Рішення

від 10.10.2011 по справі 22/317

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/317

10.10.11

За позовом          Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

в особі            Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до                            Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

                       Святошинського району міста Києва

про                          стягнення заборгованості  

                                                                                                                        Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:             ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011р.);

від відповідача:         не з’явились;

В судовому засіданні 10.10.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (надалі відповідач) 1 421 616, 79 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 152 742, 61 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 42 772, 54 грн..

В ході розгляду справи, при врахуванні сплати боргу в сумі 583 381, 75 грн., яка здійснена відповідачем протягом липня –вересня 2011р., позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог згідно з якою заявлені вимоги про стягнення з відповідача 838 235, 04 грн. основного боргу, 152 742, 61 грн. інфляційної складової, 42 772, 54 грн. 3% річних.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 8885076 від 01.05.2001р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2011р. становила 1 421 616, 79 грн. та частково була сплачена на час розгляду справи судом. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 04.08.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 31.08.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 26.08.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          01 травня 2001р. між АЕК «Київенерго»та Житлово-експлуатаційною конторою № 1110, яка в подальшому була реорганізована, і правонаступником якої є КП УЖГ Святошинського району міста Києва укладено договір № 8885076 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно з яким постачальник зобовязувався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач (відповідач у справі) зобовязувався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати  теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку № 1, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов’язаний своєчасно сплачувати в терміни та за тарифами зазначеними в додатку № 2.

Відповідно до п.10 додатку № 2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 10 додатку № 2 (Тарифи та порядок розрахунків), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виникла за період з 01.11.2009р. по 01.07.2011р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року (п. 4.1. договору). За п. 4.3 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується  факт поставки позивачем відповідачу протягом  спірного періоду за договором теплової енергії на суму 7 522 496, 46 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням зарахованої оплати по сумі 6 684 261, 42 грн. в погашення боргу, який станом на час вирішення спору складає 838 235, 04 грн..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 838 235, 04 грн., що виник в періоді з 01.11.2009р. по 01.07.2011р. (при врахуванні часткової сплати).

У вказаному періоді для нарахування плати за  відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 152 742, 61 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 42 772, 54 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 8885076 від 01.05.2001р. у спірному періоді відповідачем не спростовано, у зв’язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 14 091, 55 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України, що є підставою для покладення на відповідача витрат по сплаті державного мита понесених з поданням позову про стягнення боргу, який частково в сумі 375 405, 10 грн. був сплачений відповідачем після порушення провадження у справі (у серпні –вересні 2011).

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача, оскільки суму боргу в розмірі 207 976, 65 грн. відповідачем було погашено до подання позовної заяви до суду (позов подано 09.08.2011р.), що підтверджує завищення позивачем заявлених позовних вимог у цій частині, а відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (03170, м. Київ, вул. Прилужна 6, з рахунків виявлених під час виконання судового рішення, ідент. код 03366552) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000033002300 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627; 01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, ідент. код юрид. особи 00131305) 838 235, 04 грн. (вісімсот тридцять вісім тисяч двісті тридцять п’ять тисяч 04 копійки) боргу за спожиту теплову енергію.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (03170, м. Київ, вул. Прилужна 6, з рахунків виявлених під час виконання судового рішення, ідент. код 03366552) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(на рахунок 26008013002300 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»МФО 320627; 04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763)  152 742, 61 грн. (сто п’ятдесят дві тисячі сімсот сорок дві гривні 61 копійку) інфляційних збитків, 42 772, 54 грн. (сорок дві тисячі сімсот сімдесят дві гривні 54 копійки) 3% річних,  14 091, 55 грн. (чотирнадцять тисяч дев’яносто одну гривню 55 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 12.10.2011