Постанова

від 21.07.2008 по справі 7/110-77а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/110-77А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" липня 2008 р. Справа № 7/110-77А.

за позовом малого підприємства „Салон-ЗЕТ”, м. Луцьк

до відповідачів: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, м. Луцьк

комунального підприємства „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації”, м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відкрите акціонерне товариство ПМК „Волинь”, м. Луцьк

про визнання протиправною бездіяльність, визнання нечинним наказу, зобов'язання надати офіційну інформацію, визнання незаконною реєстрацію права власності та зобов'язання вилучити з інвентаризаційних планів техпаспорту, плани приміщень

                 Головуючий суддя      Шум М.С.

                                         Судді      Кравчук А.М.

                                                         Філатова С.Т.                                        

                                                                             Секретар судового засідання            Яцишин В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ходаковський Є.Б. –директор, Стець М.І. – представник (дов. №4 від 21.07.2008р.)

від відповідачів: Ткачук Д.І. –головний спеціаліст-юрисконсульт відділу правового забезпечення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області  (довіреність №14 від 04.12.2007р.)

від третьої особи: Вересовський В.І. –голова Спостережної ради ВАТ ПМК „Волинь” (дов. №63 від 25.06.208р.), Войтюк Г.М. –представник (дов. №62 від 25.06.2008р.)

Відповідно до ст. 127 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді та секретаря судового засідання. Клопотання про відвід складу суду судом відхилено.

В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст.ст. 49, 51 КАС України було роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки.

СУТЬ СПОРУ: мале підприємство „Салон-ЗЕТ” звернулось до господарського суду Волинської області з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, комунального підприємства „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору                  на стороні відповідача: відкрите акціонерне товариство ПМК „Волинь”, в котрому просить суд визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області щодо усунення негативних наслідків порушення Закону при приватизації об'єктів нерухомості по вул. Електроапаратній, 4 у м. Луцьку, визнання нечинним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області №449 від 28.05.1998р. „Про завершення приватизації ВАТ ПМК „Волинь”, зобов'язання РВ ФДМУ по Волинській області надати КП „Волинське ОБТІ” офіційну інформацію –перелік приміщень та площ по вул. Електроапаратній, 4 у м. Луцьку, котрі не увійшли до статутного фонду ВАТ ПМК „Волинь”, визнання незаконною реєстрацію права власності ВАТ ПМК „Волинь” на об'єкти нерухомого майна за вказаною адресою, здійснену КП „Волинське ОБТІ”, а також зобов'язання КП „Волинське ОБТІ” вилучити з інвентаризаційних планів техпаспорту виробничої бази               ВАТ ПМК „Волинь” незаконно включені до них плани приміщень МП „Салон-ЗЕТ” згідно наявної в БТІ інвентаризаційної справи МП „Салон-ЗЕТ” на ці приміщення.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог мале підприємство „Салон-ЗЕТ” посилається на те, що оскаржувані дії відповідачів є такими, що перешкоджають реалізації позивачем своїх прав як законного користувача майном, котре знаходиться у м. Луцьку                             по вул. Електроапаратній, 4, а відтак є протиправними та незаконними.

В судовому засіданні представники позивача пред'явлені до відповідачів позовні вимоги підтримали та просять суд задовольнити останні в повному об'ємі.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області та третя особа на стороні відповідача у наданих суду поясненнях та представники останніх в судовому засіданні з приводу пред'явлених підприємством „Салон-ЗЕТ” позовних вимог заперечили                        та просять суд відмовити позивачу в задоволенні останніх. При цьому останніми здійснюється посилання на те, оскаржувані позивачем дії, вчинені на підставі, в межах повноважень                                             та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Розглянувши матеріали справи, додатково представлені учасниками судового процесу документи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін та третьої особи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Приватизація державного підприємства ПМК „Волинь” здійснювалась відповідно та на виконання Указів Президента України №699/94 „Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів” від 26.11.1994р. та №194/96 „Про завдання та особливості приватизації державного майна у 1996 році” від 19.03.1996р., наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області №180 від 05.03.1996р. та №465 від 18.06.1996р.

Акт приймання-передачі майна державного підприємства Волинської ПМК „Волинь” від 11.06.1998р. був виданий на підставі інвентаризаційного опису лише на майно, яке обліковувалось на балансі підприємства станом на 01.03.1996. Підготовка до приватизації, відповідно до п. 7 Указу Президента від 26.11.1994р. №699/94, проводилась комісією до складу якої входили керівник (голова комісії) та головний бухгалтер підприємства. Згідно з вимогами п. 17 Указу Президента від 26.11.1994р. №699/94 в процесі приватизації персональну відповідальність за достовірність даних                  у документах, що подаються на затвердження державним органам приватизації (в даному випадку інвентаризаційні описи), несуть керівник та головний бухгалтер підприємства.

23 вересня 2005 року постановою прокуратури міста Луцька, котра здійснювала перевірку незаконних дій службових осіб регіонального відділення було встановлено, що у діях службових осіб РВ ФДМУ по Волинській області, які були задіяні при приватизації ВАТ ПМК „Волинь” відсутній склад злочину і відповідно відмовлено в порушенні щодо останніх кримінальної справи.

Загальною для всіх державних підприємств, яким і було на той час ПМК „Волинь”,                    є положення статті 10 Закону України „Про підприємства в Україні”, у відповідності до котрої відчуження від держави засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, здійснюється виключно на конкурентних засадах (через встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку позивачем ініціюється питання про визнання нечинним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області №449 „Про завершення приватизації ВАТ ПМК „Волинь” від 28.05.1998р., визнання нечинною реєстрацію права власності ВАТ ПМК „Волинь”, котра проводилась в 1998 році.

