Постанова

від 19.12.2011 по справі 39/131

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2011 № 39/131

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Федорч ука Р.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Лобаня О.І.

за участю представників сторін:

згідно з протоколом судово го засідання від 19.12.2011 року

розглянувши апеляційну ск аргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шико-2004» на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2011 року

у справі № 39/131 (суддя - Гу мега О.В.)

за позовом товариства з о бмеженою відповідальністю « Софіт-буд»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Шико-2004»

про стягнення 226 789,76 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою від повідальністю «Софіт-буд» (н адалі - ТОВ «Софіт-буд», пози вач) звернулось до господарс ького суду міста Києва з позо вом до товариства з обмежено ю відповідальністю «Шико-2004» (надалі - ТОВ «Шико-2004», відпов ідач) про стягнення заборгов аності за договором № 22К від 21.0 4.2008 року в сумі 226 789,76 грн., з яких: 156 6 99,60 грн. основного боргу, 7 829,86 грн . штрафу, 46 680,81 грн. інфляційних н арахувань, 15 579,49 грн. трьох відсо тків річних та судові витрат и.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 03.10.2011 року (п овний текст підписано 10.10.2011 рок у) по справі № 31/131 позов задовол ено частково, стягнуто з това риства з обмеженою відповіда льністю «Шико-2004» на користь т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Софіт- буд» 156 699,60 грн. основного боргу, 7 829,86 грн. ш трафу, 46 680,81 грн. інфляційних втр ат, 12 003,62 грн. 3% річних, 2 232,14 грн. держ мита та 232,28 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу. В іншій ч астині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначе ним рішенням, ТОВ «Шико-2004» зве рнулось до апеляційного госп одарського суду з апеляційно ю скаргою, в якій просить скас увати рішення господарськог о суду міста Києва від 03.10.2011 рок у та прийняти нове, яким у позо ві відмовити повністю.

В своїх доводах заявник пос илався на те, що рішення суду п ершої інстанції прийняте із неповним з' ясуванням обста вин, що мають значення для спр ави, неправильним застосуван ням норм матеріального права , та висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 02.11.2011 року по справі № 39/131 прий нято апеляційну скаргу ТОВ « Шико-2004» до провадження та при значено розгляд справи у суд овому засіданні на 21.11.2011 року.

У судове засідання 21.11.2011 року представники сторін не зяви лись та ухвалою суду розгляд апеляційної скарги відкладе но на 19.12.2011 року.

Товариством з обмеженою ві дповідальністю «Софіт-буд» н а підставі ст. 96 ГПК України на дано суду відзив на апеляцій ну скаргу, в якому позивач про сить у задоволенні апеляційн ої скарги відповідача на ріш ення господарського суду міс та Києва від 03.10.2011 року у справі № 39/131 відмовити повністю, ріше ння залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтрима в доводи, які викладені в апел яційній скарзі та просив апе ляційну скаргу задовольнити , а рішення господарського су ду міста Києва від 03.10.2011 року ск асувати та прийняти нове ріш ення, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача прий мав участь в судовому засіда нні заперечив проти доводів, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі та прос ив рішення господарського су ду міста Києва від 03.10.2011 року за лишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Шико-2004» - без задо волення.

В судовому засіданні колег ія суддів Київського апеляці йного господарського суду ро зглянувши подане відповідач ем клопотання про призначенн я будівельно-технічної експе ртизи у справі, враховуючи до кази наявні в матеріалах спр ави та пояснення представник ів, прийшла до висновку про ві дсутність підстав для його з адоволення та необхідності п ризначення будівельно-техні чної експертизи у даній спра ві.

Згідно з ст. 99 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни в апеляційній інстанції справи переглядаються за пр авилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуван ням особливостей, передбачен их у розділі XII Господарського процесуального кодексу Укра їни.

Статтею 101 ГПК України встан овлено, що у процесі перегляд у справи апеляційний господа рський суд за наявними у спра ві і додатково поданими дока зами повторно розглядає спра ву. Апеляційний господарськи й суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги (подання ) і перевіряє законність і обґ рунтованість рішення місцев ого господарського суду у по вному обсязі. В апеляційній і нстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не б ули предметом розгляду в суд і першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарськог о суду, розглянувши матеріал и справи, дослідивши предста влені докази в їх сукупності , перевіривши правильність з астосування місцевим господ арським судом норм матеріаль ного та процесуального права встановила наступне.

21.04.2008 року між товариством з о бмеженою відповідальністю « Софіт-буд» (позивач, підрядни к) та товариством з обмеженою відповідальністю «Шико-2004» (в ідповідач, замовник) укладен о договір № 22К, відповідно до я кого підрядник (позивач) в по рядку та на умовах даного Дог овору зобов' зується з викор истанням матеріалів замовни ка (відповідача) та за завданн ям замовника виконати роботи по облаштуванню крівлі зага льною площею 450 кв. м (надалі - роботи) в корпусі № 22, який розт ашований в Оздоровчому компл ексі сімейного типу за адрес ою: АДРЕСА_1 (надалі - об' єкт) (п.1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору, найме нування робіт, об' єм їх вико нання, загальна ціна та ціни з а одиницю матеріалу та виду р обіт вказуються в доповнення х № 1, 2 (Локальний кошторис, Дого вірна ціна), які є невід' ємно ю частиною даного договору п ісля їх підписання уповноваж еними представниками сторін .

Відповідно до п. 1.3 Договору з амовник зобов' язується пер едати підряднику затверджен ий проект, надати йому будіве льний майданчик, прийняти у п ідрядника якісно виконані ро боти та оплатити їх в порядку та розмірах, зумовлених дани м Договором.

У пункті 2.1 Договору визначе но, що загальна вартість робі т приймається сторонами як в артість робіт, вказаних у пун кті 1.1 даного договору та допо вненнях № 1, 2, та складає 156 597,24 грн . (з ПДВ).

Відповідно до п. 4.3 договору в артість виконаних підрядник ом робіт (включаючи вартість матеріалів), які належать до о плати згідно підписаних стор онами актів ф. КБ-2в та КБ-3, визн ачається у межах вартості ро біт, передбачених Доповнення ми № 1, 2.

Як визначено п. 11.2 договору, п риймання робіт здійснюється у відповідності з діючим зак онодавством, шляхом підписан ня «Акта приймання передачі виконаних робіт» (ф. Кб-2в та КБ -3). «Акт приймання передачі ви конаних робіт» є підставою д ля проведення кінцевих розра хунків замовника з підрядник ом.

Згідно п. 4.2 договору сторони узгодили, що замовник здійсн ює кінцевий розрахунок з під рядником протягом 4 (чотирьох ) банківських днів з моменту п ідписання «Акту приймання пе редачі виконаних робіт».

Виконання умов договору по зивачем на суму 156 699,60 грн. підтв ерджується актом приймання в иконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (форма № КБ-2в) та довідкою про вартість викон аних підрядних робіт за груд ень 2008 року (форма КБ-3), які підпи сані уповноваженими предста вниками сторін та скріплені печатками сторін.

В порушення п. 4.2 договору від повідач не розрахувався з по зивачем за вищенаведені робо ти, у зв' язку з чим його забор гованість за договором № 22К ві д 21.04.2008 року становить 156 699,60 грн.

Отже як вірно встановлено с удом першої інстанції станом на дату звернення позивача д о суду з позовом, у ТОВ «Шико-2004 » перед позивачем утворилас я заборгованість в розмірі 156 699,60 грн.

Колегія суддів, беручи до ув аги межі перегляду справи у а пеляційній інстанції, обгово ривши доводи апеляційної ска рги, проаналізувавши на підс таві фактичних обставин спра ви застосування судом норм м атеріального та процесуальн ого права, при винесені оскар жуваного судового рішення, з находить апеляційну скаргу т акою, що не підлягає задоволе нню з таких підстав.

Згідно статті 11 ЦК України п ідставою виникнення цивільн их прав та обов' язків є дії о сіб, що передбачені актами ци вільного законодавства, а та кож, дії, що не передбачені цим и актами, але за аналогією пор оджують цивільні права та об ов' язки. На перше місце сере д підстав виникнення цивільн их прав та обов' язків закон одавець ставить договори, як складний юридичний факт поб удований на основі волевиявл ення сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ві дповідачем у справі виникли зобов' язання з договору буд івельного підряду, згідно як ого, в силу статті 875 ЦК України визначено, що за договором бу дівельного підряду підрядни к зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк о б'єкт або виконати інші будів ельні роботи відповідно до п роектно-кошторисної докумен тації, а замовник зобов'язуєт ься надати підрядникові буді вельний майданчик (фронт роб іт), передати затверджену про ектно-кошторисну документац ію, якщо цей обов'язок не покла дається на підрядника, прийн яти об'єкт або закінчені буді вельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

За змістом даної норми Циві льного кодексу України догов ір підряду - це консенсуальни й, двосторонній та оплатний д оговір.

Нормами статті 854 ЦК України регламентовано, що до обов' язків замовника, зокрема, від носить оплату виконаної підр ядником роботи після здачі в сієї роботи, якщо інше не вста новлено законом або договоро м.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарсько го кодексу України, до викона ння господарських договорів застосовуються відповідні п оложення Цивільного кодексу України з урахуванням особл ивостей, передбачених Господ арським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Циві льного кодексу України, ст. 173 Г осподарського кодексу Украї ни, в силу господарського зоб ов' язання, яке виникає між с уб' єктом господарювання та іншим учасником (учасниками ) відносин у сфері господарюв ання, один суб' єкт (зобов' я зана сторона, у тому числі бор жник) зобов' язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарськог о характеру на користь іншог о суб' єкта (виконати роботу , передати майно, сплатити гро ші, надати інформацію тощо), аб о утриматися від певних дій, а інший суб' єкт (управнена ст орона, у тому числі кредитор) м ає право вимагати від зобов' язаної сторони виконання її обов' язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цив ільного кодексу України, ст. 19 3 Господарського кодексу Укр аїни, суб' єкти господарюван ня та інші учасники господар ських відносин повинні викон увати господарські зобов'яза ння належним чином відповідн о до закону, інших правових ак тів, договору, а за відсутност і конкретних вимог щодо вико нання зобов'язання - відповід но до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте всупереч згаданих пр иписів закону, положень укла деного між сторонами договор у, відповідач не виконав свої х зобов' язань перед позивач ем щодо повної оплати вартос ті виконаних робіт, у зв' язк у з чим заборгованість стано м на час звернення позивача з позовом, становить 156 699,60 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господ арського процесуального код ексу України доказами у спра ві є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку вс тановлює наявність чи відсут ність обставин, на яких ґрунт уються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення господарс ького спору. Кожна сторона по винна довести ті обставини, н а які вона посилається як на п ідставу своїх вимог та запер ечень.

Згідно з нормами статті 43 ГП К України, господарський суд оцінює докази за своїм внутр ішнім переконанням, що ґрунт ується на всебічному, повном у і об' єктивному розгляді в судовому процесі всіх обста вин справи в їх сукупності, ке руючись законом. Ніякі доказ и не мають для господарськог о суду заздалегідь встановле ної сили.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК Ук раїни, згідно якої зобов' яз ання припиняється виконання м, проведеним належним чином , колегія суддів апеляційног о суду визнає правомірним та обґрунтованим висновок місц евого господарського суду пр о задоволення позовних вимог позивача про стягнення борг у в сумі 156 699,60 грн.

Позивачем також заявлено д о стягнення з відповідача 46 680,8 1 грн. інфляційних нарахувань за період з січня 2009 року по че рвень 2011 року та 15 579,49 грн. трьох в ідсотків річних за період з 30. 12.2008 року по 20.07.2011 року на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України, боржник, я кий прострочив виконання гро шового зобов' язання, на вим огу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду зроби ла перерахунок розміру інфля ційних втрат та 3% річних та ді йшла висновку, що місцевий го сподарський суд правомірно с тягнув інфляційні втрати за період з січня 2009 року по черве нь 2011 року у розмірі 46 680,81 грн. та 3 % річних за період з 30.12.2008 року по 20.07.2011 року у розмірі 12 003,62 грн.

Крім стягнення інфляційни х втрат та 3 % річних на виконан ня п. 12.5 договору заявлено до ст ягнення штраф у сумі 7 829,86 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України ш трафними санкціями визнають ся господарські санкції у ви гляді грошової суми (неустой ка, штраф, пеня), яку учасник го сподарських відносин зобов' язаний сплатити у разі поруш ення ним правил здійснення г осподарської діяльності, нев иконання або неналежного вик онання господарського зобов ' язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК Укра їни неустойкою (штрафом, пене ю) є грошова сума або інше майн о, які боржник повинен переда ти кредиторові у разі поруше ння боржником зобов' язання .

Штраф, як різновид неустойк и, характеризується тим, що ві н обчислюється у відсотках в ід суми невиконаного або нен алежно виконаного зобов»яза ння (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 12.5 договору передба чено, що за односторонню та не обґрунтовану відмову від вик онання своїх зобов' язань по даному договору, винна сторо на у безспірному порядку вип лачує штраф у розмірі 5 % від за гальної вартості договору.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду здійс нила перерахунок неустойки ( штрафу) погоджується з висно вком місцевого господарсько го суду про те, що штраф підляг ає стягненню у розмірі 7 829,86 грн .

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни визначено, що кожна сторон а повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасника ми судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України го сподарський суд приймає тіль ки ті докази, які мають значе ння для справи. Обставини спр ави, які відповідно до законо давства повинні бути підтвер джені певними засобами доказ ування, не можуть підтверджу ватись іншими засобами доказ ування.

Згідно з нормами статті 43 ГП К України, господарський суд оцінює докази за своїм внутр ішнім переконанням, що ґрунт ується на всебічному, повном у і об' єктивному розгляді в судовому процесі всіх обста вин справи в їх сукупності, ке руючись законом. Ніякі доказ и не мають для господарськог о суду заздалегідь встановле ної сили.

Згідно ст. 4-7 ГПК України, суд ове рішення приймається судд ею за результатами обговорен ня усіх обставин справи.

Згідно постанови Пленуму В ерховного суду України від 18.1 2.2009 року № 14 рішення є законним тоді, коли суд, вирішив справу згідно з нормами матеріальн ого права, що підлягають заст осуванню до даних правовідно син, а також правильно витлум ачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвален е на основі повно і всебічно з ' ясованих обставин, на які с торони посилаються як на під ставу своїх вимог і заперече нь, підтверджених доказами, я кі були досліджені в судовом у засіданні і які відповідаю ть вимогам закону про їх нале жність та допустимість, або о бставин, що не підлягають док азуванню, а також якщо рішенн я містить вичерпні висновки суду, що відповідають встано вленим на підставі достовірн их доказів обставинам, які ма ють значення для вирішення с прави.

З огляду на вищевикладене, а пеляційний господарський су д вважає, що рішення господар ського суду міста Києва 03.10.2011 ро ку прийнято після повного з' ясування обставин, що мають з начення для справи, які місце вий господарський суд визнав встановленими та відповідні стю висновків, викладених в р ішенні суду обставинам справ и, а також у зв' язку із правил ьним застосуванням норм мате ріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи ві дповідача законних та обґрун тованих висновків суду перш ої інстанції не спростовують , рішення господарського суд у міста Києва від 03.10.2011 року слі д залишити без змін, а апеляці йну скаргу товариства з обме жєною відповідальністю «Шик о-2004» без задоволення.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105, ГПК Ук раїни, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Шико-2004» на рішення госп одарського суду міста Києва від 03.10.2011 року у справі № 39/131 - зали шити без задоволення.

2. Рішення господарського су ду міста Києва від 03.10.2011 року у с праві № 39/131 - залишити без змін

3. Постанова Київського апел яційного господарського суд у по даній справі набирає зак онної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК Україн и.

4. Постанову Київського апел яційного господарського суд у може бути оскаржено у касац ійному порядку до Вищого гос подарського суду України від повідно до ст. 105 ГПК України.

5. Справу № 39/131 повернути до го сподарського суду міста Києв а.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Ткаченко Б.О.

Лоба нь О.І.