Постанова

від 04.08.2008 по справі 22/317

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ, 

вул.Жилянська 58-б                                                      

тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С

Т А Н О В А

04.08.08

р.                                                                                         

№ 22/317         

Київський

міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого

судді:                    Жук Г. А. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Чорногуза М. Г.

судді-доповідача Жук

Г. А.

при

секретарі судового засідання:

Єрмак Л.В.

за

участю представників сторін:

від

позивача:                      Волик М.О. -представник за дов. № 73

від 18.07.2008 р.;

Даніленко О.В. -представник за дов. № 73 від 18.07.2008 р.;

від

відповідача:                     ОСОБА_2. -представник за дов. б/н від

21.07.2008 р.;

                                        ОСОБА_3

. -представник за дов. б/н від 21.07.2008 р.;

ОСОБА_1.- СПД ФО, згідно свідоцтва про державну -   реєстрацію фізичної особи -підприємства

НОМЕР_2, серія    НОМЕР_1 від 26.07.2001

р.

розглянувши

матеріали апеляційної скарги Сарського споживчого товариства на рішення

господарського суду Полтавської області від 31.05.2008 року

у  справі          № 22/317 (суддя Георгіївський В.Д.)          

за

позовом          Сарського споживчого товариства,

с.Сари  Гадяцького району Полтавської

області;

до          Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1, м.Зіньків  Полтавської області;

про          стягнення заборгованості по оплаті орендної плати  143 202,54 грн., розірвання договору оренди

та виселення орендаря, 

та

зустрічним позовом Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Зіньків  Полтавської області;

до          Сарського

споживчого товариства, с.Сари Гадяцького району Полтавської області;

про          зобов'язання укласти договір купівлі-продажу  нежитлової 

будівлі універмагу (Україна) загальною площею  1624,2 кв.м. та гаражу  загальною площею  32,0 кв.м., розташованих за адресою:

АДРЕСА_1, за експертною вартістю орендованого майна  в сумі 198 510, 00  грн. згідно звіту про оцінку майна № Нв 6/32

від 21 червня 2005 року  Української

універсальної біржі,

В С Т А Н О В И В :

03.10.2007

року до господарського суду Полтавської області 

надійшла позовна заява Сарського споживчого товариства (далі за текстом

- Сарське СТ) до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

(далі за текстом -СПД ФО ОСОБА_1.) про стягнення 80 233,11 грн., яка  складається з 77 000,00 грн. заборгованості

по орендній платі та 3 233,11 грн. пені; про розірвання договору оперативної

оренди основних засобів від 19.10.2005 року, укладеного між Сарським СТ та СПД

ФО ОСОБА_1., про виселення СПД ФО ОСОБА_1. з нежитлової будівлі універмагу

площею 1 624,2 кв.м. та гаражу загальною площею 32,0 кв.м., що знаходиться за

адресою: АДРЕСА_1 (а.с.2-5).

В

обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач, в порушення  умов договору оренди, більше ніж три місяця

не сплачує орендну плату за користування 

орендованим приміщенням, що 

згідно вимог статей 782, 785 ЦК України надає йому право на відмову від

подальшої дії договору оренди та вимагати повернення орендованого майна.

04.12.2007

року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою №

103 від 03.12.2007 року, в порядку ст. 22 ГПК України, про збільшення розміру

позовних вимог в частині стягнення заборгованості про сплаті орендної плати та

пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, просить стягнути з

відповідача 105 415,47 грн. заборгованості, з яких 99 000,00 грн. -

заборгованість по сплаті орендної плати та 6 415,47 грн. - пеня (а.с.28-29).

28.02.2008

року позивач  повторно звернувся до суду

першої інстанції із заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій

просить стягнути з СПД ФО ОСОБА_1. - 143 202,54 грн., які складаються з 132

000,00 грн. заборгованості та 11 202,54 грн. - пені (а.с.102-103).

