Постанова

від 16.02.2010 по справі 22/317

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2010 № 22/317

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Попікової О.В.

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача -Іванче нко І.М. - представник, дов. № 09/06/09 від 09.06.2009р.;

від відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Фізична особа - пі дприємець ОСОБА_2

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 29.10.2009

у справі № 22/317 ( .....)

за позовом ВАТ "УІФК-Агро"

до Фізична особа - підпр иємець ОСОБА_2

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення боргу та ш трафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерни м товариством «УІФК-Агро» (на далі позивач) заявлений позо в про стягнення з Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_2 (надалі відповідач) 45 644,70 грн. за боргованості за поставлений товар, 334,39 грн. - 3% річних, 2 175,15 гр н. - розмір інфляційних втра т. Позовні вимоги обґрунтова ні приписами статей 526, 530 та 625 Ци вільного кодексу України, з о гляду на те, що відповідач отр имавши товару на суму 57 240,70 грн. , оплатив його частково, залиш ок несплаченої суми становит ь 45 644,70 грн. Зважаючи на простро чення з боку відповідача опл ати за поставлений товар, поз ивачем на підставі статті 625 Ц ивільного кодексу України на раховано 334,39 грн. - 3% річних та 2 175,15 грн. - розмір інфляційних втрат.

В процесі розгляду справи п озивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з відпові дача 43 106,70 грн. - основного бор гу, 419,12 грн. - 3% річних, 2 342,96 грн. - розмір інфляційних втрат (в з в' язку із частковим погашен ням відповідачем суми боргу на 2 538,00 грн. та збільшенням пері оду заборгованості).

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 29.10.2009 року у даній справі позовні вимоги задоволено частково: з відпо відача на користь позивача с тягнуто 43 106,70 грн. заборгованос ті. Стосовно стягнення 3% річни х та інфляційних втрат, суд ві дмовив в задоволенні позову в цій частині з огляду на вимо ги статті 233 Господарського ко дексу України та п. 3 статті 83 Г осподарського процесуально го кодексу України. Рішення с уду обґрунтоване приписами с татей 526, 530 та 692 Цивільного коде ксу України з огляду на довед еність факту наявності забор гованості з боку відповідача за поставлений та не повніст ю оплачений товар.

Відповідач - ФОП ОСОБА_2 не погоджуючись із рішення м Господарського суду м. Києв а від 29.10.2009 року у цій справі про сить його скасувати та прийн яти нове рішення, яким в задов оленні позовних вимог відмов ити повністю.

Апеляційна скарга обґрунт ована наступним:

- відповідач, наголошу є на тому, що судом першої інст анції було порушено норми ма теріального та процесуально го права, що призвело до прийн яття неправильного рішення;

- апелянт посилаючись на приписи чинного законода вства зазначає про те, що мате ріально-товарні цінності пер едаються безоплатно тільки з а довіреністю одержувачів, о днак, відповідачем нікому до віреності на одержання товар но-матеріальних цінностей не видавались;

- також, заявник наголо шує на тому, що позивачем в пор ушення Положень КМУ від 25.07.1988р. № 888, не було надано жодного акт а прийому-передачі або розпи ски про одержання продукції;

- позивачем на підтвер дження поставки відповідаче ві товару було надано лише ви даткові накладні, при цьому, т овар за цими видатковими нак ладними одержували інші особ и, про що свідчать їх підписи в графі: «отримав», підпис ОС ОБА_2 на даних накладних від сутній.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 09.12.2009 року було прийнято апел яційну скаргу ФОП ОСОБА_2 до провадження та призначено розгляд справи на 05.01.2010р.

Розпорядженням Голови Киї вського апеляційного господ арського суду № 01-23/1/2 від 04.01.2010р. „ Про зміну складу колегії суд дів”, в зв' язку з виробничою необхідністю (відпусткою су дді Кондратової І.Д.) було дору чено розгляд апеляційної ска рги у справі № 22/317 колегії судд ів у складі: Ропій Л.М. - го ловуюча суддя, судді: Калатай Н.Ф., Попікова О.В.

У судовому засіданні 05.01.2010р., у відповідності до статті 77 Гос подарського процесуального кодексу України, розгляд апе ляційної скарги було відклад ено на 26.01.2010 року.

Розпорядженням Голови Киї вського апеляційного господ арського суду № 01-23/1/1 від 25.01.2010р. „ Про зміну складу колегії суд дів”, в зв' язку з виробничою необхідністю (виходом з відп устки судді Кондратової І.Д.) б уло доручено розгляд апеляці йної скарги у справі № 22/317 коле гії суддів у складі: Ропій Л .М. - головуючий суддя, судді: Кондратова І.Д., Попікова О.В.

У судовому засіданні 26.01.2010 ро ку у зв' язку з витребування м нових доказів у даній справ і, розгляд апеляційної скарг и було відкладено на 16.02.2010 року.

У судовому засіданні 16.02.2010 ро ку присутній відповідач усно підтримав доводи апеляційно ї скарги та просив її задовол ьнити.

Представник позивача у суд овому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів а пеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанц ії просив залишити без змін з мотивів у ньому викладених. П ри цьому, наголошує на тому, що після передачі товару відпо відачеві, останнім на видатк ових накладних ставився штам п та особистий підпис. Також, з азначає про те, що факт постав ки товару підтверджується пі дписаним між сторонами Актом звірки взаєморозрахунків.

Розглянувши апеляційну ск аргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представн иків сторін, колегія суддів в становила наступне:

Відповідно до статті 101 ГПК У країни у процесі перегляду с прави апеляційний господарс ький суд за наявними у справі і додатково поданими доказа ми повторно розглядає справу , також апеляційний господар ський суд не зв' язаний дово дами апеляційної скарги і пе ревіряє законність і обґрунт ованість рішення господарсь кого суду у повному обсязі.

Як було встановлено судом п ершої інстанції та підтвердж ується матеріалами справи, 05 с ічня 2009 року між позивачем (про давцем) та відповідачем (поку пцем) укладено Договір купів лі-продажу № 05/09, згідно умов як ого продавець зобов' язуєть ся передати, а покупець прийн яти та оплатити товар (м' ясн у продукцію), в асортименті ви значеному в Додатку № 1, який є невід' ємною частиною Догов ору (п. 1.1, п. 1.2 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору місце м передачі продукції продавц ем покупцю за цим Договором в изначається склад покупця.

Ціна продукції встановлює ться за домовленістю сторін і фіксується в накладних на т овар, що є невід' ємними част инами договору (п. 3.1 Договору).

Умовами договору сторони п огодили порядок розрахунків , а саме: покупець здійснює опл ату товару в повному обсязі п ротягом 5 банківських днів з м оменту отримання товару (п. 3.2 Д оговору). Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок продавця (п. 3.4).

Відповідно до п. 4.1.2 Договору продавець зобов' язується п ри передачі товару надати су проводжуючи документи на тов ар (накладну, податкову накла дну, тощо).

Відповідно до ч. 1 статті 193 Го сподарського кодексу Україн и суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання н алежним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності ко нкретних вимог щодо виконанн я зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звич айно ставляться. До виконанн я господарських договорів за стосовуються відповідні пол оження Цивільного кодексу Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених цим Кодек сом.

Наведена норма кореспонду ється з приписами статті 526 ЦК України якою встановлено, що зобов'язання має виконувати сь належним чином відповідно до умов договору та вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, а за від сутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділов ого обороту або інших вимог, щ о звичайно ставляться.

