Постанова

від 28.09.2011 по справі 36/218

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2011 № 36/218

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Разіно ї Т.І.

суддів: Шипка В.В.

Остапенка О.М.

при секретарі:

за участю представників с торін:

від позивача: ОСОБА_1 - п редставник за довіреністю № 196-2264/КР від 04.05.2011;

від відповідача: ОСОБА_2 - провідний юрист відділу с упроводження справ у судах У правління позовної роботи Юр идичного департаменту за дов іреністю № 622 від 01.09.2010;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу публічного акціонер ного товариства «Акціонерни й банк «Укргазбанк» на рішен ня господарського суду міста Києва від 22.08.2011 р. у справі № 36/218

за позовом комунального п ідприємства виконавчого орг ану Київради (Київської місь кої державної адміністраці ї) «Київреклама», м. Київ

до відкритого ак ціонерного товариства «Акці онерний банк «Укргазбанк», м . Київ

про стягнення 26 48 8 грн. 98 коп.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2011 року комуналь не підприємство виконавчого органу Київради (Київської м іської державної адміністра ції) «Київреклама» звернулос ь до Господарського суду міс та Києва з позовом до відкрит ого акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазба нк» про стягнення заборгован ості за договором № 00079 від 29.08.2007 р . у загальному розмірі 26 488 грн. 98 коп., з яких: 19 638 грн. 93 коп. - основ ний борг, 1 868 грн. 26 коп. - інфляцій ні нарахування, 543 грн. 49 коп. - 3 % річних, 1 492 грн. 46 коп. - пеня, 2 945, 84 грн. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що заборгованість вин икла внаслідок неналежного в иконання відповідачем своїх договірних зобов' язань в ч астині своєчасного внесення платежів за право тимчасово го користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-и х) засобу (-ів), що перебуває (-ют ь) у комунальній власності те риторіальної громади м. Києв а, його районів або повноваже ння щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва.

У судовому засіданні 22.08.2011 р. п редставник позивача звернув ся до Господарського суду мі ста Києва із заявою про зменш ення позовних вимог, в якій на підставі ст. 22 ГПК України, заз начаючи про погашення відпов ідачем 19 638 грн. 93 коп. основного боргу, просив стягнути з відп овідача заборгованість у заг альному розмірі 6 850 грн. 05 коп., з яких: 1 868 грн. 26 коп. - інфляційні нарахування, 543 грн. 49 коп. - 3% річн их, 1 492 грн. 46 коп. - пеня, та 2 945 грн . 84 коп. - штраф.

Представник відповідача п росив суд не застосовувати ш трафних санкцій, посилаючись на те, що відповідач є державн им підприємством.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 22.08.2011 р. у спр аві № 36/218 за позовом комунально го підприємства виконавчого органу Київради (Київської м іської державної адміністра ції) «Київреклама» до відкри того акціонерного товариств а «Акціонерний банк «Укргазб анк» про стягнення заборгова ності позовні вимоги з ураху ванням уточнення задоволено повністю (суддя Трофименко Т .Ю.).

Стягнуто з відкритого акці онерного товариства «Акціон ерний банк «Укргазбанк» на к ористь комунального підприє мства виконавчого органу Киї вради (Київської міської дер жавної адміністрації) «Київр еклама» інфляційні нарахува ння в розмірі 1 868 грн. 26 коп., З % рі чних в розмірі 543 грн. 49 коп., пеню в розмірі 1492 грн. 46 коп., штраф в р озмірі 2 945 грн. 84 коп., 68 грн. 50 коп. д ержавного мита та 61 грн. 03 коп. в итрат інформаційно-технічно го забезпечення судового про цесу.

Рішення обґрунтоване тим, щ о відповідач неналежним чино м виконував свої грошові зоб ов' язання перед позивачем з а договором № 00079 від 29.08.2007 р., спла тивши основний борг вже післ я звернення позивача з позов ом до суду, тому позивачем пра вомірно заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача пен і, штрафу, інфляційних втрат т а 3% річних, нарахованих за вес ь період прострочення. При ць ому суд першої інстанції кер увався ст.ст. 193, 216, 218, 232 Господарсь кого кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 610, 625, 626, 629 Цивільного кодексу У країни та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за нес воєчасне виконання грошових зобов' язань».

Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду, відкрите акц іонерне товариство «Акціоне рний банк «Укргазбанк» зверн улося до Київського апеляцій ного господарського суду з а пеляційною скаргою, в якій пр осить рішення господарськог о суду міста Києва від 22.08.2011 р. у с праві № 36/218 скасувати частково та прийняти нове рішення, від мовивши в задоволенні позову в частині стягнення штрафу т а пені.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що рішення прийнято с удом першої інстанції з пору шенням норм матеріального пр ава. Зокрема, на думку відпові дача, суд не врахував положен ня ст. 61 Конституції України, я кою передбачено, що ніхто не м оже бути двічі притягнений д о юридичної відповідальност і одного виду за одне й те саме правопорушення, внаслідок ч ого суд двічі застосував до в ідповідача штрафні санкції, а саме штраф та пеню, а також н е дослідив обставини, що мают ь значення для правильного в ирішення справи. Вимоги апел яційної скарги обґрунтовані з посиланням на ст.ст. 230, 233 Госп одарського кодексу України, ст. 83 Господарського процесуа льного кодексу України.

27 вересня 2011 р. через відділ до кументального забезпечення Київського апеляційного гос подарського суду від позивач а надійшов відзив на апеляці йну скаргу, в якому він просит ь залишити рішення господарс ького суду міста Києва від 22.08.2 011 р. без змін, а апеляційну скар гу - без задоволення.

Відзив обґрунтований тим, щ о в матеріалах справи наявні докази, які спростовують всі доводи апеляційної скарги. З окрема, позивач зазначає, що с уму основного боргу в розмір і 19 638,93 грн. відповідачем було сп лачено лише під час розгляду справи, а саме 17.08.2011 р. Жодних док азів, які б свідчили про внесе ння відповідачем платежів на рахунок позивача в порядку т а строки, визначені договоро м № 00079 від 29.08.2007 р., відповідач не н адав. Окрім того, на думку пози вача, положеннями ст. 231 Господ арського кодексу України виз начаються різні способи вста новлення розміру штрафних са нкцій за договором, але не пер едбачається, що ці способи за стосовуються в альтернативн ому порядку.

Відповідно до розпоряджен ня секретаря судової палати Київського апеляційного гос подарського суду від 27.09.2011 р. № 01- 23/3/1 склад колегії суддів у спра ві № 36/218 змінено: головуючий су ддя Разіна Т.І., судді Остапенк о О.М., Шипко В.В.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.09.2011 р. під тримав доводи апеляційної ск арги з викладених в ній підст ав.

Представник позивача в суд овому засіданні 28.09.2011 р. запереч ив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скар гу.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення упо вноважених представників ст орін, обговоривши доводи апе ляційної скарги, перевіривши застосування судом першої і нстанції норм процесуальног о та матеріального права, кол егія суддів Київського апеля ційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляц ійна скарга не підлягає задо воленню, виходячи з наступни х підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв' яз аний доводами апеляційної ск арги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення м ісцевого господарського суд у в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 1 29 Конституції України та ст. 33 Г ПК України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Згідно ст. 99 ГПК України апел яційний господарський суд, п ереглядаючи рішення в апеляц ійному порядку, користується правами, наданими суду першо ї інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстьанції, 29.09.2007 р. між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської рад и (Київської міської державн ої адміністрації) (далі - робоч ий орган), позивачем (далі - під приємство) та відповідачем (д алі - розповсюджувач зовнішн ьої реклами) було укладено до говір № 00079 на право тимч асового користування місце м (-ями) для розміщення рекламн ого (-их) засобу (-ів), що перебув ає (-ють) у комунальній власнос ті територіальної громади м. Києва, його районів або повно важення щодо розпорядження я кими здійснюють органи місце вого самоврядування м. Києва (далі - Договір), за умовами я кого робочий орган зобов' яз ався надати розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчас ове користування місцем (-ями ) для розміщення рекламного (-и х) засобу (-ів) на підставі офор мленого (-их) належним чином до зволу (-ів) на розміщення зовні шньої реклами, а розповсюджу вач зовнішньої реклами зобов ' язався використовувати на дане місце(-я) відповідно до ти пових правил розміщення зовн ішньої реклами, порядку розм іщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснювати оплат у за його користування.

В розділі 4 вищевказаного До говору сторони погодили поря док здійснення оплати за кор истування за право тимчасово го користування місцями для розміщення рекламних засобі в, згідно з яким розмір плати в становлюється виконавчим ор ганом Київської міської ради (Київською міською державно ю адміністрацією) та складає ться з базової плати, що включ ає в себе базові тарифи перем ножені на коефіцієнт диферен ціації в залежності від зони розміщення рекламних засобі в та коригуючи коефіцієнтів. Базова плата вказується в до даткових угодах до цього дог овору. Розрахунки за цим дого вором здійснюються розповсю джувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25-го чис ла поточного місяця на поточ ний рахунок підприємства (п.п .4.1, 4.3 Договору).

В процесі судового розгляд у було встановлено, що відпов ідач належним чином не викон ував умови Договору № 00079 від 29.09 .2007 р. в частині дотримання поря дку та строків здійснення ро зрахунків з позивачем, внасл ідок чого виникла заборгован ість у сумі 19 638 грн. 93 коп.

Факт прострочення виконан ня грошових за вказаним Дого вором відповідачем не запере чується і сума основного бор гу у розмірі 19 638 грн. 93 коп. була с плачена відповідачем вже піс ля звернення позивача з позо вом до суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язанн я настають правові наслідки, встановлені договором або з аконом, зокрема, сплата неуст ойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передат и кредиторові у разі порушен ня боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, укладаючи Договір, ст орони погодили відповідальн ість за невиконання (несвоєч асне виконання) договірних з обов' язань.

Зокрема, в п. 7.4 Договору вказ ано, що за несвоєчасне або неп овне внесення плати розповсю джувач зовнішньої реклами (в ідповідач) сплачує пеню у роз мірі подвійної облікової ста вки Національного банку Укра їни, яка діє на момент сплати п ені, від суми простроченого п латежу за кожен день простро чення.

Згідно з п. 7.5 Договору за про строчення внесення платежів за тимчасове користування м ісцями для розміщення реклам них засобів, що складає більш е 1 місяця, розповсюджувач зов нішньої реклами (позивач) дод атково сплачує штраф в розмі рі 15 % простроченої суми. Окрім того, відповідно до п. 10.4 Догов ору строк позовної давності по стягненню штрафних санкці й за цим Договором складає 3 р оки.

Судом було встановлено, що з агальний період простроченн я відповідача становить біль ше 2-х років.

Розрахунок штрафних санкц ій за Договором (штрафу та пен і) здійснений позивачем з дот риманням вимог Закону Україн и «Про відповідальність за н есвоєчасне виконання грошов их зобов' язань» та ст. 232 ГК Ук раїни.

Посилання відповідача в ап еляційній скарзі те, що місце вим господарським судом не б уло прийнято до уваги норми с т. 61 Конституції України та ч. 1 ст. 230 ГК України, внаслідок чог о до відповідача двічі засто совано штрафні санкції, а сам е штраф та пеня, є безпідставн ими, оскільки відповідно до с т. 626 ЦК України договором є дом овленість двох або більше ст орін, спрямована на встановл ення, зміну або припинення ци вільних прав та обов'язків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільно го законодавства віднесено с вободу договору.

В ст.ст. 627, 628 ЦК України визнач ено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є віль ними в укладенні договору, ви борі контрагента та визначен ні умов договору з урахуванн ям вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавс тва, звичаїв ділового оборот у, вимог розумності та справе дливості. Зміст договору ста новлять умови (пункти), визнач ені на розсуд сторін і погодж ені ними, та умови, які є обов'я зковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, під час укладання Дог овору між сторонами було дос ягнуто згоди з усіх його істо тних умов, в тому числі і щодо відповідності сторін. Належн их та допустимих доказів на п ідтвердження внесення змін а бо доповнень до Договору в ці й частині ані місцевому госп одарському суду, ані суду апе ляційної інстанції надано не було.

Таким чином, п.п. 7.4, 7.5 Договору за згодою сторін (позивача та відповідача) встановлено, що за неналежне виконання зобо в'язань відповідно до умов До говору відповідачем повинні бути сплачені штраф та пеня.

Як вірно зазначив позивач у відзиві на апеляційну скарг у, положеннями ст. 231 ГК України визначаються різні способи встановлення розміру штрафн их санкцій за Договором, але н е передбачається, що ці спосо би застосовуються в альтерна тивному порядку.

Посилання відповідача на п оложення ст. 233 ГК України та ст . 83 ГПК України, якими передбач ено право суду зменшити розм ір належних до сплати штрафн их санкції санкцій, також не м ожуть бути прийняті до уваги , з наступних підстав.

Передусім, зменшення розмі ру санкцій є виключно правом , а не обов' язком суду.

Стаття 233 ГК України визнача є, що у разі якщо належні до сп лати штрафні санкції надмірн о великі порівняно із збитка ми кредитора, суд має право зм еншити розмір санкцій. При ць ому повинно бути взято до ува ги: ступінь виконання зобов'я зання боржником; майновий ст ан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові , але й інші інтереси сторін, щ о заслуговують на увагу.

Як уже зазначалось вище, сум а основного боргу в розмірі 19 638 грн. 93 коп. була погашена відп овідачем вже під час розгляд у справи Господарським судом міста Києва. При чому, відпові дачем не надано належних та д опустимих доказів, які б свід чили про те, що за весь час існ ування заборгованості (з 13.03.2009 р . по 25.06.2011 р.) відповідачем вживал ись заходи, спрямовані на спл ату боргу.

Окрім того, приймаючи до ува ги, що позивач не пізніше наст упного робочого дня після за рахування коштів від плати з а право тимчасового використ ання місць (для розташування об'єктів зовнішньої реклами ), які перебувають у комунальн ій власності територіальної громади міста Києва, перерах овує 80 % отриманих коштів (без П ДВ), з врахуванням видатків на соціальну рекламу, до цільов ого фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, несплат а відповідачем коштів за Дог овором безпосередньо вплива є на надходження коштів до мі ського бюджету.

Що ж до розміру санкцій, то з агальна сума штрафу та пені, а саме 4 438 грн. 30 коп., становить ме нше чверті від суми основног о боргу (19 638 грн. 93 коп.), тобто в да ному випадку санкції аж ніяк не можуть вважатись надмірн о великими порівняно із сумо ю збитків (заборгованістю).

Оскільки судом було встано влено факт прострочення вико нання відповідачем грошових зобов' язань перед позиваче м, колегія суддів вважає прав омірними вимоги про нарахува ння на суму заборгованості і нфляційних втрат та 3% річних н а підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Відп овідачі не надали доказів оп лати наданих послуг у встано влених договором строки і ро змірах та не навели підстав д ля звільнення від обов'язку ї х оплатити.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України п ередбачено, що обставини спр ави, які відповідно до законо давства повинні бути підтвер джені певними засобами доказ ування, не можуть підтверджу ватись іншими засобами доказ ування.

З урахуванням вищевикладе них обставин справи в їх суку пності, колегія суддів прихо дить до висновку, що викладен і в апеляційній скарзі довод и відповідача щодо відсутнос ті правових підстав для одно часного застосування таких ш трафних санкцій, як штраф та п еня, передбачених умовами До говору № 00079 від 29.09.2007 р., є необґру нтованими і безпідставними, оскільки відповідач неналеж ним чином виконував свої гро шові зобов'язання перед пози вачем, тоді як саме простроче ння виконання ним грошових з обов' язань є передумовою дл я застосування відповідальн ості, погодженої сторонами п ри укладенні вищевказаного Д оговору, у вигляді нарахуван ня на суму заборгованості шт рафу та пені.

Враховуючи викладене, коле гія суддів на підставі наявн их в справі матеріалів дійшл а до висновку, що відповідно д о ст.ст. 43, 104 ГПК України підстав и для скасування чи зміни ріш ення місцевого господарсько го суду відсутні, а тому апеля ційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 85, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апел яційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарськог о суду міста Києва від 22.08.2011 р. у с праві № 36/218 залишити без змін, а пеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ак ціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Шипко В.В.

Оста пенко О.М.