Постанова

від 08.10.2009 по справі 36/46

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/46

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.10.2009 р.                                                                        справа №36/46

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Березіна Ю.П., дов. б/н від 17.03.09р.,

від відповідача:від третьої особи:не з"явився, Березіна Ю.П., дов. б/н від 09.07.09р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" м.Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від07.09.2009 року

по справі№36/46

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Фінансово-Промисловий Альянс" м.Донецьк

доВідкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" м.Маріуполь

проза участю третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спорудо

про стягнення 4334904,25грн. Товариства з обмеженою відповідальністю " Компанія "Альтарес" м.Донецьк

Відкритого акціонерного товариства " Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" м.Маріуполь Донецької області стягнення 4718987,13грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2009р. у справі № 36/46 у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерне товариство „Фінансово-Промисловий Альянс” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь про стягнення заборгованості 4 334 904,25 грн. –відмовлено.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 4 718 987,13 грн., у тому числі борг в сумі 3 086 912,97 грн., індекс інфляції в сумі 947 675,02 грн., 3% річних в сумі 133 709,85 грн., пеня в сумі 450 689,29 грн., моральну шкоду 100 000,00 грн. задоволено частково.

Приписано стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” 3 086 912,97 грн. –основного боргу, 213 615,21  грн. –пені, 43 885,05 грн. –3% річних, 211 727,05 грн. –інфляційної складової, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 19 216,32 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 235,49 грн.

У задоволенні 3% річних в сумі 89 824,80 грн., індексу інфляції в сумі 735 947,97 грн., пені в сумі 237 074,08 грн. та моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” –відмовлено.

Вищевказане рішення суду першої інстанції в частині первісного позову мотивується існуванням між Закритим акціонерним товариством «Фінансово-Промисловий  Альянс»м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альтарес»м.Донецьк договору уступки права вимоги № 2001/1, відповідно до якого останній, як первісний кредитор відступив, а ТОВ „Компанія „Альтарес” (новий кредитор), прийняв на себе право вимоги виконання  позивачем зобов'язань - оплати грошових коштів в сумі 3 086 912,97 грн. за вищенаведеним договором поставки № 4215 від 06.06.2007 р. Даний договір у встановленому законом порядку не визнаний недійсним , рішення суду першої інстанції з цього приводу та постанова апеляційної інстанції набрали законної сили. В зв'язку з чим , позивачу Закритому акціонерному товариству «Фінансово-Промисловий  Альянс»м.Донецьк у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду щодо вимог третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору , мотивоване означеним вище договором уступки права вимоги та тим , що доказів погашення боргу в сумі 3 086 912,97 грн. відповідач суду не представив. Крім того , часткове задоволення вимог третьої особи  мотивується тим , що  наданий розрахунок 3% річних арифметично невірний, оскільки позивач неправильно визначив період з якого настає право вимоги, а саме  : не з 11.12.2007 р., як зазначає представник ТОВ „Компанія „Альтарес”, а з 20.12.08р. Розрахунок інфляційної складової в розмірі 947 675,02 грн. за період з січня 2008 р. по квітень 2009 р.,   суму пені в розмірі 450 689,29 грн. за період з 10.06.2008 р. по 10.06.2009 р. суд також вважає арифметично невірними, оскільки неправильно визначено період з якого настає право вимоги.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди , рішення суду мотивоване відсутністю будь-яких  доказів, які підтверджують факт заподіяння моральної шкоди.      

Відповідач  , Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський  металургійний  комбінат ім. Ілліча»м.Маріуполь Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду в повному обсязі , звернувся з апеляційною скаргою про скасування  рішення, так як вважає, що судом першої інстанції  невірно застосовані норми матеріального та процесуального права , а також вважає , що рішення суду прийнято з неводним з'ясуванням обставин , які мають значення для справи.  

В обґрунтування  заявлених вимог скаржник посилається на те, що на даний час в провадженні слідчого відділу Маріупольського міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області знаходиться кримінальна справа № 16-9178, яка була порушена стосовно посадових осіб ЗПТ «Фінансово-Промисловий Альянс»та пов'язане з поставкою  відповідачу залізовмістивих відходів під видом залізорудного концентрату за договором № 4215 від 06.06.07р. , який є підставою даного спору. Крім того , посилається на те , що на даний час  справа № 39/209пд  між тими ж сторонами , знаходиться  на розгляді у Вищому господарському суді України  та результати її розгляду мають суттєве значення для вирішення даної справи. В порушення процесуальних норм та прав відповідача , судом першої інстанції  не було задоволено жодного з заявлених клопотань. Крім того , часта зміна складу колегії ( 5 разів) , на думку скаржника, заважило цілісному  та об'єктивному сприйняття судом всіх обставин справи.

