Постанова
від 09.07.2008 по справі 25/60
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/60

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.07.2008                                                                                           № 25/60

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Євсікова О.О.

 суддів:            Вербицької О.В.

          Гарник Л.Л.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сфера-Плюс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.04.2008

 у справі № 25/60 (Морозов С.М.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Армоізол"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Сфера-Плюс"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 46694,84 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Армоізол» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс» про стягнення 46.694,84  грн., в тому числі суми основного боргу у розмірі 45.500,00 грн., завданих інфляцією збитків у розмірі 955,00 грн. та 3% річних у сумі  239,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за договором не виконав, у встановлений Договором термін не виготовив поліетиленові пакети  ППЖ «Оттімо», сплачені позивачем грошові кошти за  не виготовлені пакети не повернув.   

Відповідач проти позовних вимог заперечував та зазначив, що вказані позовні вимоги безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач свої зобов'язання за договором виконав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс» (позивач за зустрічним позовом) подав зустрічний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  «ТД Армоізол» (відповідач за зустрічним позовом)  збитків  в  розмірі   33.713,69 грн. основного боргу,  завданих  йому  при  виконанні умов усного Договору про виготовлення поліетиленових пакетів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від  20.03.2008 зустрічний позов  було прийнято до провадження.

Позовні  вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані  тим,  що  відповідач  за зустрічним позовом не виконав свої обов'язки за усним договором і відмовився від  прийняття  партії  продукції, яка була виготовлена позивачем за зустрічним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2008 у справі № 25/60 (далі – Рішення суду) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Армоізол» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс» на користь Товариства обмеженою відповідальністю «ТД Армоізол» 45500,00  (сорок п'ять тисяч п'ятсот) гривень. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс» на користь Товариства обмеженою відповідальністю «ТД Армоізол» судові витрати в розмірі  585,00 ( п'ятсот вісімдесят п'ять гривень) грн.

В іншій частині позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Армоізол» відмовлено.

В зустрічному позові Товариству з обмеженою відповідальністю „Сфера плюс” відмовлено повністю.

Не погоджуючись з Рішенням суду, відповідач за первісним позовом  звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення суду скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю, а позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2008 розгляд апеляційної скарги був призначений на 25.06.2008, про що учасники усі судового процесу були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 25.06.2008 у суду виникла необхідність витребувати додаткові докази  та пояснення у справі, у зв'язку з чим Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2008 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 09.07.2008.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 09.07.2008 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд її задовольнити, скасувати Рішення суду та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю, а позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 09.07.2008 заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Між позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник, Виконавець) в травні 2007 року було укладено усний договір, відповідно до якого відповідач зобов'язується  на  свій  ризик виконати роботу за завданням позивача з виготовлення  поліетиленових пакетів, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вказаний договір за своїми ознаками є договором підряду. Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України  правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вчинення відповідного правочину підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000020 від 16 травня 2007 року на суму 67.000,00 грн. за пакети ППЖ «Оттімо» в кількості 1.000.000 шт. (надалі – Продукція).   

Як підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку, за вказаним рахунком позивачем 16.05.2007, 25.05.2007 та 07.06.2007 було перераховано відповідачу відповідно 35.500 грн., 5.000,0 грн. і 5.000,0 грн. – всього 45.500,0 грн. в якості попередньої оплати за пакети.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частина 2 ст. 642 ЦК України встановлює: якщо особа,  яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для  відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму  грошей  тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, колегія суддів виходить із того, що пропозиція укласти договір була зроблена відповідачем шляхом надання позивачу рахунку-фактури № 0000020 від 16.05.2007 на виготовлення пакетів на загальну суму 67.000,0 грн. Позивач у межах строку для відповіді на пропозицію укласти договір вчинив дії щодо оплати вартості пакетів на суму 45.500,00 грн. Таким, чином частково виконав свої зобов'язання за усним договором.

Як свідчать матеріали справи, 01.08.2007 Виконавцем було виготовлено 100.000 пакетів ППЖ „Оттімо”, що підтверджується накладною № 05/0346 від 01.08.2007 про оплату наданих послуг з виготовлення пакетів, та іншими документами, котрі підтверджують придбання плівки, фарби тощо.

Подальше виконання зобов'язання було припинено у зв'язку з частковою оплатою виставленого рахунку № СФ-0000020 від 16.05.2007 та усною відмовою Замовника прийняти першу партію виготовленої продукції.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні та письмових поясненнях зазначив, що відмова від прийняття продукції зумовлена тим, що виготовлені Виконавцем пакети на 2 см. вужчі за ті, що раніше (у попередні роки) виготовлялись відповідачем за первісним позовом.

При цьому колегія суддів відзначає, що за усним договором та рахунком-фактурою № 0000020 від 16.05.2007 сторонами не погоджувались розміри пакетів.

У своїх поясненнях представники сторін посилаються на те, що замовником було передано виконавцеві оригінал-макет пакетів, які підлягали виготовленню, в електронному вигляді.

Разом з тим позивач зазначає, що виготовлені пакети не відповідають переданому оригінал-макету, а відповідач стверджує, що пакети виготовлені у повній відповідності з електронним оригінал-макетом. Проте будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин сторонами не надано.

Як свідчать матеріали справи та зазначає позивач за первісним позовом, пакети виготовлялись для поставки ТОВ „ТД „Армоізол” для ТОВ „Оттімо” (м. Рівне).

При цьому ТОВ „ТД „Армоізол” не надано жодних доказів того, що у ТОВ „Оттімо” були певні зауваження до виготовлених відповідачем за первісним позовом пакетів, в т.ч. щодо їх розміру чи того, що ТОВ „Оттімо” відмовилось від їх прийняття.

Колегія суддів враховує, що позивач  направив  відповідачу претензію № 4 від 06.11.2007 про поверненню  грошових коштів.  Відповідач  отримав претензію 25 листопада 2007 року, що підтверджується відповідним  повідомленням про вручення.

При цьому у претензії № 4 від 06.11.2007 замовником не зазначено зауважень до виготовленої підрядником продукції. Замовник у вказаній претензії вказує виключно на те, що виконання зобов'язання втратило для нього інтерес, і просить повернути кошти, сплаченні в якості передоплати.

Не надано колегії суддів і доказів того, що будь-які зауваження до продукції висувались замовником до направлення претензії.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником  відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник  не  зробить  такої заяви,  він втрачає право у подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору  або недоліки у виконаній роботі.

Оскільки позивачем (замовником) у визначений законом спосіб та час не було зроблено жодних заяв щодо допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків з виготовлення пакетів, колегія суддів не приймає посилання позивача за первісним позовом на будь-які відступи від  умов договору або недоліки у виконаній відповідачем роботі.

Відповідно до ч. 3 ст. 853 ЦК України якщо  після  прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору  підряду  або  інші  недоліки,  які  не  могли  бути  встановлені   при   звичайному  способі  її  прийняття  (приховані недоліки),  у  тому  числі  такі, що були умисно приховані підрядником,   він   зобов'язаний   негайно   повідомити   про  це підрядника.

Посилання позивача за первісним позовом на те, що виготовлені Виконавцем пакети на 2 см. вужчі за ті, що раніше (у попередні роки) виготовлялись відповідачем за первісним позовом, не є прихованими недоліками, а тому не можуть братися до уваги колегією суддів.

В матеріалах справи також міститься  відповідь відповідача на претензію  позивача  від 06.12.2007, в якій зазначено, що подальше виконання зобов'язання було припинено в зв'язку з частковою оплатою виставленого рахунку № СФ-0000020 від 16.05.2007 та усною відмовою Замовником прийняти першу партію виготовленої продукції.

Оскільки матеріалами справи не підтверджується наявність обставин, за яких допускається одностороння відмова від договору, то за таких обставин колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позивачу передплати у розмірі 45.500,00 грн.

Вищенаведені підстави, з яких позивач за первісним позовом відмовляється від прийняття продукції (щодо ширини пакетів), є необґрунтованими та недоведеними.

З урахуванням наведеного Рішення суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс» на користь Товариства обмеженою відповідальністю «ТД Армоізол» 45.500,00 (сорок п'ять тисяч п'ятсот гривень) підлягає скасуванню.

В задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Відповідно не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення збитків, завданих інфляцією у розмірі 955,00 грн., та 3% річних у сумі 239,34 грн., оскільки вказані вимоги є похідними.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 585,00 ( п'ятсот вісімдесят п'ять гривень) грн. компенсації позивачу за первісним позовом не підлягають.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Позивачем за зустрічним позовом не заперечується факт укладення з відповідачем за зустрічним позовом усного договору про поставку пакетів на суму 67.000,00 грн. та факт часткової оплати відповідачем за зустрічним позовом за цим договором.

У відповідності  до частини 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Як вже зазначалося, при укладенні договору сторони не визначили остаточних вимог до параметрів продукції, строків її виготовлення, а також порядку оплати. Принаймні, доказів протилежного суду не надано.

На прохання перерахувати залишок коштів у сумі 21.500,00 грн. відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000020 від 16 травня 2007 року для повного виконання замовлення (порізки 900000 пакетів ППЖ „Оттімо”) ТОВ „ТД Армоізол” вказаних коштів не перерахувало.

ТОВ „Сфера-плюс”, виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором,  призупинило виконання  зобов'язання на час прострочення кредитора, тобто до сплати Замовником залишку коштів у сумі 21.500,00 грн., необхідних для повного виконання замовлення (порізки 900.000 пакетів ППЖ „Оттімо”).

