Постанова

від 19.09.2011 по справі 61/226

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2011 № 61/226

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Верховця А.А.

Зубець Л.П.

при секретарі:

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 25 від 10.02.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2., дов. № 125 від 28.07.2011р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної компанії з утиліза ції відходів як вторинної

сировини «Укрекокомресурси »

на рішення Г осподарського суду м. Києва

від 08.06.2011р.

у справі № 61/226 (суддя Івченко А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відп овідальністю

«Альтернатива-Траст»

до Державної компанії з утиліз ації відходів як вторинної

сировини «Укрекокомресурси »

про визнання договору частково н едійсним та стягнення

боргу 3 671 910,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарсько го суду м. Києва від 08.06.2011 року у с праві № 61/226 позов задоволено по вністю. Визнано частково нед ійсними пп. 3.2, 3.3 укладеного Дер жавною компанією з утилізаці ї відходів як вторинної сиро вини «Укрекокомресурси» Каб інету Міністрів України та з Товариством з обмеженою від повідальністю «Альтернатив а-Траст» договору про наданн я послуг № 3/30-09 від 24.09.2010р. в частин і слів «після затвердження в установленому законом поряд ку фінансового плану замовни ка (змін, коригувань до нього), відповідні статті якого пер едбачають фінансування вида тків згідно до Договору». Стя гнуто з Державної компанії з утилізації відходів як втор инної сировини «Укрекокомре сурси» на користь Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Альтернатива-Траст» суму основного боргу в розмірі 3 671 910,22 грн., 3% річних в розмірі 25 339,82 гр н., пені за весь час прострочен ня в розмірі 136 089,10 грн., 25 500,00 держа вного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначен им рішенням, Державна компан ія з утилізації відходів як в торинної сировини «Укрекоко мресурси» звернулась до Київ ського апеляційного господа рського суду з апеляційною с каргою, в якій просить скасув ати рішення Господарського с уду м. Києва від 08.06.2011 року у спра ві № 61/226 та прийняти нове рішен ня, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги мотивовані тим, що с удом першої інстанції було н еповно з' ясовано обставини , які мають значення для справ и, а також невірно застосован о норми матеріального права, що призвело до прийняття нев ірного рішення.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 12.07.2011р. у справі № 61/226 апеляційн у скаргу було прийнято до про вадження у складі колегії су ддів: головуючий суддя Мартю к А.І., судді Новіков М.М., Зубець Л.П. та призначено на 03.08.2011р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційн ого господарського суду від 29.07.2011р. було змінено склад колег ії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у склад і головуючого судді Мартюк А .І., судді Ільєнок Т.В., Сулім В.В ..

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 03.08.2011р. у справі № 61/226 розгляд с прави було відкладено на 14.09.2011р .

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційн ого господарського суду від 13.09.2011р. було змінено склад колег ії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у склад і головуючого судді Мартюк А .І., судді Зубець Л.П., Верховець А.А.

02.08.2011р. через відділ документ ального забезпечення предст авник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване ріш ення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволе ння, а рішення Господарськог о суду м. Києва від 08.06.2011 року у сп раві № 61/226 без змін.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представників стор ін, дослідивши докази, проана лізувавши на підставі встано влених фактичних обставин сп рави правильність застосува ння судом першої інстанції н орм законодавства, колегія в становила наступне.

Судом встановлено, що 24.09.2010 мі ж Державною компанією з утил ізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси " та Товариством з обмеженою в ідповідальністю «Альтернат ива - Траст» було укладено д оговір № 3/30-09 про надання послу г.

Згідно з предметом договор у (п. 1.1.) замовник доручає, а вико навець приймає на себе зобов 'язання в строки, на умовах і в порядку, передбаченому дого вором, надати замовнику посл уги зі збирання, заготівлі та утилізації вторинної сирови ни.

Замовник зобов'язується пр ийняти послуги, зазначені в п . 1.1. договору, та оплатити їх ва ртість відповідно до умов до говору (п. 1.2.).

Пунктом 2.1. договору визначе но, що виконавець зобов'язани й надати замовнику послуги, з азначені в п. 1.1. договору, в пов ному об'ємі та в строк до 30.06.2011.

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість послуг виконавця з а даним договором складає 13 137 6 00 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -2 189 600 грн. 00 ко п.

Згідно з п. 3.2. договору, замов ник перераховує 35 % від загаль ної суми договору, що складає 4 598 160 грн. 00 коп. з ПДВ, у вигляді ав ансу після затвердження в ус тановленому законодавством порядку фінансового плану з амовника (змін, коригувань до нього), відповідні статті яко го передбачають фінансуванн я видатків згідно даного дог овору.

За п. 3.3 договору подальші роз рахунки за договором здійсню ються шляхом перерахування з амовником коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 робочих днів із моменту підп исання сторонами акту про на дання послуг після затвердже ння в установленому законода вством порядку фінансового с тану замовника (змін, коригув ань до нього), відповідні стат ті якого передбачають фінанс ування видатків згідно даног о договору.

Сума до сплати за фактично н адані послуги визначається ш ляхом віднесення авансового платежу, сплаченого згідно п ункту 3.2. договору, пропорційн о до вартості наданих послуг відповідно до Акту про надан ня послуг (п. 3.3.).

Пунктом 4.1. договору встанов люється, що факт надання посл уг за цим договором підтверд жується Актом про надання по слуг, який підписується упов новаженими представниками с торін та скріплюється їх печ атками.

Підставою для підписання а кту про надання послуг є нада ний виконавцем оригінал доку менту за формою, встановлено ю законодавством (видаткова накладна, акт приймання-пере дачі товарно-матеріальних ці нностей, товарно-транспортна накладна тощо), що підтверджу є передачу виконавцем матері альних цінностей (зібраної в торинної сировини) на підпри ємство, установу, організаці ю, що здійснює перероблення (у тилізацію) вторинної сировин и, з печатками та підписання п овноважених представників з азначених сторін (п. 4.2.)

Відповідно до п. 4.4. договору, датою виконання зобов'язань виконавця за даним договоро м є дата підписання замовник ом Акту (актів) про надання пос луг в обсязі, передбаченому п унктом 1.1. цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов дог овору позивач протягом грудн я 2010 - січня 2011 надав відповідачу послуги загальною вартістю 6 702 024 грн. 68 коп., що підтверджуєть ся актами про надання послуг : Акт № 1 від 22.12.2010 на суму 1 192 076 грн. 44 к оп.; Акт № 2 від 23.12.2010 на суму 1 052 932 грн . 04 коп.; Акт № 4 від 17.01.2011 на суму 4 457 016 грн. 20 коп. Зазначені акти підп исані позивачем та були наді слані відповідачу.

Згідно листів відповідача від 18.01.2011 та від 21.01.2011 повідомляєт ься, що ДП „Укрекоресурси" роз глянуло лист ТОВ „Альтернати ва - Траст" № 58 від 22.12.2010 з додаткам и у вигляді Акту про надання п ослуг № 1 від 22.12.2010 та лист № 4 від 17 .01.2011 з додатками у вигляді Акту про надання послуг № 4 від 17.01.2011 т а накладними, наданими згідн о договору. Відповідачем виз нано, що в зазначених докумен тах в повній мірі викладена п ідтверджуюча інформація щод о обсягів наданих послуг, але відповідач змушений повідом ити про неможливість їх офор млення через відсутність зат вердженого в установленому п орядку фінансового плану.

Таким чином, відповідачем б уло визнано факт надання пос луг позивачу на суму 6702 024,68 грн., в процесі розгляду справи від повідач не заперечував проти даної обставини, крім того 13.01. 2010р. було здійснено часткову о плату послуг, наданих позива чем згідно Акту № 2 від 23.12.2010р. на суму 684 405,83 грн., яка складає 1052 932,04 г рн. за мінусом 35% оплачуваного авансового платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України з обов'язанням є правовідношен ня, в якому одна сторона (боржн ик) зобов'язана вчинити на кор исть другої сторони (кредито ра) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати посл угу, сплатити гроші тощо) або у триматися від певної дії. а кр едитор має право вимагати ві д боржника виконання його об ов'язку.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України вс тановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами ц ивільного законодавства, а т акож із дій осіб, що не передба чені цими актами, але за анало гією породжують цивільні пра ва та обов'язки.

Частиною 1 ст. 212 Цивільного к одексу України передбачено, що особи, які вчиняють правоч ин, мають право обумовити нас тання або зміну прав та обов' язків обставиною, щодо якої н евідомо, настане вона чи ні (ві дкладальна обставина).

За змістом ст. 202 ЦК України, п равочини бувають односторон німи та дво- чи багатосторонн іми (договори).

При цьому такі правочини є п ідставою для виникнення у ст орін взаємних зобов' язань.

Згідно ст. 538 ЦК України, вико нання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до д оговору обумовлене виконанн ям другою стороною свого обо в'язку, є зустрічним виконанн ям зобов'язання. Частина 2 вказ аної норми встановлює порядо к виконання зустрічних зобов ' язання, однак вона не зміню є моменту настання правових наслідків за правочином, яки й передбачає виникнення таки х зустрічних зобов' язань.

Отже, у випадку укладення та ких правочинів під відкладал ьною умовою, виникнення або з міна прав та обов' язків за т аким правочином до виникненн я певної обставини відкладає ться у всіх сторін, а не у одні єї.

Договір про надання послуг є оплатним договором. Тобто о бов' язок відповідача як зам овника по договору № 3/30-09 від 24.09.2 010 року оплатити прийняті робо ти виникає згідно із положен нями закону та п. 1.2 Договору № 3 /30-09 від 24.09.2010 року.

Колегія суддів апеляційно ї інстанції погоджується з в исновком суду першої інстанц ії про те, що в пунктах 3.2, 3.3 Дого вору № 3/30-09 від 24.09.2010 року сторонам и узгоджено не умови виникне ння у замовника вказаного об ов' язку, а порядок і строки з дійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов' яза ння.

Відповідно до ст. 530 Цивільно го кодексу України, якщо у зоб ов' язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін). Зобов' язанн я, строк (термін) виконання яко го визначений вказівкою на п одію, яка неминуче має настат и, підлягає виконанню з наста нням цієї події. Якщо строк (те рмін) виконання боржником об ов' язку не встановлений або визначений моментом пред' я влення вимоги, кредитор має п раво вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повин ен виконати такий обов' язок у семиденний строк від дня пр ед' явлення вимоги, якщо обо в' язок негайного виконання не випливає із договору або а ктів цивільного законодавст ва.

Наведена норма чинного зак онодавства України передбач ає як безпосереднє встановле ння у зобов' язанні строку (т ерміну) його виконання, так і в изначення цього строку вказі вкою на певну подію, яка немин уче має настати. В іншому ж вип адку кредитор має право вима гати його виконання у будь-як ий час. При цьому в розумінні д аної норми обов' язковою умо вою є те, щоб подія, з настання м якої підлягає виконанню зо бов' язання, неминуче настал а.

Крім того, включення до дого вору умов, які надають одній і з сторін можливість впливати на настання або ненастання о бов' язку, тим більше такого суттєвого як оплата поставл еного товару, суперечить так им засадам цивільного законо давства як справедливість, р озумність та добросовісніст ь (п. 6 ст. 3 ЦК України). При цьому ці засади цивільного законод авства є притаманними для бу дь-якого громадянського сусп ільства, і формальне їх закрі плення в ст. 3 ЦК України не вик лючає їх застосування до буд ь-яких цивільних правовіднос ин.

Подією є явище, що виникає н езалежно від волі людей; а діє ю є життєвий факт, що є результ атом свідомої, пов'язаної з во лею, діяльності людей, які, у с вою чергу, поділяються на пра вомірні, тобто такі, що відпов ідають правовим нормам, і неп равомірні, які суперечать за кону (правопорушення).

За таких обставин подія, яка зазначена сторонами в п.п. 3.2, 3.3 договору, не може визнана суд ом такою, що неминуче має наст ати, оскільки вона залежить в ід суб' єктивної поведінки д ержавного органу, уповноваже ного затверджувати фінансов ий план відповідача.

Фактично договір містить у мову, відповідно до якої вико нання зобов' язання з оплати коштів за виконані роботи по в' язано з дією особи, яка не є стороною договору.

Відповідно до ст. 511 ЦК Україн и зобов'язання не створює обо в'язку для третьої особи. У вип адках, встановлених договоро м, зобов'язання може породжув ати для третьої особи права щ одо боржника та (або) кредитор а.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України під ставою недійсності правочин у є недодержання в момент вчи нення правочину стороною (ст оронами) вимог, які встановле ні частинами першою - треть ою, п' ятою та шостою статті 20 3 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК Україн и 1. зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також інтересам держа ви і суспільства, його мораль ним засадам; 2. особа, яка вчиня є правочин, повинна мати необ хідний обсяг цивільної дієзд атності; 3. волевиявлення учас ника правочину має бути віль ним і відповідати його внутр ішній волі; 4. правочин має вчи нятися у формі, встановленій законом; 5. правочин має бути с прямований на реальне настан ня правових наслідків, що обу мовлені ним; 6. Правочин, що вчи няється батьками (усиновлюва чами), не може суперечити прав ам та інтересам їхніх малолі тніх, неповнолітніх чи непра цездатних дітей.

Згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину п рямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша за інтересована особа заперечу є його дійсність на підстава х, встановлених законом, таки й правочин може бути визнани й судом недійсним (оспорюван ий правочин).

Таким чином, вимога позивач а про визнання недійсним пп. 3. 2. та 3.3. договору в частині умов и оплатити послуги виконавця „після затвердження в устан овленому законом порядку фін ансового плану замовника (зм ін, коригувань до нього), відпо відні статті якого передбача ють фінансування видатків зг ідно даного договору" є право мірною та відповідає чинному законодавству, а тому підляг ає задоволенню.

Також, судом першої інстанц ії прийнято до уваги факт час ткового виконання відповіда чем свого договірного зобов' язання, для виконання якого н е стало перешкодою відсутніс ть затвердженого у встановле ному законом порядку фінансо вого плану.

У разі якщо інше не передбач ено законом або договором, су б'єкт господарювання за пору шення господарського зобов'я зання несе господарсько-прав ову відповідальність, якщо н е доведе, що належне виконанн я зобов'язання виявилося нем ожливим внаслідок дії непере борної сили, тобто надзвичай них і невідворотних обставин за даних умов здійснення гос подарської діяльності. Не вв ажаються такими обставинами , зокрема, порушення зобов'яза нь контрагентами правопоруш ника, відсутність на ринку по трібних для виконання зобов' язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 ГК України).

Суд також враховує, що Держа вна компанія з утилізації ві дходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» Кабінет у Міністрів України діє на пі дставі ст. 75 Цивільного кодек су України та статуту компан ії, згідно з яким компанія не є бюджетною організації і не ф інансується за рахунок бюдже ту, а є самостійним суб'єктом г осподарювання. Крім того, дог овір укладено 24.09.2010р. і станом н а цей період фінансовий план відповідно до ст. 75 Цивільног о кодексу України мав бути за тверджений.

Згідно статті 75 ГК України п ередбачається, що державне к омерційне підприємство зобо в'язане приймати та виконува ти доведені до нього в устано вленому законодавством поря дку державні замовлення, вра ховувати їх при формуванні в иробничої програми, визначен ні перспектив свого економіч ного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а так ож складати і виконувати річ ний та з поквартальною розби вкою фінансовий план на коже н наступний рік.

Фінансовий план підлягає з атвердженню до 1 вересня року , що передує плановому: підпри ємств, що є суб'єктами природ них монополій, та підприємст в, плановий розрахунковий об сяг чистого прибутку яких пе ревищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України ; інших підприємств - органами , до сфери управління яких вон и входять.

При цьому в суді першої інст анції і в апеляції не було пре дставлено жодних заперечень щодо якості і кількості вико наних робот. Але ні діючим зак онодавством України ні умова ми договору не передбачено в ідмову від підписання актів виконаних робіт у зв'язку з ві дсутністю затвердженого фін ансового плану. Також на моме нт прийняття рішення судом п ершої інстанції фінансовий п лан був затверджений, проте с вої зобов'язання за договоро м відповідач не виконав.

У своєму позові позивач обґ рунтовує заборгованість від повідача зі сплати вартості наданих послуг в сумі 3 671 910 грн. 22 коп., 3 % річних в розмірі 25 339 грн . 82 коп., пені за весь час простр очення в розмірі 136 089 грн. 10 коп. н аступним.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарсько го кодексу України до викона ння господарських договорів застосовуються відповідні п оложення Цивільного кодексу України з урахуванням особл ивостей, передбачених цим Ко дексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цив ільного кодексу України зобо в' язання має виконуватись н алежним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільн ого законодавства, а за відсу тності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділов ого обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одност ороння відмова від виконання зобов' язання або односторо ння зміна його умов не допуск ається, якщо інше не встановл ено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільн ого кодексу України, договір є обов' язковим до виконанн я сторонами.

Позивач обгрунтовує свої в имоги тим, що відповідачем ст аном на день подання позову н е виконано взятих на себе зоб ов' язань, кошти за отримані послуги в розмірі 3 671 910 грн. 22 коп . не перераховано.

Відповідно до ст. 611 ЦК Україн и у разі порушення зобов'язан ня настають правові наслідки , встановлені законом або дог овором.

Відповідно до п. 5.2. договору, замовник несе відповідальні сть за своєчасність оплати в иконавцю наданих послуг за ц им договором і в разі простро чення сплю чає виконавцеві п еню в розмірі подвійної облі кової ставки НБУ від простро ченої суми за кожний день про строчення.

Відповідно до ст. 549 ЦК Україн и неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, я кі боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у р азі якщо розмір штрафних сан кцій законом не визначено, са нкції застосовуються в розмі рі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій мож е бути встановлено договором у відсотковому відношенні д о суми невиконаної частини з обов'язання або у певній, визн аченій грошовій сумі, або у ві дсотковому відношенні до сум и зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартост і товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувача ми грошових коштів щодо відп овідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'яз ань врегульовані Законом Укр аїни „Про відповідальність з а несвоєчасне виконання грош ових зобов'язань", положенням и якого встановлено, що за про строчку платежу, платники гр ошових коштів сплачують на к ористь одержувачів цих кошті в пеню в розмірі, що встановлю ється за згодою сторін (ст. 1 За кону). Розмір пені, передбачен ий статтею 1 цього Закону, обчи слюється від суми прострочен ого платежу та не може переви щувати подвійної облікової с тавки Національного банку Ук раїни, що діяла у період, за як ий сплачується пеня.

Колегія суддів погоджуєть ся з судом першої інстанції, щ о передбачений умовами догов ору розмір штрафних санкцій, який не перевищує розмір, вст ановлений законом, за таких о бставин стягненню підлягає с ума, встановлена п. 5.2. договору в розрахунку позивача, в розм ірі 136 089 грн. 10 коп.

Згідно ст. 625 ЦК України боржн ик не звільняється від відпо відальності за неможливість виконання ним грошового зоб ов'язання.

Боржник, який прострочив ви конання грошового зобов'язан ня, на вимогу кредитора зобов 'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого і ндексу інфляції за весі, час п рострочення, а також три проц енти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проце нтів не встановлений договор ом або законом.

З огляду на вищевикладене т а наявність прострочення спл ати вартості послуг, суд пого джується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 25 339 грн. 82 коп. і вважає його обґрунтованим.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожн а сторона повинна довести ті обставини справи, на які і пос илається як на підставу свої х вимог і заперечень.

Обставини, викладені скарж ником в апеляційній скарзі, н е знайшли свого підтвердженн я під час розгляду даної спра ви.

Зважаючи на вищенаведене, к олегія суддів дійшла висновк у про те, що рішення Господарс ького суду міста Києва у спра ві № 61/226 від 08.06.2011р. прийнято з пов ним та всебічним дослідження м обставин, які мають значенн я для справи, а також з дотрима нням норм матеріального і пр оцесуального права, у зв' яз ку з чим апеляційна скарга ск аржника задоволенню не підля гає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Гос подарського процесуального кодексу України, Київський а пеляційний господарський су д, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дер жавної компанії з утилізації відходів як вторинної сиров ини «Укрекокомресурси» зали шити без задоволення, а рішен ня Господарського суду міста Києва у справі № 61/226 від 08.06.2011р. - без змін.

2. Матеріали справи № 61/226 повер нути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена до касаційного суду протягом д вадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Верховець А.А.

Зубе ць Л.П.