Крім того , вважає  , що неправильне застосування  до вирішення даного спору норм матеріального права , є підставою для скасування оскарженого рішення.

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Фінансово-Промисловий  Альянс»м.Донецьк,  відзиву на апеляційну скаргу не представив . Представник позивача  в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує , вважає їх необґрунтованими .

Третя особа , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору , Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альтарес»м.Донецьк відзиву на апеляційну скаргу не представив . Представник третьої особи  в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує , вважає їх необґрунтованими .

Представник відповідача , Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський  металургійний  комбінат ім. Ілліча»м.Маріуполь Донецької області, в судове засідання не з'явився. 06.10.09р. від відповідача до суду надійшло клопотання  про відкладення розгляду апеляційної скарги  в зв'язку з хворобою представника .

Дане клопотання судовою колегією відхилено , оскільки відповідачем на надано доказів заявлених обставин та доказів неможливості прибуття  до судового засідання іншого представника  відповідача. Крім того , матеріали справи містять в собі всі необхідні  для розгляду даного спору по суті документи . Додатково необхідно зазначити , що у судовому засіданні Донецького апеляційного господарського  суду 07.10.09р. по розгляду апеляційної скарги  Фенченко М.І. у справі 12/34пн  за позовом Фенченко М.І. до Відкритого акціонерного товариства " Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" м.Маріуполь , Державного реєстратора Маріупольської міської ради за участю третіх осіб , Організації орендарів "Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча " та Фонда державного майна , яке відбулося перед судовим засіданням по розгляду даної справи , був присутній представник Відкритого акціонерного товариства " Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" м.Маріуполь, що підтверджується протоколом судового засідання у справі № 12/34пн від 07.10.09р.

Таким чином , судова колегія вважає , що нез'явлення до судового засідання представника відповідача  не може бути визнано таким , що відбулося за поважних причин та не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.  

Зважаючи  на відсутність відзивів позивача та третьої особи та нез'явлення представника відповідача до суду, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України -  справа розглядається  за наявними в ній  матеріалами.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника сторін , що був присутній в судовому засіданні, судова колегія встановила наступне.

06.06.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Фінансово-Промисловий  Альянс» м.Донецьк та Відкритим акціонерним товариством «Маріупольський  металургійний  комбінат ім. Ілліча»м.Маріуполь Донецької області був укладений договір № 4215, за умовами якого, позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, кількість, найменування, асортимент якої зазначені у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

За Специфікацією № 1 до договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу концентрат залізовмісний КЖС-2 ТУ У 13.1-30299063-003-2001 у кількості 500 тн. за ціною 157,25 грн. плюс ПДВ 31,45 грн. за метричну тону вологої ваги при утриманні заліза 60,0%. При поставці концентрату залізовмісного з вмістом заліза вище або нижче 60% застосовуються приплати та знижки у розмірі 2,6 грн. за кожен відсоток заліза або відповідно долю відсотку на частину відхилення.

Відповідно до п.5.2 Договору , поставка продукції здійснюється (у відповідності з „ІНКОТЕРМС-2000”) на умовах СРТ –станція Маріуполь-Сортувальний, при цьому відповідач відшкодовує позивачу вартість залізничного тарифу .

Як вбачається з матеріалів справи , позивач передав відповідачу продукцію у кількості 43 529,60 тн., про що свідчать квитанції про приймання вантажу № 47278645 від 15.06.07р., № 47278708 від 02.07.07р., № 47286581 від 12.07.07р., № 47286600 від 13.07.07р., № 47286619 від 14.07.07р., № 47286671 від 17.07.07р., № 47286688 від 19.07.07р., № 47286692 від 19.07.07р., № 47286703 від 20.07.07р., № 47286717 від 22.07.07р., № 47276210 від 23.07.07р., № 47286737 від 25.07.07р., № 47286769 від 28.07.07р., № 47286776 від 29.07.07р., № 47286803 від 01.08.07р., № 47286807 від 02.08.07р., № 47286823 від 06.08.07р., № 47286822 від 05.08.07р., № 47286831 від 07.08.07р., № 47286833 від 08.08.07р., № 47416452 від 10.08.07р., № 47286837 від 10.08.07р., № 47286838 від 10.08.07р., № 47286841 від 11.08.07р., № 47286842 від 11.08.07р., № 47286854 від 15.08.07р., № 47286862 від 15.08.07р., № 47286869 від 18.08.07р., № 47286870 від 18.08.07р., № 47418223 від 10.09.07р., № 47418212 від 09.09.07р., № 47418224 від 11.09.07р., № 47418219 від 09.09.07р., № 47418232 від 11.09.07р., № 47418248 від 13.09.07р., № 47418233 від 11.09.07р., № 47418256 від 14.09.07р., № 47418268 від 15.09.07р., № 47418270 від 16.09.07р., № 47418288 від 18.09.07р., № 47418296 від 19.09.07р., № 47587276 від 20.09.07р., № 47587286 від 21.09.07р., № 47587305 від 23.09.07р., № 47587323 від 27.09.07р., № 47587325 від 28.09.07р., № 47587331 від 28.09.07р., № 47587336 від 30.09.07р., № 47587347 від 03.10.07р., № 47587354 від 04.10.07р., № 47587362 від 06.10.07р., № 47587359 від 05.10.07р., № 47587366 від 08.10.07р., № 47587370 від 09.10.07р., № 47587380 від 12.10.07р., № 47587399 від 13.10.07р., № 47587428 від 18.10.07р., № 47587425 від 18.10.07р., № 47587414 від 17.10.08р., № 47587417 від 17.10.07р., № 47587440 від 20.10.07р., № 47587431 від 19.10.07р., № 47587454 від 21.10.07р., № 47587468 від 23.10.07р., № 47587469 від 23.10.07р., № 47587463 від 22.10.07р., № 47587455 від 21.10.07р., № 47587443 від 20.10.07р., № 47587466 від 23.10.07р., № 47587474 від 24.10.07р., № 47587486 від 27.10.07р., № 47587485 від 27.10.07р., № 47587502 від 29.10.07р., № 47587490 від 27.10.07р., № 47594859 від 05.11.07р., № 47587520 від 06.11.07р., № 47587521 від 06.11.07р., № 47587525 від 08.11.07р., № 47587528 від 08.11.07р., № 47587553 від 15.11.07р., № 47587561 від 16.11.07р., та що підтверджується листом станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці.

За умовами п. 3.1 Договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються по факту поставки на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 банківських днів з дня надання рахунок-фактури відповідачу.

На виконання вищевказаних умов договору, позивач, в день надходження вантажу на станцію призначення, виставив відповідачу для оплати рахунки-фактури з урахуванням суми залізничного тарифу та приплат/знижок за фактичне утримання заліза згідно специфікації № 1 до договору, на загальну суму 9 341 212,97 грн.  

У відзиві на позов № 09/1024 від 06.04.09 відповідач підтвердив факт поставки позивачем на його адресу КЖС-2 за період з липня 2007 р. по листопад 2009 р. у кількості 43 607,60 тн. та виставлення рахунків на загальну суму 9 341 21,97 грн.

У передбачений договором строк відповідач продукцію оплатив частково в сумі 6 254 300,00 грн., внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 3 086 912,97 грн.

Матеріали справи містять сертифікати якості № 1-07 від 15.06.07р., № 02-07 від 02.07.07р., № 03-07 від 09.07.07р., № 04-07 від 11.07.07р., № 05-07 від 14.07.07р., № 06-07 від 16.07.07р., № 07-07 від 18.07.07р., № 08-07 від 19.07.07р., № 09-07 від 20.07.07р., № 10-07 від 22.07.07р., № 11-07 від 23.07.07р., № 12-07 від 25.07.07р., № 13-07 від 28.07.07р., № 14-08 від 29.07.07р., № 15-08 від 01.08.07р., № 16-08 від 02.08.07р., № 18-08 від 06.08.07р., № 17-08 від 05.08.07р., № 19-08 від 07.08.07р., № 20-08 від 08.08.07р., № 21-08 від 10.08.07р.,  № 22-08 від 11.08.07р., № 23-08 від 14.08.07р., № 24-08 від 15.08.07р., № 25-08 від 17.08.07р., № 26-08 від 17.08.07р., № 30-09 від 10.09.07р., № 28-09 від 09.09.07р., № 31-09 від 11.09.07р., № 27-09 від 09.09.07р., № 32-09 від 11.09.07р., № 34-09 від 13.09.07р., № 33-09 від 11.09.07р., № 35-09 від 14.09.07р., № 36-09 від 15.09.07р., № 37-09 від 16.09.07р., № 38-09 від 18.09.07р., № 39-09 від 19.09.07р., № 40-09 від 20.09.07р., № 41-09 від 21.09.07р., № 42-09 від 23.09.07р., № 43-09 від 27.09.07р., № 44-09 від 28.09.07р., № 45-09 від 28.09.07р., № 46-09 від 30.09.07р., № 47-10 від 03.10.07р., № 48-10 від 04.10.07р., № 50-10 від 06.10.07р., № 49-10 від 05.10.07р., № 51-10 від 09.10.07р., № 52-10 від 09.10.07р., № 53-10 від 11.10.07р., № 54-10 від 13.10.07р., № 58-10 від 17.10.07р., № 60-10 від 18.10.07р., № 59-10 від 18.10.07р., № 57-10 від 19.10.07р., № 62-10 від 20.10.07р., № 61-10 від 20.10.07р., № 64-10 від 21.10.07р., № 63-10 від 21.10.07р., № 65-10 від 22.10.07р., № 66-10 від 23.10.07р., № 69-10 від 24.10.07р., № 68-10 від 23.10.07р., № 67-10 від 23.10.07р., № 70-10 від 27.10.07р., № 71-10 від 27.10.07р., № 74-11 від 05.11.07р., № 75-11 від 06.11.07р., № 76-11 від 06.11.07р., № 77-11 від 08.11.07р., № 78-11 від 08.11.07р., № 79-11 від 15.11.07р., № 80-11 від 16.11.07р., видані виробником продукції –ТОВ „Екологія-Дніпро 2000”, які містять в собі перелік даних, зазначених в п. 4.4 договору, з яких вбачається, що вміст заліза у концентраті складав саме 60-60,9%.

20.01.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” та Закритим акціонерним товариством „Фінансово-Промисловий Альянс” було укладено договір уступки права вимоги № 2001/1, відповідно до якого останній, як первісний кредитор відступив, а ТОВ „Компанія „Альтарес” (новий кредитор), прийняв на себе право вимоги виконання  позивачем зобов'язань - оплати грошових коштів в сумі 3 086 912,97 грн. за вищенаведеним договором поставки № 4215 від 06.06.2007 р.

Відповідач , Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський  металургійний  комбінат ім. Ілліча»м.Маріуполь Донецької області , був повідомлений про уступку права вимоги за договором  № 2101-01 від 21.01.2009 р. листом № 04/05-01 від 04.05.2009 р. Дані документи були надіслані відповідачу експрес-поштою.

Відповідно до умов  п. 3.5 договору № 2001/1 до ТОВ „Компанія „Альтарес” перейшли усі права за договором поставки № 4215 від 06.06.2007 р., у тому числі право вимоги процентів, неустойки та збитків.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.08.2009 р. у справі № 39/209пд відмовлено у позовних вимогах ВАТ „Маріупольського металургійного комбінату ім.. Ілліча” м. Маріуполь до ЗАТ „Фінансово-Промисловий Альянс” м. Донецьк та ТОВ „Компанія „Альтарес” м. Донецьк про визнання недійсною угоди, оформленої договором уступки права вимоги № 2001/1 від 20.01.2009 р., укладеним між ЗАТ „Фінансово-Промисловий Альянс” та ТОВ „Компанія „Альтарес”.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.09.2009 р. вищезазначене рішення залишено без змін.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважного представника сторін, що був присутній в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість апеляційної скарги, та  відповідність оскарженого судового акта зі справи обставинам справи та вимогам чинного законодавства з таких підстав.

За своїм змістом та правовою природою Договір № 4215 від 06.06.2007 року, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу  України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

       Згідно п.п.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

       Статтею 193 Господарського кодексу України,  та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що спірні зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору поставки № 4215 від 06.06.2007 року та,  відповідно , договору  уступки права вимоги № 2101-01 від 21.01.2009 р., який на момент розгляду справи судом першої інстанції  та на час апеляційного провадження є чинним . При цьому , судова колегія вважає необхідним зазначити , що рішення господарського суду  від 06.08.2009 р. у справі № 39/209пд , яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.09.2009 р., набрало законної сили з дня підписання постанови  та доказів скасування або зміни даних процесуальних документів як суду першої так і апеляційної інстанції сторонами не надано. В зв'язку з чим , посилання скаржника на оскарження позначених вище документів у Вищому господарському суді  , судовою колегією не приймаються . Однак, результати розгляду справи № 39/209пн можуть бути підставою для перегляду справи за ново виявленими обставинами.

