Постанова

від 17.03.2009 по справі 2-а-238/2009

АРМЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 2-а-238 / 2009 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2009 року

Армянський міський суд АР Крим у складі головуючого су дді Шестаковської Л.П., за учас тю секретаря Мосеєвої І.М., роз глянувши у відкритому судово му засіданні в залі суду в м. А рмянськ АР Крим адміністрати вну справу за позовом ОСОБА _1 до управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим про зобов' язання до ви конання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2009 року ОСОБА_1 звернув ся до Армянського міського с уду АР Крим з адміністративн им позовом до управління Пен сійного фонду України в м. Арм янськ АР Крим про зобов' яза ння до виконання певних дій, а саме про зобов' язання нара хувати йому недоплачену щомі сячну державну соціальну доп омогу відповідно до ст. 6 Закон у України "Про соціальний зах ист дітей війни" за період з 01.01 .2006 р. по 31.12.2007 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війн и в розумінні Закону України «Про соціальний захист діте й війни» і має право на пільги , передбачені цим Законом. Зок рема, посилаючись на статтю 6 З акону України «Про соціальни й захист дітей війни», позива ч зазначив, що він має право на отримання щомісячної доплат и до пенсії у розмірі 30 % мініма льної пенсії за віком, проте н а протязі 2006-2007 років відповіда ч зазначених виплат не нарах овував та не сплачував.

У судове засідання позивач не з' явився, про час та місце розгляду справи був повідом лений належним чином, подав д о суду заяву в якій просить су д провести розгляд справи за його відсутності позовні ви моги підтримує.

Відповідач в судове засіда ння не направив свого предст авника, подав до суду клопота ння про розгляд справи за йог о відсутності, направив запе речення проти позову, просит ь позов залишити без задовол ення з підстав, викладених у з апереченнях.

Також, відповідач вважає, що згідно зі ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністра тивного суду з позовними вим огами за захистом прав, свобо д та інтересів особи встанов люється строк в один рік, який вираховується з дня, коли осо ба дізналася або повинна бул а дізнатися про порушення св оїх прав, свобод та інтересів , тобто позивачем цей строк пр опущений без поважних причин .

Дослідивши матеріали спра ви та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебі чному, повному та об' єктивн ому дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимог и не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 9 КАС У країни суд при вирішенні спр ави керується принципом зако нності, відповідно до якого о ргани державної влади, орган и місцевого самоврядування, їхні посадові і службові осо би зобов' язані діяти лише н а підставі, в межах повноваже нь та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Ук раїни. Суд вирішує справи на п ідставі Конституції та закон ів України, а також міжнародн их договорів, згода на обов' язковість яких надана Верхов ною Радою України. Суд застос овує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним о рганом на підставі, у межах по вноважень та у спосіб, що пере дбачені Конституцією та зако нами України. У разі невідпов ідності нормативно-правовог о акта Конституції України, м іжнародному договору, згода на обов' язковість якого над ана Верховною Радою України, або іншому нормативному акт у суд застосовує правовий ак т, який має вищу юридичну силу .

Крім того, у п. 19 Постанови Пл енуму Верховного Суду Україн и від 13.06. 2007 року № 8 визначено, що відповідно до ст.ст. 8 та 22 Конс титуції України не підлягают ь застосуванню судами закони та інші нормативно-правові а кти, якими скасовуються конс титуційні права і свободи лю дини та громадянина, а також н ові закони, які звужують зміс т та обсяг встановлених Конс титуцією України І чинними з аконами прав і свобод.

Відповідно до ст. 21 Конститу ції України права і свободи л юдини є невідчужуваними та н епорушними. Ст. 22 Конституції України встановлено, що зміс т та обсяг прав і свобод людин и при прийнятті нових законі в або внесенні змін до чинних законів не може бути звужени й.

Суд вважає необхідним визн ачити, що, утверджуючи та забе зпечуючи права і свободи гро мадян, держава окремими зако нами України встановила певн і соціальні пільги, компенса ції і гарантії, що є складовою конституційного права на со ціальний захист і юридичними засобами здійснення цього п рава, а тому відповідно до ч. 2 с т. 6, ч. 2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції У країни вони є загальнообов' язковими, однаковою мірою ма ють додержуватися органами д ержавної влади, місцевого са моврядування, їх посадовими особами. Невиконання державо ю своїх соціальних зобов' яз ань щодо окремих осіб ставит ь громадян у нерівні умови, пі дриває принцип довіри особи до держави, що закономірно пр изводить до порушення засад соціальної правової держави .

Зазначені вимоги до держав и викладені і у статті 12 Європ ейської соціальної хартії (п ереглянутої), вчиненої 3 травн я 1996 року у м. Страсбурзі, яка пі дписана від імені України 7 тр авня 1999 року у м. Страсбурзі, ра тифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-У, відпо відно до якої держава зобов' язана підтримувати функціон ування системи соціального з абезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Правовий статус дітей війн и та основи їх соціального за хисту встановлені Законом Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни -ос оба, яка є громадянином Украї ни та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світов ої війни було менше 18 років.

ОСОБА_1 народився ІНФОР МАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1, т обто станом на час закінченн я Другої світової війни йому було менше 18 років, тому він є о собою, яка віднесена до катег орій осіб, визнаних дітьми ві йни (а.с. 6-7-8).

Статтею 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» визначено, що дітям війн и пенсії або щомісячне довіч не грошове утримання чи держ авна соціальна допомога, що в иплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків м інімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 110 Закону України „ Про державний бюджет України на 2006 рік" № 3235-1У від 20.12.2005 p., пільги, п ередбачені статті 6 Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни", встановлювалис ь на 2006 рік поетапно, за результ атами виконання бюджету в пе ршому півріччі, в порядку, виз наченому Кабінетом Міністрі в України за погодженням з Ко мітетом Верховної Ради Украї ни з питань бюджету. На протяз і 2006 року пільги встановлені т ак і не були.

Пунктом 12 статті 71 Закону Укр аїни «Про Державний бюджет У країни на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України "Про с оціальний захист дітей війни ", з урахуванням статті 111 цього Закону. Згідно статті 111 цього Закону у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного дові чного грошового утримання чи державної соціальної допомо ги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачує ться особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про стат ус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у ро змірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для у часників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007 «У справі за конституційни м поданням 46 народних депутат ів України щодо відповідност і Конституції України (конст итуційності) положень статей 29, 36 частини 2 статті 56, частини 2 с т. 62, ч. 1 ст.66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 с т. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «П ро Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальн і гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111 та п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюдже т України на 2007 рік». Положення Закону України «Про Державн ий бюджет України на 2007рік» що до щомісячної державної соці альної допомоги дітям війни втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституц ійним Судом України, тобто з 9. 07.2007 р.

На підставі викладеного су д дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарах ування йому державної соціал ьної допомоги, як дитині війн и, за 2006-2007 роки не можуть підляг ати задоволенню, виходячи із наступного.

Статтею 99 КАС України встан овлено, що адміністративний позов може бути подано в межа х строку звернення до адміні стративного суду, встановлен ого цим Кодексом або іншими з аконами. Для звернення до адм іністративного суду за захис том прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановле но інше, обчислюється з дня, ко ли особа дізналася або повин на була дізнатися про поруше ння своїх прав, свобод чи інте ресів.

Наслідки пропущення строк ів звернення до адміністрати вного суду визначені у ст. 100 КА С України, згідно з якою пропу щення строку звернення до ад міністративного суду є підст авою для відмови у задоволен ні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполя гає одна із сторін.

Відповідач у запереченнях наполягає на застосуванні н аслідків пропущення строків звернення до адміністративн ого суду.

Судом встановлено, що Рішен ня Конституційного суду Укра їни від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007."У справі за конституційним поданням 46 на родних депутатів України щод о відповідності Конституції України (конституційності) п оложень статей 29, 36 частини 2 ст атті 56, частини 2 статті 627 части ни 1 статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 3 9, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 За кону України "Про Державний б юджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії гром адян) було офіційно оприлюдн ене в Офіційному віснику Укр аїни, 2007, №52, 27.07.2007р. Крім того зазна чена інформація була поширен а в інших засобах масової інф ормації (радіо, телебачення, д руковані засоби).

Таким чином, позивач міг і п овинен був дізнатися, що його право на отримання щомісячн ої державної соціальної допо моги за 2006-2007 p.p. порушено саме з м оменту оприлюднення зазначе ного рішення Конституційног о Суду України, тобто з 27.07.2007 р. Ад міністративний позов подани й до суду 10.02.2009 p., тобто після зак інчення річного строку з мом енту, коли позивач міг дізнат ися про порушення його права .

Частиною 2 ст. 100 КАС України в становлено, якщо суд визнає п ричину пропущення строку зве рнення до суду поважною, адмі ністративна справа розгляда ється і вирішується в порядк у, встановленому цим Кодексо м.

Суд не вбачає поважних прич ин пропуску позивачем строку звернення до адміністративн ого суду за захистом прав, сво бод та інтересів, бо позивач т аких поважних причин не назв ав. Тому суд позбавлений можл ивості поновит» позивачу про пущений ним строк для зверне ння з зазначеним адміністрат ивним позовом до суду, що тягн е за собою рішення про відмов у в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 11, 122, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсі йного фонду України в м. Армян ськ АР Крим про зобов' язанн я до виконання певних дій - зал ишити без задоволення.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Севастопольського адмініс тративного апеляційного суд у через Армянський міський с уд Автономної Республіки Кри м шляхом подачі в 10-денний стр ок з дня проголошення постан ови заяви про апеляційне оск арження і поданням після цьо го протягом 20 днів апеляційно ї скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 КАС України.