Ухвала

від 06.10.2011 по справі 47/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  47/43

06.10.11

За скаргою  Фізичної особи підприємця –ОСОБА_1

На                   дії Галицького відділу ДВС Львівського МУЮ та про скасування постанови Галицького

                       відділу ДВС Львівського МУЮ від 05.09.2011р. № 28480699 про арешт майна боржника

                       та оголошення заборони на його відчуження.

В справі № 47/43

За позовом Акціонерного товариства “Укр-Авто” Дочірнього підприємства  “Львівський регіональний

                     центр “Захід-Авто”

До                 Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатія”

                     Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

про                стягнення 398 771,80 грн.

Представники:   

від скаржника (боржник)                    ОСОБА_2 –представник за довіреністю

від ТОВ “Карпаиія” (боржник)          не з’явився

від стягувача                                         не з’явився

від Галицького відділу ДВС Львівського МУЮ          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2011р. у справі №47/43 за позовом  АТ “Укр-Авто” ДП “Львівський регіональний центр “Захід-Авто” до ТОВ "Карпатія", ФОП ОСОБА_1 про стягнення 398 771,80грн., позов задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача грошові кошти.

08.04.2011р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2011р. у справі №47/43 видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2011р. у справі №47/43 роз’яснено рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2011р.

12.09.2011р. до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла скарга Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на дії Галицького відділу ДВС Львівського МУЮ та про скасування постанови Галицького відділу ДВС Львівського МУЮ від 05.09.2011р. № 28480699 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2011р. скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 06.10.2011р.

В судовому засіданні 06.10.2011р. представник скаржника заявлені у скарзі вимоги підтримав, просив суд скаргу задовольнити.  

Стягувач, представник ТОВ “Карпатія” та представник Галицького відділу ДВС Львівського МУЮ –в судове засідання 06.10.2011р.  не з’явилися, причин неявки не повідомили, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавали.

Стаття 121-2 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши подану скаргу, додані до неї документи, заслухавши у судовому засіданні  представника скаржника, Господарський суд міста Києва встановив наступні обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2011р. №47/43 було задоволено позовні вимоги, а саме: присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатія” та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в тому числі, шляхом звернення стягнення на майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, наведене у переліку до договору майнової поруки від 14.12.2009, за виключенням того майна, яке було вже реалізовано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатія” по договору оренди № 2 від 01.04.2007,  суму заборгованості –398 771,00грн., а також 3987,72грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.04.2011р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2011р. №47/43 було видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2011р. у справі №47/43 роз’яснено рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2011р., а саме, роз’яснено, що солідарне стягнення з ТОВ “Карпатія” та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь АТ "Укр-Авто" ДП "Львівській регіональний центр "Захід-Авто" суми боргу по договору оренди № 2 від 01.04.2007, має відбутись в межах суми боргу 398 771 грн. 00 коп. шляхом звернення стягнення на майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, наведене у переліку до договору майнової поруки від 14.12.2009, за виключенням того майна, яке вже було реалізовано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатія” по  договору оренди  № 2 від 01.04.2007.

Відповідно до Постанови по відкриття виконавчого провадження від 05.09.2011р. Галицьким відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 08.04.2011р. №47/43.

Як зазначав скаржник у скарзі, не зважаючи на зміст ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.2011р. №47/43, якою було роз’яснено рішення суду від 22.03.2011р. у справі №47/43, Галицьким відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було винесено Постанову від 05.09.2011р. ВП№28480699 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої було накладено арешт на все майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення: 402 994,72грн.  

На підставі викладеного, скаржник вважає постанову Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.09.2011р. ВП№28480699 незаконною та такою, що не відповідає рішенню Господарського суду міста Києва від 22.03.2011р. №47/43 та просить суд скасувати вказану постанову.  

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями у редакції) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями), примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, як накази господарських судів.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями) заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями) у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа. Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2011р. №47/43 було роз’яснено рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2011р., а саме, роз’яснено, що солідарне стягнення з ТОВ “Карпатія” та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (скаржник) на користь АТ "Укр-Авто" ДП "Львівській регіональний центр "Захід-Авто" суми боргу по договору оренди № 2 від 01.04.2007, має відбутись в межах суми боргу 398 771 грн. 00 коп. шляхом звернення стягнення на майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, наведене у переліку до договору майнової поруки від 14.12.2009, за виключенням того майна, яке вже було реалізовано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатія” по  договору оренди  № 2 від 01.04.2007р., проте Галицьким відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було винесено Постанову від 05.09.2011р. ВП№28480699 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої було накладено арешт на все майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (скаржник) у межах суми звернення стягнення: 402 994,72грн., що не відповідає резолютивній частині рішення суду від 22.03.2011р. у справі №47/43 та наказу суду від 08.04.2011р. №47/43, з примусово виконання якого було винесено постанову від 05.09.2011р. ВП№28480699 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження»та порушує права скаржника.

При цьому, в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.06.2010 р. N 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначено наступне.

В останньому абзаці пункту 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з подальшими змінами) зазначено, що за результатами розгляду скарги (на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби) виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє".

Водночас вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

З огляду на викладене, суд визнає доводи ФОП ОСОБА_1 - правомірними, відповідно, скарга ФОП ОСОБА_1 є обґрунтованою, законною, а тому такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121-1, 121-2 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1.          Визнати доводи Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 –правомірними.   

2.          Скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1  –задовольнити.

3.          Визнати недійсною постанову Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 05.09.2011р. ВП№28480699 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

4.          Ухвалу направити сторонам.

Суддя                                                                                                       С.Р.Станік