22.01.2008

року СПД ФО ОСОБА_1. звернувся до місцевого господарського суду в порядку

статті 60 ГПК України, із зустрічною позовною заявою до Сарського споживчого

товариства про зобов'язання останнього, на виконання умов договору оперативної

оренди основних засобів від 19.10.2005 року, укласти з СПД ФО ОСОБА_1. договір

купвлі-продажу нежитлової будівлі універмагу (Україна) загальною площею 1 624,2

кв.м. та гаражу загальною площею 32,0 кв.м., що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 (а.с.47-48).

Рішенням

господарського суду Полтавської області від 31.05.2008 року у справі №22/317

припинено провадження  у справі за

первісним позовом в частині стягнення орендної плати та пені в сумі 143 202,54

грн. по п. 1-1 ст.80 ГПК України. В іншій частині позовних вимог за первісним

позовом  позивачу відмовлено у позові.

Судом задоволено зустрічні позовні вимоги СПД ФО ОСОБА_1 - зобов'язано Сарське

споживче товариство укласти із СПД ФО ОСОБА_1 договір купівлі-продажу

нежитлової будівлі універмагу «Україна»загальною площею 1 624,2 кв.м. та гаражу

загальною площею 32,0 кв.м., що  розташовані  за адресою: АДРЕСА_1 за експертною вартістю

орендованого майна в сумі 198 510,00 грн., яка визначена Звітом про оцінку

майна № Нв 6/32 від 21.06.2005 року, виконаного Українською біржею з

урахуванням індексації (а. с. 51-94 ).

В

обґрунтування  зазначеного рішення суд

першої інстанції, посилаючись на ст. 80 ГПК України припинив провадження у

справі за первісним позовом в частині стягнення 143 202, 54 грн., у зв'язку із

сплатою боргу відповідачем та відсутністю предмету спору на час прийняття

рішення. Посилаючись на ст. 188 ГК України, відповідно до вимог якої зміна та

розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається,

дійшов до висновку про відмову в іншій частині позовних вимог.

Місцевий

господарський суд задовольнив зустрічний позов відповідача у справі про зобов'язання

орендодавця укласти договір купівлі -продажу орендованого майна, посилаючись на

умови п.п.4.2.4 договору оренди та вимоги ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК

України, згідно яких зобов'язання має виконуватися належним чином.

Не

погодившись з прийнятим рішенням, позивач за первісним позовом - Сарське СТ,

10.06.2008 року через місцевий господарський суд подав до Київського

міжобласного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 10.06.2008

року (вх. №2-04/2/335/1161 від 19.06.2008р.), в якій просить рішення

господарського суду Полтавської області від 31.05.2008 року у справі № 22/317

скасувати в частині відмови у первісному позові та у задоволенні зустрічних

позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Сарського СТ ,

а саме: розірвати договір оперативної оренди основних засобів від 19.10.2005

року, укладений між Сарським СТ та СПД ФО ОСОБА_1.; виселити відповідача з

нежитлової будівлі універмагу загальною площею 1 624,2 кв.м. та гаражу

загальною площею 32,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та відмовити

СПД ФО ОСОБА_1. у задоволенні зустрічного позову.

Доводи

апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що оскаржуване рішення прийнято з

порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду є

необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема,

скаржник зазначає, що умовами пункту 6.2 договору оренди від 19.10.2005 року

передбачена одностороння відмова орендодавця від договору, що орендовані

основні засоби надаються орендарю виключно у користування та підлягають

поверненню орендодавцю.

Сарське

СТ вважає незаконним посилання в рішенні суду на Звіт про оцінку майна № Нв

6/32 від 21.06.2005 року, яким визначена вартість орендованого майна в сумі 198

510,00 грн., оскільки строк його використання складає лише шість місяців, тобто

на момент винесення рішення він втратив чинність.

Ухвалою

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.06.2008 року

апеляційна скарга позивача прийнята до провадження у складі колегії суддів:

головуюча суддя Жук Г.А., судді Зеленіна Н.І., Чорногуз М.Г.

Представники

позивача за первісним позовом підтримав доводи апеляційної скарги та просив її

задовольнити з викладених підстав.

СПД

ФО ОСОБА_1. та його представники в судовому засіданні просили оскаржуване

рішення місцевого суду залишити без змін, вважають висновки суду першої

інстанції обґрунтованими, рішення таким, що прийняте у відповідності до вимог

чинного законодавства, за всебічно дослідженими доказами.

Відповідно

до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський

суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник

обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не

залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість

рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова

колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши

матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши

правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та

процесуального права встановила наступне.

19.10.2005

року Сарське споживче товариство (орендодавець за договором, позивач у справі)

та приватний підприємець  ОСОБА_1.  (орендар за договором, відповідач у

справі)  уклали договір оперативної

оренди основних засобів, відповідно до умов якого орендодавець передає, а

орендар приймає в оперативну оренду основні засоби: нежитлову будівлю

«універмаг та гараж», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається в

цілому з нежитлової будівлі «А-2», загальною площею 1624,2 кв.м., гаража

загальною площею 32,0 кв.м (п.1.1 договору, а.с.10-11) з метою розміщення

торгових об'єктів .

Згідно

п.1.1 договору основні засоби належать орендодавцю на праві приватної

власності, що підтверджено представленими в матеріалах справи копіями Свідоцтва

про право  власності на нерухоме майно  серії САА № 830061, виданому виконавчим

комітетом Гадяцької міської ради 24.06.2005 року (а.с.12), витягу про

реєстрацію права  власності на нерухоме

майно вчиненого Миргородським підприємством технічної інвентаризації та

експертиз «Інвентаризатор»за реєстраційним номером 11188542 (а.с.13).

Згідно

укладеного договору вступ орендаря в користування орендованими основними

засобами настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту приймання

передачі, але не раніше державної реєстрації договору.

Пунктом

4.1.2. спірного  договору сторони

передбачили своєчасну та не пізніше 10 числа поточного місяця і в повному

обсязі сплату орендодавцю орендної плати.

Розмір

орендної плати за користування орендованим майном сторони визначили у розмірі

11 000,00 грн. (п.3.1 договору).

Цей

договір діє протягом п'яти років з моменту його нотаріального посвідчення і

закінчується 19.10.2010 року (п.6.1. договору).

Позивач

в позовній заяві вказує, що орендар своїх зобов'язань за договором не виконує

протягом семи місяців (на момент звернення до господарського суду), а тому

заборгованість по сплаті орендної плати становить 77 000,00 грн.

Під

час судового провадження, до винесення рішення місцевим господарським судом,

позивач двічі збільшував розмір позовних вимог до 132 000,00 грн., оскільки

відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням та орендної плати

не вносив; одночасно, в порядку ст. 5.1.1 договору, позивач збільшив і розмір

нарахованої пені до суми 11 202,54 грн.

Укладеним

договором сторони передбачили обов'язок орендаря  використовувати орендовані основні засоби у

цілях та на умовах визначених договором оренди (п. 4.1.1. договору),

своєчасно  здійснювати поточний ремонт

орендованих приміщень, перший та плановий капітальний ремонт (п.4.1.3

договору).

13.03.2007

року СПД ФО ОСОБА_1. надіслав на адресу Сарського СТ лист, в якому  повідомляє останнього про те, що ним на час

звернення з даним листом сплачено орендодавцю 180 136,00 грн. орендної плати та

понесені затрати на капітальний ремонт орендованого майна на суму 680 359,00

грн. Беручи до уваги, що капітальний ремонт будівлі викликаний занедбаним

станом об'єкту оренди на час укладення договору, просить орендодавця за

договором вважати понесені витрати на капітальний ремонт в розмірі 680 359,00

грн. платою за оренду з 01.03.2007 року в рахунок майбутніх платежів згідно умов

п. 4.2.1 договору оренди від 19.10.2005 року (а.с.16).

