Рішення

від 28.07.2008 по справі 9/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/106

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.07.08 р.                                                                                                    Справа № 9/106                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „АКС”, м.Донецьк

до відповідача Приватного підприємства „Кольцо”, м.Маріуполь

про стягнення 26 657грн.99коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Лищук І.В. – представник (за довіреністю б/н від 19.06.2008р.);

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Приватне підприємство „АКС”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Кольцо”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 26 657грн.99коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 16 533грн.40коп., пені в розмірі 8 349грн.37коп., 3% річних в розмірі 137грн.25коп. та суми інфляційних витрат в розмірі 1 637грн.97коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №1-2007/НЧ/3 від 14.08.2007р., видаткову накладну №Б/НБ-02002 від 21.08.2007р., довіреність серії ЯМХ №135688 від 21.08.2007р., претензію №7-НЧ від 14.03.2008р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 28.05.2008р., у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, однак всупереч вимогам суду відзив на позов не представив, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-10/1745 від 06.06.2008р. Приватне підприємство „Кольцо”, м.Маріуполь станом на 06.06.2008р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

24.07.2008р. позивачем надана заява №б/н та дати, відповідно з якою останній зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення пені, а саме зазначає розмір пені в сумі 1 618грн.01коп. та збільшує розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних і суми інфляційних витрат, розмір яких становить 220грн.14коп. та 2 021грн.70коп. відповідно.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги в частині стягнення пені та збільшені позовні вимоги в частині стягнення 3% річних і суми інфляційних витрат.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

14.08.2007р. між Приватним підприємством „АКС”, м.Донецьк та Приватним підприємством „Кольцо”, м.Маріуполь укладений договір №1-2007/НЧ/3, відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується передати у власність покупця (відповідача) канцелярські товари та офісні прилади (далі – товар), а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар у відповідності з умовами даного договору (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що асортимент, кількість і ціна товару наведені у видатковій накладній (додаток №1 даного договору), яка є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 70 600грн.20коп., що підтверджується видатковою накладною №Б/НБ-02002 від 21.08.2007р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що датою передачі товару вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих продавцем про приймання продукції.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача на видатковій накладній в графі „получил(а)” та печаткою підприємства, а також довіреністю серії ЯМХ №135688 від 21.08.2007р. на отримання цінностей від ПП „АКС” (копія довіреності додана до матеріалів справи).

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки за товар за даним договором здійснюється покупцем у рівних долях щомісячно до 10 числа місяця, протягом шести місяців з вересня 2007р. по лютий 2008р.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, кінцевим строком оплати поставленого товару є 10.02.2008р.

За твердженням позивача, відповідач, всупереч умовам договору, частково оплатив отриманий товар на загальну суму 54 066грн.80коп.

Таким чином, позивач зазначає, що на момент подання позовної заяви відповідач не оплатив залишкову вартість товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 16 533грн.40коп.

14.03.2008р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 7-НЧ від 14.03.2008р. з вимогою оплатити виниклу заборгованість. Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 16 533грн.40коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 16 533грн.40коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем товару, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства „АКС”, м.Донецьк в частині стягнення основного боргу в розмірі 16 533грн.40коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що сторона, яка порушила свої зобов`язання за даним договором, відшкодовує потерпілій стороні збитки, а по строчним зобов`язанням – сплачує пеню за весь строк прострочення в розмірі 0,5% від вартості невиконаних зобов`язань за кожен день прострочення.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” встановлено, що сторони в договорі за прострочення сплати платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вищезазначеного пункту договору та з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, позивачем нарахована пеня в розмірі 1 618грн.01коп. за період прострочення з 11.02.2008р. по 22.07.2008р.

Перевіривши арифметичний розрахунок зазначеної суми, судом встановлено, що розмір пені за відповідний період прострочення оплати продукції становить суму в розмірі 1 615грн.40коп.

Таким чином, враховуючи прострочення поставки товару, а також беручи до уваги допущену позивачем арифметичну помилку при розрахунку суми пені, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 1 618грн.01коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 1 615грн.40коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми, за розрахунком позивача, сума інфляційних витрат за період прострочення оплати товару з 11.02.2008р. по 22.07.2008р. становить 2 021грн.70коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 220грн.14коп. за період прострочення з 11.02.2008р. по 22.07.2008р.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що останнім допущено арифметичну помилку, в результаті чого сума інфляційних витрат за період прострочення оплати товару з 11.02.2008р. по 22.07.2008р. становить 1 810грн.75коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 219грн.54коп. за період прострочення з 11.02.2008р. по 22.07.2008р.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 724грн.94коп. та 219грн.54коп. відповідно.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „АКС”, м.Донецьк до відповідача, Приватного підприємства „Кольцо”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 20 393грн.25коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 16 533грн.40коп., пені в розмірі 1 618грн.01коп., 3% річних в розмірі 220грн.14коп. та суми інфляційних витрат в розмірі 2 021грн.70коп.. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Кольцо” (за адресою: вул.Новоросійська, 26/128, м.Маріуполь, 87553, р/р 26008054012588 в МФ Приватбанка, МФО 335429, код ЄДРПОУ 30432495) на користь Приватного підприємства „АКС” (за адресою: вул.Щорса, 81 а, м.Донецьк, 83114, р/р 26002051700636 в Донецькому РУ Приватбанка, МФО 335496, код ЄДРПОУ 32442761) суму основного боргу в розмірі 16 533грн.40коп., пеню в розмірі 1 615грн.40коп., 3% річних в розмірі 219грн.54коп. та суми інфляційних витрат в розмірі 1 810грн.75коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 201грн.35коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 89грн.32коп.

Стягнути з Приватного підприємства „Кольцо” (за адресою: вул.Новоросійська, 26/128, м.Маріуполь, 87553, р/р 26008054012588 в МФ Приватбанка, МФО 335429, код ЄДРПОУ 30432495) на користь державного бюджету державне мито в сумі 04грн.22коп.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 28.07.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                                                           

29.07.08р.