Рішення

від 21.09.2011 по справі 13/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/316

21.09.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМПлюс"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "ЕД-ВОРЛД"    

про стягнення заборгованості

                                                                                               Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача     ОСОБА_1 –дов. № б/н від 21.01.2011 р.

від відповідача  не з’явився

В судовому засіданні 21.09.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМПлюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "ЕД-ВОРЛД" про стягнення заборгованості в розмірі 3 739,07 грн.

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем внаслідок неповної оплати поставленого позивачем товару за Договором поставки продукції № 1610-02 від 16.10.2009 року.

30.08.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/316.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

16.10.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМПлюс" (надалі –позивач, постачальник) та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "ЕД-ВОРЛД" (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір поставки продукції №  1610-02 від 16.10.2009 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні –покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.   

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу, а відповідачем отримано замовлений останнім товар на загальну суму 4 271,57 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками обох сторін та долученою до матеріалів справи видатковою накладною № 151009 від 15.10.2010 року.

Пунктом 8.2 Договору сторони передбачили порядок розрахунків, згідно якого покупець повинен оплатити поставлений товар не пізніше 21 календарних днів з дати поставки товару постачальником.  

Проте відповідач в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 3 739,07 грн.

Зважаючи на викладене позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 739,07 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 739,07 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "ЕД-ВОРЛД (01033, м. Київ, вул.. Гайдара, 27, оф. 10, код ЄДРПОУ 31108420) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМПлюс" (04176, м. Київ, вул.. Електриків, 23, код ЄДРПОУ 33547920) 3 739 (три тисячі сімсот тридцять дев’ять),07 суми основного боргу, 102 (сто дві),00 грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                     І.Д. Курдельчук

дата складення 26.09.2011