Постанова

від 20.09.2011 по справі 33/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2011р. м.Київ № 33/314

За позовом Державної податкової інс пекції у Печерському районі м. Києва

до 1. Закритого акціонерного товариства «Меридіан»

2. Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Векта»

Про визнання недійсним догов ору та стягнення коштів

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар с/з Мостовенко М .В.

Представники

від позивача

від відповідачів Шульга О.В. - гол.держ.под.інс п.

1) не з' явились; 2) Бондар О.Б. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податко ва інспекція у Печерському р айоні міста Києва звернулась з позовом про визнання недій сним договору, укладеного мі ж Товариством з обмеженою ві дповідальністю «Векта»та За критим акціонерним товарист вом «Меридіан», зобов' язанн я Закритого акціонерного тов ариства «Меридіан»повернут и Товариству з обмеженою від повідальністю «Векта»грошо ві кошти в сумі 211695,60 грн., одержа ні за спірним договором, а так ож стягнення з Товариства з о бмеженою відповідальністю « Векта»в дохід державного бюд жету отриманого за договором товару на підставі ст. 49 ЦК УРС Р.

Позовні вимоги тим, що спі рний договір відповідачем - Закритим акціонерним товари ством «Меридіан»укладений з метою, завідомо суперечною і нтересам держави, оскільки ф інансово-господарська діяль ність цим товариством здійсн ювалася з порушенням податко вого законодавства, доказом чого є той факт, що у 2002 році у то вариства обліковується забо ргованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 572337,11 грн.; установчі до кументи Закритого акціонерн ого товариства «Меридіан»та свідоцтво про реєстрацію йо го в якості платника ПДВ визн ані недійсними рішенням Соло м' янського районного суду м . Києва від 29.05.2003 №2-1334 з мотивів на явності ознак фіктивного під приємництва у діяльності цьо го товариства.

Відповідач - Закрите акці онерне товариство «Меридіан »заперечень проти позову не надав, явку повноважних пред ставників у судове засідання не забезпечив.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Векта»проти позову запереч ує, посилаючись на те, що рішен ня Солом' янського районног о суду м. Києва від 29.05.2003 №2-1334 скас овано; твердження позивача п ро наявність умислу на уклад ення договору з метою, завідо мо суперечною інтересам держ ави, не доведено належними і д опустимими доказами; жодних майнових чи фінансових прете нзій у Товариства з обмежено ю відповідальністю «Векта»д о Закритого акціонерного тов ариства «Меридіан»немає, оск ільки за спірним договором о тримано всі товари в повному обсязі.

Ухвалою Господарського с уду міста Києва від 20.09.2011 у дані й справі провадження у справ і по відношенню до відповіда ча Закритого акціонерного то вариства «Меридіан»закрито на підставі п.5 ч. 1 ст. 157 КАС Укра їни.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників сторін, Господарс ький суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

У липні 2002р. Товариство з обмеженою відповідальніст ю «Векта»придбало у Закритог о акціонерного товариства «М еридіан»товар на суму 211695,60 грн ., в тому числі ПДВ 35282,60 грн., що пі дтверджується податковою на кладною від 02.07.2002 №02/07-5, рахунком - фактурою від 02.07.2002 №02/07-1. Оплата п ридбаного товару здійснена Т овариством з обмеженою відпо відальністю «Векта»платіжн ими дорученнями від 10.09.2002 №331 на с уму 48000,00 грн., від 18.09.2002 №345 на суму 30000 ,00 грн., від 24.09.2002 №349 на суму 36000,00 грн., від 24.09.2002 №348 на суму 36000,00 грн., від 24.0 9.2002 №350 на суму 37695,60 грн., від 18.09.2002 №344 н а суму 24000,00 грн.

Укладений між відповідача ми договір позивач вважає та ким, що укладений з метою, заві домо суперечною інтересам де ржави. Позов заявлений позив ачем на підставі ст. 49 ЦК УРСРС .

Відповідно до вказаної нор ми ЦК УРСР якщо угода укладен а з метою, завідомо суперечно ю інтересам соціалістичної д ержави і суспільства, то при н аявності умислу у обох сторі н - в разі виконання угоди обом а сторонами - в доход держави с тягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання у годи однією стороною з друго ї сторони стягується в доход держави все одержане нею і вс е належне з неї першій сторон і на відшкодування одержаног о. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержан е нею за угодою повинно бути п овернуто другій стороні, а од ержане останньою або належне їй на відшкодування виконан ого стягується в доход держа ви.

Відповідність чи невідпов ідність правочину вимогам за конодавства має оцінюватися судом відповідно до законод авства, яке діяло на момент вч инення правочину.

Угода може бути визнана нед ійсною лише з підстав і з насл ідками, передбаченими законо м.

Необхідними умовами для ви знання угоди недійсною на пі дставі ст. 49 ЦК УРСР є її укладе ння з метою завідомо супереч ною інтересам держави і сусп ільства; для прийняття рішен ня зі спору необхідно встано влювати, у чому конкретно пол ягала завідомо суперечна інт ересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконан о угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Таким чином, розглядаючи та кий спір, суд повинен визначи ти наявність наступних ознак :

а) вчинення дій об'єктивно п ризводить до порушення інтер есів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадк у повинно бути наявним поруш ення вимог саме норм законів та нормативних актів, які виз начають соціально-економічн і основи держави і суспільст ва;

б) такі угоди характеризуют ься суб'єктивним наміром сто рін (чи однієї сторони) поруши ти вимоги закону, оскільки ук ладаються з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства, а тому для в изнання недійсними цих угод необхідно встановити вину ст орін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладе нні угоди;

в) факт наявності суб'єктивн ого чинника може мати місце з боку посадових осіб підприє мства, а не з боку самої юридич ної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повине н бути встановлений компетен тним державним органом і під тверджений законодавчо визн аченими засобами доказуванн я.

