Рішення

від 06.10.2011 по справі 40/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/286

06.10.11

За позовом Виробничо-торговельної фірми "ВЕЛАМ" товариство з обмеженою відповідальністю

до                        Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярес Лідер Груп" 

про                      стягнення заборгованості 20 555,00 грн

Суддя  Пукшин Л.Г.  

Представники сторін:

від позивача:      не з'явився

від відповідача:  не з'явився

У судовому засіданні 06.10.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.                                                                                    

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Виробничо-торговельної фірми "ВЕЛАМ" (надалі позивач) товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярес Лідер Груп" (надалі –відповідач) про стягнення заборгованості 20 555,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем неналежним чином були виконані умови Договору комісії №9654 від 28.01.10 у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 20 555,00 грн.

Ухвалою суду від 02.08.11 порушено провадження у  справі №40/286  та призначено до розгляду на 25.08.11.

25.08.11 через канцелярію Господарського суду м. Києва представник позивача подав заяву про зменшення позовних  вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу на суму 2 000,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 12.08.11., на підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 18 555,00 грн.

У судове засідання 25.08.11 представник позивача з'явився, вимоги ухвали виконав, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав свої пояснення по суті спору.

Заслухавши пояснення представник позивача по суті спору та дослідивши матеріали справи, суд вирішив відкласти розгляд справи та витребувати у позивача додаткові докази.

Ухвалою суду від 25.08.11 розгляд справи відкладався до 29.09.11.

19.09.11 службою діловодства Господарського суду м. Києва зареєстроване клопотання позивача, в якому просить розглядати справу без участі уповноваженого представника позивача та підтримання позовних вимог у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення.

28.09.11 службою діловодства суду зареєстроване клопотання позивача про долучення до матеріалів справи оригіналу акта звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2011 року, згідно якого борг відповідача становить 24 255,00 грн.

У судове засідання, призначене на 29.09.11, з'явився представник відповідача.

Заслухавши думку представника відповідача суд вирішив про достатність доказів у матеріалах справи та можливість задоволення клопотання позивача про слухання справи без участі уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно якого  проти позову заперечує. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що частина товару за договором комісії була повернута позивачу. А оскільки від позивача не надходило жодних заперечень на звіти відповідача в порядку ч. 4.5. Договору, то відповідно вказане свідчить про належний облік реалізованого товару з боку відповідача.

Крім іншого, відповідач зазначає, що згідно зі ст. 1013 ЦК України, якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. А тому, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є передчасними, оскільки термін дії договору комісії ще не закінчився.

Крім того, представник відповідача зазначив, що має намір оскаржити в судовому порядку чинність договору комісії, а тому просить суд відкласти розгляд справи та надати можливість відповідачу подати у наступне судове засідання докази оскарження договору.

Суд відмовив відповідачу у клопотання про відкладення слухання у справі у зв'язку з його необґрунтованістю.

Судом досліджено наявні докази у справі заслухано пояснення представника відповідача по суті спору та вирішено витребувати у відповідач докази на підтвердження обставин викладених у відзиві, які б підтверджували факт повернення майна відповідачем позивачу (видаткові накладні, довіреності, тощо). У зв'язку із чим у судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.10.11.

У судове засідання 06.10.11 представник відповідача не з'явився вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті .

Судом заслухані пояснення представника сторін досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28 січня 2010 року між Виробничо-торгівельною фірмою «ВЕЛАМ»товариство з обмеженою відповідальністю (далі позивач, комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЯРЕС ЛІДЕР ГРУП»(далів відповідач, комісіонер) було укладено договір комісії № 9654 (далі Договір), на підставі якого комітент (позивач) доручає, а комісіонер (відповідач) зобов'язується за плату здійснити дії по продажі товарів комітента третім особам від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до п. 1.2. Договору кількість, асортимент товарів та строки передачі товару на комісію сторони визначають на підставі замовлень комісіонера, погоджених комітентом в порядку передбачених договором. Заяви комісіонера є невід'ємними  частинами договору.

Строк комісії (час, протягом якого поставлений на комісію товар повинен бути проданий (реалізований) комісіонером третім особам) становить не більше 60 календарних днів (п. 1.3. Договору).

Згідно з п. 1.4. Договору кількість, асортимент і ціна одиниці товару , що постачається на комісію, зазначається комітентом у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Сторони в договорі встановили, що не проданий протягом 60 календарних днів товар, за вимогою комітента повертається комітенту. Витрати по поверненню товару відносяться на рахунок комітента. Якщо після перебігу 60 календарних днів товар або частина його не були реалізовані третім особам, і від комітента не надійшло вимоги про повернення товару , то термін продажу товару автоматично продовжується на 60 календарних днів. Комісіонер, 30 числа кожного місяця, надає комітенту письмовий звіт про кількість, ціну проданого товару за минулий місяць, суму відрахованої комісіонером і належної йому за договором комісійної винагороди, залишки товару на складі (п.п. 2.2., 2.3., 2.6. Договору).

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, згідно договору позивач передав відповідачу товар власного виробництва для продажу третім особам на загальну суму 103 239,00 грн на підставі видаткових накладних:

№ 1139 від 01.10.2010 р. на суму 15 321,00 грн,

№ 11926 від 20.10.2010 р. на суму 2 346,00 грн,

№ 12251 від 27.10.2010 р. на суму 8 628,00 грн,

№ 12316 від 27.10.2010 р. на суму 8 046,00 грн,

№ 12330 від 28.10.2010 р. на суму 36 573,00 грн,

№ 12377 від 28.10.2010 р. на суму 11 730,00 грн,

№ 12379 від 28.10.2010 р. на суму 11 220,00 грн,

№ 12643 від 03.11.2010 р. на суму 2 094,00 грн,

№ 12904 від 10.11.2010 р. на суму 1 395,00 грн,

№ 14068 від 02.12.2010 р. на суму 5 886,00 грн.

Як свідчать матеріали справи відповідачем було повернуто залишки нереалізованого товару на загальну суму 40 299,00 грн, що підтверджується видатковими накладними постачальнику (повернення):  

№ 1-00000744 від 01.06.2011 р. на суму 10 386,00 грн,

№ 1-00000746 від 01.06.2011 р. на суму 6 117,00 грн,

№ 1-00000748 від 01.06.2011 р. на суму 1 053,00 грн,

№ 1-00000803 від 01.06.2011 р. на суму 2 220,00 грн,

№ 1-00000804 від 01.06.2011 р. на суму 4 212,00 грн,

№ 1-00000743 від 07.06.2011 р. на суму 6 918,00 грн,

№ 1-00000744 від 07.06.2011 р. на суму 9 393,00 грн.

Відтак з матеріалів справи слідує, що відповідачем було реалізовано товар на суму 62 940,00 грн (103 239,00 грн –40 299,00 грн).

Крім іншого, в матеріалах справи наявні гарантійні листи відповідача від 15.04.2011 р., та від 28.04.2011 р., що адресовані позивачу, якими відповідач зобов'язався оплатити борг, який виник за договором комісії № 9654 від 28.10.2010 р. у розмірі 28 141,00 грн станом на 28.04.2011 р.

17.05.2011 року позивач направив відповідачу претензії щодо сплати боргу за реалізований товар на суму 28 035,00 грн. У матеріалах справи відсутня відповідь відповідач на вказану претензію.

За твердженням позивача, відповідачем частково виконано умови договору та перераховано позивачу частину грошових коштів у розмірі 42 385,00 грн (що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача про надходження коштів), а тому борг на момент подачі позовної заяви до суду становив 20 555,00 грн (62 940,00 грн - 42 385,00 грн).

В ході розгляду справи відповідачем 12.08.2011 року було перераховано на рахунок позивача 2 000,00 грн, про що свідчить виписка з банківського рахунку  від 12.08.2011 р. У зв'язку з чим позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути на його користь борг у розмірі 18 555,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 1014 ЦК України).

Реалізація відповідачем товару на загальну суму 62 940,00 грн, підтверджується в тому числі пояснення відповідача у судовому засіданні. Крім іншого, відповідачем також не заперечується факт перерахування позивачу коштів у розмірі 44 385,00 грн за реалізований товар згідно договору комісії, що в свою чергу підтверджується наявними у матеріалах справи виписки з банківського рахунку позивача.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 18 555,00 грн є обґрунтованою та документально підтвердженою, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача не можуть братися судом до уваги, оскільки не стосуються предмету спору, не підтверджені належним чином та спростовуються  доказами, наявними у матеріалах справами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано в розумінні ст.ст. 32,33 ГПК України доказів на спростування позовних вимог.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРЕС ЛІДЕР ГРУП»(02192, м. Київ, вул.. Миропільська, 2, код ЄДРПОУ 32913627) ) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь виробничо-торгівельної фірми «ВЕЛАМ»товариство з обмеженою відповідальністю (54003, м. Миколаїв, вул. Кірова, 67, код ЄДРПОУ 13842002) заборгованість у розмірі 18 555 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн 00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 185 (сто вісімдесят п'ять) грн 55 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                              Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 06.10. 2011 р.