Рішення

від 27.09.2011 по справі 23/326

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/326 27.09.11

За позовом асоціації «Укрліссервіс»

до

відповідача1 товариства з обмеженою ві дповідальністю «Фінансова к омпанія «Стокс-2007»

відповідача2 товариства з обмеженою ві дповідальністю «Промислова група «Апогей»

відповідача3

про

за участю товариства з обмеженою ві дповідальністю «Грандітас»

визнання недійсними догов орів

прокуратури Подільського району міста Києва

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:

від відповідача1

від відповідача2: адвокат ОСОБА_1.(довір еність № б/н від 18.01.2011 року);

Чикирис А.І. - директор (ста тут)

не з' явився

не з' явився

від відповідача3: предс тавник ОСОБА_2. (довіреніс ть № б/н від 10.09.2010 року)

від прокуратури: помічн ик прокурора ОСОБА_3. (дові реність № б/н від 19.07.2011

року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Асоціація «Укрліссерв іс»звернулась до Господарсь кого суду міста Києва з позов ом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансов а компанія «Стокс-2007», товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Промислова група «Апог ей»та товариства з обмеженою відповідальністю «Грандіта с»про визнання недійсними до говорів цінних паперів № Б1209/339 від 18.12.2009 року; Б1209/340 від 18.12.2009 року; Б 1209/341 від 18.12.2009 року; Б1209/342 від 18.12.2009 рок у;. Б1209/343 від 18.12.2009 року; Б1209/344 від 18.12.2009 р оку; Б1209/345 від 18.12.2009 року; Б1209/346 від 18.12 .2009 року; Б1209/347 від 18.12.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що загальна сума спірн их договорів перевищує варті сть майна Відповідача3, що є по рушенням вимог статті 98 Цивіл ьного кодексу України та тим , що загальна вартість дев' я ти укладених Відповідачем3 д оговорів складає 3 500 000 гривень , що є порушенням вимог пункту 8.15 статуту Відповідача3.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 08.08.2011 року по рушено провадження у справі № 23/326 та призначено її розгляд на 23.08.2011 року.

Проведення судових засіда нь у зв' язку з неявкою відпо відачів та участі у справі пр окуратури Подільського райо ну міста Києва неодноразово відкладались.

У судовому засіданні 13.09.2011 ро ку представником Позивача по дано клопотання про витребув ання у товариства з обмежено ю відповідальністю «Промилс ова група «Апогей»та товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Грандітас»оригіналів та належним чином засвідчен их копій договорів цінних па перів № Б1209/339 від 18.12.2009 року; Б1209/340 ві д 18.12.2009 року; Б1209/341 від 18.12.2009 року; Б1209/34 2 від 18.12.2009 року;. Б1209/343 від 18.12.2009 року; Б1209/344 від 18.12.2009 року; Б1209/345 від 18.12.2009 ро ку; Б1209/346 від 18.12.2009 року; Б1209/347 від 18.12.200 9 року.

Суд відмовив у задово ленні клопотання, оскільки с пірні договори цінних папері в наявні в матеріалах справи .

Крім того, Позивачем подан о клопотання про витребуванн я у товариства з обмеженою ві дповідальністю «Промилсова група «Апогей»доказів на пі дтвердження того, що товарис тво є правонаступником ТОВ « Апогей»за укладеними догово рами.

Суд задовольнив клопотанн я Позивача та ухвалою від 13.09.201 1 року зобов' язав товариств о з обмеженою відповідальніс тю «Промислова група «Апогей »надати докази в підтверджен ня того, що останнє є правонас тупником ТОВ «Апогей»за укла деними договорами.

Представник Позивача у су дових засіданнях підтримува в позовні вимоги у повному об сязі.

Відповідач1 та Відповідач2 п редставників у судові засіда ння не направляли, відзивів т а інших документів суду не на дали.

Відповідач3 у судовому засі данні 23.08.2011 року надав відзив на позовну заяву, яким заперечи в позовні вимоги з огляду на в ідсутність у Позивача поруше ного права.

Ухвали про порушення прова дження у справі та про відкла дення розгляду справи були в ідправлені за адресами Відпо відача1 та Відповідача2, вказа ними у позовній заяві та які в ідповідають їх місцезнаходж енню відповідно до єдиного д ержавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підпри ємців. Таким чином, Відповіда ча1 та Відповідача2 належним ч ином повідомлено про признач ення справи до розгляду госп одарським судом, про час і міс це проведення судових засіда нь.

Відповідно до статті 22 Госп одарського процесуального к одексу України сторони зобов 'язані добросовісно користув атися належними їм процесуал ьними правами, виявляти взає мну повагу до прав і охоронюв аних законом інтересів друго ї сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єкт ивного дослідження всіх обст авин справи. Крім того, відпов ідно до статті 65 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни з метою забезпечення п равильного і своєчасного вир ішення господарського спору суддя зобов'язує сторони вик онати певні дії, витребовує в ід них документи, відомості, в исновки, необхідні для виріш ення спору та вчиняє інші дії , спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного р озгляду справи. Відповідач2 т а Відповідач3 вимоги ухвал су ду не виконали, письмові відз иви та інші документи суду не надали.

Відповідно до статті 75 Госп одарського процесуального к одексу України справу розгля нуто за наявними у ній матері алами.

Судом у відповідності з вим огами статті 811 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни складено протоколи судо вих засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.09.2011 ро ку оголошено вступну та резо лютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи д окази Господарський суд міст а Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем1 (торговец ь цінними паперами) від імені Відповідача2 (продавець цінн их паперів) та Відповідачем3 у кладено договори купівлі-про дажу цінних паперів № Б1209/339 від 18.12.2009 року, Б1209/340 від 18.12.2009 року, Б1209/341 в ід 18.12.2009 року, Б1209/342 від 18.12.2009 року, Б120 9/343 від 18.12.2009 року, Б1209/344 від 18.12.2009 року , Б1209/345 від 18.12.2009 року, Б1209/346 від 18.12.2009 ро ку та Б1209/347 від 18.12.2009 року.

Перераховані вище угоди По зивач вважає таким, що порушу ють його корпоративні права як учасника Відповідача3 та т акими, що не відповідають вим огам законодавства.

У матеріалах справи знаход иться копія статуту Відповід ача3, з якого вбачається, що По зивачу належить частка стату тного фонду Відповідача3 у ро змірі 50%. Пунктом 9.2 статуту Від повідача3 визначено, що частк а Позивача сформована за рах унок внеску нерухомого майна загальною площею 2 802,6 квадрат них метрів та інших основних засобів. Відповідно до пункт у 9.3 статуту, частка Позивача о цінена учасниками в 1 210 992,00 грив ень, що складає 50% статутного ф онду.

Таким чином, Позивач має нев ичерпний перелік прав щодо В ідповідача3, у тому числі і пра во на участь в управлінні та п раво на отримання доходу від комерційного товариства, уч асником якого він є.

Частиною першою статті 92 Ци вільного кодексу України вст ановлено, що юридична особа н абуває цивільних прав та обо в' язків і здійснює їх через свої органи, які діють відпов ідно до установчих документі в та закону.

Орган або особа, яка відпові дно до установчих документів юридичної особи виступає ві д її імені, зобов' язана діят и в інтересах юридичної особ и, добросовісно і розумно та н е перевищувати свої повноваж ення (частина третя статті 92 Ц ивільного кодексу).

Перевищення своїх повнова жень виконавчим органом Відп овідача3 так чи інакше прямо п орушує права Позивача щодо т овариства, учасником якого в ін є.

Таким чином, у даному випадк у Позивач хоч і не є учасником оспорюваних ним договорів, а ле може бути Позивачем у спра ві в якості заінтересованої особи в розумінні частини тр етьої статті 215 Цивільного код ексу України.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає визнання п равочину недійсним одним із способів захисту порушеного права.

Статтею 16 Цивільного кодекс у України та статтею 20 Господа рського кодексу України визн ачено, що кожна особа має прав о звернутися до суду за захис том свого особистого немайно вого або майнового права та і нтересу.

Відповідно до статті 2 Госпо дарського процесуального ко дексу України, господарський суд порушує справи за позовн ими заявами підприємств та о рганізацій, які звертаються до господарського суду за за хистом своїх прав та охороню ваних законом інтересів.

Виходячи з наведеного, суд з алишає поза увагою доводи Ві дповідача3, наведені у відзив і на позовну заяву, про відсут ність у Позивача права на поз ов.

Пунктом третім частини пер шої статті 3 Цивільного кодек су України однією з загальни х засад цивільного законодав ства визначено свободу догов ору.

Зміст цього поняття розкри то статтею 627 Цивільного кодек су України, відповідно до пра вових приписів якої сторони є вільними в укладенні догов ору, виборі контрагента та ви значенні умов договору з ура хуванням вимог Цивільного ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, звичаїв діл ового обороту, вимог розумно сті та справедливості.

Конкретизує поняття свобо ди договору також і стаття 6 Ци вільного кодексу України, як а, зокрема, передбачає, що с торони договору мають право не тільки врегулювати свої в ідносини, які не врегульован і цими актами (частина друга), але відступити від положе нь актів цивільного законод авства (за виключенням імпер ативних норм) і врегулювати с вої відносини на власний роз суд (частина третя).

Відповідно до частини друг ої статті 180 Господарського ко дексу України господарський договір вважається укладени м, якщо між сторонами досягну то згоди щодо усіх його суттє вих умов.

Правочин може бути визнани й недійсним лише з підстав, ви значених законом, та із заст осуванням наслідків недійсн ості, передбачених законом.

Відповідно до частини перш ої статті 215 Цивільного кодекс у України підставою недійсно сті правочину є недодержання в момент укладення стороною або сторонами вимог, які вста новлені частинами першою - т ретьою, п' ятою та шостою ста тті 203 цього ж кодексу.

Як на правову підставу визн ання 9 укладених відповідача ми договорів купівлі-продажу векселів Позивач посилаєть ся на частину другу статті 203 Ц ивільного кодексу України.

Порушення цієї норми за вис новками Позивача полягає в т ому, що директор Відповідача 3 перевищив надані йому повно важення та уклав дев' ять до говорів, загальна сума яких с кладає 3 500 000 гривень.

Пунктом 8.2.16 статуту Відповід ача3 укладення угод на суму, що перевищує 500 000 гривень віднес ено до виключної компетенції загальних зборів.

Жодний з дев' яти спірних д оговорів не порушує наведену норму статуту Відповідача3, о скільки їх суми є нижчим від в становленого статутом норма тиву.

Крім того, відповідно до абз ацу другого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу У країни у відносинах з третім и особами обмеження повноваж ень щодо представництва юрид ичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юрид ична особа доведе, що третя ос оба знала чи за всіма обстави нами не могла не знати про ці о бмеження.

Також суд не може погодитис ь з посиланням Позивача на ст аттю 98 Цивільного кодексу Укр аїни, оскільки означена норм а не визначає виключну компе тенцію загальних зборів това риства з обмеженою відповіда льністю, а лише встановлює за гальний порядок прийняття рі шень загальними зборами учас ників. Крім того, норми статті 98 не носять імперативний хара ктер. Норма визнається імпер ативною тільки якщо у відпов ідних актах цивільного закон одавства міститься вказівка на імперативність, або остан нє випливає зі змісту й суті в ідносин між сторонами (абзац 2 частини третьої статті шост ої Цивільного кодексу).

Виключна компетенція зага льних зборів учасників товар иства з обмеженою відповідал ьністю визначається статтею 145 Цивільного кодексу України та статутом цього товариств а.

Укладення декількох угод, я кі своїми сумами перевищують 50% майна товариства, не віднес ено до виключної компетенції загальних зборів учасників Відповідача3 ні його статуто м, ні частиною четвертою стат ті 145 Цивільного кодексу Украї ни.

Таким чином, доводи Позивач а про перевищення повноважен ь директором при укладенні д ев' яти договорів купівлі-пр одажу у зв' язку з перевищен ням їх загальної суми вартос ті майна, відображеного у бал ансі товариства, побудовані на помилковому власному тлум аченні законодавства.

Як зазначалось раніше, прав очин може бути визнаний неді йсним лише з підстав, визначе них законом, та із застосува нням наслідків недійсності, передбачених законом.

Виходячи з наведеного, суд в ідмовляє у задоволенні позов них вимог повністю.

Відповідно до статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України судові витрат и покладаються на Позивача.

Помилково недоплачене у по вному обсязі Позивачем держа вне мито за подання позову пі длягає стягненню з нього в до ход державного бюджету Украї ни.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 49, 82-85 Господа рського процесуального коде ксу України господарський су д міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмови ти повністю.

2. Стягнути з а соціації «Укрліссервіс»(04176, м . Київ, вул. Електриків, 29, ідент ифікаційний код 21611593) в доход де ржавного бюджету України дер жавне мито у розмірі 680 (шістсо т вісімдесят) грн. 00 коп.

Суддя Кирилюк Т.Ю.