Рішення

від 03.10.2011 по справі 37/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/241 03.10.11

За первісним

позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в ос обі Структурного відокремле ного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До Житлово-будівельного кооп еративу «КВАЗАР-7»

Про стягнення 383 325, 23 грн.

За зустрічним

позовом Житлово-будівельного коо перативу «КВАЗАР-7»

До Публічного акціонерного т овариства «Київенерго»в осо бі Структурного відокремлен ого підрозділу «Енергозбут К иївенерго»

Про визнання договору таким, щ о втратив чинність

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брал и участь представники сторін :

від ПАТ «Київенерго»: ОСОБА_1 - дов. № Д07/2011/04/22-10 ві д 22.04.11 р.

від ЖБК «КВАЗАР-7»: ОСОБА_2 - дов. № 83/11 від 29.08.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарсь кого суду м. Києва передано по зов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в ос обі Структурного відокремле ного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Житлово-будів ельного кооперативу «КВАЗАР -7»про стягнення 329 181,89 грн. основ ного боргу за спожиту теплов у енергію, 42 112,32 грн. інфляційно ї складової боргу та 12 031,02 грн. т рьох відсотків річних у зв' язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов' я зань за договором на постача ння теплової енергії у гаряч ій воді № 1630252 від 01.02.1999 р. та дода тками до нього.

Ухвалою суду від 03.08.11 р. було п орушено провадження у справі № 37/241 та призначено її розгляд на 12.09.11 р., зобов' язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у суд овому засіданні 12.09.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх з адовольнити, на виконання ви мог ухвали суду від 03.08.11 р. надав витребувані судом документи .

Через відділ діловодства Г осподарського суду міста Киє ва 12.09.11 р. від відповідача надій шов відзив на позовну заяву т а зустрічна позовна заява пр о визнання договору таким, що втратив чинність.

Розглянувши зустрічну по зовну заяву Житлово-будівель ного кооперативу «КВАЗАР-7», с уд визнав подані матеріали д остатніми для прийняття дано ї позовної заяви до розгляду , враховуючи нижченаведене.

У відповідності до частини 1 статті 60 Господарського про цесуального кодексу України , відповідач має право до прий няття рішення зі спору подат и до позивача зустрічний поз ов для спільного розгляду з п ервісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно п ов' язаний з первісним.

Житлово-будівельний коопе ратив «КВАЗАР-7»звернувся із зустрічним позовом до Публі чного акціонерного товарист ва «Київенерго»в особі Струк турного відокремленого підр озділу «Енергозбут Київенер го»про визнання таким, що втр атив чинність договору № 1630252 від 01.02.1999 р.

Таким чином, зустрічний поз ов взаємно пов'язаний з перві сним.

Керуючись ст. 60 Господарсь кого процесуального кодексу України, суд прийняв зустріч ну позовну заяву Житлово-буд івельного кооперативу «КВАЗ АР-7»до спільного розгляду з п ервісною позовною заявою.

Враховуючи наведене, у зв' язку з нез' явленням предста вника відповідача за первісн им позовом у призначене судо ве засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 05.08.11 р ., що перешкоджало вирішенню с пору у даному судовому засід анні, судом було відкладено р озгляд справи № 37/241на 21.09.11 р.; зобо в' язано Публічне акціонерн е товариство «Київенерго»в о собі Структурного відокремл еного підрозділу «Енергозбу т Київенерго»за первісним по зовом надати суду довідку пр о надходження коштів від ЖБК «КВАЗАР-7»станом на день розг ляду справи в суді, а також від зив на зустрічну позовну зая ву з доданням підтверджуючих документів і доказів його на діслання ЖБК «КВАЗАР-7».

У судовому засіданні 21.09.11 р. п редставник позивача за перві сним позовом повторно підтри мав позовні вимоги та просив їх задовольнити, проти зустр ічного позову заперечив.

Представник відповідача з а первісним позовом у судово му засіданні 21.09.11 р. проти позов у заперечив, пояснив, що позов ні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що н е підлягають задоволенню, пі дтримав зустрічні позовні ви моги та просив їх задовольни ти.

Судом було оголошено перер ву в судовому засіданні 21.09.11 р. д о 03.10.11 р. о 12:10 год. для дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні 03.10.11 р. п редставник відповідача за пе рвісним позовом заявив письм ові клопотання про доручення до матеріалів справи доказі в та про призначення судової експертизи, на вирішення яко ї просив поставити наступні питання:

- чи постачає відповідно до існуючого технологічного пр оцесу та договору № 1630252 від 01.02.1999 р. на постачання теплової ене ргії у гарячій воді ПАТ «Київ енерго»Житлово-будівельном у кооперативу «КВАЗАР-7»тепл ову енергію як товар?

- чи надає відповідно до існ уючого технологічного проце су ПАТ «Київенерго»у житлові будинки № 3 по вул. Каштановій та № 7-а по пр. Маяковського у м. Києві Житлово-будівельного кооперативу «КВАЗАР-7»житлов о-комунальні послуги з центр алізованого опалення та цент ралізованого гарячого водоп остачання та з якого часу?

Представник позивача за пе рвісним позовом у судовому з асіданні 03.10.11 р. заперечив прот и задоволення клопотання від повідача про призначення суд ової експертизи.

Суд, розглянувши дане клопо тання відхилив його, оскільк и не можуть бути предметом до слідження в рамках судової е кспертизи, у зв' язку з тим, що не потребують спеціальних з нань, а зводяться до оцінки пр авовідносин між сторонами.

Представник позивача за пе рвісним позовом повторно під тримав позовні вимоги та про сив їх задовольнити.

Представник відповідача з а первісним позовом повторно проти позову заперечив, пояс нив, що позовні вимоги не визн ає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають зад оволенню, підтримав зустрічн і позовні вимоги, просив їх за довольнити.

Розглянувши подані матері али справи та заслухавши поя снення представників сторін , Господарський суд міста Киє ва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергоп остачальною компанією «Київ енерго», яка була перейменов ана на Публічне акціонерне т овариство «Київенерго», в ос обі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(ене ргопостачальна організація ) та Житлово-будівельним кооп еративом «КВАЗАР-7»(абонент) б ув укладений договір на пост ачання теплової енергії у га рячій воді № 1630252 від 01.02.1999 р., відпо відно до умов якого енергопо стачальна організація зобов ' язується постачати теплов у енергію у вигляді гарячої в оди на потреби: опалення та ве нтиляцію в період опалювальн ого сезону, гарячого водопос тачання протягом року, в кіль кості та обсягах згідно з дод атком № 1 до цього договору, а а бонент зобов' язується вико нувати умови та порядок опла ти в обсягах і терміни, які пер едбачені в додатку № 4 до даног о договору.

Умови зазначеного договор у свідчать про те, що за своєю правовою природою він є дого вором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського код ексу України, за договором ен ергопостачання підприємств о (енергопостачальник) відпу скає електричну енергію, пар у, гарячу і перегріту воду (дал і-енергію) споживачеві (абоне нту), який зобов' язаний опла тити прийняту енергію та дот римуватися передбаченого до говором режиму її використан ня, а також забезпечити безпе чну експлуатацію енергетичн ого обладнання, що ним викори стовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 1630252 ві д 01.02.1999 р., облік споживання абон ентом теплової енергії прово диться розрахунковим способ ом.

Відповідно до п. 5.3. вищезазна ченого договору, абонент, яки й має прилади обліку, щомісяч но надає енергопостачальній організації звіт по фактичн ому споживанню теплової енер гії, в терміни передбачені у д одатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 2 до дог овору № 1630252 від 01.02.1999 р., дата знятт я абонентом показників прила дів обліку - по 25 число поточн ого місяця; споживач, що має бу динкові прилади обліку, щомі сячно надає звіт по фактично му споживанню теплової енерг ії в ВРТ № 6 - не пізніше 28 числа поточного місяці; при виході будинкових приладів обліку з ладу (не з вини споживача), аб о в ремонт не більше як на 15 діб - кількість теплової енергі ї визначається постачальник ом за середньомісячною витра тою за попередні для розраху нкові місяці.

Додатками № 2 та № 4 до договор у № 1630252 від 01.02.1999 р. визначено тари фи на теплову енергію та поря док розрахунків за спожиту т еплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 1630252 від 01.02.1999 р., абон ент щомісяця з 12 по 15 число само стійно отримує в районному в ідділі теплозбуту № 6 за адрес ою: м. Київ, вул. Меліоративна, 11 , тел. 512-47-56, табуляграму фактичн ого споживання теплової енер гії за попередній період, акт звірки на початок розрахунк ового періоду (один примірни к оформленого акту звірки аб онент повертає в РВТ), та платі жну вимогу-доручення, куди вк лючені вартість теплової ене ргії на поточний місяць, з ура хуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розр ахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказ аного додатку, сплату за вказ аними в п. 2. цього додатку доку ментами, абонент виконує не п ізніше 25 числа поточного міся ця, при цьому: в разі, якщо абон ент розраховується за показн иками приладів обліку, йому п ред' являється до сплати зая влена кількість теплової ене ргії на поточний місяць (згід но додатку № 1 до даного догово ру); у випадку перевищення фак тичного використання теплов ої енергії понад заявленого, ця кількість перевищення са мостійно сплачується абонен том не пізніше 28 числа поточно го місяця; у випадку, якщо факт ичне використання нижче від заявленого, сплата проводить ся за фактичними показниками ; абонентам, які не мають прила дів обліку:

- щомісячно виставл яється до сплати кількість т еплової енергії згідно до до говірних навантажень з ураху ванням середньомісячної роз рахункової температури тепл оносія від теплових джерел е нергопостачальної організа ції та фактичного сальдо роз рахунків на початок розрахун кового періоду;

- кількість фактичн о спожитої теплової енергії визначається згідно договір них навантажень з урахування м середньомісячної фактично ї температури теплоносія від теплових джерел енергопоста чальної організації та кільк ості годин (діб) роботи теплов икористовуючого обладнання абонента в розрахунковому п еріоді.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду на лежним чином завірені копії облікових карток відповідач а за періоди з травня 2009 р. до бе резня 2010 р., з квітня 2011 р. до червн я 2011 р., а також відомості облік у споживання теплової енергі ї. Загальна сума спожитої від повідачем теплової енергії з а період з 01.05.09 р. до 01.07.11 р. станови ла 1 577 048,59 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконан і зобов' язання за договором № 1630252 від 01.02.1999 р., тоді як відпові дач свої зобов' язання щодо оплати за спожиту теплову ен ергію виконав частково на су му 1 245 307,07 грн., у зв' язку з чим ст аном на 01.07.11 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 329 181 ,89 грн.

За таких обставин ПАТ «Киї венерго»в особі Структурног о відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» зве рнулась до Господарського су ду м. Києва з даним позовом до Житлово-будівельного коопе ративу «КВАЗАР-7»про стягнен ня 329 181,89 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 42 112,32 грн. інфляційної складової б оргу та 12 031,02 грн. трьох відсотк ів річних у зв' язку з ненале жним виконанням відповідаче м своїх зобов' язань за дого вором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630252 ві д 01.02.1999 р. та додатками до ньог о.

При цьому Житлово-будівел ьний кооператив «КВАЗАР-7»по дав до Господарського суду м . Києва зустрічний позов до Пу блічного акціонерного товар иства «Київенерго»про визна ння договору на постачання т еплової енергії у гарячій во ді № 1630252 від 01.02.1999 р. таким, що втрат ив чинність.

Зустрічні позовні вимоги Ж итлово-будівельного коопера тиву «КВАЗАР-7»у даній справі вмотивовані тим, що договір н а постачання теплової енергі ї у гарячій воді № 1630252 від 01.02.1999 р., укладений між ПАТ «Київенерг о»та ЖБК «КВАЗАР-7», є нечинним з 01.01.2006 р. в силу частини 1 статт і 203 Цивільного кодексу Україн и та п. 1 розділу YIII Прикінцевих положень Закону України «Пр о житлово-комунальні послуги », оскільки оспорюваний дого вір не був приведений у відпо відність до зазначеного зако ну.

Оцінюючи подані сторонам и докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, та врахо вуючи, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд вважає, що вимоги ПАТ «К иївенерго» підлягають задо воленню частково, а зустрічн і позовні вимоги ЖБК «КВАЗАР -7»не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господар ського кодексу України встан овлює, що суб'єкти господарюв ання та інші учасники госп одарських відносин повинні виконувати господарські з обов'язання належним чином в ідповідно до закону, інших пр авових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вим ог щодо виконання зобов'яза ння - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ста вляться і до виконання госпо дарських договорів застос овуються відповідні положен ня Цивільного кодексу Україн и з урахуванням особливостей , передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господар ського кодексу України визна чено, що кожна сторона повинн а вжити усіх заходів, необхід них для належного виконання нею зобов' язання, враховуюч и інтереси другої сторони та забезпечення загальногоспо дарського інтересу. Порушенн я зобов' язань є підставою д ля застосування господарськ их санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами аб о договором.

До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні положення Цивільн ого кодексу України з урахув анням особливостей, передбач ених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Ци вільного кодексу України зоб ов' язання має виконуватись належним чином, відповідно д о умов договору та вимог цьог о Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділово го обороту та інших вимог, що з вичайно ставляться, одностор оння відмова від виконання з обов' язання або односторон ня зміна його умов не допуска ється, якщо інше не встановле но договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільн ого кодексу України, договір є обов' язковим до виконанн я сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цив ільного кодексу України, бор жник не звільняється від від повідальності за неможливіс ть виконання ним грошового з обов'язання.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарськ ого процесуального кодексу У країни доказами у справі є бу дь-які фактичні дані, на підст аві яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи від сутність обставин, на яких ґр унтуються вимоги і заперечен ня сторін, а також інші обстав ини, які мають значення для пр авильного вирішення господа рського спору.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень.

З наданих суду доказів вбач ається, що позивач за первісн им позовом взяті на себе зобо в' язання виконав належним ч ином, зауважень щодо відпуск у теплової енергії від відпо відача за первісним позовом не надходило, тоді як відпові дач у визначений договором № 1630252 від 01.02.1999 р. та додатками до нього строк оплату за спожит у теплову енергію здійснив н е повністю.

У судовому засіданні 21.09.11 р. п редставник позивача за перві сним позовом надав суду дові дку про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ «Ки ївенерго»теплоенергію ЖБК « КВАЗАР-7», з якої вбачачається , що основний борг відповідач а за первісним позовом стано м на день розгляду справи у су ді становить 215 583,18 грн.

Слід зазначити, що частина п латежів на суму 113 598,71 грн. була в чинена відповідачем за перві сним позовом до звернення по зивача за первісним позовом до суду.

Таким чином, у позивача за п ервісним позовом не було під став звертатись до Господарс ького суду міста Києва з позо вом в частині стягнення осно вного боргу на суму 113 598,71 грн., у зв' язку з чим суд в цій части ні позовних вимог відмовляє.

Відповідач за первісним по зовом у відзиві на позовну за яву просив суд відмовити у за доволенні позову ПАТ «Київен ерго», посилаючись на застос ування недійсних тарифів, не вірний облік спожитої теплов ої енергії (по приладах облік у) та нечинність договору № 1630252 від 01.02.1999 р. з 01.01.2006 р., оскіл ьки даний договір не було при ведено у відповідність до За кону України «Про житлово-ко мунальні послуги».

Судом не приймаються зазн ачені доводи до уваги, оскіль ки відповідач за первісним п озовом не довів належними до казами наявність розбіжност ей у обсягах спожитої теплов ої енергії. Крім того, пунктом 5.1 договору на постачання теп лової енергії у гарячій воді № 1630252 від 01.02.1999 р. передба чено розрахунковий спосіб об ліку споживання теплової ене ргії, а не за приладами лічиль ників. Таким чином, зазначені пояснення відповідача за пе рвісним позовом є необґрунто ваними.

Крім того, суд зазначає, що д оговір № 1630252 від 01.02.1999 р. було укла дено на постачання теплової енергії, а не надання житлово -комунальних послуг, у зв' яз ку з чим повинен відповідати Закону України «Про теплопо стачання».

Таким чином, договір на пост ачання теплової енергії у га рячій воді № 1630252 від 01.02.1999 р. не пот рібно було приводити у відпо відність до Закону України « Про житлово-комунальні послу ги».

Також суд зазначає, що у від повідності до п. 8.2. договору № 1 630252 від 01.02.1999 р., даний договір при пиняє свою дію у випадках: зак інчення строку, на який він бу в укладений; взаємної згоди с торін про його припинення; пр ийняття рішення Арбітражним судом; передбачених п. 6.4.1. дого вору; ліквідації сторін.

Згідно з п. 8.4. вищевказаног о договору, даний договір вва жається пролонгованим на кож ний наступний рік, якщо за міс яць до закінчення строку йог о дії про його припинення не б уде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідач за первісним по зовом не надав суду доказів у підтвердження свого волевия влення щодо припинення дії д оговору № 1630252 від 01.02.1999 р., а відтак даний договір є пролонгован им і чинним на даний момент.

Крім того, у відповідності д о п. 8.3. договору № 1630252 від 01.02.1999 р., пр ипинення дії договору не зві льняє абонента від обов' язк у повної сплати спожитої теп лової енергії.

За таких обставин, враховую чи те, що наявні у справі матер іали свідчать про обґрунтова ність вимог позивача за перв існим позовом в частині стяг нення 215 583,18 грн. основного борг у, а відповідач за первісним п озовом в установленому закон ом порядку обставини, які пов ідомлені позивачем за первіс ним позовом, не спростував, ро зміру позовних вимог не оспо рив та не довів суду належним и і допустимими доказами нал ежного виконання ним своїх з обов' язань, то позов Публіч ного акціонерного товариств а «Київенерго» в особі Струк турного підрозділу «Енергоз бут Київенерго»в частині стя гнення з Житлово-будівельног о кооперативу «КВАЗАР-7»суми основного боргу за договоро м № 1630252 від 01.02.1999 р. на постачання т еплової енергії у гарячій во ді та додатками до нього у роз мірі 215 583,18 грн. визнається судо м таким, що підлягає задоволе нню.

Акціонерна енергопостача льна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокрем леного підрозділу «Енергозб ут Київенерго»просить суд та кож стягнути з відповідача з а первісним позовом 42 112,32 грн. і нфляційної складової боргу т а 12 031,02 грн. трьох відсотків річ них у зв' язку з неналежним в иконанням відповідачем грош ового зобов' язання за догов ором № 1630252 від 01.02.1999 р. за період з ч ервня 2009 р. до липня 2011 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка по рушила зобов' язання, несе в ідповідальність за наявност і її вини (умислу або необереж ності), якщо інше не встановле не договором або законом. Осо ба є невинуватою, якщо вона до веде, що вжила всіх залежних в ід неї заходів щодо належног о виконання зобов' язання.

Відповідно до статті 625 Циві льного кодексу України, борж ник не звільняється від відп овідальності за неможливіст ь виконання грошового зобов' язання. Боржник, який простро чив виконання грошового зобо в' язання, на вимогу кредито ра зобов' язаний сплатити су му боргу з урахуванням встан овленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Таким чином, частина 1 статт і 625 Цивільного кодексу Україн и встановлює виняток із зага льного правила статті 614 Цивіл ьного кодексу України, що зак ріплює принцип вини як підст аву відповідальності боржни ка.

Отже, відсутність у боржник а грошей у готівковій формі а бо грошових коштів на його ра хунку в банку, і як наслідок, н еможливість виконання ним гр ошового зобов' язання, якщо навіть у цьому немає його про вини, не звільняють боржника від відповідальності за про строчення грошового зобов' язання.

Слід зазначити, що передбач ене законом право кредитора вимагати стягнення боргу вра ховуючи індекс інфляції та в ідсотків річних є способом з ахисту майнових прав та інте ресів кредитора, сутність як их складається з відшкодуван ня матеріальних втрат кредит ора та знецінення грошових к оштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання к омпенсації (плати) від боржни ка за користування ним грошо вими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісяч ним показником знецінення гр ошових коштів і розраховуєть ся він не на кожну дату місяця , а в середньому на місяць. За т аких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, ко ли борг виник у певному місяц і і в тому же місяці був погаше ний, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляці йних нарахувань мають бути в раховані рекомендації, викла дені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекоме ндації щодо порядку застосув ання індексів інфляції при р озгляді судових справ", згідн о з якими при застосування ін дексу інфляції слід умовно в важати, що сума, внесена за пер іод з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, інд ексується за період з врахув анням травня, а якщо з 16 до 31 чис ла, то розрахунок починаєтьс я за наступного місяця - чер вня.

У постанові Вищого господа рського суду № 37/327 від 20.01.11 р. викл адена позиція, якою стверджу ється, що реалізація позивач ем права кредитора на стягне ння боргу з урахуванням інде ксу інфляції за весь час прос трочення передбачає необхід ність застосування індексу і нфляції за весь час простроч ення як від' ємного, так і поз итивного значення.

Дослідивши розрахунок, над аний позивачем за первісним позовом, суд встановив, що у нь ому помилково позивач за пер вісним позовом не врахував з меншення інфляційних збиткі в, що пов' язані із встановле нням рівня інфляції у липні 200 9 р., серпні 2009 р., квітні 2010 р., травн і 2010 р., червні 2010 р. та липні 2010 на р івні 99,9 %, 99,8 %, 99,7 %, 99,4 %, 99,6 %, 99,8 % відпові дно.

Враховуючи наведене, матер іальні втрати позивача від з нецінення грошових коштів вн аслідок інфляційних процесі в за визначений позивачем за первісним позовом період є м еншими, ніж заявлені ПАТ «Киї венерго».

У зв' язку з вищенаведеним , судом було виконано власний розрахунок інфляційних нара хувань, у відповідності до як ого стягненню з Житлово-буді вельного кооперативу «КВА ЗАР-7»за період з червня 2009 р. до липня 2011 р. підлягають 37 731,26 грн. і нфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалам и справи підтверджується про строчення виконання відпові дачем за первісним позовом г рошового зобов' язання за до говором № 1630252 від 01.02.1999 р. станом н а 01.07.10 р., то з нього, на підставі с татті 625 Цивільного кодексу Ук раїни, підлягають стягненню 12 031,02 грн. трьох відсотків річни х.

Таким чином, позов Акціонер ної енергопостачальної комп анії «Київенерго»в особі Стр уктурного відокремленого пі дрозділу «Енергозбут Київен ерго»до Житлово-будівельног о кооперативу «КВАЗАР-7» підл ягає задоволенню частково.

Розглянувши зустрічні по зовні вимоги Житлово-будівел ьного кооперативу «КВАЗАР-7» про визнання договору на пос тачання теплової енергії у г арячій воді № 1630252 від 01.02.1999 р. та ким, що втратив чинність, суд н е знаходить підстав для їх за доволення, виходячи з наступ ного.

Згідно зі ст. 15 Цивільного к одексу України кожна особа м ає право на захист свого циві льного права у разі його пору шення, невизнання або оспорю вання.

Відповідно до ст. 20 Господа рського кодексу України прав а та законні інтереси суб' є ктів господарювання захищаю ться шляхом, зокрема визнанн я наявності або відсутності прав.

В силу вимог ст. 1 Господарс ького процесуального Україн и підприємства, установи, орг анізації, інші юридичні особ и (у тому числі іноземні), гром адяни, які здійснюють підпри ємницьку діяльність без ство рення юридичної особи і в уст ановленому порядку набули ст атусу суб'єкта підприємницьк ої діяльності (далі - підприєм ства та організації), мають пр аво звертатися до господарсь кого суду згідно з встановле ною підвідомчістю господарс ьких справ за захистом своїх порушених або оспорюваних п рав і охоронюваних законом і нтересів, а також для вжиття п ередбачених цим Кодексом зах одів, спрямованих на запобіг ання правопорушенням.

Таким чином, законодавець п ередбачив право підприємств , установ, організацій та інши х юридичних осіб звертатися до господарського суду лише за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоро нюваних законом інтересів зг ідно з встановленою підвідом чістю господарських справ.

З пояснень представника п озивача за зустрічним позово м випливає, що у господарськи х відносинах з ПАТ «Київенер го»ЖБК «КВАЗАР-7»з приводу ви робництва, транспортування т а постачання теплової енергі ї не перебуває з 01.01.2006 р.

При цьому ЖБК «КВАЗАР-7»не н авів, які саме права та охорон ювані законом інтереси були порушені відповідачем за зус трічним позовом.

З поданого зустрічного поз ову ЖБК «КВАЗАР-7»вбачається , що заявлені ним вимоги про ви знання договору на постачанн я теплової енергії у гарячій воді № 1630252 від 01.02.1999 р. таким, що втратив чинність не можуть б ути предметом окремого позов у та не призводять до відновл ення порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.

Належних доказів фактично го порушення відповідачем за зустрічним позовом будь-яки х прав та законних інтересів ЖБК «КВАЗАР-7»або можливого т акого порушення в майбутньом у позивач за зустрічним позо вом суду не представив.

За таких обставин Господар ський суд міста Києва не вбач ає підстав для задоволення п озовних вимог ЖБК «КВАЗАР-7»п ро визнання договору на пост ачання теплової енергії у га рячій воді № 1630252 від 01.02.1999 р. таким , що втратив чинність.

Крім того, Господарський с уд міста Києва вважає за необ хідне відзначити наступне.

Конституцією України закр іплений обов' язок держави з абезпечувати захист прав усі х суб' єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свобо ди людини і громадянина захи щаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конст итуції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповід но до якої кожна особа має пра во на захист свого цивільног о права у разі його порушення , невизнання або оспорювання , а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезп ечує захист прав і законних і нтересів суб'єктів господарю вання та споживачів. Кожний с уб'єкт господарювання та спо живач має право на захист сво їх прав і законних інтересів .

Реалізація цивільно-прав ового захисту відбувається ш ляхом усунення порушень циві льного права чи інтересу, пок ладення виконання обов' язк у по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі п орушення законних прав та ін тересів осіб, суд зобов' яза ний їх захистити у спосіб, пер едбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 2 0 ГК України.

Способи захисту циві льних прав та інтересів пере дбачені ст. 16 ЦК України.

Отже, рішення суду про визнання права повинно бути спрямовано на відновлення п орушеного, оспорюваного чи н евизнаного права.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зм іні, розірванні і виконанні г осподарських договорів та з інших підстав, а також у спо рах про визнання недійсним и актів з підстав, зазначени х у законодавстві, крім: спорі в, що виникають при погоджен ні стандартів та технічних у мов; спорів про встановленн я цін на продукцію (товари), а т акож тарифів на послуги (вик онання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до закон одавства не можуть бути вста новлені за угодою сторін; інш их спорів, вирішення яких ві дповідно до законів України, міждержавних договорів та у год віднесено до відання інш их органів;

2) справи про банкру тство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного ко мітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх к омпетенції.

Чинним процесуальним законодавством не передбаче но повноважень суду щодо вст ановлення юридичного факту.

Рішення суду є правоз ахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондув атись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст . 19 Конституції України органи державної влади та органи мі сцевого самоврядування, їх п осадові особи зобов' язані д іяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та за конами України.

У той же час, вимоги по зивача про визнання договору на постачання теплової енер гії у гарячій воді № 1630252 від 01.02.1999 р. таким, що втратив чинність не кореспондуються з способа ми захисту цивільних прав, пе редбачених ст. 16 ЦК України.

Виходячи з цього, оскільки суд, як орган державної влади , зобов' язаний діяти у спосі б, що передбачений Конституц ією та законами України, прав ові підстави для захисту пра ва позивача обраним ним шлях ом відсутні.

Крім того, якщо розглядати п озовні вимоги ЖБК «КВАЗАР-7»я к визнання договору на поста чання теплової енергії у гар ячій воді № 1630252 від 01.02.1999 р. недійс ним, то слід зазначити наступ не.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, якою встано влені загальні вимоги, додер жання яких є необхідним для ч инності правочину, зміст пра вочину не може суперечити ць ому Кодексу, іншим актам циві льного законодавства, а тако ж моральним засадам суспільс тва. Особа, яка вчиняє правочи н, повинна мати необхідний об сяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника прав очину має бути вільним і відп овідати його внутрішній волі . Правочин має бути спрямован ий на реальне настання право вих наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спір про визнанн я угоди (правочину) недійсною , господарський суд встановл ює наявність тих обставин, з я кими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а сам е: відповідність змісту угод и вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, пр авоздатність сторін за угодо ю, у чому конкретно полягає не правомірність дій сторони та інші обставини, що мають знач ення для правильного вирішен ня спору. При цьому обставини , що мають істотне значення дл я вирішення спору повинні пі дтверджуватись сторонами на лежними та допустимими доказ ами відповідно до вимог стат ей 33, 34 Господарського процесу ального кодексу України.

Статтею 215 Цивільного кодек су України встановлено, що пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу. Недійсним є право чин, якщо його недійсність вс тановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнан ня такого правочину недійсни м судом не вимагається.

У випадках, встановлених ци м Кодексом, нікчемний правоч ин може бути визнаний судом д ійсним.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Посилання позивача за зуст річним позовом на те, що уклад ений договір є таким, що не від повідає вимогам закону є пом илковим, виходячи з наступно го.

Частиною 1 статті 207 Господар ського кодексу України встан овлено, що господарське зобо в'язання, що не відповідає вим огам закону або вчинено з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави і суспільст ва, або укладено учасниками г осподарських відносин з пору шенням хоча б одним із них гос подарської компетенції (спец іальної правосуб'єктності), м оже бути на вимогу однієї із с торін або відповідного орган у державної влади визнано су дом недійсним повністю або в частині.

Проте для визнання зобов' язання недійсним, фіктивним в силу статті 207 Господарськог о кодексу України необхідна наявність наступних умов.

Недійсними з підстав невід повідності вимогам закону мо жуть визнаватися лише зобов' язання, які не відповідають з акону, що порушують вимоги Ук азів Президента України, пос танов Кабінету Міністрів Укр аїни, інших нормативних акті в, виданих державними органа ми, у тому числі відомчих. Відп овідність чи невідповідніст ь господарського зобов'язанн я вимогам законодавства оцін юється з позиції законодавст ва, яке діяло на момент його ви никнення.

Отже, позивач, який звертаєт ься з вимогою про визнання пр авочину недійсним, має довес ти, що договір не відповідає закону, порушує вимоги указі в Президента України, постан ов Кабінету Міністрів Україн и, інших нормативних актів, ви даних державними органами, з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, супе речать цілям юридичної особи , вказаним у законі, що регулює її діяльність, або в установч их документах.

Суд зазначає, що договір № 1630 252 від 01.02.1999 р. було укладено на по стачання теплової енергії, а не надання житлово-комуналь них послуг, у зв' язку з чим по винен відповідати Закону Укр аїни «Про теплопостачання».

З аналізу договору на поста чання теплової енергії у гар ячій воді № 1630252 від 01.02.1999 р. випл иває, що даний договір не може бути визнаний судом недійсн им на тих підставах, що він не відповідає закону, оскільки позивачем за зустрічним позо вом не було надано жодного до казу, який підтверджує обста вини, викладені в зустрічній позовній заяві.

Враховуючи вищенаведене, Г осподарський суд м. Києва від мовляє ЖБК «КВАЗАР-7»у задово ленні зустрічної позовної за яви.

Витрати по сплаті державно го мита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідн о до статті 49 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, покладаються на обидві ст орони пропорційно розміру за доволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203, 207, 215, 525, 526, 530, 549, 551, 61 1, 614, 625, 629 Цивільного кодексу Укра їни, ст. ст. 22, 193, 216, 217, 230, 231, 232, 233, 275 Господ арського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарсь кого процесуального кодексу України, Господарський суд м іста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний по зов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-бу дівельного кооперативу «КВА ЗАР-7»(02225, м. Київ, вул. Каштанова , 3, код ЄДРПОУ 22934542) на користь Пуб лічного акціонерного товари ства «Київенерго»(01001, м. Київ, п лоща Івана Франка, 5, код ЄДРПО У 00131305) 215 583 (двісті п'ятнадцять тис яч п' ятсот вісімдесят три) г рн. 18 коп. основного боргу, 37 731 (тр идцять сім тисяч сімсот трид цять одну) грн. 26 коп. інфляційн ої складової боргу, 12 031 (дванад цять тисяч тридцять одну) грн . 02 коп. трьох відсотків річних , 2 653 (дві тисячі шістсот п' ятд есят три) грн. 45 коп. витрат по с платі державного мита та 163 (ст о шістдесят три) грн. 36 коп. витр ат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

3. У решті позовних вимо г за первісним позовом відмо вити.

4. У задоволенні зустрі чного позову відмовити повні стю.

5. Після набрання рішен ням законної сили видати нак аз.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінче ння десятиденного строку з д ня складення його повного те ксту і може бути оскаржене в п орядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повний текст рішення

складено 04.10.11 р.