Отже, повного виготовлення продукції не відбулося.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії,  до вчинення яких боржник  не міг  виконати  свій  обов'язок,  виконання  зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із  сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Колегію суддів не встановлено підстав та випадків, передбачених ст. 598 ЦК України, які б могли свідчити про припинення зобов'язань між сторонами спору за вищевказаним усним договором.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що як Змовником в частині решти оплати, так і Виконавцем в частині виготовлення решти пакетів, зобов'язання  за договором не виконано в повному обсязі, і таке зобов'язання в силу ст. 599 ЦК України не є припиненим.

Крім того колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена  попередня оплата виконаної  роботи  або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що йому було надано збитків в ході виконання вказаного договору (9.855,17 грн. – надміру сплачений податок на прибуток, 21.500,00 грн. - сума недоплати за договором, яка була покрита Замовником своїми коштами та спрямована на виготовлення пакетів.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що вказані витрати не є збитками в розумінні чинного законодавства України, а прямими витратами, пов'язаними з виконанням укладеного між сторонами усного договору на виготовлення пакетів.

Як встановлено колегією суддів, зобов'язання  за цим договором сторонами в повному обсязі не виконано, таке зобов'язання в силу ст. 599 ЦК України не є припиненим, позовних вимог щодо розірвання даного договору тощо сторонами не заявлялось.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник  повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом  неустойки  є грошова сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутній письмовий договір, укладений між сторонами про стягнення неустойки за невиконання зобов'язання за спірними правовідносинами, вимоги зустрічного позову щодо стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга  Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера плюс” підлягає частковому задоволенню, а Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2008 у справі № 25/60 підлягає скасуванню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс» на користь Товариства  обмеженою відповідальністю «ТД Армоізол» 45.500,00 грн.

Враховуючи те, що як у первісному так і у зустрічному позовах відмовлено, судові витрати понесені сторонами при подачі позовів до суду першої інстанції відповідно до ст.. 49 ГПК України відшкодуванню не підлягають.

Оскільки скаржником за подачу апеляційної скарги згідно з платіжним дорученням № від 14.04.2008 № 699 сплачено державне мито у розмірі 170,00 грн., тобто у розмірі меншому ніж встановлено Декретом Кабінету Міністрів „Про державне мито”, то за таких обставин з ТОВ „Сфера-плюс” до бюджету підлягає стягненню додатково 232,03 грн.

Також відповідно до ст. 49 ГПК України з Товариства  обмеженою відповідальністю «ТД Армоізол» підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс» судові витрати за подання апеляційної скарги (з урахуванням її часткового задоволення) в розмірі 233,47 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 69, 99, 101, 104-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера-плюс” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2008 у справі № 25/60 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс» на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю «ТД Армоізол» 45.500,00 грн. скасувати.

3.          В задоволенні позовних вимог за первісним позовом Товариства  з обмеженою відповідальністю «ТД Армоізол» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс» 45.500,00 грн. відмовити.

4.          В решті рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2008 у справі №25/60 залишити без змін.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс» (ідентифікаційний код  32824011, адреса:  02121, м. Київ,  проспект М. Бажана, будинок 5-Г, квартира 51) до Державного бюджету України (Одержувач: УДК Шевченківського району м. Києва, ЄДРПОУ: 26077968, Банк одержувача: ГУДК у м. Києві, МФО: 820019, Рахунок:  31110095700011, Код платежу за бюджетною класифікацією: 22090200, символ звітності банку: 095) держане мито у розмірі 232,03 грн.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Армоізол» (ідентифікаційний код 34760306, адреса: 04080, м. Київ, вул. Ливарська, 2, р/р  260000131049 в  КРУ ТОВ «Укрпромбанк» м. Київ, МФО  380076)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс» (ідентифікаційний код 32824011, адреса:  02121, м. Київ,  проспект М. Бажана, будинок 5-Г, квартира 51) 233,47 грн. державного мита.

7.          Матеріали справи № 25/60 повернути до Господарського суду міста Києва.

8.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Євсіков О.О.

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

                                                                                          Гарник Л.Л.

 17.07.08 (відправлено)

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення09.07.2008
Оприлюднено29.07.2008
Номер документу1841624
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —25/60

Ухвала від 18.05.2010

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Босий В.П.

Ухвала від 14.06.2010

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Дьоміна А.В.

Ухвала від 13.05.2010

Господарське

Господарський суд Львівської області

Пазичев В.М.

Ухвала від 27.04.2010

Господарське

Господарський суд Львівської області

Пазичев В.М.

Ухвала від 19.04.2010

Господарське

Господарський суд Львівської області

Пазичев В.М.

Постанова від 02.07.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Карабань В.Я.

Ухвала від 21.06.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Карабань В.Я.

Постанова від 10.01.2012

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Логвиненко Андрій Олександрович

Постанова від 15.11.2011

Господарське

Вищий господарський суд України

Кочерова Н.О.

Постанова від 16.09.2011

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Бойченко К.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні