Ухвала

від 28.07.2008 по справі 5020-4/058

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-4/058

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

24 липня 2008 року  м. Севастополь                   Справа № 5020-4/058

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Волкова К.В. ,

секретар судового засідання                                     Клюєва О.О.

за участю представників сторін:

позивача: Вертій Наталя Анатоліївна, довіреність № б/н від 17.06.2008 (22.07.2008),

відповідача: Чистякова Вікторія Вікторівна, довіреність № 3/10-011/2007   від 12.02.2007 (22.07.2008),

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Остапова К.А.) від 27.05.2008 у справі № 5020-4/058

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мортрансмаркет-Юг" (вул. Корчагіна, 34, місто Севастополь, 99014)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24, місто Севастополь, 99014)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Севастополя від 27.05.2008 у справі № 5020-4/058 позов задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя № 000092151/0 від 14.08.2006. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03, 40 грн судового збору.

Постанова мотивована тим, що порушення позивачем вимог чинного законодавства не підтверджується матеріалами справи, а тому застосування фінансових санкцій є неправомірним.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, прийняти нову, якою у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неврахуванням судом першої інстанції несплати позивачем на початку 2006 року зобов'язання з податку на прибуток у сумі 142 100 грн, яке виникло за декларацією за 2005 рік, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

У судовому засіданні 22.07.2008 відповідач підтримав свої вимоги.

Позивач подав суду заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що сплачена платіжним дорученням № 197 від 23.05.2006 сума є авансом у рахунок майбутніх платежів з податку на прибуток, а не окремим платежем з податку, а тому підстав для застосування штрафних санкцій немає.   

Представник позивача у судовому засіданні 22.07.2008 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 22.07.2008 до 24.07.2008.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

01.08.2006 Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Мортрансмаркет-Юг" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за декларацією за перший квартал 2006 року, за результатами якої складений акт № 5307/10/15-032 (а. с. 26).

Перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, що виразилось у простроченні  на один календарний день граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 142 079, 00 грн.

На підставі зазначеного акту 14.08.2006 Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 000092151/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 14 207, 90 грн на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” (а. с. 29).

Підставою для застосування штрафних санкцій стали наступні обставини.

В акті перевірки зазначено, що згідно з рядком 20 декларації з податку на прибуток нараховані авансові внески на суму дивідендів у розмірі 187 500 грн. Станом на 22.05.2006 на обліковій картці за кодом платежу 11021000 з податку на прибуток числилася переплата в сумі 45 421 грн. Після вищевказаних нарахувань з податку на прибуток у сумі 187 500 грн на картці утворилася недоїмка в сумі 142 079 грн (187 500 грн - 45 421 грн), яка була погашена позивачем платіжним дорученням № 197 від 23.05.2006.

Оскільки граничний строк сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток, узгодженого в декларації за перший квартал 2006 року, закінчився 22.05.2006, то відповідачем зроблено висновки про порушення позивачем такого строку.

Проте, судова колегія не погоджується з висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкове зобов'язання –це  зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податковою декларацією, розрахунком відповідно до пункту 1.1 статті 1 того ж Закону є документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду (пункт 16.4 статті 16 вище зазначеного Закону ).

Об'єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Пунктом 10.1 статті 10 того ж Закону встановлено, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Пунктом 7.8 статті 7  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначений порядок оподаткування дивідендів.

Так, згідно з підпунктом 7.8.1 вказаного пункту у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

При цьому підпунктом 7.8.2 встановлено, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим пунктом 7.2 статті 7 чи пунктом 10.2 статті 10 цього Закону.

Підпунктом 7.8.4 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що у разі коли за наслідками звітного періоду сума податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення, сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, додається у збільшення такого від'ємного значення. У разі коли сума такого авансового внеску перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення податкового зобов'язання такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.8.8 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 13 цього Закону або міжнародних договорів України.

Згідно з пунктом 16.4 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок її складання затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143.

Відповідно до вказаного Порядку в рядку 14 проставляється сума податкового зобов'язання звітного періоду, яка визначається як різниця між рядком 12 “Нарахована сума податку” та рядком 13 “Зменшення нарахованої суми податку”. Сума податку, яка підлягає до сплати, проставляється у рядку 17.

Показники у рядку 20, які є додатковими, відображаються у числі інших на підставі  підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Тобто у даному рядку в якості додаткового показника зазначається сума авансового внеску з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів.  

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2006 позивач подав до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2006 року (а. с. 20).

Відповідно до рядку 14 даної декларації податкове зобов'язання звітного періоду –0 грн, нарахована сума податку (рядок 12) 26 907,00 грн, зменшення податкового зобов'язання (рядок 13) –26 907,00 грн. В рядку 20 “Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів” зазначено 187500,00 грн.

Позивачем надані докази прийняття ним протягом 2006 року рішень про нарахування дивідендів, а також сплати сум цих дивідендів (а. с. 80-103). Крім того, платіжним дорученням № 12 від 17.02.2006 підтверджується сплата до державного бюджету авансових внесків за 4 квартал 2005 року в сумі 187 500,00 грн (а. с. 65).

Слід зазначити, що авансовий внесок є складовою частиною податку на прибуток у розумінні пункту 1.2 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, але заповнення рядку 20 декларації з податку на прибуток підприємства не може вважатись узгодженням суми цього внеску. Ані нарахування авансового внеску, ані його сплата на підставі рядку 20 декларації з податку на прибуток не здійснюються.

Зазначене вище дає підстави вважати, що висновки, викладені в акті перевірки щодо нарахування позивачем у рядку 20 декларації авансових внесків у сумі 187 500,00 грн та відповідно узгодження податкового зобов'язання  на суму 142 079,00 грн. (з урахуванням переплати з податку на прибуток у сумі 45 421,00 грн), не ґрунтуються на законі.

Доводи відповідача про те, що товариством на початок 2006 року не було сплачено зобов'язання з податку на прибуток у сумі 142 100 грн, що виникли за декларацією за 2005 рік, не підтверджується даними облікової картки позивача, відповідно до якої платіжним дорученням № 12 від 17.02.2006 товариством з обмеженою відповідальністю "Мортрансмаркет-Юг" сплачено податкове зобов'язання в сумі 187 500 грн (а. с. 109). Внаслідок такої оплати й утворилася переплата в сумі 45 421 грн, що відображена в акті перевірки.

Доводи відповідача про те, що сума 142 079 грн була перерахована як податок на прибуток за 1 квартал 2006 року, а тому застосування штрафних санкцій є правомірним, не підтверджуються матеріалами справи. Із платіжного доручення № 12 від 17.02.2006 (а. с. 65) вбачається, що зазначена сума  перерахована позивачем до Державного бюджету Гагарінського району міста Севастополя як авансові внески за 4 квартал 2005 року.

За цих обставин застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 14 207, 90 грн на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя № 000092151/0 від 14.08.2006 підлягає визнанню нечинним.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.                                                  

                    Керуючись статтею  195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                        

                                                            УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

2.Постанову господарського суду міста Севастополя від 27.05.2008 у справі № 5020-4/058 залишити без змін.

Ухвала набирає   законної  сили  з  моменту  проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                        І.В. Черткова

Судді                                                                      Ю.М. Гоголь

                                                                      К.В. Волков