно; процентна ставка - 16%.

Сторонами укладено п латіжний календар за договор ом № 2.136/08-КЛ, у якому погоджено с уми погашення номіналу/основ ної суми, сума %, що підлягають нарахуванню, кількість днів , сума %, що підлягають сплаті.

Також сторонами укла дено додаток до кредитного д оговору № 2.136/08-КЛ із встановлен ням дат, сум платежів, який є н евід' ємною частиною кредит ного договору.

За ордером-розпорядж енням від 29.05.2008 відповідачу пер ераховано 260 000,00 дол. США на підс таві договору № 2.136/08-КЛ.

В пункті 6.1 договору № 2. 136/08-КЛ встановлено, що відповід ач зобов' язаний повернути п озивачу отриманий кредит та сплатити нараховані процент и за користування кредитом в повному обсязі, в строк та у п орядку, встановлені цим дого вором.

Як стверджує скаржни к та вбачається із розрахунк у суми боргу, доданого позива чем до позовної заяви, витягі в із особового рахунку, відпо відачем сплата кредиту та пр оцентів здійснювалась не у с троки та розміри, встановлен і у платіжному календарі, пог одженому сторонами до догово ру № 2.136/08-КЛ та додатку до кредит ного договору № 2.136/08-КЛ.

Відповідно до п.4.5 кред итного договору № 2.136/08-КЛ сторо ни домовились, що будь-яке пор ушення відповідачем умов цьо го договору повинне розгляда тись як істотне порушення ць ого договору, яке надає право позивачу в порядку, передбач еному цим договором та/або ді ючим законодавством України , незалежно від встановлених цим договором строків викон ання зобов' язань, вимагати від позичальника погашення к редиту та інших передбачених цим договором платежів.

Позивачем надіслано від повідачу лист-вимогу від 21.09.2010 № 499/301-08-2, у якому повідомлено про п рострочення заборгованості відповідача за договором № 2.1 36/08-КЛ та вимагалось, керуючись п.4.5 кредитного договору, вико нати порушене зобов' язання і повністю повернути всю сум у кредиту за кредитним догов ором, а також сплатити штрафн і санкції, передбачені цим до говором, протягом 10-ти календа рних днів від дати одержання цієї заяви.

Відповідно до повідо млення про вручення поштовог о відправлення, зазначений л ист-вимогу відповідачем одер жано 25.09.2010.

Згідно з ч.1 ст. 193 ГК Укра їни суб' єкти господарюванн я та інші учасники господарс ьких відносин повинні викону вати господарські зобов' яз ання належним чином відповід но до закону, інших правових а ктів, договору, а за відсутнос ті конкретних вимог щодо вик онання зобов' язання - відп овідно до вимог, що у певних ум овах звичайно ставляться.

Така ж норма закріпле на і в ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Г К України до виконання госпо дарських договорів застосов уються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК Укра їни якщо у зобов' язанні вст ановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає в иконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Ц К України за кредитним догов ором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зоб ов' язується надати грошові кошти (кредит) позичальников і у розмірі та на умовах, встан овлених договором, а позичал ьник зобов' язується поверн ути кредит та сплатити проце нти.

В ч.1 ст. 1050 ЦК України вст ановлено, якщо позичальник с воєчасно не повернув суму по зики, він зобов' язаний спла тити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Так ож частиною 2 зазначеної стат ті передбачено, якщо договор ом встановлений обов' язок п озичальника повернути позик у частинами (з розстроченням ), то в разі прострочення повер нення чергової частини позик одавець має право вимагати д острокового повернення част ини позики, що залишилася, та с плати процентів, належних йо му відповідно до статті 1048 цьо го Кодексу.

В ч.2 ст. 625 ЦК України пер едбачено за прострочення вик онання грошового зобов' яза ння сплату суми боргу, а також , зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо і нший розмір процентів не вст ановлений договором або зако ном.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК Укра їни штрафними санкціями у ць ому Кодексі визнаються госпо дарські санкції у вигляді гр ошової суми (неустойка, штраф , пеня), яку учасник господарсь ких відносин зобов' язаний с платити у разі порушення ним правил здійснення господарс ької діяльності, невиконання або неналежного виконання г осподарського зобов' язанн я.

В п.9.1 кредитного догов ору № 2.136/08-КЛ сторони погодили у мови про те, що у разі простроч ення відповідачем зобов' яз ань з погашення кредиту та/аб о сплати процентів за його ко ристування та/або інших плат ежів, згідно з умовами цього д оговору більше 3-х банківськи х днів, відповідач зобов' яз аний сплатити на користь кре дитора пеню за кожен день про строчення у розмірі подвійно ї облікової ставки НБУ, яка ді є на момент прострочення, від суми прострочених зобов' яз ань; якщо прострочена заборг ованість становить 4 і більше банківських днів, пеня нарах овується за весь період з мом енту виникнення прострочени х зобов' язань.

Таким чином, позовні в имоги за первісним позовом є такими, що відповідають норм ам чинного законодавства та підтверджені матеріалами сп рави.

Перевіривши, апеляці йна інстанція погоджується і з висновками суду першої інс танції щодо розмірів сум поз овних вимог позивача за перв існим позовом, які підлягают ь задоволенню.

У позовній заяві за зу стрічним позовом позивач про сить визнати недійсним креди тний договір від 29.05.2008 № 2.136/08-КЛ, ке руючись ст. 99 Конституції Укра їни, ст.ст. 192, 203, 215, 216, 227, 533 ЦК України, ст. 5 Декрету Кабінету Міністр ів України "Про систему валют ного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93, ст. 3 Закон у України "Про платіжні систе ми та переказ коштів в Україн і, п.п. 1.1, 6.2, 6.3 Правил використанн я готівкової іноземної валют и на території України, затве рджених постановою Правлінн я Національного банку Україн и від 30.05.2007 № 200, п.1.5 Положення про п орядок видачі Національним б анком України індивідуальни х ліцензій на використання і ноземної валюти на території України як засобу платежу, за твердженого постановою Прав ління Національного банку Ук раїни від 14.10.2004 № 483.

В ч.3 ст. 533 ЦК України вст ановлено, що використання ін оземної валюти, а також платі жних документів в іноземній валюті при здійсненні розрах унків на території України з а зобов' язаннями допускаєт ься у випадках, порядку та на у мовах, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 198 Г К України грошові зобов' яза ння учасників господарських відносин повинні бути вираж ені і підлягають оплаті у гри внях; грошові зобов' язання можуть бути виражені в інозе мній валюті лише у випадках, я кщо суб' єкти господарюванн я мають право проводити розр ахунки міх собою в іноземній валюті відповідно до законо давства; виконання зобов' яз ань, виражених в іноземній ва люті, здійснюється відповідн о до закону.

Згідно з ч.1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регул ювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93 зі змінами (далі - Декрет № 15-93) Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на зд ійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліц ензування згідно з цим Декре том.

В ч.4 ст. 5 Декрету № 15-93 нав едено перелік операцій, які п отребують індивідуальної лі цензії. Щодо операцій з надан ня кредиту, то у п.п "в" ч.4 цієї ст атті визначено, що індивідуа льна ліцензія необхідна у ра зі надання і одержання резид ентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми так их кредитів перевищують вста новлені законодавством межі .

Законодавством не вс тановлено меж термінів і сум кредитів, перевищення яких п отребує, для здійснення опер ацій з надання і одержання ре зидентами кредиту в іноземні й валюті, індивідуальної ліц ензії.

Статтею 47 Закону Украї ни від 07.12.2000 № 2121-Ш "Про банки і бан ківську діяльність" встановл ено перелік банківських опер ацій, які мають право здійсню вати банки на підставі банкі вської ліцензії та за умови о тримання письмового дозволу Національного банку України .

Відповідно до положе нь 8.12 Правил використання гот івкової іноземної валюти на території України, затвердже них постановою Правління Нац іонального банку України від 30.05.2007 № 200 (далі - постанова № 200) і п.5.3 Положення про порядок вид ачі банкам банківських ліцен зій, письмових дозволів та лі цензій на виконання окремих операцій, затверджених поста новою Правління Національно го банку України від 17.07.2001 № 730/5921 (д алі - постанова № 730/5921) Націона льним банком України 20.04.2007 вида но банківську ліцензію № 79 Від критому акціонерному товари ству ВТБ Банку, зареєстрован у 11.11.1992 за № 128 на право здійснюва ти банківські операції, визн ачені ч.1 та п.п. 5-11 ч.2 ст. 47 Закону У країни "Про банки і банківськ у діяльність; дозвіл № 79-1, зареє стрований 11.11.1992 за № 128 на право з дійснення операцій, визначен их п.п. 1-4 ч.2 та ч.4 ст. 47; додаток до д озволу № 79-1 від 20.04.2007; банківську ліцензію № 79, видану позивачу 03.08.2010, дозвіл № 79-4, виданий позива чу 03.08.2010; додаток до дозволу № 79-4 в ід 03.08.2010.

Отже, матеріали справ и свідчать, що банк мав право н а укладення договору № 2.136/08-КЛ.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою - третьою, п' ятою та шостою ст атті 203 цього Кодексу.

Докази того, що в момен т укладення кредитного догов ору № 2.136/08-КЛ порушені вим оги ч.ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, в ідсутні.

Також відсутні доказ и наявності порушення, перед баченого підставою для визна ння судом недійсним кредитно го договору в ч.1 ст. 227 ЦК Україн и.

Із доводами апеляцій ної скарги, частково, немає пі дстав погодитись, зважаючи н а викладене та наступні обст авини.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грош овою одиницею України є грив ня. Забезпечення стабільност і грошової одиниці є основно ю функцією центрального банк у держави - Національного б анку України.

Матеріали справи не м істять доказів порушення нор м ст. 99 Конституції України.

Наявні у матеріалах с прави копії документів засві дчені належним чином.

Скаржником безпідста вно не враховано положення ч .2 ст. 192 ЦК України.

Твердження про те, що в ідповідачеві не було відомо, чи була у позивача ліцензія, в идана Національним банком Ук раїни, на момент укладення кр едитного договору, немає під став прийняти до уваги, оскіл ьки, укладаючи кредитний дог овір, відповідач не був позба влений права вимагати від по зивача усі документи, підтве рджуючи права останнього, дл я ознайомлення із ними.

В п.3.3 ст. 3 Закону № 2346 вста новлено, що гривня як грошова одиниця України (національн а валюта) є єдиним законним пл атіжним засобом в Україні.

Разом із тим, договір 2 .136/08-КЛ не є договором купівлі-п родажу, у якому іноземна валю та передбачена платіжним зас обом, отже, укладення кредитн ого договору не порушує зазн аченої норми Закону.

Також відсутні доказ и порушення норм решти закон одавства, на які посилається позивач за зустрічним позов ом.

З огляду на викладене , колегія суддів дійшла висно вку про наявність підстав, вс тановлених нормами законода вства та відповідно до матер іалів справи, для часткового задоволення апеляційної ска рги та зміни рішення суду пер шої інстанції.

Керуючись ст.ст. 60, 84, 99, 101 - 106 Господарського процесуаль ного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу зад овольнити частково.

2. Ухвалу Господарсько го суду Київської області ві д 01.08.2011 у справі № 8/069-11 скасувати п овністю.

3. Пункт 1 резолютивної частини рішення Господарськ ого суду Київської області в ід 01.08.2011 у справі № 8/069-11 викласти у наступній редакції: "Первісн ий позов задовольнити повніс тю."

4. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарськ ого суду Київської області в ід 01.08.2011 у справі № 8/069-11 залишити б ез змін.

5. Пункт 3 резолютивної частини рішення Господарськ ого суду Київської області в ід 01.08.2011 у справі № 8/069-11 викласти у наступній редакції: "У задово ленні зустрічного позову від мовити повністю".

6. Видачу наказу доручи ти Господарському суду Київс ької області.

7. Справу № 8/069-11 повернут и до Господарського суду Киї вської області.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Рябуха В.І.

Голь цова Л.А.

22.09.11 (відправлено)