За договором купівлі-прода жу одна сторона (продавець) пе редає або зобов' язується пе редати майно (товар) у власніс ть іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов' язується пр ийняти майно (товар) і сплатит и за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний пере дати покупцеві товар, визнач ений договором купівлі-прода жу. Згідно вимог статті 663 п родавець зобов'язаний переда ти товар покупцеві у строк, вс тановлений договором купівл і-продажу, а якщо зміст догово ру не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положен ь статті 530 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено с удом І інстанції та підтверд жується матеріалами справи, на виконання умов згаданого Договору від 05.01.2009р. № 05/09, позивач - ВАТ «УІФК-Агро» поставив в ідповідачеві - ФОП ОСОБА_2 товар на загальну суму 57 240,70 гр н., а відповідач прийняв цей то вар, що підтверджується залу ченими до матеріалів справи копіями видаткових накладни х: № 000645 від 18.03.2009р. на суму 7 570,12 грн., № 000359 від 22.02.2009р. на суму 8 391,04 грн., № 000553 від 04.03.2009р. на суму 8 401,01 грн., № 000577 ві д 06.03.2009р. на суму 2 809,75 грн., № 000651 від 18. 03.2009р. на суму 760,00 грн., № 000217 від 03.02.2009р . на суму 510,00 грн., № 580 від 07.03.2009р. на с уму 1 385,81 грн., № 000292 від 10.02.2009р. на сум у 4 368,15 грн., № 000372 від 16.02.2009р. на суму 2 337,04 грн., № 382 від 17.02.2009р. на суму 1 985,73 г рн., № 352 від 17.02.2009р. на суму 466,72 грн., № 000214 від 02.02.2009р. на суму 3 082,16 грн., № 000187 від 29.01.2009р. на суму 8 429,10 грн. та від 30.01.2009р. на суму 6 744,07 грн. На зазнач ених накладних стоїть штамп: «ФІО - підприємець ОСОБА_ 2 С ВОО 284203» та міститься особ истий підпис ОСОБА_2

Надані документи обґрунто вано прийняті судом до уваги у якості належних доказів на підтвердження факту виконан ня з боку позивача обов' язк у за Договором від 05.01.2009р. № 05/09 щод о поставки відповідачеві тов ару загалом на суму 57 240,70 грн.

Однак, з матеріалів справи в бачається, що відповідачем о плата проводилась з порушенн ям строків визначених Догово ром від 05.01.2009р. № 05/09.

Так, отриманий товар відпов ідачем оплачений частково на суму 14 134,00 грн., з яких 12 196,00 грн. спл ачені відповідачем до зверне ння позивача з позовом до суд у, що підтверджується наявни ми в матеріалах справи копія ми прибуткових касових ордер ів по оплаті продукції № 000192 ві д 09.02.2009р. на суму 1 381,00 грн., № 000225 від 13. 02.2009р. на суму 2 000,00 грн., № 000688 від 02.06.2009р . на суму 200,00 грн., № 000660 від 28.05.2009р. на суму 400,00 грн., № 000545 від 22.04.2009р. на сум у 500,00 грн., № 000390 від 18.03.2009р. на суму 1 000 ,00 грн., № 000325 від 04.03.2009р. на суму 1 515,00 г рн., № 000305 від 26.02.2009р. на суму 1 800,00 грн ., № 000238 від 17.02.2009р. на суму 2 000,00 грн., № 000274 від 23.02.2009р. на суму 1 400,00 грн. та 2 53 8,00 грн. погашено після порушен ня провадження у даній справ і (прибуткові касові ордери № 660 від 28.05.2009р. на суму 400,00 грн., № 688 від 02.06.2009р. на суму 200,00 грн., № 728 від 11.06.2009р . на суму 910,00 грн., № 768 від 22.06.2009р. на с уму 528,00 грн. та № 804 від 02.07.2009р. на сум у 500,00 грн.).

І відповідно заборгованіс ть відповідача перед позивач ем за отриманий товар станов ить 43 106, 70 грн.

При цьому, слід зауважити на ступне: під час розгляду спра ви в суді першої інстанції от римання відповідачем постав леного товару на загальну су му 57 240,70 грн., останнім не запере чувалось, залучені видаткові накладні не оскаржувались, д оводів на спростування факту підписання відповідачем зга даним накладних також не нав одилось.

Доказів повернення товару за згаданими видатковими на кладними, чи доказів які б спр остовували визначену суму за боргованості відповідачем н е надано.

При цьому, з матеріалів спра ви вбачається, що позивач не о тримавши оплату за поставлен ий товар, 19.03.2009 року скерував ві дповідачеві претензію вих. № 26, у якій посилаючись на факт н еналежного виконання з боку відповідача своїх зобов' яз ань щодо оплати товару, проси в останнього сплатити борг з а отриману продукцію у сумі 37 749,70 грн. Згадану претензію отри мано відповідачем під розпис ку (а.с. 19).

Також, із залученого до мате ріалів справи Акта звірки вз аєморозрахунків за період з 01.01.2009р. по 11.06.2009р. вбачається, що ФО П ОСОБА_2 станом на 11.06.2009 року визнала заборгованість у ро змірі 40 586,53 грн. за поставлений товар.

Отже, доводи відповідача пр о те, що зазначені видаткові н акладні на загальну суму 57 240,70 г рн. останнім не підписувалис ь, і відповідно товар відпові дачем не приймався, спростов уються матеріалами справи та визнаються апеляційною інст анцією юридично неспроможни ми.

Окрім цього, визнаються без підставними і доводи відпові дача про те, що позивачем не бу ло надано акта прийому-перед ачі або розписки про одержан ня продукції, оскільки згідн о умов укладеного між сторон ами Договору від 05/09 від 05.01.2009р., зо крема п. 4.1.2, продавець зобов' я зується при передачі товару надати супроводжуючи докуме нти на товар (накладну, податк ову накладну, тощо).

Предметом договору є поста вка товару, за який відповіда ч повинен здійснити оплату. С аме оплата поставленого това ру формує зміст прав і обов' язків відповідача. Документа ми, які підтверджують постав ку товару, тобто виконання по зивачем своїх обов' язків є видаткові накладні (копії на явні в матеріалах справи). Сам е ці документи є первинними б ухгалтерськими документами , які засвідчують здійснення господарської операції і мі стить інформацію як про асор тимент, кількість, так і про ва ртість поставленого товару.

Отже, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог по зивача, а відповідач в устано вленому порядку не спростува в обставини, які повідомлені позивачем, апеляційний суд п огоджується з висновком суду І інстанції про правомірніс ть та обґрунтованість позовн их вимог щодо стягнення з від повідача - 43 106,70 грн. боргу за п оставлений згідно Договору к упівлі-продажу № 05/09 від 05.01.2009р. то вар.

Разом з тим, апеляційна коле гія не погоджується з виснов ком суду першої інстанції що до відмови в задоволенні поз овних вимог в частині стягне ння інфляційних втрат та трь ох відсотків річних, з огляду на наступне:

Приписами статті 692 Цивільн ого кодексу України передбач ено, що покупець зобов' язан ий оплатити товар після його прийняття або прийняття тов аророзпорядчих документів н а нього, якщо договором або ак тами цивільного законодавст ва не встановлений інший стр ок оплати товару.

Згідно статті 530 Цивільног о кодексу України, якщо у зобо в' язанні встановлений стро к (термін) його виконання, то в оно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2 Договору, сторони погодили строк викон ання зобов' язання щодо опла ти вартості отриманого товар у, а саме: протягом 5 банківськ их днів з моменту поставки пр одукції на склад покупця, про те відповідач в порушення ви мог чинного законодавства та умов договору за отриманий т овар повністю не розрахувавс я.

Згідно вимог статті 629 Цив ільного кодексу України дого вір є обов'язковим для викона ння сторонами.

Відповідно до статті 625 Циві льного кодексу України боржн ик, який прострочив виконанн я грошового зобов'язання, на в имогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.

