Рішення

від 13.10.2011 по справі 16/82/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/82/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 жовтня 2011 р.           Справа 16/82/2011/5003

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬАГРОРЕСУРС", м.Монастирище Черкаської області   

до: відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", с.Війтівка Бершадського району Вінницької області    

про стягнення 48 511,80 грн. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів

          Головуючий суддя     Нешик О.С.  

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники:

позивача: Плетінка Р.А. (директор);

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

  Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬАГРОРЕСУРС" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" про стягнення 48511,80 грн. заборгованості за генеральним договором №35 від 20.07.2010 року, з яких: 42905,64 грн. - основний борг; 2231,09 грн. - пеня; 916,88 грн. - 3% річних та 2458,19 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою від 01 серпня 2011 року порушено провадження по даній справі та призначено її до розгляду на 15 серпня 2011 року.

В зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, ухвалою від 15.08.2011 року слухання справи відкладено на 13.10.2011 року.

В судовому засіданні, 13 жовтня 2011 року, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі. При цьому пояснив, що фактично станом на час розгляду справи в суді неоплаченим є борг в розмірі 42905,64 грн. згідно видаткової накладної 25П від 10.10.2010 року на суму 98802,74 грн.

На визначену судом дату представник відповідача не з'явився,  вимоги ухвали суду від 15.08.11 року щодо надання відзиву на позовну заяву не виконав, причини неявки суду не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявними в справі матеріалами, зокрема підписом від 16.09.2011 року на повідомленні пошти про вручення останньому поштового відправлення за №2103620996310.

Враховуючи викладене, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами відповідно до положень ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

20 липня 2010 року між ТОВ "ДизельАгроРесурс" (продавець) та ТОВ "Птахокомбінат "Бершадський" (покупець) укладено генеральний договір №35, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити нафтопродукти (Товар) в асортимент, по ціні та в об'ємах, що узгоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору (п.п. 1.1., 1.2).

Умовами договору (п.2.2.2.) сторони визначили, що покупець зобов'язується своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату нафтопродуктів, та компенсувати Продавцю витрати по їхньому транспортуванню і наливанню на підставі виставлених Продавцем рахунків.

Як зазначено у пункті 5.1. договору №35 від 20.07.2010 року, покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

Виконуючи зобов'язання за генеральним договором №35 від 20.07.2010 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 814748,64 грн., що стверджується видатковими накладними за підписами отримувача 14П від 27.07.2010 року, 16П від 01.09.2010 року, 17П від 04.09.2010 року, 18П від 09.09.2010 року, 19П від 11.09.2010 року, 20П від 19.09.2010 року, 21П від 25.09.2010 року, 22П від 27.09.2010 року, 24П від 04.10.2010 року та 25П від 10.10.2010 року, а також довіреностями на отримання товару.

Натомість, відповідач обов'язок щодо розрахунку за отримане пічне паливо виконав частково, сплативши на рахунок позивача 771843,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями

- №2220 від 27.07.2010 року на 50000,00 грн.,

- №2240 від 28.07.2010 року на 10000,00 грн.,

- №2260 від 30.07.2010 року на 9000,00 грн.,

- №2276 від 02.08.2010 року на 28843,00 грн.,

- №2664 від 02.09.2010 року на 40000,00 грн.,

- №2688 від 03.09.2010 року на 20000,00 грн.,

- №2704 від 06.09.2010 року на 40000,00 грн.,

- №2724 від 07.09.2010 року на 30000,00 грн.,

- №2739 від 08.09.2010 року на 20000,00 грн.,

- №2781 від 09.09.2010 року на 19000,00 грн.,

- №2821 від 10.09.2010 року на 20000,00 грн.,

- №2838 від 13.09.2010 року на 20000,00 грн.,

- №2874 від 15.09.2010 року на 30000,00 грн.,

- №2911 від 20.09.2010 року на 50000,00 грн.,

- №2937 від 21.09.2010 року на 30000,00 грн.,

- №2957 від 22.09.2010 року на 20000,00 грн.,

- №2968 від 23.09.2010 року на 40000,00 грн.,

- №3019 від 27.09.2010 року на 30000,00 грн.,

- №2041 від 28.09.2010 року на 20000,00 грн.,

- №3080 від 01.10.2010 року на 60000,00 грн.,

- №3098 від 04.10.2010 року на 30000,00 грн.,

- №3142 від 05.10.2010 року на 30000,00 грн.,

- №3156 від 06.10.2010 року на 40000,00 грн.,

- №3197 від 07.10.2010 року на 25000,00 грн.,

- №3271 від 13.10.2010 року на 60000,00 грн.

Таким чином станом на день подання позову та розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 42905,64 грн.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 Господарського Кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу товару.

Згідно зі ст.655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу  ст. ст. 4-3, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, а також те, що доказів щодо погашення боргу в сумі 42905,64 грн. на день розгляду справи відповідач не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правомірними, а отже підлягають задоволенню.

Також судом розглянуті вимоги позивача про стягнення 2458,19 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2010 року по травень 2011 року та 916, 88 грн. 3% річних, що нараховані з 14.10.2011 року по 30.06.2011 року.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що позивач має законні підстави до заявлення вимог про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" 3% річних та інфляційних за вказаний в позові період.

Здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем 3% річних та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 2458,19 грн. інфляційних втрат та 916, 88 грн. 3% річних підлягає задоволенню в межах заявлених вимог.

Перевіряючи правомірність і правильність нарахування позивачем пені, суд встановив, що відповідно до частини 2 статті 193 ГК України: порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 217 ГК України передбачені такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено: "У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)".

Пунктом 7.3 генерального договору №35 від 20.07.2010 року сторони визначили, що за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,02% від сум заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно Постанови Правління Національного банку України №377 від 09.08.2010 року з 10 серпня 2010 року розмір облікової ставки встановлено у розмірі 7,75 річних.

Таким чином суд вважає, що визначений сторонами у п.7.3. генерального договору №35 від 20.07.2010 року розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який вона нарахована.

Разом з цим, частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на те, що основний борг в сумі 42905,64 грн. рахується за відповідачем в зв'язку з несплатою ним заборгованості за товар, отриманий згідно накладної 25П від 10.10.2010 року, враховуючи положення  ч.1 ст.692 ЦК України, ч.6 ст.232 ГК України, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені з 14.10.2010 року є правомірним та повинно припинитись 11.04.2011 року.

Здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем пені за період з 14.10.2010 року по 11.04.2011 року на підставі положень п.7.3. генерального договору №35 від 20.07.2010 року судом отримано суму в розмірі 1544,60 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬАГРОРЕСУРС" до відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" підлягає задоволенню в частині стягнення 42905,64 грн. основного боргу; 2458,19 грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 916, 88 грн. 3% річних та 1544,60 грн. пені. В позові в частині стягнення пені в сумі 686,49 грн. слід відмовити.    

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст 4-3, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" (24412, Вінницька область, Бершадський район, с.Війтівка. вул.Леніна, 170, код ЄДРПОУ 04366719) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗЕЛЬАГРОРЕСУРС" (19100, Черкаська область, м.Монастирище, вул.Леніна, 3, код ЄДРПОУ 36205515) 42905,64 грн. основного боргу; 2458,19 грн. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 916,88 грн. - 3% річних; 1544, 60 грн. пені; 478,25 грн. витрат на сплату держмита та 232,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя                                             Нешик О.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  17 жовтня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу -   ТОВ "ДИЗЕЛЬАГРОРЕСУРС" (19100 Черкаська обл., м.Монастирище, вул.Леніна, 3);

3 - відповідачу - ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський" (24412 Вінницька обл.,

Бершадський район, с.Війтівка, вул.Леніна, 170)