Постанова

від 13.10.2011 по справі 11/245-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "13" жовтня 2011 р.                                                                                    

Справа № 11/245-09  

                     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Торговельної фірми "Південнобузький" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

на  постанову

Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.11

у справі

№11/245-09

за позовом

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

до

Торговельної фірми "Південнобузький" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –товариство)

треті особи , які заявляють самостійні вимоги на предмет спору

1.ОСОБА_4

2.ОСОБА_5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Державний реєстратор виконавчого комітету Вінницької міської ради

про

визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити дії

                    В судовому засіданні 06.10.11 оголошувалась перерва до 13.10.11.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача -1: ОСОБА_6 –за дов. від 04.01.11;

від позивача-2: ОСОБА_6 –за дов. від 04.01.11;

від позивача -3: ОСОБА_6 –за дов. від 03.12.10;

від відповідача: ОСОБА_7- за дов. від 11.10.10.

від третьої особи-1 з самостійними вимогами: ОСОБА_6 –за дов. від 13.12.10;

від третьої оосби-2 з самостійними вимогами: ОСОБА_6 –за дов. від 13.12.10;

від третьої особи: не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

          ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись у листопаді 2009 року з позовами, з урахуванням змін, до Торговельної фірми "Південнобузький" у формі товариства з обмеженою відповідальністю  про  визнання недійсним рішення від 06.11.06 загальних зборів учасників відповідача та поновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у складі засновників товариства. Обґрунтовуючи свої вимоги позивачі вказували на те, що під час скликання і проведення загальних зборів учасників товариства, відповідачем не дотримано вимог статей 60, 61 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 5.10 статуту товариства в редакції чинній на день прийняття рішення, зокрема, не було належно повідомлено учасників товариства про час і місце їх проведення, порядок денний, а рішення прийнято за відсутності кворуму. Окрім цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зауважували на тому, що ними заяви про вихід з товариства не подавались, а тому, вважали неправомірним прийняття на зборах рішення про виключення їх з учасників товариства. При цьому, позивачі посилались на приписи статей 16, 98, 100, 116 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статей 10, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".    

          Водночас, у грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про вступ у справу в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, в якій просив, з урахуванням змін, визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 06.11.06 з підстав викладених у позовних заявах та поновити його у складі засновників товариства.                                                                                                                                    Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.03.10, (суддя Матвійчук В.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.06.10 (судді: Майор Г.І., Горшкова Н.Ф., Філіпова Т.Л.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

          Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. – головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І., постановою від 12.10.10, перевірені рішення та постанову у справі скасував, а справу направив на новий розгляд до господарського суду Вінницької області. Суд касаційної інстанції вмотивовуючи постанову виходив з того, що судами попередніх інстанцій не встановлено момент виходу учасника з товариства, не враховано того, що згідно з частиною 2 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" учасники зборів, які беруть участь у них, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник та залишено поза увагою, що справа №9/212-07 порушена за позовом ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів від 06.11.06 з мотивів порушення частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства".

          Під час нового розгляду справи, ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом про вступ у справу в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, в якій просила визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 06.11.06. В обґрунтування своїх вимог  ОСОБА_5 посилалась на те, що оскаржуваним рішенням її було виключено зі складу учасників товариства за систематичне невиконання покладених на неї обов'язків, однак,   без зазначення конкретних фактів. Окрім цього, заявник вказувала на те, що не була повідомлена  про час і місце проведення зборів та перелік питань, які мали розглядатися, при проведенні зборів не проводилася реєстрація учасників, що унеможливлює, на її думку, визначення кворуму необхідного для проведення зборів.

          Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.02.11, ухваленим суддею Грабик В.В., позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково, а ОСОБА_5 повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 06.11.06. Вмотивовуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про неналежне повідомлення позивачів та третіх осіб з самостійними вимогами про проведення загальних зборів, неможливість визначення кворуму для проведення зборів через відсутність реєстрації учасників і те, що заяви про вихід зі складу учасників товариства відповідній посадовій особі відповідача або через органи зв'язку не подавались. При цьому, місцевий суд зазначив, що обставини встановлені у іншій справі №9/212-07 не мають преюдиціального значення через інший суб'єктний склад та підставу позову. Місцевий суд дійшов висновку і про недоведеність обставин невиконання ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 59, 60, 61, 64 Закону України "Про господарські товариства", статей 98, 100, 148 Цивільного кодексу України. В частині вимог про поновлення у складі учасників товариства, судом відмовлено з посиланням на те, що поновлення у складі учасників товариства  є виключною компетенцією загальних зборів. В частині вимог позивачів та  третьої особи - ОСОБА_4 про визнання недійсними усіх рішень загальних зборів учасників товариства, прийнятих з 13.08.96 до 01.11.06 та скасування державної реєстрації редакцій статутів товариства провадження у справі  припинено.

          Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Олексюк Г.Є. –головуючого, Василишин А.Р., Сініціна Л.М., постановою від 09.06.11, перевірене рішення у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення.

          Торговельна фірма "Південнобузький" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, а матеріали справи просить скерувати на новий розгляд. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на те, що судом першої інстанції порушено приписи статей 54, 63 Господарського процесуального кодексу України та незаконно прийнято заяву про вступ у справу третьої особи з самостійними вимогами. На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів та відкладення розгляду справи, що вважає порушенням його прав на надання пояснень і міркувань стосовно позовних вимог ОСОБА_5 Наголошує заявник і на хибності висновку суду про неможливість встановлення кворуму через відсутність реєстрації учасників товариства. Заявник вказує на незастосування судом першої інстанції приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України, адже, при розгляді справи №9/212-07 встановлено факт наявності кворуму на спірних зборах. Скаржник вважає хибним і прийняття судом до уваги тверджень ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про неподання ними заяв про вихід з товариства, оскільки у справі є нотаріально посвідчені заяви цих осіб, а факти їх фальсифікації не встановлені. На думку заявника, судами порушено приписи статей  42, 43,  33, 34 Господарського процесуального кодексу України та неправомірно покладено обов'язок доказування обставин щодо подачі заяв про вихід із товариства на відповідача.  Не погоджується скаржник і з висновком судів про неналежне повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів. Окрім цього, заявник вказує на хибність висновку судів стосовно того, що строк позовної давності не сплинув, вважає, що судами застосовано норми законодавства, які не регулюють відносини між учасниками товариства з обмеженою відповідальністю, не встановлено порушення рішенням загальних зборів прав та інтересів позивачів, не надано належної юридичної оцінки оригіналам заяв про вихід з товариства.

          Від  представника позивачів та третіх осіб з самостійними вимогами отримано відзив на касаційну скаргу, в якому осанні просять постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення. Від Державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

          Вищий  господарський  суд  України,  заслухавши  доповідь  судді  Добролюбової Т.В. та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність  застосування судами приписів чинного законодавства,  відзначає  наступне.

  Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

          Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до установчого договору, затвердженого протоколом від 25.07.96 №1 загальних зборів учасників, Торговельна фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південнобузький" створена громадянами України. Згідно з додатком №1 до установчого договору, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, були у складі учасників товариства. Судами установлено, що 06.11.06 відбулись загальні збори учасників відповідача на яких було вирішено: 1)  вивести зі складу учасників товариства, зокрема, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, на підставі поданих ними заяв; 2) у зв'язку з невиконанням обов'язків учасників товариства у відповідності до статті 64 Закону України "Про господарські товариства" виключити зі складу учасників товариства, зокрема, ОСОБА_5; 3) збільшити розмір статутного фонду товариства; 4) перерозподілити статутний фонд товариства між учасниками товариства; 5)  внести та затвердити зміни до статуту товариства, шляхом викладення статуту у новій редакції. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Торговельної фірми "Південнобузький" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним рішення від 06.11.06 загальних зборів учасників відповідача та поновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у складі засновників товариства. Правовий статус і діяльність господарських товариств регулюються положеннями Цивільного та Господарського кодексів України, Законом України “Про господарські товариства”. Відповідно до частини 5 статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства визнаються порушення вимог закону або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є: прийняття загальним зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо недотримана процедура надання учасникам відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв’язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, суд оцінює, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Також враховується, що для визнання недійсними рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. За приписами частини 1 статті 58 Закону України «Про господарські товариства»вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Відповідно до частини 1 статті 60 вказаного Закону, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, чи їх представники, що володіють у сукупності більше як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.  Порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю регулюється приписами статті 61 Закону України «Про господарські товариства»та установчими документами цих товариств. Про проведення  загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Не пізніш як за 7 днів  до  скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними  до  порядку  денного  зборів. З питань, не включених до порядку  денного,  рішення можуть прийматися тільки за згодою усіх учасників, присутніх на зборах. Як установлено судами,  пунктами 5.4, 5.10 Статуту відповідача передбачено, що до виключної компетенції зборів відноситься, окрім іншого, прийняття нових учасників та вихід (виключення) учасника товариства. Учасників письмово повідомляють про скликання зборів учасників з підтвердженням про отримання повідомлення не пізніше ніж за 30 днів до їх проведення. Права учасників господарських товариств визначені статтею 10 Закону України “Про господарські товариства”, зокрема, згідно з пунктом ”а” частини 1 цієї статті до прав учасників товариства віднесено право брати участь в управлінні справами товариства. Дана норма кореспондує з приписами статті 116 Цивільного кодексу України. Корпоративні правовідносини  існують безстроково і припиняються внаслідок настання обставин, передбачених законом,  зокрема, підставою для припинення корпоративних відносин з ініціативи учасника - є вихід з товариства з обмеженою відповідальністю. Право на вихід реалізується у встановленому законом порядку та з урахуванням вимог, передбачених установчими документами. Статтею 116 Цивільного кодексу України унормовано, що учасник товариства має право у порядку, визначеному установчими документами та законом вийти з товариства.  Приписи цієї статті  кореспондують з частиною 1 статті 10 Закону України “Про господарські товариства”, якою визначено, що учасник товариства має право вийти у встановленому порядку з товариства. Підставою для виходу з товариства є заява учасника. Приписами статті 148 Цивільного кодексу України унормовано, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. При цьому, вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Отже, дійсність цього одностороннього правочину пов'язується не з його підписанням учасником, а саме з моментом, датою, реалізації суб'єктивного права –вручення відповідній посадовій особі товариства безпосередньо учасником товариства чи органами зв'язку. Дослідивши повторно усі обставини справи та надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, судами установлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 заяви про вихід зі складу учасників товариства не подавали, оскільки відсутні докази, які б свідчили про отримання цих заяв  товариством. Викладене унеможливлює висновок про законність прийняття загальними зборами  рішення про виведення зі складу учасників товариства

вказаних осіб. Установлено судами і те, що відповідачем при проведенні 06.11.06 загальних зборів

учасників товариства не дотримано передбачену Законом України "Про господарські товариства" та Статутом процедуру скликання загальних зборів учасників та не неналежно повідомлено учасників товариства про час і місце їх проведення, що призвело до порушення прав позивачів та третіх осіб з самостійними вимогами. Окрім цього, за приписами статті 64 Закону України «Про господарські товариства»учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним  чином  виконує  обов'язки, або перешкоджає своїми діями  досягненню  цілей  товариства,  може бути   виключено  з товариства   на   основі  рішення,  за  яке проголосували  учасники,  що  володіють у сукупності більш як 50 відсотками  загальної  кількості голосів учасників товариства. Вирішуючи спори, пов'язані з виключенням учасника з товариства, господарські суди, досліджують обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, зокрема, його поведінку,  наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями чи бездіяльністю учасника,  причинний зв'язок між діями, бездіяльністю, учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Судами попередніх інстанцій установлено, що матеріали справи не містять доказів, які вказують на невиконання ОСОБА_5 своїх обов'язків, як учасника товариства, та наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з її діями чи бездіяльністю. При цьому, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що у спірний період відсутність ОСОБА_5 на загальних зборах учасників товариства не було підставою для її виключення із складу учасників, оскільки участь в управлінні справами товариства було правом, а не обов‘язком, учасника товариства, а тому,  виключення ОСОБА_5 зі складу учасників товариства є неправомірним. Таким чином,  висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 06.11.06 є законним. Доводи касаційної скарги про невірне правозастосування не можуть бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки не спростовують установленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів,  яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Не знайшли підтвердження і доводи скаржника про порушення судами приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і при вирішені спору суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції не вбачається.

          Враховуючи викладене та керуючись  статтями 1115, 1117 , 1118,  1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

                 Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.11 у справі №11/245-09 залишити без змін.

        Касаційну скаргу Торговельної фірми "Південнобузький" у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Головуючий                                                                                          Т.Добролюбова

       Судді                                                                                                Т.Гоголь

                   В.Швець