Постанова

від 19.08.2011 по справі 16/191

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

16.08.2011 р. справа №16/19 1

Донецький апеляційн ий господарський суд у склад і колегії суддів:

головуючого:

суддів Приходько І. В.,

Ломовцевої Н.В., Черноти Л.Ф .

за участю

представників сторін:

від позивача: не з' явився;

від відповідача: ОСОБА_1. - довіреність № 87 від 12.04.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу Товариства з обмежен ою відповідальністю «Ласка Лізинг»м.Київ

на рішення господарськог о суду Донецької області

від 14.06.2011 р.

у справі № 16/191 (суддя Довголюк В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лі зинг»м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнич е об' єднання «Новатор»м.До нецьк

про стягнення заборгованост і у розмірі 1 431 229,92 грн., неусто йки у розмірі 9 348,59 грн., інфля ційних у розмірі 217 615,71 грн., 3 % р ічних у розмірі 65 748,14 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 р. Товарис тво з обмеженою відповідал ьністю «Ласка Лізинг»м.Київ (далі позивач) звернуло сь до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробни че об' єднання «Новатор»м.Д онецьк (далі відповідач) про стягнення заборговано сті у розмірі 273 791,23 грн. за До говором фінансового лізинг у № 839/05/2007, неустойки у розмірі 8 997,18 грн., інфляційних у розм ірі 2 960,63 грн., 3 % річних у розмі рі 1 124, 66 грн.

У липні 2009 р. відповідач над ав позовну заяву про визна ння недійсним з моменту укл адання Договору фінансовог о лізингу №839/05/2007 від 17.05.2007 р., яка на підставі положень стат ті 60 ГПК України була прийня та для спільного розгляду з первісним позовом (а.с.62-66 то м 1).

Рішенням господарського с уду Донецької області від 16.10.2009 р. у задоволені первісних позовних вимог було відмо влено, позовні вимоги за зу стрічним позовом - задовол ені.

Постановою Донецького ап еляційного господарського суду від 11.01.2010 р. рішення госп одарського суду Донецької області від 16.10.2009 р. було скасо ване, первісний позов - зад оволено, у зустрічному позо ві - відмовлено (а.с. 170-176 том 1).

Постановою Вищого господа рського суду України від 12.04.2010 р. рішення господарськог о суду Донецької області в ід 16.10.2009 р. та постанову Донець кого апеляційного господар ського суду від 11.01.2010 р. було ск асовано, справу передано на новий розгляд (а.с. 59-63 том 2).

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.11.2010 р., яке було залишено без змін постановою Донецьког о апеляційного господарськ ого суду від 10.01.2011 р., у задово лені первісних позовних ви мог було відмовлено, зустрі чний позов - задоволено та визнано недійсним з момент у укладання Договір фінансо вого лізингу № 839/05/2007 від 17.05.2007 р. (а.с. 100-104, 133- 135 том 2).

Постановою Вищого господ арського суду України від 28.03.2011 р. рішення господарського суду Донецької області ві д 09.11.2010 р. та постанову Донецьк ого апеляційного господарс ького суду від 10.01.2011 р. в части ні первісного позову скасо вано та справу направлено на новий розгляд, в частині зустрічного позову рішення господарського суду Донець кої області від 09.11.2010 р. та пост анову Донецького апеляційн ого господарського суду ві д 10.01.2011 р. залишено без змін ( а. с. 159-164 том 2).

19.05.2011 р. позивач за первісним позовом збільшив позовні вимоги та просив стягнути заборгованість у розмірі 1 431 229,92 грн. за Договором фінан сового лізингу № 839/05/2007, неусто йку у розмірі 9 348,59 грн., інфля ційні у розмірі 217 615,71 грн., 3 % р ічних у розмірі 65 748,14 грн. Збіл ьшення позовних вимог прийн ято господарським судом до розгляду на підставі полож ень статті 22 ГПК України (а.с. 13- 15 том 3).

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2011 р. у задоволені первісни х позовних вимог відмовлен о з підстав визнання недійсн им з моменту укладання Дого вору фінансового лізингу № 839/05/2007 від 17.05.2007 р.(а.с. 50-52 том 3).

Не погоджуючись з рішення м суду першої інстанції пози вач за первісним позовом зв ернувся до Донецького апел яційного господарського су ду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господа рського суду та задовольнит и позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вим ог заявник апеляційної ска рги посилався на порушення судом першої інстанції пол ожень статті 111-12 Господарськ ого процесуального кодексу України та не врахування в казівок касаційної інстанц ії, які містить постанова В ищого господарського суду України від 28.03.2011 р. по справі № 16/191.

Крім того, вважає помилков им при вирішенні спору зас тосування судом першої інс танції положень частини пе ршої статті 236 Цивільного ко дексу України.

Представник скаржника у судове засідання 16.08.2011 р. не з ' явився, надав клопотання № 1065 про відкладення слуханн я апеляційної скарги у зв' язку з неможливістю прибутт я в судове засідання жодно го з представників товарис тва.

Представник відпові дача за первісним позовом проти доводів апеляційної скарги заперечував, надав відзив на апеляційну скарг у б/н від 16.08.2011 р., проти відклад ення розгляду справи запер ечував.

Дослідив матеріали спра ви, клопотання позивача № 1065, в ідсутність доказів неможли вості прибуття в судове за сідання представників пози вача, а також ті обставини, щ о явка представників сторін у судове засідання не була ви знана обов' язковою, колегі я суддів приходить до висно вку, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задовол енню та вважає за можливе р озглянути апеляційну скарг у без участі представника позивача за наявними в справ і матеріалами.

Розглянув матеріали справ и, доводи апеляційної скарги , заслухав представника відп овідача, суд встановив наст упне.

17.05.2007 р. між сторонами був п ідписаний договір фінансов ого лізингу № 839/05/2007 р. (а.с.15-23 том 1).

Відповідно до вказаного д оговору позивач (лізинго давець) зобов' язується придбати та передати у ти мчасове володіння за плату відповідачу (лізингоотр имувачу) майно-баштовий кран НК 40/21В вантажопідйомніс тю 12 тон.

До Договору № 839/05/2007 був підпи саний Додаток № 1 «Графік вн есення платежів»(а.с. 24 том 1).

Обґрунтовуючи позовні ви моги, позивач посилався на неналежне виконання відпо відачем зобов' язань за вк азаною угодою та несплату л ізингових платежів за пері од з 22 по 3 (з лютого 2009р. по тра вень 2010р.) в наслідок чого утво рилась заборгованість у ро змірі 1 431 229,92 грн. (а.с.13-15 том 3).

Крім того, з матеріалів сп рави убачається, що рішення м господарського суду Доне цької області від 09.11.2010 р., зал ишеним без змін постановою Донецького апеляційного г осподарського суду від 10.01.2011р ., зустрічний позов було зад оволено та визнано недій сним з моменту укладання Договір фінансового лізин гу № 839/05/2007 від 17.05.2007 р. (а.с. 100-104, 133- 135 то м 2).

Постановою Вищого го сподарського суду України від 28.03.2011 р. рішення господарсь кого суду Донецької област і від 09.11.2010 р. та постанову Доне цького апеляційного господ арського суду від 10.01.2011 р. в ча стині зустрічного позову залишено без змін (а.с. 159-164 том 2).

Обговоривши доводи апел яційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин сп рави та повноту їх встановле ння, дослідивши правильніст ь застосування судом першої інстанції норм матеріальн ого та процесуального прав а, колегія суддів вважає, що а пеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підля гає залишенню без змін, вихо дячи з наступного.

