Рішення

від 21.09.2011 по справі 13/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/322

21.09.11

За позовом     Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно- руберойдовий комбінат"

до   Приватного акціонерного товариства "Поліграфкнига" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія"    

про стягнення заборгованості

Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники :

позивача      ОСОБА_1 –дов. № б/н від 05.08.2011 р.

відповідача  не з'явились

в судовому засіданні 21.09.2011 року відповідно до ст.82 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Луцький картонно- руберойдовий комбінат" звернулося  до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Поліграфкнига" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" заборгованості за договором поставки № 12/К від 01.07.2010 року в сумі 76 406,98 грн..

Позов мотивний наявністю заборгованості, внаслідок не оплати відповідачем поставленого позивачем товару.

30.08.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/322.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст. ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача судового процесу ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" (надалі - позивач, продавець)  та Відкритим акціонерного товариства "Поліграфкнига" корпоративним підприємством ДАК "Укрвидавполіграфія" (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 12/К від 01.07.2010 (надалі - Договір), відповідно до якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця картонно-паперову продукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах Договору.

Згідно п. 9.1 Договору, Договір набуває сили з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками  і діє до 31.12.2010 року.

Пунктом 9.2 Договору сторони передбачили, що у випадку якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за тридцять діб до закінчення його дії, даний договір вважається пролонгованим автоматично на наступний рік.

Зважаючи з тим, що жодна із сторін Договору не заявляла про розірвання або зміну Договору його дія автоматично була пролонгована на 2011 рік.

На виконання вимог Договору, позивачем за період з 18.01.2011 року по 23.02.2011 року було здійснено поставку замовленого відповідачем товару вчасно та в повному обсязі, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними № ЛК-0000071 від 18.2011 року, № ЛК-0000395 від 23.02.2011 року (належним чином засвідчені копії накладних долучені до матеріалів справи).

Для оплати позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури № ЛК-0000050 від 17.01.2011 року та № ЛК-0000299 від 21.09.2011 року.

Згідно п.3.3 Договору, оплата здійснюється покупцем за кожну обумовлену в Специфікації партію товару шляхом 100% попередньої оплати або на умовах та протягом терміну обумовленого в специфікації шляхом перерахування коштів за партію товару на основний поточний рахунок продавця згідно банківських реквізитів.

Як передбачено п. 3 Специфікації № 3 від 01.12.2010 року, умовами оплати є відтермінування 30 календарних днів з дати одержання товару.

Таким чином, строк виконання зобов'язань щодо оплати товару, отриманого по видатковій накладній від 18.01.2011 року скінчився 17.02.2011 року, а по видатковій накладній від 23.02.3011 року строк виконання зобов'язань закінчився 25.03.2011 року.

Проте, в строк, передбачений Договором, відповідач оплатив поставлену позивачем продукцію лише частково, а саме в розмірі 42 000,00 грн., в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 69 720,00 грн., що підтверджується доданим позивачем до матеріалів справи розрахунку, підкріпленого первинними документами обліку.

Відповідач не повідомив суд і не надав інформації щодо неналежного виконання позивачем, чи взагалі невиконання Договору поставки від 01.07.2010 року.

Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 69 720,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що порушення договірних зобов'язань тягне за собою оплату винною стороною на користь сумлінної сторони за несвоєчасний розрахунок неустойку у вигляді пені у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених (невиконаних) зобов’язань по оплаті за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

З розрахунком розміру пені в сумі 4 581,02 грн. суд погоджується та вважає його обґрунтованими.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього витрати пов’язані з інфляційними процесами в сумі  2105,96 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 105,96 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення  69 720,00 грн. основного боргу, 4 581,02 грн. пені, 2 105,96 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Поліграфкнига" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" (03057, м.Київ, вул. Довженок, 3, код ЄДРПОУ 02470135) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь на користь Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно- руберойдовий комбінат" 69 720 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять),00 грн. основного боргу, 4 581 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят одна),02 грн. пені, 2 105 (дві тисячі сто пять),96 грн. інфляційних втрат, 764 (сімсот шістдесят чотири),06 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                      І.Д. Курдельчук

дата складення 26.09.2011