Передбачена ч. 2 статті 625 Цив ільного кодексу України спла та суми боргу за грошовим зоб ов'язанням з урахуванням вст ановленого індексу інфляції та трьох процентів річних з п ростроченої суми, здійснюєть ся незалежно від тієї обстав ини, чи був передбачений дого вором відповідний захід відп овідальності.

Згідно Листа Вищого госп одарського суду України від 20.11.2008р. № 01-8/685 «Про практику засто сування у вирішенні спорів д еяких норм чинного законодав ства» передбачене законом пр аво кредитора вимагати сплат у боргу з урахуванням індекс у інфляції та процентів річн их є способом захисту його ма йнового права та інтересу, су ть яких полягає у відшкодува нні матеріальних втрат креди тора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційни х процесів та отриманні комп енсації (плати) від боржника з а користування утримуваними ним грошовими коштами, належ ними до сплати кредитору.

Як вбачається з матеріалів справи, строк виконання зобо в' язання щодо оплати вартос ті поставленого товару за ви датковими накладними: № 0188 від 30.01.2009р. настав 04.02.2009р., № 000214 від 02.02.2009р. - 07.02.2009р., № 000217 від 03.02.2009р. - 08.02.2009р., № 00 0292 від 10.02.2009р. - 15.02.2009р., № 000372 від 16.02.2009р. - 21.02.2009р., №№ 352, 382 від 17.02.2009р. - 22.02.2009р., № 000359 від 22.02.2009р. - 27.02.2009р., № 000553 від 04.03.20 09р. - 09.03.2009р., № 000577 від 06.03.2009р. - 11.03.2009р., № 580 від 07.03.2009р. - 12.03.2009р., № 000645, № 000651 від 18.03.2009р. - 23.03.2009р. Відповідач викон ання зобов' язання простроч ив, розраховувався за постав лений товар з порушенням стр оку встановленого п. 3.2 Догово ру купівлі-продажу № 05/09 від 05.01.200 9р.

Відповідно до приписів ста тті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні д о сплати штрафні санкції над мірно великі порівняно із зб итками кредитора, суд має пра во зменшити розмір санкцій. П ри цьому повинно бути взято д о уваги: ступінь виконання зо бов'язання боржником; майнов ий стан сторін, які беруть уча сть у зобов'язанні; не лише май нові, але й інші інтереси стор ін, що заслуговують на увагу. Я кщо порушення зобов' язання не завдало збитків іншим уча сникам господарський віднос ин, суд може з урахуванням інт ересів боржника зменшити роз мір належних до сплати штраф них санкцій.

Однак, апеляційна інстанці я зазначає, що зменшення, на пі дставі статті 233 Господарсько го кодексу України та статті 83 Господарського процесуаль ного кодексу України, належн ої до стягнення суми інфляці йних та річних, є неправомірн им, оскільки згаданими норма ми чинного законодавства пер едбачається право суду лише на зменшення штрафних санкц ій.

Враховуючи викладене, заст осування судом першої інстан ції норм статті 233 Господарськ ого кодексу України та ч. 3 ста тті 83 Господарського процесу ального кодексу України, і ві дповідно, відмова в задоволе нні вимог про стягнення з від повідача інфляційних втрат т а 3 % річних, є безпідставним.

Отже, зважаючи на доведеніс ть факту заборгованості відп овідача за поставлений на ви конання Договору від 05/09 від 05.01. 2009р. товар та прострочення йог о оплати, апеляційна інстанц ія визнає правомірним позовн і вимоги ВАТ «УІФК-Агро» щодо стягнення з відповідача 419,12 гр н. - 3% річних та 2 342,96 грн. суми ін фляційних втрат. При цьому, пе ревіривши поданий позивачем розрахунок, апеляційна інст анція дійшла висновку, що роз мір та період нарахування су м інфляційних втрат та 3 % річн их є обґрунтованим та правил ьним.

Відповідно до статті 43 Госп одарського процесуального к одексу України господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об' єктивному розгля ді в судовому процесі всіх об ставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень.

Приписами статті 34 Господар ського процесуального кодек су України передбачено, що го сподарський суд приймає тіль ки ті докази, які мають значен ня для справи, обставини спра ви, які відповідно до законод авства повинні бути підтверд жені певними засобами доказу вання, не можуть підтверджув атись іншими засобами доказу вання.

За наведених обставин, дово ди апеляційної скарги не спр остовують висновки суду перш ої інстанції щодо наявності підстав задоволення позову, тому апеляційна скарга не пі длягає задоволенню.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, судом пер шої інстанції було прийнято до розгляду заяву позивача п ро уточнення позовних вимог лише в частині зменшення сум и основного боргу. В частині з більшення розміру інфляційн их збитків та річних заявлен их до стягнення, судом було ві дмовлено в прийнятті з підст ав неоплати позивачем збільш ених вимог державним митом в установленому порядку.

Згідно Роз' яснення Вищо го арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питан ня практики застосування роз ділу VI Господарського процес уального кодексу України» у разі якщо позивач на підстав і ч. 4 статті 22 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни до прийняття рішення зі сп рави збільшив розмір позовни х вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, госп одарський суд повинен стягну ти з позивача суму недоплаче ного державного мита в доход державного бюджету.

З огляду на викладене, судом першої інстанції було поруш ено вимоги процесуального за конодавства, і відповідно не було правових підстав для ві дмови у прийнятті заяви в час тині збільшення розміру інфл яційних втрат та трьох проце нтів річних.

За наведених обставин, апел яційна колегія суддів дійшла висновку про наявність підс тав для зміни рішення суду пе ршої інстанції в розумінні с татті 104 Господарського проце суального кодексу України. С удові витрати за розгляд апе ляційної скарги у зв' язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарсь кого процесуального кодексу України покладаються на апе лянта.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103 -105 ГПК України, Київський апел яційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фіз ичної особи - підприємця О СОБА_2 залишити без задовол ення.

2. Рішення Господарського су ду міста Києва від 29.10.2009р. у спра ві № 22/317 змінити, виклавши резо лютивну частину рішення в на ступній редакції: „Позовні в имоги задовольнити повністю .

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (04073, АД РЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Відкритого акці онерного товариства «УІФК-Аг ро» (07544, Київська обл., Баришівс ький район, с. Коржі, вул. Проми слова 40/1, р/р 26005001013057 в ВАТ “Перший і нвестиційний банк” м. Київ, МФ О 300506, код ЄДРПОУ 34821667) 43 106 (сорок три тисячі сто шість) грн. 70 коп. - основного боргу, 2 342 (дві тисяч і триста сорок дві) грн. 96 коп. - інфляційних втрат, 419 (чотирис та дев' ятнадцять) грн. 12 коп. - 3 % річних, 458 (чотириста п' ятде сят вісім) грн. 69 коп. державног о мита та 312 (триста дванадцять ) грн. 50 коп. - витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу.

Повернути з Державного бюд жету України (р/р №31110095700011, одержу вач: УДК у Шевченківському ра йоні м. Києва, банк одержувача : ГУДК України у м. Києві, МФО 820019 , код ЄДРПОУ 26077968) на користь Від критого акціонерного товари ства «УІФК-Агро» (07544, Київська обл., Баришівський район, с. Ко ржі, вул. Промислова 40/1, р/р 26005001013057 в ВАТ “Перший інвестиційний банк” м. Київ, МФО 300506, код ЄДРПОУ 34821667) державне мито у сумі 22 (двад цять дві) грн. 86 коп.

3. Видачу наказів доручити Г осподарському суду міста Киє ва.

4.Справу № 22/317 скерувати до Го сподарського суду міста Києв а.

Головуючий суддя

Судді Попікова О.В.

18.02.10 (відправлено)