Рішення

від 21.02.2008 по справі 23/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  23/350

21.02.08

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго - Миг"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю " АБД-Трейдінг Компанія" ЛТД

Закрите акціонерне товариство "Трансроуд Груп"

про                    розірвання договору та стягнення 7 772 160,00 грн.

Суддя  Борисенко І.І.

Представники:

Обставини  справи:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передано справу № 23/350 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” до Товариства з обмеженою відповідальністю „АБД-Трейд Компані, ЛТД”, Закритого акціонерного товариства „ТРАНСРОУД  ГРУП” про розірвання договору та стягнення з Закритого акціонерного товариства „ТРАНСРОУД  ГРУП” 6050000,00грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю „АБД-Трейд Компані, ЛТД” 1722160,00грн.пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2006р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ»до розгляду і порушено провадження у справі № 23/350.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2006р. прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АБД Трейд Компані, ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ», Закритого акціонерного товариства  «ТРАНСРОУД ГРУП»про визнання договорів удаваними правочинами та звільнення від відповідальності за виконання договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2007р.  первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Миг» та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АБД-Трейд Компані, ЛТД»залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2007р. ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2007р. скасовано,  справу № 23/350 направлено до господарського суду міста Києва для розгляду по суті спору.

18.09.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ»звернулося до суду із заявою про відвід судді Демидової А.М., яка залишена без задоволення.

Проте з огляду на велику завантаженість судді Демидової А.М. ухвалою Голови господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 21.09.2007р. справу № 23/350 передано на розгляд судді Борисенко І.І.

Суддя Борисенко І.І. відповідно до ухвали від 21.09.2007р. прийняла справу № 23/350 до свого провадження.

          16.01.2008р. позивач по первісному позову подав заяву про зменшення позовних вимог за № 0736. В зв'язку з тим, що Закрите акціонерне товариство „ТРАНСРОУД  ГРУП” (відповідач-2) повернуло кошти за ціні папери згідно договору №К 59/05 від 18.04.2005р., позивач зменшує свої позовні вимоги в частині стягнення, у відповідності до ст..1212 ЦК України, просить стягнути з Закритого акціонерного товариства „ТРАНСРОУД  ГРУП” на свою користь  суму в розмірі 4850000,00грн. Інші позовні вимоги викладені в позовній заяві залишає без змін.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „АБД-Трейд Компані,                     ЛТД” (Відповідач-1) в відзиві на позовну заяву від 11.09.2006р. просить визнати договір №К-58/05 від 18.04.2005р. та №59/05 від 18.04.2005р. удаваними право чинами, які вчинено Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” та Закритим акціонерним товариством „ТРАНСРОУД  ГРУП”  для приховання відносин з наданні позики грошових коштів. Просить звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю „АБД-Трейд Компані, ЛТД” від будь-якої відповідальності за виконання договору №К-59/05.

          Закрите акціонерне товариство „ТРАНСРОУД  ГРУП”  (Відповідач-2) позовні вимоги не визнає. Свої заперечення виклав в відзиві на позовну заяву від 11.09.2006р.

          Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення по первісному позову та зустрічному позову, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

По первісному позову:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” та  Товариством з обмеженою відповідальністю „АБД-Трейдінг Компанія", ЛТД укладено Договір № К- 59/05 від 18.04.2005р.

Згідно пункту 1.1 Договору Відповідач 1 (Продавець) зобов'язався передати у власність, а Покупець взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити цінні папери: вид - акції; емітент - ВАТ „Шепетовський завод культиваторів"; у кількості 9 064 440,00 штук; номінальна вартість 0,25грн./1 штука; ціна продажу всього пакету акцій 9 064 440,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору Відповідач  1 зобов'язався передати Позивачу (Покупцю) східні документи для перереєстрації Цінних паперів Закритим акціонерним товариством АІФК Чциіриватінвест" - Реєстратор на протязі трьох банківських днів, їх за датою підписання цього Договору.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що розрахунки між сторонами по даному договору перераховуються на розрахунковий рахунок комітента ЗАТ „.ТРАНСРОУД ГРУП” .

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, до яких зокрема належать договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач 1 не виконав взятого на себе п. 3.1 Договору зобов'язання по передачі цінних паперів Позивачу на протязі трьох банківських днів, наступних за датою підписання Договору.

Незважаючи на невиконання Відповідачем 1 умов п. 3.1 Договору, Позивач відповідно до п. 13 Договору в період з 03.06.2005р. по 31.08.2005р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 2, як комітента, грошові кошти в сумі 6 050 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку Позивача:

банківська  виписка  ДФ  АКБ  „Мрія"  з   розрахункового  рахунку  Позивача  від 03.06.2005р. на суму 2 800 000,00грн.

банківська виписка ВАТ „Кредитпромбанк" з розрахункового рахунку Позивача від 04.07.2005р. на суму 3 200 000,00грн.

банківська виписка ДФ ПУМБ з розрахункового рахунку Позивача від 31.08.2005р. на суму 50 000,00грн.

Після перерахування грошових коштів Позивачем Відповідач 1 продовжував не виконувати умови п. 3.1 Договору. Позивач в зв'язку з істотним порушенням Відповідачем 1 умов Договору з передачі Цінних паперів та документів, на підставі яких повинна здійснитися їх перереєстрація, звернувся до Відповідача 1 листом № 0686 від 05.09.2005р. з вимогою виконати зобов'язання у термін 10 календарних днів з дати відправлення листа, а у разі невиконання зобов'язання у цей термін відмовитися від Договору.

Відповідач 1 не виконав зобов'язання у термін, запропонований Позивачем листом № 0686 5.09.2005р. Тоді Позивач, керуючись п. 1 ст. 651 ЦК України, яка передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, направив на адресу Відповідача 1 лист № 0729 від 20.09.2005р. з вимогою розірвати договір, а також двосторонню угоду про розірвання Договору у двох екземплярах.

Відповідач 1 лист № 0729 від 20.09.2005р. залишив без відповіді і двосторонню угоду про розірвання Договору не повернув.

Пунктом 2 ст. 651 ЦК України передбачається, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною "і з інших випадках, встановлених договором або законом.

В          зв'язку з невиконанням Відповідачем 1 зобов'язань передбачених п. 3.1 Договору, з передачі акцій та документів на підставі, яких повинна здійснитися перереєстрація Цінних паперів, призвело до істотного порушення Відповідачем 1 умов -договору, а також в зв'язку з відмовою Відповідача 1 надати згоду на розірвання Договору, договір № К - 59/05 від 18.04.2005р. підлягає розірванню за рішенням суду.

Крім того, як зазначено вище, Позивачем відповідно до п. 2.3. Договору було у 2005р. перераховано на розрахунковий рахунок комітента - Відповідача 2 кошти в сумі 6 050 000,00грн. Згідно Договору Відповідач 1 діяв на підставі Договору № К 58/05 від 18.04.2005р„ укладеного з Відповідачем 2, відповідно до якого Відповідач- 2 є емітентом, а Відповідач- 1 є комісіонером.

Відповідно  до  ст.   1011   ЦК  України  за договором  комісії одна  сторона  (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити  один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до  вищенаведеного Договір був укладений  Відповідачем -  1  за дорученням відповідача 2 і за рахунок Відповідача 2. Позивач листом № 0729/1 від 20.09.2005р. повідомив відповідача 2 про те, що в зв'язку з істотним порушенням Відповідачем 1 умов Договору Позивач вимагає розірвати Договір № К - 59/05 від 18.04.2005р., а тому вимагав повернути грошові кошти в 6.050.000,00грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає уточнені позовні вимоги первісного позову позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „АБД-Трейд Компані,                     ЛТД” не було виконано взятих на себе за договором №К-59/05 купівлі-продажу цінних паперів, тобто не виконав взятого на себе зобов'язання передбаченого п.3.1 договору –не надав необхідні документи для перереєстрації ЦП у Реєстратора та передати їх покупцю на протязі трьох банківських днів наступних за датою підписання цього договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

          У зв'язку з викладеним, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ”  про розірвання договору  № К - 59/05 від 18.04.2005р підлягає задоволенню.

Судом встановлено і сторонами не заперечується., що грошові кошти, отримані Відповідачем 2 на момент розгляду справи повернуті Позивачу частково.           Враховуючи, що Договір № К - 59/05 від 18.04.2005р. суд вирішив розірвати, грошові кошти в сумі 4850000,00грн., перераховані Відповідачу-2, згідно з п. 4 ст. 653 ЦК України підлягають поверненню Позивачу.

Наданими суду матеріалами справи та поясненнями Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” підтвердило правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача-2 грошових коштів у сумі 4850000грн.00коп., тому суд дійшов висновку, що  уточнений первісний позов про розірвання договору  та стягнення з Відповідача-2  грошові кошти в сумі 4850000,00грн. підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „АБД-Трейд Компані, ЛТД” (Відповідача-1) 1722160грн.00коп. пені у розмірі подвійної ставки НБУ за період з 26.05.2005р. по 26.05.2006р. відповідно до п.5.1 договору, залишається судом без розгляду, оскільки Позивач без поважних причин не подав витребуваного господарським судом розрахунку пені відповідно до чинного законодавства.  Позивачем в позовній заяві невірно визначений розрахунок штрафних санкцій та не врахований строк позовної давності передбачений ст.. 258 Цивільного кодексу України..

          Відповідно    до     ст.    33    ГПК    України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача та відповідача-2 пропорційно розміру задоволених вимог.

По Зустрічному позову:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „АБД-Трейд Компані,                     ЛТД” подало  зустрічну позовну заяву по справі № 23/350 про визнання Договору купівлі - продажу №59/05 від 18.04.2005р. удаваним правочином.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” (позивач) зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВД-Трейдінг Компані"; ЛТД  не визнає, стверджує, зустрічні позовні вимоги ТОВ „АБД", заявлені з метою уникнення відповідальності за невиконання умов Договору купівлі - продажу № К - 59/05 від 18.04.2005р., вважає вимоги за зустрічним позовом не обґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених в відзиві на зустрічну позовну заяву.

          Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги по зустрічному позову необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 36 ГПК України передбачається, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

ТОВ „АБД-Трейд Компані, ЛТД, на підтвердження позовних вимог крім незрозумілих, необгрунтованих і суперечливих припущень не надало суду жодного доказу.

Як свідчить зміст зустрічної позовної заяви ТОВ „АБД-Трейд Компані, ЛТД”, Договір купівлі-продажу № К -59/05 від 18.04,2005р. був виготовлений і підписаний саме ТОВ „АБД Трейд Компані, ЛТД”.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, до яких зокрема належать договори та інші правочини.

Тобто, в зв'язку з підписанням ТОВ „Енерго -МИГ" та ТОВ „АБД-Трейд Компані, ЛТД” Договору купівлі-продажу № К - 59/05 від 18.04.2005р. у обох сторін на підставі цього Договору виникли права та обов'язки. У ТОВ „АБД-Трейд Компані, ЛТД”  відповідно до пункту п. 3.1. Договору виникло зобов'язання передати ТОВ „.Енерго-МИГ" необхідні документи для перереєстрації Цінних паперів на протязі трьох банківських днів, наступних за датою підписання цього Договору. У ТОВ „Енерго-МИГ" відповідно до п. 2.1 Договору виникло зобов'язання сплатити вартість акцій на протязі 5 банківських днів з моменту набрання чинності цього Договору на розрахунковий рахунок ЗАТ „ТРАНСРОУД ГРУП” (п. 2.3 Договору).

Інших зобов'язань Договором сторони не передбачили.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Договір купівлі - продажу № К - 59/05 від 18.04.2005р. є двосторонньою угодою, укладеною ТОВ „АБД-Трейд Компані, ЛТД”  з ТОВ „Енерго-МИГ".

Зустрічна позовна заява не містить жодного посилання на те, який саме правочин ТОВ „АБД" з ТОВ „Енерго-МИГ", укладаючи Договір купівлі - продажу № К - 59/05 від 18.04.2005р., намагалися приховати.

На підставі вищенаведеного позовні вимоги ТОВ „АБД-Трейд Компані, ЛТД” про визнання Договору купівлі -продажу № К - 59/05 від 18.04.2005р. удаваним правочином не підлягають задоволенню, оскільки ЗАТ „ТРАНСРОУД ГРУП" не є стороною Договору купівлі - продажу № К - 59/05 від 18.04.2005р. Таким чином, Договір купівлі - продажу № К - 59/05 від 18.04.2005р не може бути визнаний удаваним правочином, який вчинений з метою приховування ТОВ „Енерго-МИГ" та ЗАТ „ТРАНСРОУД ГРУП" іншого правочину, у відповідності до ст. 235 ЦК України.

Як на підставу зустрічного позову ТОВ „АБД-Трейд Компані, ЛТД” посилається на неотримання поштою від ТОВ „Енерго-МИГ" вимог про розірвання Договору і на підтвердження неодержання кореспонденції надає суду повідомлення Лівобережного поштамту вих. № 31/52/10-ТОВ-222 від 08.09.2006р., в якому зазначено, що „Перевіркою встановлено, що листи № 21 від 05.09.2005р. та №34 від 20.09.2006р. не значаться.

Відповідно до ст. 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Також відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дане повідомлення Лівобережного поштамту не приймається судом як належний доказ неотримання ТОВ „АБД-Трейд Компані, ЛТД”листів № 21 від 05.09.2005р. та № 34 від 20.09.2006р., оскільки оператор поштового зв'язку відповідно до ст. 6 Закону України „Про поштовий зв'язок" не має права виїмки та огляду письмової кореспонденції, вкладень в інших поштових відправленнях, одержання будь-яких довідок щодо них заборонено, крім випадків, визначених законом".

Крім того, відповідно до п. 141 Постанови „Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 17 серпня 2002 р. N 1155 відправник або адресат (одержувач) протягом шести місяців з дня прийняття для пересилання поштового відправлення (поштового переказу) має право звернутися до оператора поштового зв'язку щодо одержання не врученого поштового відправлення невиплаченого поштового переказу).

          П.  143 Постанови передбачає, що претензії користувача щодо недоставки, несвоєчасної доставки, пошкодження чи втрати поштового відправлення або невиплати грошей за поштовим І переказом подаються протягом шести місяців з дня прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення (поштового переказу).

Наведене свідчить, що відповідно до Закону України „Про поштовий зв'язок" та Постанови Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від  17 серпня 2002 р. N  1155 встановлено, що органи зв'язку не мають права огляду поштової кореспонденції, а строк, на протязі якого надається інформація, встановлено шість місяців з дня прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення.

           Враховуючи вищевикладене, зустрічний позов про визнання договору купівлі-продажу  №59/05  від 18.04.2005р. удаваним правочином задоволенню не підлягає. Судові витрати по зустрічному позову покладаються на           ТОВ „АБД-Трейд Компані, ЛТД”.

            21.02.2008р. в судовому засіданні за згодою представників сторін, відповідно до ст.. 85 ГПК України, суддя оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення.          

Керуючись ст.ст. 49, п.5 ст.81, ст.ст. 82 –85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,  

ВИРІШИВ:

          1.Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” задовольнити частково.

          Розірвати договір купівлі-продажу № К - 59/05 від 18.04.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 2-а, код 23371532) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АБД-Трейд Компані, ЛТД” ( 02160, м.Київ, пр-т Возз'єднання,7-А, код 23163399).  

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „ТРАНСРОУД  ГРУП” (03680,  м. Київ, пр.Відрадний,50,  код 30211827) на  користь Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерго-МИГ” (49005, м.Дніпропетровськ, вул.. Сімферопольська, 2-а,код 23371532) 4850000грн.00коп. основного боргу 20564грн.51коп. державного  мита  та 95грн.16коп. витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу.

                    Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

          Частину позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „АБД-Трейд Компанія”, ЛТД ( 02160, м.Київ, пр-т Возз'єднання,7-А) пені у сумі 1722160грн.00коп. залишити без розгляду.

          2.В  зустрічному позові відмовити повністю.

                    Рішення   господарського  суду  набирає    законної    сили    після    закінчення   

      десятиденного строку з дня його підписання.

    Суддя                                                                                             І.І.Борисенко

Рішення підписано: 11.03.2008р.