Рішення

від 27.09.2011 по справі 4/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/357

27.09.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «Партнери»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»

Простягнення 62165,71 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Іванченко О.І.

Від відповідача              не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»53 000,16 грн. основного боргу, 4790,19 грн. пені, 3454,07 грн. індексу інфляції, 921,29 грн. 3% річних, а всього 62165,71 грн. заборгованості

Відповідач в судове засідання не з'явився, Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «Партнери»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології» було укладено контракт № 300/10.

Відповідно до умов Контракту Позивач є виконавцем, а Відповідач - замовником.

Відповідно до п.1.1. Контракту передбачено, що Позивач, як виконавець зобов'язується надати, а Відповідач, як замовник прийняти та оплатити послуги з технічного обслуговування обладнання електроживлення телекомунікаційної мережі у м. Києві та Київській області згідно переліку робіт та цінами зазначеними у додатках. Пунктом 2.1.1 передбачено, що вартість робіт визначається у додатках до Контракту.

Так на виконання умов Контракту, Позивач, як виконавець виконав роботи (надав послуги) з аварійного відновлення живлення на об'єктах, про що було складено: акт приймання-передачі виконаних робіт № 08/10-КО-2 до Контракту від 31.08.2010 р. на суму 23732,16 грн. та акт приймання-передачі виконаних робіт № 12/10-КО-2 до Контракту від 20.01.2011 р. на суму 33042, 24 грн., разом на суму 56774,40 грн., відповідно до яких Позивач передав, а Відповідач прийняв роботи з аварійного відновлення електроживлення на об'єктах, проте, Відповідач розрахунків за надані послуги з Позивачем до цього часу не здійснив.

Крім того, Позивач виконав роботи з аварійного відновлення живлення на об'єктах Відповідача у січні 2011 р. на суму 3063,84 та надав акт виконаних робіт № 01/11-КО від 02.02.2011 р. також виконав роботи з аварійного відновлення живлення на об'єктах Відповідача у період з 01.02.2011 р. по 13.02.2011 р. на суму 3600,00 грн. і також надав Відповідачу акт № 02/11-КО від 28.02.2011 р. для підпису, проте акти № 01/11-КО від 02.02.2011 р. та № 02/11-КО від 28.02.2011 р. разом на суму 6663,84 грн. із сторони Відповідача до цього часу не підписані, розрахунку з Позивачем також не здійснено.

Таким чином Відповідач мав заборгованість по сплаті за Договором разом на суму 63438,24 грн.

Пізніше, Відповідач частково розрахувався, сплативши 10438,08 грн. від загальної суми заборгованості (63438,24 грн.), решта в сумі 53000, 16 грн. на час звернення до суду є не сплаченою.

На підтвердження існуючої суми заборгованості за виконані роботи Позивач та Відповідач склали та підписали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого Відповідач визнав існування заборгованості у розмірі 53000,16 грн.

Так на виконання умов Контракту сторонами було погоджено вартість робіт та перелік об'єктів для надання послуг з технічного обслуговування.

Зважаючи на здійснені Відповідачем замовлення, Позивач виконав роботи (надавав послуги) з аварійного відновлення живлення на об'єктах Відповідача, в повному обсязі.

У зв'язку з несплатою Відповідачем за надані послуги за Договором, Позивачем було надіслано на адресу Відповідача листи про стан заборгованості з посиланням на акти виконаних робіт (наданих послуг), які залишені Відповідачем без розгляду.

Відповідно до п. 3.2.3 Контракту Відповідач зобов'язаний розглянути акти протягом 5 (п'яти) днів та у випадку існування зауважень надати вмотивовану відмову. У разі мотивованої відмови від підписання акту приймання передачі наданих послуг сторони протягом 5 (п'яти) робочих днів укладають та підписують акт погодження, де фіксують причини. В порушення вказаного пункту Контракту Відповідач акт погодження не підписав в наслідок безвідповідального а легковажного відношення до умов Контракту, оскільки, Відповідач не відмовляється від суми заборгованості про що свідчить підписаний акт звірки від 31.03.2011 р. та акт звірки від 31.05.2011 р., і таким чином визнає суму боргу.

Відповідно до п. 6.2. Контракту у разі не своєчасної або не повної оплати вартості послуг Позивач, як виконавець за Контрактом має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 4.1.1. Контракту перерахування 100% загальної суми зазначеної в акті приймання передачі здійснюється на протязі 10 днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт та отримання рахунку.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені, річних та індексу інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Суду доведено та підтверджено документально, що в процесі розгляду справи, основний борг в сумі 53 000,16 грн. сплачений відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 1008894080 від 29.07.2011р. та № 1008894079 від 29.07.2011р., і тому у цієї частині позову провадження у справі слід припинити, за відсутністю предмету спору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6.2. Контракту у разі не своєчасної або не повної оплати вартості послуг Позивач, як виконавець за Контрактом має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачених п. 6.2 контракту № 300/10 від 01 травня 2010р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем  правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 4 790,19 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно  нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 3 454,07 грн. індекс інфляції та 921,29 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення пені, індексу інфляції та річних, відповідно до ст..625 ЦК України.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині стягнення 4790,19 грн. пені., 3454,07 грн. індексу інфляції, 921,29 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково. В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити відповідно до п.1.1. ст.. 80 ГПК України.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, п1.1., ст.. 80, ст.. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»(01001, м. Київ, вул.. Трьохсвятительська, 5/1А, код ЄДРПОУ 30753866) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «Партнери»(03148, м. Київ, вул.. Верховинна, 10/А, код ЄДРПОУ 32308446) 4790 (чотири тисячі сімсот дев'яносто) грн.. 19 коп. пені, 3 454 (три тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн.. 07 коп. індексу інфляції, 921 (дев'ятсот двадцять одну) грн.. 29 коп. 3% річних, 622 (шістсот двадцять дві) грн.. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 07.10.2011р.