ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
Справа № 36/46
21.09.11
За позовом
Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”в особі структурного підрозділу “Енергозбут Київенерго”
До
Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку “Господарник”
Про
стягнення 143 351, 77 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 –по дов. №До7/201/04/22-29 від 22.04.2001р.
Від відповідача ОСОБА_2 –по дов. №б/н від 08.01.2011р.
В засіданні приймали участь
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2011 р. у справі № 36/46 позов задоволено частково. Суд стягнув з Об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку “Господарник” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” 42 339 грн. 84 коп. інфляційних втрат, 7 846 грн. 48 коп. –3% річних, 501 грн. 86 коп. витрат по оплаті державного мита, 82 грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 р. у справі № 36/46 рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2011 р. у справі № 36/46 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2011 р. у справі № 36/46 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 р. у справі № 36/46 залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 р. було видано відповідний наказ.
07.09.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав заяву про розстрочку виконання рішення, в якій просить розстрочити виконання відповідачем рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2011 р. у справі № 36/46, дозволивши Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Господарник” сплачувати позивачу 3% річних та інфляційних нарахувань в сумі 50 186, 32 грн. протягом 24 місяців рівнозначними платежами по 2000,00 грн. щомісячно до кінця кожного місяця, прочинаючи з дати ухвалення відповідної ухвали суду.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2011р. заяву Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Господарник” про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. у справі № 36/46 призначено до розгляду на 21.09.2011р.
В судовому засіданні 21.09.2011р. представник відповідача - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Господарник” заяву підтримав та просив суд задовольнити її в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні 21.09.2011р. надав письмові пояснення на заяву про розстрочку виконання рішення, в яких проти задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. у справі № 36/46 заперечував.
Розглянувши подану заяву Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Господарник” про розстрочку виконання рішення, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. у справі № 36/46.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Вказаною нормою визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Так, виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатися господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Згідно з пунктом 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»від 12.09.1996р. № 02-5/333 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.
Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.
Судом встановлено, що в обґрунтування заяви Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Господарник” посилається, зокрема, на те, що останнє знаходиться у тяжкому фінансовому становищі.
Між тим, всупереч положенням статті 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, заявник під час вирішення питання про можливість розстрочки виконання рішення суду не надав доказів, які підтверджують тяжкий фінансовий стан заявника.
Також суд приймає до уваги, що згідно приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.
Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. № 01-8/1427 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).
Cудом встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини»(див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України»від 29.06.2004р.).
При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції»(див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України»від 09.11.2004р.).
Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Враховуючи відсутність підстав, визначених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що рішення суду у даній справі тривалий час не виконується, хоча, в силу статті 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для виконання суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Господарник” про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. у справі № 36/46.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд –
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Господарник” про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. у справі № 36/46 відмовити.
Суддя
Т.Ю.Трофименко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2011 |
Оприлюднено | 04.10.2011 |
Номер документу | 18384461 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні