Постанова

від 22.09.2011 по справі 7/490

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 7/490 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Горяйно в А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"22" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київсько го апеляційного адміністрат ивного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Бистрик Г.М. та Шостака О .О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Києві а пеляційну скаргу ОСОБА_2 н а постанову окружного адміні стративного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Адміністративно -господарчого управління Ген ерального штабу Збройних Сил України, Військової частини А 0163 про стягнення компенсаці ї замість продовольчого пайк а, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2008 року ОСОБ А_2 звернувся до суду з позов ом, у якому просив визнати неп равомірними дії Адміністрат ивно-господарчого управлінн я Генерального штабу Збройни х Сил України щодо невидачі д овідки-розрахунку грошової к омпенсації за невидане продо вольче забезпечення у вигляд і продовольчого пайка за пер іод проходження військової с лужби в Збройних Силах Украї ни з 11 березня 2000 року по 31 грудн я 2006 року та стягнути з Адмініс тративно-господарчого управ ління Генерального штабу Збр ойних Сил України грошову ко мпенсацію за невидане продов ольче забезпечення за період з 11 березня 2000 року по 31 грудня 200 6 року в розмірі 62651 грн. 34 коп.

Постановою окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 27 листопада 2008 року в задово ленні вказаного адміністрат ивного позову було відмовлен о.

Не погоджуючись із прийнят им судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в як ій просить скасувати оскаржу вану постанову та прийняти н ове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунто вує тим, що судом першої інста нції було порушено норми мат еріального та процесуальног о права, що призвело до неправ ильного вирішення справи. Зо крема апелянт вказує на те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних з аконів не допускається звуже ння змісту та обсягу існуючи х прав і свобод.

Під час судового засідання позивач та його представник підтримали свою апеляційну скаргу та просили суд її задо вольнити з підстав, викладен их в ній.

Представник Адміністратив но-господарчого управління Г енерального штабу Збройних С ил України в судовому засіда нні заперечував проти апеляц ійної скарги та просив суд ві дмовити в її задоволенні пос илаючись на те, що судом першо ї інстанції було винесено за конне і обґрунтоване рішення , а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Військової частини А 0163, буду чи належним чином повідомлен ий про дату, час та місце апеля ційного розгляду справи, явк у свого представника в судов е засідання не забезпечила. П ро причини своєї неявки суд н е повідомила. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для прави льного вирішення апеляційно ї скарги, а особиста участь пр едставника відповідача в суд овому засіданні - не обов' я зкова, колегія суддів у відпо відності до ч. 4 ст. 196 КАС Україн и визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповід ача, пояснення позивача, його представника та представник а Адміністративно-господарч ого управління Генерального штабу Збройних Сил України п еревіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги, к олегія суддів вважає необхід ним апеляційну скаргу ОСОБ А_2 - задовольнити частково , а постанову окружного адмін істративного суду м. Києва ві д 27 листопада 2008 року - змінити виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС Укр аїни судове рішення повинно бути законним і обґрунтовани м. Законним є рішення, ухвален е судом відповідно до норм ма теріального права при дотрим анні норм процесуального пра ва. Обґрунтованим є рішення, у хвалене судом на підставі по вно і всебічно з' ясованих о бставин у адміністративній с праві, підтверджених такими доказами, які були досліджен і в судовому засіданні.

Згідно ст. 201 КАС України су д апеляційної інстанції змін ює рішення суду першої інста нції в разі правильного вирі шення по суті справи чи питан ня, проте із помилковим засто суванням норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи рішення про від мову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої і нстанції виходив з того, що по зивач мав право на отримання компенсації замість продово льчого пайка до 29 березня 2002 ро ку та пропустив строк зверне ння до адміністративного суд у, встановлений ст. 99 КАС Украї ни.

Колегія суддів не в повній м ірі погоджується із зазначен им висновком суду першої інс танції з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 9 За кону України «Про соціальний і правовий захист військово службовців та членів їх сіме й»у редакції від 20 грудня 1991 ро ку військовослужбовці одерж ують за рахунок держави грош ове забезпечення, а також реч ове майно і продовольчі пайк и або за бажанням військовос лужбовця грошову компенсаці ю замість них.

Разом з тим, Законом України «Про деякі заходи щодо еконо мії бюджетних коштів»дію ч. 2 с т. 9 Закону України «Про соціал ьний і правовий захист війсь ковослужбовців та членів їх сімей»було призупинено.

В подальшому протягом 2000-2005 ро ків були внесені зміни, згідн о яких зупинення дії вищевка заної правової норми не поши рювалося на військовослужбо вців Міністерства оборони Ук раїни, Служби безпеки Україн и, Служби зовнішньої розвідк и України, Державної прикорд онної служби України, Управл іння державної охорони та Го ловного управління внутрішн іх військ Міністерства внутр ішніх справ України, що викор истовують цивільний одяг, як ий зашифровує особу та відом чу належність військовослуж бовців. Однак, позивач до вище вказаної категорії військов ослужбовців не належав.

Закон України «Про деякі за ходи щодо економії бюджетних коштів» набув чинності 11 бере зня 2000 року.

Таким чином, з 11 березня 2000 рок у на відповідачів не поширюв ався обов' язок щодо видачі позивачу продовольчого пайк а чи компенсації замість ньо го.

Висновок суду першої інста нції про те, що позивач мав пра во на отримання продовольчог о пайка чи компенсації заміс ть нього до 29 березня 2002 року ґр унтується на наступному.

Право військовослужбовців на забезпечення продовольчи м пайком було закріплене не л ише у ч. 2 ст. 9 Закону України «П ро соціальний і правовий зах ист військовослужбовців та ч ленів їх сімей», а й у постанов і КМ України «Про норми забез печення продовольчими пайка ми військовослужбовців Збро йних Сил України та інших вій ськових формувань, утворених відповідно до законодавства , військовослужбовців та осі б рядового і начальницького складу Міністерства внутріш ніх справ»№ 316 від 12 березня 1996 р оку (далі - Постанова).

У відповідності до п. 2 Поста нови з 1 березня 1996 року встанов лено розмір грошової компенс ації за продовольчі пайки, як у одержують військовослужбо вці Збройних Сил та інших вій ськових формувань, а також ві йськовослужбовці та особи ря дового і начальницького скла ду Міністерства внутрішніх с прав у встановленому порядку згідно з додатком № 2 та дозво лити Збройним Силам та іншим військовим формуванням, а та кож Міністерству внутрішніх справ за погодженням з Мініс терством фінансів та Міністе рством економіки, у разі змін и цін на продовольство, прово дити уточнення розміру грошо вої компенсації за продоволь чі пайки за діючими середнім и цінами, але не частіше одног о разу на квартал.

Вказана постанова втратил а чинність 29 березня 2002 року.

У зв' язку з цим судом першо ї інстанції було зроблено ви сновок про те, що позивач до 29 б ерезня 2002 року мав право на отр имання продовольчого пайка ч и компенсації замість нього.

Колегія суддів вважає зазн ачений висновок суду першої інстанції необґрунтованим з огляду на те, що Постанова є п ідзаконним нормативно-право вим актом, прийнятим з метою з абезпечення виконання ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціаль ний і правовий захист військ овослужбовців та членів їх с імей».

На думку колегії суддів Пос танова не встановлює право н а отримання продовольчого па йка чи компенсації замість н ього, а лише містить в собі мех анізм реалізації такого прав а військовослужбовців, яке б уло закріплене у Законі.

З огляду на викладене колег ія суддів вважає, що сама по со бі Постанова не надає права н а отримання продовольчого па йка чи компенсації замість н ього.

Таким чином, відповідачі з 1 1 березня 2000 року правомірно не забезпечували позивача прод овольчим пайком та не виплач ували компенсацію замість нь ого, у зв' язку з чим адмініст ративний позов ОСОБА_2 не ґрунтується на вимогах закон у та не підлягає задоволенню .

Судом першої інстанції бул о відмовлено в задоволенні д аного позову з посиланням на ст. 100 КАС України у редакції, щ о була чинною на час подачі по зову, - у зв' язку з пропуско м строку звернення до суду.

Колегія суддів вважає, що су дом першої інстанції було не вірно застосовано наслідки п ропуску строку звернення до суду, передбачені ч. 1 ст. 100 КАС У країни у редакції, чинній на ч ас подачі позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 100 КА С України у редакції, чинній н а час подачі позову, пропущен ня строку звернення до адмін істративного суду є підставо ю для відмови у задоволенні а дміністративного позову за у мови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач - Адміністрати вно-господарчого управління Генерального штабу Збройних Сил України у своїх письмови х запереченнях на позов напо лягав на застосуванні ч. 1 ст. 100 КАС України.

Разом з тим, обов' язковою у мовою для відмови в задоволе нні позову у зв' язку з пропу ском строку звернення до суд у є не лише відповідна заява о днієї зі сторін, а й обґрунтов аність заявлених позивачем п озовних вимог.

Так, згідно п. 14 постанови Пле нуму Вищого адміністративно го суду України «Про практик у застосування адміністрати вними судами окремих положен ь Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних с прав»№ 2 від 06 березня 2008 року у р азі відсутності підстав для визнання поважною причини пр опуску строку звернення до с уду та встановлення факту по рушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому та кий висновок суду повинен мі ститися в постанові, прийнят ій за результатами розгляду справи.

Тобто, у разі встановлення с удом, що адміністративний по зов підлягає задоволенню, пр оте поданий після закінчення строку, встановленого ст. 99 КА С України, то в задоволенні по зову слід відмовити з посила нням на пропуск строку зверн ення до суду. При цьому виснов ок про те, що право позивача бу ло порушено та підлягало б по новленню у разі звернення до адміністративного суду в ме жах встановленого строку.

У разі ж встановлення судом , що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підл ягали б задоволенню навіть у разі пред' явлення позову в межах встановлених строків, то ухвалюючи постанову про в ідмову в задоволенні позову суд мотивує своє рішення сам е відсутністю правових підст ав для задоволення позову, а н е пропуском строку звернення до суду.

З огляду на те, що адміністр ативний позов ОСОБА_2 є не обґрунтованим колегія судді в вважає, що в даному випадку с уд першої інстанції безпідст авно послався на ч. 1 ст. 100 КАС Ук раїни як на підставу для відм ову в задоволенні позову.

За таких обставин колегія с уддів дійшла висновку, що суд ом першої інстанції при вирі шенні справи було помилково застосовано норми матеріаль ного та процесуального права . В зв' язку з цим колегія суд дів вважає необхідним апеляц ійну скаргу ОСОБА_2 - зад овольнити частково, а постан ову окружного адміністратив ного суду м. Києва від 27 листоп ада 2008 року - змінити, виключи вши з її мотивувальної части ни посилання на те, що ОСОБА _2 мав право на отримання про довольчого пайка чи компенса ції замість нього до 29 березня 2002 року та пропуск строку звер нення до адміністративного я к на підставу для відмови в за доволенні позову та зазначив ши, що підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 є обставини, виклад ені у мотивувальній частині даної постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207 , 212, 254 КАС України, колегія судді в, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу О СОБА_2 - задовольнити частк ово.

Постанову окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 27 листопада 2008 року - змінит и, виключивши з її мотивуваль ної частини посилання на те, щ о ОСОБА_2 мав право на отри мання продовольчого пайка чи компенсації замість нього д о 29 березня 2002 року та посиланн я на пропуск строку зверненн я до адміністративного як на підставу для відмови в задов оленні позову, зазначивши, що підставою для відмови в задо воленні позовних вимог ОСО БА_2 є обставини, викладені у мотивувальній частині даної постанови.

Постанова набирає законн ої сили з моменту проголошен ня та може бути оскаржена про тягом двадцяти днів з дня її с кладання в повному обсязі шл яхом подачі касаційної скарг и безпосередньо до Вищого ад міністративного суду Україн и.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Г.М. Бистрик

О.О. Шостак

Постанова складена в по вному обсязі 26 вересня 2011 року.