Аналізуючи позовні вимоги МП „Салон-Зет” з цього приводу вбачається, що про ймовірний факт підробки акту приймання-передачі в експлуатацію підприємство дізналось ще в 90-х роках, а про ймовірний факт підробки інвентаризаційної відомості, за позицією підприємства, 30.05.2007р. після проведення почеркознавчої експертизи.

В даному випадку позивач не навів доказів в підтвердження порушення права. Так, згідно висновку експерта №472 від 03.03.2007р. „підпис ... в інвентаризаційній відомості основних засобів ПМК „Волинь” станом на 01.03.1996р., ймовірно виконаний не Іванюк Лідією Микитівною, а іншою особою. Вирішити дане питання в достеменно не виявилось можливим з причин, вказаних в досліджуваній частині висновку.”

При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 358 КК України факт підроблення документів може встановлюватись винятково в порядку кримінального судочинства, а не адміністративного.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області було видано перелік майна, не вказавши при цьому його залишкової вартості. В процесі розгляду господарським судом справи №8/43-10А за позовом МП „Салон-Зет” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ВАТ ПМК „Волинь”, а також в рішенні господарського суду Волинської області від 04.03.2008р. по вказаній справі було визначено те, що з рішення Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004р. у справі №1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) випливає, що кожен може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадках їх порушення, оспорювання чи невизнання. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним.

В даному випадку суд погоджується з позицією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області відповідно до якої за умови, коли відповідач            у справі виправить свою помилку і зазначить залишкову вартість приватизованого майна з наявної інвентаризаційної відомості, по таких даних все одно не можна буде зробити висновок про те, що у залишкову вартість входять чи не входять оспорюванні позивачем приміщення.

За умови, коли в акті приймання-передачі буде визначено площу приміщень, як цього вимагає позивач, це також тягнутиме за собою недійсність даного акту.

Разом з тим, позивачем в якості обґрунтування пред'явленого позову здійснюється посилання на висновок аудиторської фірми „Респект” від 05.05.1995р. Проаналізувавши даний документ та посилання малого підприємства „Салон-Зет” суд вбачає наступні неточності: майно, за твердженням позивача, було йому передано 23.03.1995р., аудиторська перевірка була проведена за період з 01.01.1994р. по 01.03.1995р. Тобто передача майна на 01.03.1995р. ще не відбулася, тому бухгалтерія не могла раніше за дату укладення акту приймання-передачі майна зменшити балансову вартість основних засобів безпідставно (без фактичної передачі майна згідно акту приймання-передачі). Враховуючи вищевказане, на 01.03.1995р. в балансову вартість входили всі оспорюванні приміщення, тому аудиторська перевірка не могла підтвердити інше.

У зв'язку з викладеним, вбачається, що аудиторський висновок містить необ'єктивні відомості.

Разом з тим, у відповідності до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В даному випадку питання з приводу дольової участі розглядалися неодноразово судами

різних інстанцій і були прийняті рішення, які постійно підтверджували

право власності ВАТ ПМК „Волинь” на приватизовані приміщення. Свідченням викладеного                             є рішення арбітражного суду Волинської області від 8-17.08.2000р. по справі №4/87-7/99, постанова про перевірку рішення в порядку нагляду арбітражного суду Волинської області від 25.11.2000р. справа №17-4/7/99-222 у справі №4/87-7/99, постанова Вищого арбітражного суду України від 11.04.2001р. справа №04-1/4-18/34 у справі №4/87-7/99 за позовом АКБ „Промінвестбанк” України в особі Волинського головного відділення до РВ ФДМУ у Волинські області, Волинського обласного БТІ, третя особа – ВАТ  ПМК „Волинь”; рішення господарського суду Волинської області від 21.01.2004р. по справі №2/87/5-72, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2004 р. по справі №2/87/5-72 за позовом РВ ФДМУ по Волинській області до ВАТ ПМК „Волинь” та Волинського обласного БТІ; рішення арбітражного суду Волинської області від 24-27.07.2000р. по справі №3/181-7/145-88 за позовом ВАТ ПМК „Волинь” до МП „Рома”, третя особа - РВ ФДМУ по Волинській області, постановою голови арбітражного суду Волинської області від 24.11.2000р. зазначене рішення залишено без змін, постановою судової колегії по перегляду рішень, постанов Вищого арбітражного суду України від 22.05.2001р. №041/4-19/49 рішення від 24-27.07.2000р. та постанову від 24.11.2000р. арбітражного суду Волинської області у справі №3/181-7/145-88 залишено без змін.

В силу частин 1 та 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди (в даному випадку господарський суд) перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб,                      що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою,                  з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку, як було встановлено господарським судом під час розгляду справи відповідачем, зокрема, Регіональним відділенням Фонду державного майна України                            по Волинській області оскаржувані заходи щодо приватизації майна, були прийняті на підставі,  у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з позиції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області саме останнє повинно довести правомірність вжиття заходів щодо приватизації об'єктів нерухомості, що останнім було здійснено та доведено у встановленому порядку та способом.

Твердження позивача, викладені в позовній заяві, здійснені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не наведено доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 71, 157, 158-163, 167, п. 6 Прикінцевих                     та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

постановив:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду впродовж десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами статей 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через господарський суд Волинської області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

    Головуючий суддя                                                                            М.С. Шум

                             судді                                                                          А.М. Кравчук

                                                                                                                С.Т. Філатова