В обґрунтування позовних в имог про недійсність спірног о договору, а також про наявні сть умислу у відповідача Зак ритого акціонерного товарис тва «Меридіан»на укладення д оговору з метою, завідомо суп еречною інтересам держави, п озивач посилається на рішенн я Солом' янського районного суду м. Києва від 29.05.2003 №2-1334, яким в изнано недійсними установчі документи Закритого акціоне рного товариства «Меридіан» , а також скасована державна р еєстрація товариства в орган ах державної в лади та реєстр ація в якості платника ПДВ з м оменту реєстрації з мотивів наявності ознак фіктивного п ідприємництва у діяльності ц ього товариства. Однак, вказа не рішення суду скасовано ух валою Апеляційного суду м. Ки єва від 24.05.2006, справу направлено на новий розгляд. Під час ново го розгляду справи позовну з аяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Ме ридіан», треті особи: Державн а податкова адміністрація у м. Києві, державний реєстрато р Солом' янської районної де ржавної адміністрації у м. Ки єві, Товариство з обмеженою в ідповідальністю «Клондайк» , Товариство з обмеженою відп овідальністю «Векта», ОСОБ А_2 про визнання недійсними установчих документів Закри того акціонерного товариств а «Меридіан»залишено без роз гляду (ухвала Солом' янськог о районного суду м. Києва від 2 8.12.2006). У зв' язку з цим, рішення, н а яке посилається позивач в о бґрунтування позову, доказов ої сили не має.

Поряд з цим, в справі наявни й вирок Солом' янського райо нного суду м. Києва від 02.06.2003 по о бвинуваченню ОСОБА_3 за ст . 27 ч.3, 28 ч.2, ст.205 ч.2, ст.27 ч.3, ст. 28 ч. 2 ст. 209 ч. 2 Кримінального кодексу Укр аїни, відповідно до якого О СОБА_3 визнано винною у скоє нні злочинів, передбачених с т. 27 ч. 3, ст.28 ч.2, ст. 205 ч. 2, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч .2, ст. 209 ч. 2 Кримінального кодекс у України, а також ухвали Апел яційного суду м. Києва від 23.10.2003 , яким цей вирок скасовано в ча стині засудження ОСОБА_3 з а ч. 3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.209 Криміналь ного кодексу України, а також змінено вирок та перекваліф іковано діяння засудженої з ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального к одексу України на ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст . 205 Кримінального кодексу Укр аїни; виключено з обвинуваче ння ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 2 05 Кримінального кодексу Укра їни кваліфікуючу ознаку «зап одіяння великої матеріально ї шкоди державі»; виключено з мотивувальної частини посил ання на прізвище «ОСОБА_4. »та визначено, що злочин ОС ОБА_3 вчинено з особою, справ а відносно якої виділена в ок реме провадження у зв' язку з розшуком. В решті вирок зали шено без змін. ОСОБА_3 визн ана винною в організації фік тивного підприємництва, вчин еного повторно. Встановлено, що ряд підприємств, в тому чис лі і Закрите акціонерне това риство «Меридіан», реєструва лися на громадян, які за винаг ороду надавали свої паспорти та не мали наміру займатися г осподарською діяльністю. Під приємства створювалися саме для прикриття незаконної ді яльності у вигляді конвертац ії грошових коштів.

Таким чином, суд погоджуєть ся з твердженнями позивача п ро протиправний характер дія льності відповідача - Закри того акціонерного товариств а «Меридіан».

Разом з цим суд враховує, що на момент вирішення спору у с праві ЦК УРСР, на ст. 49 якого пос илається позивача та яка вст ановлювала, зокрема, конфіск аційні санкції за укладення угод з метою завідомо супере чною інтересам держави та су спільства, не діє. Цей Кодекс в тратив чинність з 1 січня 2004 рок у. Цивільний кодекс України т аких санкцій не передбачає.

За змістом ч. 2 ст. 5 ЦК України він має зворотну дію в часі у випадках, коли пом'якшує або с касовує відповідальність ос оби.

Господарський кодекс Укра їни (далі - ГК), що набрав чиннос ті з 1 січня 2004 року, містить нор ми, які за предметом регулюва ння та встановленими санкція ми відповідають положенням с татті 49 ЦК УРСР. Однак відпові дно до пункту 5 розділу IX Прикі нцевих положень ГК положення останнього щодо відповідаль ності за порушення правил зд ійснення господарської діял ьності застосовуються в разі , якщо такі порушення були вчи нені після набрання чинності цими положеннями. Положення ГК щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзац і 1 того ж пункту, вчинені до на брання чинності відповідним и положеннями названого Коде ксу стосовно відповідальнос ті учасників господарських в ідносин, застосовуються в ра зі, якщо вони пом'якшують відп овідальність за вказані пору шення.

Таким чином, вимоги про визн ання недійсною угоди, яка зав ідомо суперечить інтересам д ержави і суспільства на підс таві статті 49 ЦК УРСР, не можут ь бути предметом позову післ я 1 січня 2004 року та не можуть бу ти задоволені судом.

Враховуючи викладене, позо в задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 72, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Господарський суд м іста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ві дмовити.

Відповідно до ст. 254 КАС Украї ни постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання апеляційної скарг и, встановленого цим Кодексо м, якщо таку скаргу не було под ано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з дня її складення в повному об сязі за правилами, встановле ними ст.ст. 185-187 КАС України, шлях ом подання через суд першої і нстанції апеляційної скарги .

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання постан ови: 22.09.2011