ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ С УД УКРАЇНИ
УХВАЛА
29 червня 2011 р. № 51/232
Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:
головуючого судді Подоляк О.А.,
суддів: Данилової Т.Б.,
Могил С.К.,
Селіваненка В.П.,
Удовиченка О.С.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відп овідальністю "Анна-Д"
про перегляд Верховним Суд ом України
постанови Вищого господарського суд у України від 26.04.2011
у справі № 51/232
за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Анна-Д"
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6
про витребування майна
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарськ ого суду міста Києва від 25.10.2010 у справі № 51/232, залишеним без змі н постановою Київського апел яційного господарського суд у від 01.03.2011, позовні вимоги Това риства з обмеженою відповіда льністю "Анна-Д" задоволено: ви требувано у Суб'єкта підприє мницької діяльності - фізич ної особи ОСОБА_6 нежитлов е приміщення - будівлю магаз ину загальною площею 156,4 кв. м, щ о знаходиться за адресою: А ДРЕСА_1, та зобов'язано перед ати його Товариству з обмеже ною відповідальністю "Анна-Д ".
Постановою Вищого господ арського суду України від 26.04.20 11 у справі № 51/232 постанову Київс ького апеляційного господар ського суду від 01.03.2011 та рішення господарського суду міста К иєва від 25.10.2010 скасовано; прийня то нове рішення, яким в задово ленні позовних вимог відмовл ено.
Товариство з обмеженою в ідповідальністю "Анна-Д" звер нулося із заявою
(вх. № 03.14.04-11/ 1283/2011 від 16.06.2011) про перегляд Верхо вним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2011 у справі № 51/232, в якій просить її скасувати та направити справу на новий ро згляд до суду касаційної інс танції, мотивуючи свої вимог и неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом У країни положень частини друг ої статті 388 Цивільного кодекс у України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різн і за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як докази неоднакового зас тосування зазначеної норми м атеріального права у подібни х правовідносинах заявник на дав постанови Вищого господа рського суду України від 17.12.2009 у справі № 15/274 (5/158), від 05.07.2007 у справі № 3/253-06, від 06.07.2006 у справі № 19/197А, від 12.01.2011 у справі № 11/60/10.
Розглянувши заяву про пер егляд постанови суду касацій ної інстанції та додані до не ї матеріали, колегія суддів д ійшла висновку про наявність підстав для допуску справи д о провадження Верховного Суд у України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 11116 Го сподарського процесуальног о кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд с удових рішень господарських судів може бути подана виклю чно на таких підставах: 1) неод накового застосування судом (судами) касаційної інстанці ї одних і тих самих норм матер іального права, внаслідок чо го ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних пр авовідносинах; 2) встановленн я міжнародною судовою устано вою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україно ю міжнародних зобов'язань пр и вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змісто м судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, кол и суд касаційної інстанції п ри розгляді двох чи більше сп рав за подібних предмета спо ру, підстав позову, змісту поз овних вимог та встановлених судом фактичних обставин і о днакового матеріально-право вого регулювання спірних пра вовідносин дійшов неоднаков их правових висновків, покла дених в основу цих судових рі шень.
Як вбачається зі змісту пос танови від 26.04.2011 у справі № 51/232, пр о перегляд якої подано заяву , позивач звернувся до господ арського суду з позовом про в итребування майна, придбаног о відповідачем на прилюдних торгах, які в подальшому визн ані недійсними у судовому по рядку.
Скасовуючи рішення судів п опередніх інстанцій, якими п озовні вимоги задоволені в п овному обсязі, Вищий господа рський суд України виходив з того, що особа, яка придбала м айно на прилюдних торгах, які в подальшому визнані у судов ому порядку недійсними, є доб росовісним набувачем. Так, ос кільки позивачем не доведено недобросовісності набуття п рава власності на майно, прид бане відповідачем на прилюдн их торгах, відсутні правові п ідстави, передбачені частино ю першою статті 388 ЦК України, д ля витребування майна від до бросовісного набувача. Таким чином, частина друга статті 38 8 ЦК України гарантує захист п рав від можливої віндикації особам, які придбали майно у п орядку, встановленому для ви конання судових рішень. Суд к асаційної інстанції зазначи в, що вказана норма фактично с прямована на повний захист і нтересів добросовісного наб увача, який набув у такому пор ядку майно, а відтак, не допуск ає можливості витребування й ого власником за будь-яких ум ов.
Однак у постановах від 17.12.2009 у справі № 15/274 (5/158), від 05.07.2007 у справі № 3/253-06, на які посилається заяв ник як на докази неоднаковог о застосування норм матеріал ьного права у подібних право відносинах, розглядаючи спір з аналогічним змістом позов них вимог, підставами позову , за однакового матеріально-п равового регулювання спірни х правовідносин та встановле них судами фактичних обстави н, суд касаційної інстанції д ійшов протилежного правовог о висновку, а саме: оскільки де ржавною виконавчою службою п ри здійсненні продажу спірно го майна на прилюдних торгах був порушений порядок викон ання судових рішень, а проток оли проведення аукціонів виз нані недійсними у судовому п орядку, тому відповідач не є л егітимним (добросовісним) на бувачем майна на прилюдних т оргах, витребування майна ві д якого заборонено положення ми частини другої статті 388 ЦК України, у зв'язку з чим вимог и про витребування майна під лягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що зі зміст у доданих до заяви постанов В ищого господарського суду Ук раїни від 17.12.2009 у справі № 15/274 (5/158), в ід 05.07.2007 у справі № 3/253-06 вбачаєтьс я неоднакове застосування су дом касаційної інстанції пол ожень частини другої статті 388 ЦК України, внаслідок чого у хвалені різні за змістом суд ові рішення у подібних право відносинах, що є підставою дл я допуску даної справи до про вадження Верховного Суду Укр аїни.
Разом з тим, постанови Вищо го господарського суду Украї ни від 06.07.2006 у справі № 19/197А та від 12.01.2011 у справі № 11/60/10 не можуть бут и доказами неоднакового заст осування норм матеріального права у подібних правовідно синах, оскільки при прийнятт і зазначених постанов суд ка саційної інстанції, застосув авши одну й ту ж саму норму мат еріального права (статтю 388 ЦК України), дійшов аналогічних висновків, що й у постанові ві д 26.04.2011 у справі № 51/232, про перегля д якої просить заявник.
Враховуючи неоднакове зас тосування судом касаційної і нстанції положень частини др угої статті 388 ЦК України у пос танові від 26.04.2011 у справі № 51/232, пр о перегляд якої подано заяву , та у постановах Вищого госпо дарського суду України від 17.1 2.2009 у справі № 15/274 (5/158), від 05.07.2007 у спр аві № 3/253-06, на які посилається з аявник, внаслідок чого ухвал ені різні за змістом судові р ішення у подібних правовідно синах, колегія суддів дійшла висновку про наявність підс тав для допуску справи № 51/232 до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Г ПК України, Вищий господарсь кий суд України
У Х В А Л И В :
Допустити справу № 51/232 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя О.Подоляк
Судді: Т.Данилова
С.Могил
В.Селіваненко
О.Удовиченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2011 |
Оприлюднено | 07.10.2011 |
Номер документу | 18472388 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Подоляк О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні