Рішення

від 02.07.2009 по справі 5020-3/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" липня 2009 р. справа № 5020-3/204

За позовом          Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

до                    Приватного підприємства “Омега-Сервіс”

(99011, м. Севастополь, вул. Новоросійська, 56, кв. 1)

про стягнення заборгованості з орендної плати, компенсації податку на землю, неустойки у вигляді пені на загальну суму 10 676,33 грн.,

Суддя Головко В.О.

За участю представників:

позивач –Шустова М.Ю., представник, довіреність № б/н від 02.07.2009, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська);

відповідач –не з'явився, Приватне підприємство "Омега-Сервіс";

СУТЬ СПОРУ:

Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Омега-Сервіс" про розірвання договору оренди державного майна, стягнення заборгованості по орендній платі, компенсації податку на землю, неустойки у вигляді пені на загальну суму 10 676,33 грн.

Позовна заява обґрунтована порушенням з боку відповідача умов договору оренди нерухомого військового майна, що виразилося у несвоєчасному внесенні орендної плати, а також компенсації податку на землю. Позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем істотних умов договору, просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі, компенсацію податку на землю, неустойку у вигляді пені на загальну суму –10676,33 грн., а також розірвати договір оренди.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 08.04.2009 порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 14.05.2009.

Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 14.05.2009, 02.06.2009, 23.06.2009 та 02.07.2009 не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується, зокрема, повідомленням про вручення поштового відправлення 13.04.2009 (арк.с.29), про причини неявки не повідомив.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

В судове засідання 02.07.2009 відповідач знову не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини нез'явлення суд не повідомив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно з частинами першою та третьою статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.

Ухвалою від 02.06.2009 голова господарського суду міста Севастополя Алсуф'єв В.В. продовжив строк вирішення спору по справі №5020-3/204 на один місяць до 03.07.2009.

Таким чином, у зв'язку із закінченням строку вирішення спору та відсутністю клопотання сторін про його продовження суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

До початку розгляду справи по суті позивач, з посиланням на пункт 4 частини першої статті 80 ГПК України, надав суду заяву про відмову від позову в частині розірвання договору оренди (арк.с.76).

Ухвалою суду від 02.07.2009 провадження у справі в цій частині позову було припинено (арк.с.79-80).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В С Т А Н О В И В:

26.04.2000 між Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (Орендодавець) та приватним підприємством "Омега-Сервіс" (Орендар) укладений договір №68/2000 оренди спортивного майданчика з прилеглою територією, розташованого на території військового містечка №257 в гарнізоні Севастополь, за адресою 99007, м. Севастополь, вул. 4-та Бастіонна, 29 (далі –Договір) (арк.с.9-19).

За умовами договору орендар приймає в строкове платне користування спортивний майданчик з прилеглим мостінням і огорожею, загальною площею 890 кв.м, який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. 4-та Бастіонна, 29, та знаходиться на балансі  9 ВМІС.

26.02.2007 між цими ж сторонами укладений додатковий договір №209/2007/Сев.КЕЧм до договору оренди №68 від 26.04.2000 нерухомого військового майна, розташованого в Севастопольському гарнізоні за адресою: Україна, м. Севастополь, вул. 4-та Бастіонна, 29, військове містечко №257, спорт.майданчик з прилеглим мостінням і огорожею (далі –Додатковий договір) (арк.с.20-22).

Як вбачається з преамбули Додаткового договору, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська) набула прав Орендодавця.

Згідно з пунктом 1.3 Договору (в редакції Додаткового договору) орендна плата складає 382,47 грн. без ПДВ за перший базовий місяць оренди. Орендна плата за наступні місяці визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на індекси інфляції за наступні місяці.

Відповідно до пункту 5.10 Договору, орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати Орендодавцю частину податку на землю, пропорційну площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно (крім бюджетних організацій).

Пунктом 10.1 Договору встановлений строк дії договору –з 26.04.2000 по 26.04.2025.

Вказане в договорі оренди майно було передано Орендарю згідно з актом приймання-передачі спортивного майданчика з прилеглою територією військового містечка №257 від 26.04.2000 (арк.с.19).

27.03.2008 позивач звернувся до відповідача з претензією за №9115-952, в якій просив останнього погасити борг з орендної плати, компенсації податку на землю та пені у загальній сумі –3850,02 грн. (арк.с.24).

Однак, відповіді ним отримано не було.

