Ухвала

від 17.04.2012 по справі 61/226

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 квітня 2012 р. № 61/226

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Малетича М.М., Заріцької А.О., Козир Т.П., Кота О.В., Панової І.Ю., розглянувши заявуДержавного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "УКРЕКОРЕСУРСИ" про перегляд Верховним Судом України постанови у справі за позовом до про Вищого господарського суду України від 11.01.2012 № 61/226 товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива - Траст" Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "УКРЕКОРЕСУРСИ" визнання договору частково недійсним та стягнення боргу 3 671 910,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 61/226 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-Траст" (далі -ТОВ "Альтерантива -Траст"), визнано недійсними підпункти 3.2, 3.3 укладеного Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" та ТОВ "Альтернатива-Траст" договору про надання послуг № 3/30-09 від 24.09.2010 в частині слів "після затвердження в установленому законом порядку фінансового плану замовника (змін, коригувань до нього), відповідні статті якого передбачають фінансування видатків згідно до Договору", стягнуто з Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "УКРЕКОРЕСУРСИ" на користь ТОВ "Альтернатива-Траст" суму основного боргу в розмірі 3 671 910,22 грн., 3% річних в розмірі 25 339,82 грн., пені за весь час прострочення в розмірі 136 089,10 грн., 25 500,00 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2011 рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 61/226 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012 касаційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "УКРЕКОРЕСУРСИ" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2011 та рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2011 залишено без змін.

Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "УКРЕКОРЕСУРСИ" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.01.2012 у даній справі.

Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 11.01.2012 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ "Альтернатива -Траст" відмовити повністю.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 01.02.2011 у справі №15/237, від 19.04.2011 у справі №14/168-10, від 18.01.2011 у справі №48/351 та від 22.03.2011 у справі №2-31/2980-2010 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 11.01.2012 у справі №61/226, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсними пунктів укладеного між сторонами договору, якими строки розрахунків за надані позивачем послуги поставлено в залежність від затвердження в установленому законом порядку фінансового плану замовника (змін, коригувань до нього), відповідні статті якого передбачають фінансування видатків згідно до договору. Виходячи з того, що включення до договору умов, які надають одній із сторін можливість впливати на настання або ненастання обов'язку, тим більше такого суттєвого як оплата поставленого товару, суперечить таким засадам цивільного законодавства як справедливість, розумність та добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України), при цьому фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною договору, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, про визнання недійсними спірних положень договору з урахуванням вимог статті 217 Цивільного кодексу України. Суд касаційної інстанції погодився також з наявністю підстав для задоволенням позову про стягнення заборгованості за договором, оскільки відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань, а саме, не перераховано у повному обсязі кошти за отримані послуги.

Приймаючи постанову від 01.02.2011 у справі №15/237, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення вартості виконаних робіт, оскільки позивачем не наведено належними доказами існування боргу відповідача в розмірі спірної суми.

Приймаючи постанову від 19.04.2011 у справі №14/168-10, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором, оскільки позивачем не доведено факту надання спірних послуг відповідачу.

Приймаючи постанову від 18.0.2011 у справі №48/351, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання частково недійсним державного контракту, оскільки погоджена сторонами умова про оплату виконаних робіт після надходження бюджетних коштів не змінює правової природи виникнення у відповідача обов'язку оплатити виконані роботи, а у випадку, коли строк виконання зобов'язання не визначено, це не є підставою для недійсності положень договору. Крім того, відсутність протиправної поведінки та вини в діях відповідача виключає можливість задоволення позову в частині стягнення збитків з останнього.

Приймаючи постанову від 01.02.2011 у справі №8/134-10, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором про надання консультаційних та юридичних послуг, оскільки доказів надання позивачем консультаційних та юридичних послуг відповідачу у період з січня по березень 2010 року, у відповідності до пункту 6.1 договору, позивачем не надано.

Таким чином, постанова, про перегляд якого подано заяву, і постанови Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справ, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що посилання Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "УКРЕКОРЕСУРСИ" на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права не підтверджені доданими до заяви матеріалами. Відтак, відсутні умови, визначенні статтею 111 16 Господарського процесуального кодексу України, для допуску до провадження Верховного суду України справи №61/226.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "УКРЕКОРЕСУРСИ" у допуску справи №61/226 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ. Малетич Судді А. Заріцька Т. Козир О. Кот І. Панова

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)