Рішення

від 11.10.2011 по справі 13/359

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/359

11.10.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІДА-ПЛЮС"    

про стягнення заборгованості

                                                                                                       Суддя  Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача       ОСОБА_1. –дов. № 4911 від 10.10.2011 р.

від відповідача   не з’явився

В судовому засіданні 11.10.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІДА-ПЛЮС" про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області № 11/1 (02-3)/2011/5003 від 02.09.2011 року на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" з доданими до неї документами направлено за територіальною підсудністю для розгляду до Господарського суд міста Києва.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справ, позовну заяву № 26171 від 12.09.2011 року передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою суду від 14.09.11 року було прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11.10.2011 року.

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у зв’язку з несплатою відповідачем поставленого позивачем товару за Договором поставки № 1 від  03.02.2010 року.

14.09.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/359.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

03.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон" (надалі –позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІДА-ПЛЮС"  (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 1 від 03.02.2010 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити щебня гранітного, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити у терміни, передбачені п. 4.1 Договору.

На виконання умов Договору, за замовленнями відповідача позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 57 479,62 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками обох сторін видатковою накладною № 42 від 05.02.2010 року.

Пунктом 4.1 Договору сторони передбачили порядок розрахунків, згідно якого розрахунок за товар здійснюється покупцем по 100% оплаті з відстрочкою платежу до 3-ох календарних днів з моменту відвантаження продукції постачальником шляхом банківського переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у національній валюті України.

Проте, відповідач свої зобов’язання щодо оплати поставленого позивачем товару не виконав, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 57 479,62 грн.

Згідно ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.  

01.04.2010 року з метою часткового погашення заборгованості за Договором № 1 від 03.02.2010 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІДА-ПЛЮС"  (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон" (надалі –покупець) було укладено Договір № 0104, відповідно до умов якого, постачальник зобов’язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити  продукцію (цемент ПЦ-ІІ/А-ІІІ-400 (насип).

На виконання умов Договору відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 39 600,00 грн., що підтверджується накладною № 5 від 06.04.2010 року (належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи).

Отже, після часткового зарахування зустрічних однорідних вимог, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 1 від 03.02.2010 року склала 17 879,62 грн.

З метою досудового вирішення спору, позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію з вимогою погашення заборгованості. Проте зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення  з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Отже, враховуючи викладене та зважаючи на те, що факт поставки позивачем продукції  відповідачу документально підтверджено, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлену, але частково неоплачену відповідачем продукцію в розмірі 17 879,62 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача  4 213,58 грн. пені.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Підпунктом 7.2 пункту 7 Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної сплати покупцем товару, покупець виплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, від несплаченої суми.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, порядку розрахунків погодженого сторонами, а також обмеживши нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 3 308,21 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Частиною 5 статті 694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.п. 7.2 п. 7 Договору, якщо покупець прострочив оплат товару відповідно з умовами п. 4.1 Договору понад 2 дні постачальник має право додатково стягнути з покупця 25% за кожен день прострочки, за користування чужими грошовими коштами від суми несплати товару незалежно від умов п. 7.2.

Позивач на підставі пункту 6.5 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі  7 555,04 грн.  

Здійснивши перерахунок відсотків, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, дат здійснених поставок, суми сплати та періодів нарахування, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 25% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 7 555,04 грн. підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Крім того позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 905,14 грн. 3 % річних та 16 510,62 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок розміру інфляційних втрат по періодах з застосуванням індексів інфляції у 2010-2011 році за даними Державного комітету статистики України та 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 905,14 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги щодо стягнення 16 510,52 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 3 468,91 грн.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 17 879,62 грн. суми основного боргу, 7 555,04 грн. 25% за користування чужими грошовими коштами та 905,14 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі; вимоги в частині стягнення 4 213,58 грн. пені та 16 510,62 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме: 3 308,21 грн. пені та 3 468,91 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІДА-ПЛЮС"  (м. Київ, вул.. Гната Юри, 9, кв. 414; 03164, м. Київ-164, вул. Наумова, 31-А, к. 41, код ЄДРПОУ 31107207) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" (21050, м. Вінниця, 1-й  тупик Петрусенка, 9; 21032, м. Вінниця, пров. Грибоєдова, 10, код ЄДРПОУ 35904430) 17 879 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев’ять),62 грн. суми основного боргу, 7 555 (сім тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять),04 грн. 25% за користування чужими грошовими коштами, 905 (дев’ятсот п’ять),14 грн. 3%, 3 308 (три тисячі триста вісім),21 грн. пені, 3 468 (три тисячі чотириста шістдесят вісім),91 грн. інфляційних втрат, 331 (триста тридцять одна),17 грн. державного мита, 166 (сто шістдесят шість),07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                           І.Д. Курдельчук

дата складення 12.10.2011