Несплата орендної плати з жовтня 2007 року, а також компенсації податку на землю і стало причиною звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення суми боргу за Договором у розмірі 10676,33 грн. такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2007 року по грудень 2008 року (включно) в розмірі 8732,40 грн. (в тому числі ПДВ –1455,39 грн.) на день винесення рішення –відсутні.

Враховуючи викладене, перевіривши надані позивачем розрахунки (арк.с.27-28), суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 8732,40 грн. (враховуючи її коригування на індекси інфляції) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з вересня 2007 року по грудень 2008 року у розмірі 149,66 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі не менше 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно зі статтями 546, 549, пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3-4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що, в основному, він здійснений із дотриманням наведених вище норм чинного законодавства, хоча і має певні недоліки.

Тому судом проведений власний розрахунок, згідно з яким пеня за порушення договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати станом на 20.01.2009 (як розраховано позивачем) становить 1075,20 грн. (арк.с.78).

Відповідно до пункту 2 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи відсутність такої заяви, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в заявленому позивачем розмірі, а саме в сумі 149,66 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача компенсацію податку на землю, яка за розрахунками позивача становить 1794,27 грн. (з урахуванням проведених виплат компенсації податку на землю 12.11.2007 у розмірі 1800,00 грн.) (арк.с.27-28).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 (з наступними змінами і доповненнями) використання землі в України є платним.

Статтею 5 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а платниками є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, у тому числі орендарі, тобто безпосередньо ті суб'єкти господарювання, яким земельні ділянки передані у власність або надані в користування.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (ст. 2 Закону №2535-XII).

Згідно з приписами статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Підставою для нарахування земельного податку, як встановлено статтею 13 Закону України "Про плату за землю", є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, –договір оренди такої ділянки.

За договором найму (оренди), як визначено статтею 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

При цьому, як встановлено статтею 797 Цивільного кодексу України, плата, що справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Отже, у разі переходу прав на будівлю або споруду плата за землю справляється з дня виникнення права власності або права користування будівлями або спорудами.

Як вбачається з акту приймання-передачі спортивного майданчика з прилеглою територією військового містечка № 257 від 26.04.2000, право користування об'єктом оренди перейшло до відповідача з 26.04.2000, тобто з дати фактичної передачі цього об'єкта.

Таким чином, саме з 26.04.2000 у ПП "Омега-Сервіс" виникло право користування відповідною земельною ділянкою та обов'язок вносити плату за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, –890 кв.м (пункт 5.10. Договору).

Об'єкт оренди повернуто орендодавцеві 31.12.2008, про що свідчить акт приймання-передачі фондів спортивного майданчика з прилеглою територією (арк.с.77), тому 31.12.2008 обов'язок сплати ПП "Омега-Сервіс" частини земельного податку припинився.

Відповідно до податкових розрахунків земельного податку за 2007 рік (арк.с.62-68) та за 2008 рік (арк.с.69-75) розмір земельного податку пропорційно площі землі, яку займає об'єкт оренди, переданий ПП "Омега-Сервіс" становить 234,37 грн. та 240,93 грн. на місяць відповідно.

Судом встановлено, що останній платіж щодо плати за землю здійснений відповідачем 12.11.2007 в розмірі 1800,00 грн.

Отже, сума земельного податку, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 234,37 грн. * 3 міс. (жовтень-грудень 2007 року) + 240,93 грн. * 12 міс. (січень-грудень      2008 року) –1800,00 грн. (сплачено відповідачем 12.11.2007) = 703,11 + 2891,16 –1800,00 = 1794,27 грн.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 10676,33 грн., з яких: заборгованість з орендної плати – 8732,40 грн., пеня – 149,66 грн., заборгованість щодо компенсації податку на землю –1794,27 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на останнього витрати позивача по сплаті ним державного мита в розмірі 106,76 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Керуючись статтями 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Омега-Сервіс” (99011, м. Севастополь,  вул. Новоросійська, 56, кв. 1, ідентифікаційний код 20748775, п/р 26007010046801 у ПФ ОКБ м. Севастополя, МФО 324399) на користь Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, ідентифікаційний код 22992545; п/р 35221012000742 ГУ ДКУ в м. Севастополі,   МФО 824509) суму боргу у розмірі 10676,33 грн. (десять тисяч шістсот сімдесят шість грн. 33 коп.), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 106,76 грн. (сто шість грн. 76 коп.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                                 В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано 06.07.2009

РОЗСИЛКА:

1.          Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

2.          ПП “Омега-Сервіс”

(99011, м. Севастополь, вул. Новоросійська, 56, кв.1)

3.          Справа