Ухвала

від 01.09.2011 по справі 5020-3/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

01 вересня 2011 року справа № 5020-3/204

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Херсонес” про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 11.03.2009 по справі  №5020-3/204 за позовом прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Херсонес”          про стягнення 53 821,26 грн, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Херсонес” до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про стягнення 48 480,00 грн,

за участю представників:

стягувача –не з'явився;

боржника –не з'явився;

прокурор - не з'явився;

встановив:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.03.2009 позов прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі –Фонд комунального майна СМР) задоволений частково: з Товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Херсонес” (далі –ТОВ “Крим-Херсонес”) стягнуто 95% заборгованості в сумі 46479,37 грн, 5% заборгованості в сумі 3386,56 грн –на користь Фонду комунального майна СМР та судові витрати в розмірі 498,66грн та 109,33 грн –в доход державного бюджету. Зустрічний позов задоволений повністю: з Фонду комунального майна СМР на користь ТОВ “Крим-Херсонес” стягнуто 48480,00 грн та судові витрати в розмірі 484,80 грн та 118,00 грн.

09.04.2009 на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 11.03.2009 видані відповідні накази.

17.06.2009 постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 09.04.2009 про стягнення з Фонду комунального майна СМР на користь ТОВ “Крим-Херсонес” 48 480,00 грн та судових витрат в розмірі 484,80 грн та 118,00 грн.

23.08.2011 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Херсонес” надійшла заява про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 11.03.2009 по справі  №5020-3/204 наступним чином: стягнути з місцевого бюджету на користь заявника суму в розмірі 48480 грн та судові витрати в розмірі 484,80 грн та 118,00грн.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про зміну способу та порядку виконання рішення у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 25.08.2011 заява прийнята та призначена до розгляду на 01.09.2011 о 14.30.

У судове засідання прокурор, стягувач та боржник явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, прокурор та боржник про причини неявки суд не повідомили.

До початку судового засідання від представника боржника надійшло клопотання (вх. №9507/11 від 01.09.2011) про відкладення розгляду заяви на більш пізнішій строк у зв'язку з неотриманням боржником копії заяви стягувача.  

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника боржника оскільки питання про зміну способу та порядку виконання рішення розглядається у десятиденний строк.

Дослідивши матеріали заяви та подані докази, суд дійшов висновку, що заява стягувача про зміну способу виконання рішення задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно пункту 1.3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” від 12.09.1996 №02-5/333 (зі змінами та доповненнями) під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Згідно з пунктом 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” від 12.09.1996 №02-5/333 (зі змінами та доповненнями) підставою для відстрочки,  розстрочки,  зміни  способу та порядку  виконання  рішення  можуть  бути  конкретні обставини, що ускладнюють  виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи  питання  про відстрочку  чи  розстрочку  виконання  рішення,  зміну  способу  і порядку  виконання  рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці  держави та інші обставини справи.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в постанові від 26.12.2003 №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку  або  розстрочку  виконання  рішення,  встановлення або зміну  способу  й  порядку  його  виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає  виходячи  з  особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Із зазначених положень випливає, що зміна способу виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Заява стягувача обґрунтована тім, що до цього часу рішення суду в частині стягнення з Фонду комунального майна СМР заборгованості на користь заявника не виконано у повному обсязі та заявнику стало відомо, що у боржника відсутні власні рахунки, з яких можливо провести списання грошових коштів. Заявник вважає, що оскільки Фонд комунального майна СМР є структурним підрозділом Севастопольської міської Ради та не має власних рахунків, з яких можливо провести списання грошових коштів, це робить неможливим виконання рішення суду та порушує інтереси стягувача. Тому стягувач просить змінити спосіб виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 11.03.2009 наступним чином: стягнути з місцевого бюджету на користь заявника суму в розмірі 48480 грн та судові витрати в розмірі 484,80 грн та 118,00грн.

Згідно з частиною першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підтвердження викладеного у заяві про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 11.03.2009 стягувачем не подано жодного доказу.  

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Херсонес” задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,  

ухвалив:  

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Херсонес” про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 11.03.2009 -  залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                            І.А. Харченко