З урахуванням вищенаведеного , судова колегія вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерне товариство „Фінансово-Промисловий Альянс” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь .

Як вбачається з матеріалів справи , не спростовано сторонами та вірно встановлено судом першої інстанції , відповідачем умови договору в повному обсязі не виконані , доказів оплати товару в повному обсязі як суду першої так і апеляційної інстанції не надано, тому вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альтарес»м.Донецьк в частині стягнення основного боргу в сумі 3 086 912,97 грн. є обґрунтованими та правомірно задоволені  судом першої інстанції.

Стосовно посилань скаржника на невідповідність якості поставленого товару, то дані посилання спростовуються наявними в матеріалах справи  сертифікатами якості та відсутністю документів , складання яких , в цьому випадку,  передбачено законом та Договором поставки .

Щодо посилань скаржника на знаходження в провадженні слідчого відділу Маріупольського міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області кримінальної справи № 16-9178 відносно посадових осіб ЗПТ «Фінансово-Промисловий Альянс», то судова колегія не може прийняти їх до уваги , оскільки , відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України , обов'язковим  для господарського суду при вирішенні  спору з питань , чи мали місце певні дії та ким вони вчинені , є лише вирок суду з кримінальної справи , що набрав законної сили. Однак, такий документ , а ні суду першої , а ні апеляційної інстанції наданий не був.

Окрім основної суми боргу , до відповідача заявлені вимоги про стягнення індексу інфляції , 3% річних  та пені.

Судова колегія вважає , що судом першої інстанції з урахуванням матеріалів та обставин справи , на підставі положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу  України вірно встановлено , що право вимоги у третьої особи виникає з 20.12.2008 р.

Відносно вимоги про стягнення  пені за невиконання господарського зобовґязання, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.   

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу  України встановлено, що штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.   

Стаття 546 Цивільного кодексу  України передбачає, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

А згідно статті ст.549 Цивільного кодексу  України  неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Відповідно п. 7.2 договору № 4215 взаємовідносини сторін в частині, не передбаченої цим договором, регламентуються Господарським процесуальним Кодексом України та діючим законодавством України.

В даному випадку , судом першої інстанції правомірно застосовано  п. 66 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 № 888, відповідно до якого передбачено сплату пені у розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

При цьому , як це вірно встановлено судом першої інстанції , сума пені , розрахована третьою особою в сумі 237 074,08 грн. за період з 10.06.2008 р. по 10.06.2009 р. підлягає задоволенню в сумі 213 615,21 грн., оскільки при розрахунку невірно  визначено період з якого настає право вимоги.

Таким чином , з урахуванням доведеності  факту прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, судова колегія вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про стягнення пені в сумі 213 615,21 грн.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи , третя особа просить стягнути з відповідача за період з 11.12.2007 р. по 10.06.2009 р. 3% річних в розмірі 133 709,85 грн. на суму заборгованості 3 086 912,97 грн.

Судова колегія вважає  , що судом першої інстанції правомірно означені вимоги задоволені частково в сумі 43 885,05 грн. за період з 20.12.2008 р. по 10.06.2009 р., оскільки позивач неправильно визначив період з якого настає право вимоги, а саме  : не з 11.12.2007 р., як зазначає представник ТОВ „Компанія „Альтарес”, а з 20.12.08р., як це було встановлено судом.

Крім того , третьою особою на суму заборгованості 3 086 912,97 грн. нараховані інфляційна складова в розмірі 947 675,02 грн. за період з січня 2008 р. по квітень 2009 р.

Тобто , як і в попередніх розрахунках , третьою особою невірно визначений період з якого настає право вимоги . Таким чином, судова колегія вважає правомірним часткове задоволення вимог в цій частині  в сумі 211 727,05 грн.

Стосовно вимог третьої особи щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн. , то з цього приводу , судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана   юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.    

За вимогами  ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому , третью особою ,  ТОВ „Компанія „Альтарес” , ніяких доказів в обґрунтування даної вимоги ні суду першої , ні апеляційної інстанції не надано, в зв'язку з чим судова колегія вважає , що судом першої інстанції в цій частині відмовлено правомірно.

На підставі викладеного, судова  колегія дійшла висновку, що  рішення господарського суду  відповідає  фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не є підставою для його  скасування .

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський  металургійний  комбінат ім. Ілліча»м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2009р.у справі № 36/46 -  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2009р.у справі № 36/46 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 07.10.09р.

Головуючий          

Судді: