Рішення

від 29.08.2011 по справі 39/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.08.11 р. Сп рава № 39/131

Господарський суд Донець кої області у складі судді Мо рщагіної Н.С.

при секретарі Гречух В.М.

розглянув у відкритому суд овому засіданні господарськ ого суду справу

за позовом: Товариства з об меженою відповідальністю “Т итановий Вік”, м. Дніпропетро вськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальніст ю “Укрспецсервіс”, м. Донецьк

про: стягнення 47766,94грн.

За участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1 - з а довіреністю;

від відповідача: не з'явився ;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеж еною відповідальністю “Тита новий Вік”, м. Дніпропетровсь к, звернувся до господарсько го суду Донецької області з п озовом до відповідача, Товар иства з обмеженою відповідал ьністю “Укрспецсервіс”, м. До нецьк, про стягнення заборго ваності в сумі 47766,94грн.

В обґрунтування своїх вимо г позивач посилається на вид аткові накладні, платіжні до ручення, претензію від 15.06.2011 р., п оштове повідомлення, договір доручення на ведення справ в господарському суді від 11.07.2011 р ., видатковий касовий ордер ві д 11.07.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання не з' явив ся, згідно поданих через канц елярію суду клопотань № 3-02/08/11 ві д 02.08.2011 р. та № 6-29/08/11 від 29.08.2011 р. просив суд відкласти судові засіда ння, призначені на 04.08.2011 р. та 29.08.2011 р., у зв' язку з відрядженням представника до м. Івано-Фран ківськ.

За приписами ст. 28 ГПК Україн и представництво інтересів ю ридичних осіб в господарсько му процесі здійснюється чере з їх органи, що діють у межах п овноважень, наданих їм закон одавством та установчими док ументами, через свого предст авника (керівника).

Наведена норма не обмежує м ожливість представництва ін тересів іншими особами, повн оваження яких підтверджують ся довіреністю від імені під приємства, організації.

Судове засідання у справі № 39/131 згідно ухвал господарсько го суду від 22.07.2011 р. та від 04.08.2011 р. пр изначалося на 04.08.2011 р. та 29.08.2011 р. ві дповідно, представник відпов ідача жодного разу в судове з асідання не з' явився, надан ими ст. 22 ГПК України процесуа льними правами щодо надання документів та доказів, які б у встановленому порядку спрос товували викладені позиваче м в позовній заяві обставини та представлені в їх обґрунт ування докази не скористався .

Господарський суд зважає н а ті обставини, що відповідач ем не представлено доказів н а підтвердження викладених в клопотанні обставин, що пред ставник ТОВ “Укрспецсервіс” за сумісництвом працює на ТО В “Донспецпром”. Крім того, до клопотання № 6-29/08/11 від 29.08.2011 р. від повідачем не долучено жодних доказів, які б підтверджувал и неможливість явки представ ника в судове засідання, приз начене на 29.08.2011 р.

Враховуючи викладене, а так ож достатність зібраних по с праві документів для вирішен ня спору по суті, суд вважає за необхідне залишити клопотан ня Товариства з обмеженою ві дповідальністю “Укрспецсер віс” про відкладення розгляд у справи без задоволення.

Суд вважає за можливе розгл янути спір згідно ст. 75 Господ арського процесуального код ексу України за наявними в сп раві матеріалами, оскільки н аявні у справі докази дозвол яють провести належну кваліф ікацію спірних правовідноси н.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача, дослідивш и матеріали справи та оцінив ши подані докази, господарсь кий суд встановив.

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальніст ю “Титановий Вік”, м. Дніпропе тровськ, та відповідачем, Тов ариством з обмеженою відпові дальністю “Укрспецсервіс”, м . Донецьк, була досягнута домо вленість, відповідно до якої позивач зобов' язався здійс нити поставку відповідачеві товару, а відповідач зобов' язався прийняти та оплатити означений товар.

Як зазначає позивач, ним на виконання умов досягнутої до мовленості згідно 25 видатков их накладних передано відпов ідачеві товар на загальну су му 1104639,96грн., вартість якого спл ачена останнім частково.

Позивач стверджує, що викон авши обов' язок з поставки т овару, ним 15.06.2011 р. на адресу відп овідача направлено претензі ю про оплату вартості постав леного товару, яка залишена о станнім без відповіді та зад оволення, чим відповідач пор ушив прийняті на себе зобов' язання.

Оцінивши в сукупності викл адені позивачем в позовній з аяві обставини та представле ні в їх обґрунтування докази , господарський суд вважає по зов Товариства з обмеженою в ідповідальністю “Титановий Вік”, м. Дніпропетровськ таки м, що підлягає задоволенню з о гляду на наступне.

Суд вважає, що цивільні прав а та обов' язки сторін виник ли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України , ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридич них осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного за конодавства породжують озна чені права та обов' язки, зва жаючи на наступне.

Згідно п. п. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанн ям є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'я зана вчинити на користь друг ої сторони (кредитора) певну д ію (передати майно, виконати р оботу, надати послугу, сплати ти гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зоб ов'язання виникають з підста в, встановлених статтею 11 цьог о Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивіль ного кодексу України цивільн і права та обов'язки виникают ь із дій осіб, що передбачені а ктами цивільного законодавс тва, а також із дій осіб, що не п ередбачені цими актами, але з а аналогією породжують цивіл ьні права та обов'язки.

Підставами виникнення цив ільних прав та обов'язків, зок рема, є договори та інші право чини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 202 Циві льного кодексу України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припине ння цивільних прав та обов'яз ків, двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.

Статтями 202, 205 ЦК України закр іплено загальне поняття прав очину, яким є дія особи, спрямо вана на набуття, зміну або при пинення цивільних прав та об ов'язків. Правочин може вчиня тися усно або в письмовій фор мі. Сторони мають право обира ти форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Прав очин, для якого не встановлен а обов'язкова письмова форма , вважається вчиненим, якщо по ведінка сторін засвідчує їхн ю волю до настання відповідн их правових наслідків.

Відповідно до положень ст. с т. 638, 639 ЦК України договір є укла деним, якщо сторони в належні й формі досягли згоди з усіх і стотних умов договору. Догов ір може укладатися у будь-які й формі, якщо вимоги щодо форм и договору не встановлені за коном. Якщо сторони домовили ся укласти договір у певній ф ормі, він вважається укладен им з моменту надання йому ціє ї форми, навіть якщо законом ц я форма для даного виду догов орів не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визнач ено поняття договору, яким є д омовленість двох або більше сторін, спрямована на встано влення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .

Ст. 627 ЦК України встановлено , що відповідно до ст. 6 цього Ко дексу сторони є вільними в ук ладенні договору, виборі кон трагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільн ого законодавства, звичаїв д ілового обороту, вимог розум ності та справедливості.

Частиною 1 ст. 181 Господарсько го кодексу України передбаче но, що допускається укладенн я господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шлях ом обміну листами, факсограм ами, телеграмами, телефоногр амами тощо, а також шляхом під твердження прийняття до вико нання замовлень, якщо законо м не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку ук ладення даного виду договорі в.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 08.01.201 0 р. по 14.09.2010 р. згідно долучених д о матеріалів справи засвідче них копій 25 видаткових наклад них, поставив відповідачеві товар на загальну суму 1104639,98грн .

Товар відповідачем прийня то, що підтверджується підпи сом останнього на вказаних н акладних, скріплених печатко ю Товариства.

Враховуючи дані факти, а так ож приписи ч.1 ст.173, ст.181 Господа рського кодексу України, вба чається встановлення право відносин з Відповідачем (Про давцем) щодо оплати/поставки товарів за наведеною первин ною документацією конклюден тно, шляхом вчинення відпові дних дій.

Таке встановлення правові дносин у розумінні ч.1 ст.181 Госп одарського кодексу України є правочином укладеним у спро щений спосіб, відображає хар актер господарських відноси н між Позивачем та Відповіда чем, зміст та правове регулюв ання яких охоплюєтья нормами гл. 54 ЦК України

У відповідності до ст. 712 ЦК У країни за договором поставки продавець (постачальник), яки й здійснює підприємницьку ді яльність, зобов'язується пер едати у встановлений строк (с троки) товар у власність поку пця для використання його у п ідприємницькій діяльності а бо в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашн ім або іншим подібним викори станням, а покупець зобов'язу ється прийняти товар і сплат ити за нього певну грошову су му.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України д о договору поставки застосов уються загальні положення пр о купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, зако ном або не випливає з характе ру відносин сторін.

Статтею 688 ЦК України на Поку пця покладено обов' язок пов ідомити Продавця про порушен ня умов Договору щодо кілько сті, асортименту, якості, комп лектності товару в розумний строк після того, як порушенн я могло бути виявлене відпов ідно до характеру і призначе ння товару.

При отриманні товару Покуп цем не подавалося жодних зап еречень щодо неналежності ви конання Постачальником прий нятих зобов' язань з поставк и Товару.

Оскільки суду не надано док азів незгоди відповідача щод о належності виконання позив ачем прийнятих на себе зобов ' язань, не надано доказів ві дмови від цих товарів та прий няття їх у встановленому пор ядку на відповідальне зберіг ання, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем своїх обов' язків з поставк и товарів.

На підставі вищезазначено го, господарський суд робить висновок, що позивачем довед ено факт поставки на адресу в ідповідача Товару на загальн у суму 1104639,96грн., тобто обов' яз ок позивача вважається викон аним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК Ук раїни, якщо у зобов'язанні вст ановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає в иконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України вс тановлено, що покупець зобов 'язаний оплатити товар після його прийняття або прийнятт я товаророзпорядчих докумен тів на нього, якщо договором а бо актами цивільного законод авства не встановлений інший строк оплати товару.

Вартість отриманого товар у згідно долучених до матері алів справи платіжних доруче нь відповідачем сплачена час тково, загальний розмір неви конаного відповідачем зобов ' язання з оплати вартості п оставленого товару, за розра хунком позивача склав 49766,94грн.

Враховуючи, що сторонами чі тко не визначено термін вико нання Покупцем обов' язку що до оплати вартості поставлен ого товару, такий термін слід обчислювати виходячи з поло жень ст. 530 ЦК України.

Згідно положень наведеної статті, в разі, якщо строк (тер мін) виконання боржником обо в'язку не встановлений або ви значений моментом пред'явлен ня вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у бу дь-який час. Боржник повинен в иконати такий обов'язок у сем иденний строк від дня пред'яв лення вимоги, якщо обов'язок н егайного виконання не виплив ає із договору або актів циві льного законодавства.

За таких обставин, момент ви никнення у позивача права ви моги з оплати вартості поста влених товарів та відповідно кореспондуючого з ним обов' язку відповідача з приводу ї х оплати, виходячи з положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, визначаєть ся моментом пред' явлення ви моги.

15.06.2011 р. позивачем на адресу ві дповідача була направлена ви мога про сплату боргу в сумі 49 766,94грн, факт направлення якої п ідтверджується долученим до матеріалів справи описом вк ладення у цінний лист.

Платіжним дорученням № 661 ві д 01.07.2011 р. відповідач частково п огасив наявну заборгованіст ь на суму 2000,00грн.

Таким чином, загальний розм ір невиконаного відповідаче м грошового зобов' язання з оплати вартості поставленог о товару станом на момент под ання позовної заяви, за розра хунком позивача склав 47766,94грн.

Статтею 526 ЦК України встано влено, що зобов'язання має вик онуватися належним чином від повідно до умов договору та в имог цього Кодексу, інших акт ів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звич аїв ділового обороту або інш их вимог, що звичайно ставлят ься. Аналогічна норма містит ься і в ст. 193 Господарського ко дексу України, яка регламент ує, що суб'єкти господарюванн я та інші учасники господарс ьких відносин повинні викону вати господарські зобов'язан ня належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов'язання - відповідн о до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, зг ідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ненале жне виконання).

Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов'яза ння або не виконав його у стро к, встановлений договором аб о законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК У країни правосуддя у господар ських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасни ків судового процесу перед з аконом і судом. Судочинство у господарських судах здійсню ється на засадах змагальност і.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України к ожна сторона за допомогою на лежних та допустимих доказів повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

Судовими доказами, за визна ченням ст.ст. 32-36 ГПК України, сл ід вважати документи, які мож уть підтвердити або спростув ати обставини, що мають значе ння для правильного рішення справи.

За приписом ст. 43 Господарсь кого процесуального кодексу України господарський суд о цінює докази за своїм внутрі шнім переконанням, що ґрунту ється на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в суд овому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керую чись законом.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 47766,94гр н. не надав, заявлені позовні в имоги не спростував.

Наразі, на момент прийняття рішення грошове зобов'язанн я відповідача перед позиваче м на суму 47766,94грн. залишилось не виконаним, що є порушенням ви мог статей 525 та 526 Цивільного К одексу України, які передбач ають, що зобов'язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог ЦК України, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ді лового обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться, пр ичому одностороння відмова в ід виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховую чи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами сп рави, відповідачем не спрост ована, позовні вимоги Товари ства з обмеженою відповідаль ністю “Титановий Вік”, м. Дніп ропетровськ суд вважає обґру нтованими, доведеними належн им чином та такими, що підляга ють задоволенню.

Крім того, позивачем на підс таві ст. 44 ГПК України заявлен о до відшкодування витрати н а оплату послуг адвоката в су мі 4500,00грн.

Згідно приписів ст. 44 ГПК Укр аїни до складу судових витра т відносяться суми державног о мита, суми, що підлягають спл аті за проведення судової ек спертизи, призначеної господ арським судом, витрати, пов'яз ані з оглядом та дослідження м речових доказів у місці їх з находження, оплата послуг пе рекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з р озглядом справи.

В контексті цієї норми, судо ві витрати за участь адвокат а при розгляді справи підляг ають сплаті лише в тому випад ку, якщо вони сплачені адвока ту стороною, котрій такі посл уги надавались, та їх сплата п ідтверджується відповідним и фінансовими документами.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК У країни правосуддя у господар ських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасни ків судового процесу перед з аконом і судом. Судочинство у господарських судах здійсню ється на засадах змагальност і.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України к ожна сторона з допомогою нал ежних та допустимих доказів повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запер ечень.

Судовими доказами, за визна ченням ст. ст. 32-36 ГПК України, сл ід вважати документи, які мож уть підтвердити або спростув ати обставини, що мають значе ння для правильного вирішенн я справи.

На підтвердження понесени х витрат в сумі 4500,00грн. позивач ем представлено суду договір доручення на ведення справ в господарському суді від 11.07.2011 р .

З представлених суду докум ентів вбачається, що позивач ем згідно видаткового касово го ордеру на підставі догово ру доручення на ведення спра в в господарському суді від 11. 07.2011 р. (п.4.1, п. 5.1 Договору) видано Др ужиніну Івану Никифоровичу г рошові кошти в сумі 4500,00грн. в як ості оплати за надання адвок атських послуг. Дружинін Іва н Никифорович згідно свідоцт ва про право на заняття адвок атською діяльністю № 1225 від 09.03.2 004 р. має право на заняття адвок атською діяльністю, та на під ставі довіреності від 11.07.2011 р., в иданої позивачем на його ім' я, а також договору доручення на ведення справи в господар ському суді від 11.07.2011 р. здійсню вав представництво інтересі в позивача в суді при розгляд і справи № 39/131.

Разом з тим, дослідивши мате ріали справи та визначаючи р оль представника позивача у всебічному, повному та об' є ктивному розгляді справи № 39/1 31, суд вважає заявлену суму ви трат на надання правової доп омоги в сумі 4500,00 грн. завищеною . Враховуючи вказане, а також б еручи до уваги час на підгото вку матеріалів до судового с лухання, відсутність доказів стосовно тривалих відряджен ь представника (адвоката) та у часть останнього у двох судо вих засіданнях, суд вважає ро зумним обмежити розмір судов их витрат на надання правово ї допомоги, який має бути стяг нений з відповідача, сумою в 22 50,00грн. Аналогічна правова поз иція щодо розумного обмеженн я судом розміру витрат на адв оката висловлена в пункті 11 ін формаційного листа Вищого го сподарського суду України ві д 13.02.02 року № 01-8/155 „Про деякі питан ня практики застосування окр емих норм чинного законодавс тва у вирішенні спорів та вне сення змін та доповнень до де яких інформаційних листів”.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського проце суального кодексу України пі длягають віднесенню на відпо відача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 614, 625 та 655-6 97, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Госп одарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю “Титановий Вік”, м. Дніпропе тровськ - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю “Ук рспецсервіс”, м. Донецьк на ко ристь Товариства з обмеженою відповідальністю “Титанови й Вік”, м. Дніпропетровськ осн овний борг в сумі 47766,94грн., витра ти за державним митом в сумі 47 7,67грн., на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу в сумі 236,00грн., витрати на о плату послуг адвоката в сумі 2250,00грн.

В судовому засіданні оголо шено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суд у набирає законної сили післ я закінчення десятиденного с троку з дня підписання його п овного тексту і може бути оск аржене через господарський с уд Донецької області в апеля ційному порядку протягом дес яти днів з дня підписання пов ного тексту рішення.

Повний тест рішення підпис ано 05.09.2011 р.

Суддя Морщагіна Н.С.

< Список > < Дов ідник >

< Список > < Довід ник >

< Текст >