31.08.2007

року (майже через 7 місяців) Сарське СТ надіслало на адресу СПД  ФО ОСОБА_1. лист-відмову № 71 від договору

оренди від 19.10.2005 року, в якому повідомив відповідача про відмову з

31.08.2007 року від договору оперативної оренди основних засобів від 19.10.2005

року  в односторонньому порядку на

підставі ст. ст. 611, 615, 782 ЦК України у зв'язку з несплатою орендарем

орендної плати з березня 2007 року. (а.с. 17).

Вважаючи

договір оренди «розірваним»з 01.09.2007 року позивач звернувся до суду з

вимогою  про стягнення з відповідача

заборгованості по сплаті орендної плати, просить розірвати даний договір та

виселити приватного підприємця ОСОБА_1. з орендованого приміщення.

Приватний

підприємець ОСОБА_1. не погоджуючись з вимогами позивача заявив зустрічні

вимоги до нього (Зустрічна позовна заява від 22.01.2008 року, а.с.47-48),

посилаючись на п. 4.1.3, п. 4.2.1 спірного договору, стверджує, що здійснив

плановий ремонт приміщення і згідно умов п. 4.2.1 договору має право на

зарахування  понесених витрат в

рахунок  сплати орендних платежів. 

Крім

того, позивач за зустрічним позовом вказує, що згідно п. 4.2.4 договору  орендар, має право викупити орендований

об'єкт за експертною вартістю, яка визначена згідно Звіту про оцінку майна № Нв

6/32 від 21.06.2005 року, тому просить зобов'язати позивача укласти з ним

договір купівлі-продажу орендованого майна на умовах визначених договором

оренди.

В

обґрунтування зустрічних вимог СПД ФО ОСОБА_1. посилається на те, що він

05.10.2007 року звернувся до Сарського споживчого товариства з листом

пропозицією про укладення договір купівлі-продажу орендованого приміщення

універмагу та гаража на підставі  п.4.2.4

договору оренди, відповідно до умов якого він має право на викуп орендованого

об'єкту за його експертною вартістю на момент укладення договору оренди.  (а.с.49).

Однак,

22.10.2007 року Сарське СТ надіслало СПД - ФО ОСОБА_1. лист-відповідь №

82,  в якому зазначає, що посилання

останнього на договір оренди є безпідставним, оскільки у зв'язку з невиконанням

умов договору, 31.08.2007 року ним отримано їх відмову від зазначеного договору

(а.с.50).

Колегія

суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції,

обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права,

при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою,

що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали

справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі  виникли зобов'язання, які мають ознаки договору

оренди, згідно якого, в силу ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України, ст. 2

Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендодавець передає

або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний

строк.

За

змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди

- реальний, двосторонній та оплатний договір. Договір оренди  є двостороннім, оскільки кожна із сторін

цього договору несе обов'язки на користь іншої сторони.

У

відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського

кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом

господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання,

один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити

певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь

іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати

інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена

сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони

виконання її обов'язку.

Відповідно

до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу

України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

В

силу вимог статті 291 ГК України та умов договору договір оренди припиняється у

разі закінчення строку на який його було укладено. Правові наслідки припинення

договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму

Цивільним Кодексом України.

Згідно

зі ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму (оренди) наймач

(орендар) зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була

одержана, або у стані який було обумовлено договором.

Згідно

вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у

справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у

визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та

заперечень.

Як

вбачається з матеріалів справи 

сторони  укладаючи договір

оперативної  оренди основних засобів

19.10.2005 року, строком дії до 19.10.2010 року передбачили (п.4.1.3 договору)

обов'язок проведення орендарем першого капітального ремонту основних засобів за

власний рахунок, послідуючих планового капітального ремонту за домовленістю

сторін за додатковою угодою, та своєчасного поточного ремонту, який орендар

здійснює за свій рахунок.

Договором

сторони не обумовили стан приміщень, які передано орендодавцем в оренду, однак

даному договору передувала оцінка майна 

(предмету оренди за договором від 19.10.2005 року), замовником якої

виступала Гадяцька районна спілка споживчих товариств, про що значиться у п.

4.2.4 договору оренди.

Так,

згідно представленого в матеріалах справи 

Звіту про оцінку майна  нежитлової

будівлі універмагу «Україна», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, об'єкт оцінки

являє собою трьохповерхову нежитлову будівлю з підвалом, окремо розташовану.

Будівля тривалий час не була в експлуатації, покрівля дуже пошкоджена, на

більшій площі відсутня зовсім, на стінах 

видно багаточисленні сліди протікання, рами деформовані, скло потріскане

або відсутнє зовсім. Для подальшої експлуатації будівля потребує капітального

ремонту. (а.с.57).  

Згідно

даного Звіту оцінки майна переданого в оренду за договором від 19.10.2005 року

будівля була непридатна для  використання

з метою визначеною в договорі без капітального ремонту, а саме знаходиться у

стані: фундаменти - 30% зносу (тріщини в цоколі, сліди вологості); стіни та

перегородки - 30% зносу( відшарування облицювання від кладки, тріщини в швах,

сліди вогкості на поверхні кладки, руйнування цегляної кладки); перекриття -40%

зносу (зміщення плит перекриття, сліди протікання); покрівля -80% зносу

(руйнування, розриви, майже на всій площі покрівля відсутня); вікна, двері -80%

зносу (корозія, деформація, тріщини, відсутність скла); підлога -60%

зносу(масові глибокі вибоїни, відставання покриття від основи); оздоблювальні

роботи -100% зносу (стіни зі слідами затікання, масове відпадання штукатурного

шару); внутрішні електротехнічні роботи - знос 100% (все відключене та

непридатне для експлуатації, потребує заміни).(а.с. 62).

За

результатами обстеження, проведених техніко-економічних розрахунків, враховуючи

місце розташування та ринкову вартість об'єкту на дату оцінки в стандарті

вартість нежитлової будівлі універмагу, що є предметом договору оренди

визначено  оцінювачем в сумі 198 510,00

грн.(а.с. 67).

Враховуючи

стан будівлі на момент укладення договору оренди, сторони передбачили в

договорі обов'язок орендаря провести перший капітальний ремонт (п.4.1.2

договору) і можливість, у разі проведення реконструкції та поліпшення об'єкту

оренди, відшкодування орендодавцем понесених витрат орендаря в повному обсязі

шляхом зарахування в рахунок оплати орендних платежів чи в рахунок сплати

вартості основних засобів у разі його 

придбання орендарем (п. 4.2.1 договору, а.с.10).

Колегія

суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що  відповідно до п. 2.1 договору  орендар вступає у користування майном з

моменту підписання акту приймання передачі майна. Проте, на вимогу суду в

судовому засіданні 21.07.2008 року (протокол судового засідання від 21.07.2008

року) надати оригінал акту приймання передачі приміщення за договором оренди

основних засобів позивачем представлено лише копію акту від 20.10.2005 року.

Враховуючи,

що у представленому позивачем Акті зазначено, що приміщення, які передаються в

оперативну оренду орендареві знаходяться в належному технічному стані,

відповідають санітарним і протипожежним нормам, не мають механічних пошкоджень,

що не відповідає висновку оцінювача, що відповідач в судовому засіданні

заперечив факт підписання акту приймання-передачі приміщення, а позивачем на

вимогу суду оригіналу акту не надано, колегія суддів вважає представлену копію

акту неналежним доказом у справі.

Приймаючи

до уваги умови п. п. 1.2, 2.1 договору, а також те, що майно на момент

укладення договору оренди не могло бути використано  в цілях визначених договором (для розміщення

торгових об'єктів) і відсутність будь-яких інших доказів, які б надали

можливість визначити початок користування орендарем орендованим приміщенням за

призначенням суд дійшов висновку, що орендодавцем (позивачем у справі) не

доведено настання у орендаря обов'язку сплати орендної плати за користування

майном, а відтак права орендодавця на нарахування пені.

Однак,

враховуючи добровільну сплату орендарем (відповідачем у справі)  орендної плати та пені платіжними дорученнями

№ 1, 2 від 29.05.2008 року в сумі відповідно 176 000,00 грн. та 17 100,00 грн.

(в тому числі ПДВ) (а.с.130а,130б) колегія 

погоджується з висновком 

місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в

частині стягнення орендної плати та пені по п. 1-1 ст. 80 ГПК України за

відсутністю предмету спору.

Апелянт

стверджує, що договір оперативної оренди основних засобів від 19.10.2005 року є

розірваним на підставі ст.. 782 ЦК України та відмови орендодавця  від договору 

згідно п. 6.2 договору, з моменту отримання орендарем 01.09.2007 року

поштового відправлення ( лист  № 71 від

31.08.2007 року) № 82405.

Відповідно

до ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення

ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно

з ч.3 ст.291 ГК України, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути

достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для

розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Враховуючи

вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з

висновком місцевого господарського суду щодо застосування до спірних

правовідносин положень ЦК України.

В

силу статті 782 ЦК України орендодавець має право відмовитися від договору

оренди і вимагати повернення речі, якщо орендар не вносить плату за

користування річчю протягом трьох місяців підряд.

По

переконанню колегії суддів апеляційного господарського суду, позивач

відмовляється від договору оренди і просить визнати його розірванним, посилаючись

на ст. 782 ЦК України, однак, не довів належними та допустимими доказами

правомірності відмови від договору оренди, оскільки орендодавець протягом 7

місяців не надавав орендарю відповіді на 

пропозицію про зарахування  витрат

на капітальний ремонт в рахунок орендної плати, що надало орендарю право

вважати його пропозицію прийнятою.

Крім

того, стаття 783 ЦК України, визначає наступні підстави за наявності яких

орендар набуває права вимагати розірвання договору найму (оренди): наймач

користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу

наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою

поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення

капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був

покладений на наймача, що не доведено позивачем в судовому порядку, отже

колегія суддів визнає безпідставними та необґрунтованими позовні вимоги

позивача щодо розірвання договору оренди та виселення орендаря з орендованого

приміщення, оскільки затримка в оплаті орендних платежів сталася саме з вини

позивача (не надання відповіді на пропозицію орендаря), і як доведено

матеріалами справі та не заперечене сторонами до вищезазначеної пропозиції

орендаря (до 01.03.2007 року) орендні платежі сплачувалися.

Колегія

суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо задоволення зустрічних

позовних вимог відповідача (орендаря за договором) до позивача (орендодавця за

договором) про зобов'язання останнього укласти з орендарем договір купівлі

продажу орендованого майна  на виконання

умов п. 4.2.4 договору оренди від 19.10.2005 року. Аналіз умов договору та

інших матеріалів справи свідчить про те, що підписанням договору оренди

орендодавець надав згоду на викуп орендарем об'єкту оренди у строк починаючи з

другого року оренди за його експертною вартістю, яка визначена згідно із Звітом

про  оцінку майна № НВ 6/32 від

21.06.2005 року виконаного Українською універсальною біржею. В договорі дана

умова викладена як право орендаря на викуп незалежно від майбутньої  волі орендодавця із застереженням, що за

згодою орендодавця орендар може використати це право раніше.

Враховуючи

наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського

суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено

обставини справи  та  надано цим обставинам  відповідну правову оцінку, тому рішення

господарського суду Полтавської області від 31.05.2008 року по справі № 22/317

відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству

України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного

рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись

ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний

господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Сарського

споживчого товариства на рішення господарського суду Полтавської області від

31.05.2008 року по справі № 22/317 - залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду

Полтавської області 31.05.2008 року по справі № 22/317 - залишити без змін.

3.          Справу № 22/317 повернути до

господарського суду Полтавської області.

4.          Постанова набирає законної сили з дня

її прийняття.

Постанову

може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111

ГПК України.

Головуючий

суддя:                                                                     

Жук Г. А.

Судді:

Зеленіна  Н.І.

Чорногуз М. Г.

Дата відправки  18.08.08