Статтею 173 Господарсько го кодексу України встано влено, що господарським виз начається зобов' язання, що виникає між суб' єктом го сподарювання та іншим учас ником (учасниками) відносин у сфері господарювання з пі дстав, передбачених цим код ексом, в силу, якого один су б' єкт (зобов' язана сторон а, у тому числі боржник) зоб ов' язаний вчинити певну д ію господарського чи управ лінсько - господарського хар актеру на користь іншого с уб' єкта (виконати роботи, п ередати майно, сплатити гро ші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб' єкт (упра влена сторона, у том числі кредитор) має право вимагат и від зобов' язаної сторо ни виконання її обов' язку .

Відповідно до ст.174 Гос подарського кодексу Україн и, підставами виникнення гос подарського зобов' язання є зокрема господарські до говори та інші угоди, пере дбачені законом, а також уг оди, не передбачені законом , але такі, які йому не супе речать.

У Розділі 6 Договору 839 /05/2007 було визначено загальну суму лізингових платежів т а порядок розрахунків. На ви конання умов вказаної угод и між сторонами був підписа ний додаток № 1 «Графік внесе ння платежів».

Заявляючи позовні ви моги щодо стягнення заборг ованості, позивач посилався на невиконання відповідач ем зобов' язань за Договор ом №839/05/2007 та порушення Графік у внесення платежів, який ук ладений до цього Договору.

Рішенням господарського суду Донецької області ві д 09.11.2010 р., залишеним без змін судами апеляційної та каса ційної інстанції, Договір ф інансового лізингу № 839/05/2007 ві д 17.05.2007 р. було визнано недійсн им з моменту укладання (а.с. 10 0-104, 133- 135 том 2).

Як зазначено частино ю першою статті 216 Цивільног о кодексу України, недійсни й правочин не створює юрид ичних наслідків, крім тих, щ о пов' язані з його недійс ністю.

Таким чином, визначаль ним є принцип, згідно з яким недійсний правочин не ств орює для сторін чи інших ос іб правових наслідків. Зокр ема, сторони не зобов' язан і виконувати передбачені т аким правочином умови, одна сторона недійсного правочи ну має право відхилити вим оги другої сторони щодо вч инення певних дій.

Судова колегія вважає юридично неспроможним пос илання скаржника на частину другу статті 216 Цивільного кодексу України як на підс таву задоволення позовних вимог щодо стягнення забор гованості за договором № 839/05/2 007 з урахуванням наступного .

Сторони досить часто виконують частково чи повн істю умови недійсного прав очину, зокрема, передають май но, надають послуги, здійсню ють їх оплату тощо. Вчинення таких дій за правочином, ви знаним судом недійсним, не має під собою правової під стави, а відтак набуває озн ак неправомірності.

Абзац другий частини п ершої статті 216 Цивільного к одексу України містить пол оження про те, що у разі нед ійсності правочину кожна і з сторін зобов' язана пове рнути другій стороні у нат урі все, що вона одержала н а виконання цього правочи ну, а якщо це неможливо, зо крема тоді, коли одержане по лягає в користуванні майно м, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати варт ість одержаного за цінами, які існують на момент відш кодування.

Враховуючи викладене , вказана норма статті 216 Цив ільного кодексу України ст осується правовідносин, які вже були вчинені сторонам и до визнання правочину не дійсним.

Частина друга статті 216 Цивільного кодексу Украї ни передбачає випадок коли вчинення недійсного правоч ину може призвести до запо діяння збитків та морально ї шкоди другій стороні або третій особі. Такі збитки т а моральна шкода відшкодов уються винною стороною . Порядок такого відшкодув ання має здійснюватись згі дно з правилами, встановлен ими для зобов' язань, що ви никають із факту заподіянн я шкоди.

Отже, посилання скарж ника в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції положень частини другої статті 216 Цивільного кодексу України є необґрун тованим, оскільки ніяким чи ном не стосується заявлени х позовних вимог щодо стяг нення заборгованості за умовами Договору № 839/05/2007.

Також судова колегія вважає помилковим посиланн я апелянта на статтю 207 Гос подарського кодексу Україн и, якою визначено, що коли зо бов' язання за змістом мож е бути припинено лише на ма йбутнє, таке зобов' язання визнається недійсним і при пиняється на майбутнє.

З матеріалів справи уба чається, що рішенням господ арського суду Донецької об ласті від 09.11.2010 р., залишеним б ез змін судами апеляційної та касаційної інстанції, До говір фінансового лізингу №839/05/2007 від 17.05.2007 р. було визнан о недійсним з моменту укла дання (а.с. 100-104, 133- 135 том 2).

З цих же підстав є ю ридично неспроможними поси лання апелянта на безпідст авне застосування судом пе ршої інстанції положень ча стини другої статті 236 Цивіл ьного кодексу України.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституці ї України, ст.ст. 33, 34 Господарсь кого процесуального кодексу України кожна сторона пови нна довести ті обставини, на які вона посилається, як на пі дставу своїх вимог і запереч ень, суд приймає тільки ті док ази, які мають значення для сп рави. Обставини справи, які ві дповідно до законодавства по винні бути підтверджені певн ими засобами доказування, не можуть підтверджуватися інш ими засобами доказування.

Позивач в обґрунтування п озовних вимог посилався на Договір № 839/05/2007 від 17.05.2007 р., який було визнано недійсним з моменту укладання.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що у відповідача не виникло зоб ов' язання щодо сплати ліз ингових платежів за період : лютий 2009 р. - травень 2010 р. за д оговором № 839/05/2007.

Оскільки, судом відмовлено у позовних вимогах щодо ст ягнення суми основного бор гу у розмірі 1 431 229, 92 грн., безпі дставним є й нарахування ін дексу інфляції, 3 % річних та неустойки, що є похідними ві д суми основного боргу.

Що стосується посилань ап елянта на порушення судом першої інстанції статті 111-12 Господарського процесуаль ного кодексу України, то су дова колегія зазначає, що д ійсно положення вказаної с татті визначають, що вказів ки, які містяться у постано ві касаційної інстанції, є обов' язковими для суду пе ршої інстанції під час нов ого розгляду справи.

Проте постанова касаційн ої інстанції не може місти ти вказівок про достовірніс ть чи недостовірність того чи іншого доказу, про перев аги одних доказів наш інши ми, про те, яка норма матері ального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за резул ьтатами нового розгляду сп рави.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що у п останові від 28.03.2011 р. містяться міркування та висновки що до недійсності правочину у часі, але рішення господарс ького суду першої інстанції від 09.11.2010 р., яким визнано нед ійсним правочин з момент у укладення, залишено бе з змін.

З урахуванням вищевикладе ного, судова колегія Донецьк ого апеляційного господарсь кого суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуальн ого кодексу України рішення господарського суду Донець кої області від 14.06.2011 р. у спра ві № 16/191 ґрунтується на всебіч ному, повному та об' єктивно му розгляді всіх обставин сп рави, які мають суттєве значе ння для вирішення спору, відп овідає нормам матеріального та процесуального права, а до води апеляційної скарги не п рийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтвердж ені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господар ського процесуального кодек су України витрати по сплаті державного мита по апеляцій ній скарзі покладаються на с каржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, Донецьки й апеляційний господарськи й суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товар иства з обмеженою відповід альністю «Ласка Лізинг»м. Ки їв, на рішення господарськ ого суду Донецької області від 14.06.2011 р. у справі № 16/191 залиши ти без задоволення, а рішенн я господарського суду Донець кої області від 14.06.2011 р. у справ і № 16/191 - без змін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття, напр авляється сторонам по справі в триденний строк та може бу ти оскаржена до Вищого госпо дарського суду України чер ез Донецький апеляційний го сподарський суд у двадцятиде нний строк.

Головуючий суддя І. В. Приходько

Судді Н.В. Ломовцева

Л.Ф. Чернота

Надрукова но: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС