Постанова

від 04.10.2011 по справі 47/159

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2011 № 47/159

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Сотніко ва С.В.

суддів: Дзюбка П.О.

Суліма В.В.

за участю секретаря Карпю к О.С.

представників:

від позивача - ОСОБА_2 (д ов. від 07.06.2011),

Перфільєв В.Г. - директор ,

від відповідача-1 - ОСОБА _4 (дов. від 06.07.2011),

від відповідача-2 - ОСОБА _5,

ОСОБА_6 (дов. від 01.07.2011),

розглянувши

апеляційну скаргу Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_5

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2011р.

у справі № 47/159 (суддя Станік С. Р.)

за позовом Приватного підп риємства “РСУ-49”

до 1. Севастопольської міськ ої ради

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

про визнання недійсним ріш ення та договору оренди земе льної ділянки

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 05.07.2011 у спра ві № 47/159 позов задоволено повні стю. Визнано недійсним рішен ня Севастопольської міської ради від 02.03.2005 № 2817 “Про припинен ня ПП “РСУ-49” права тимчасовог о користування частиною земе льної ділянки площею 0,0036 га пр. Ген. Острякова (зупинка в ул. Ген. Хрюкіна) та переда нні в оренду зазначеної земе льної ділянки для обслуговув ання 14/25 частин торгівельного павільйону з навісом очікув ання підприємцю ОСОБА_5.”. Визнано недійсним договір о ренди земельної ділянки від 09.06.2005, укладений між Севастопол ьською міською радою та Фізи чною особою - підприємцем О СОБА_5, предметом якого є зем ельна ділянка площею 0,0036 га по АДРЕСА_3. Стягнуто з Севаст опольської міської ради на к ористь Приватного підприємс тва “РСУ-49” судові витрати по сплаті державного мита - 42 грн . 50 коп., витрати на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу - 118 грн. 00 коп., суд ові витрати в сумі 613 грн. 66 коп. С тягнуто з Фізичної особи - під приємця ОСОБА_5 на користь Приватного підприємства “РС У-49” судові витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу в сумі 118 грн. 00 коп., судові витрати в сумі 613 грн. 66 к оп.

Не погоджуючись із зазначе ним рішенням, Фізична особа-п ідприємець ОСОБА_5 зверну вся до Київського апеляційно го господарського суду з апе ляційними скаргами (вх. № 02-4.1/8310, № 02-4.1/8697), в яких просив рішення Гос подарського суду міста Києва від 05.07.2011 скасувати, прийняти н ове рішення, яким у задоволен ні позову відмовити з підста в порушення норм матеріально го та процесуального права.

Ухвалами Київського апеля ційного господарського суду від 17.08.2011 та від 22.08.2011 прийнято до провадження апеляційні скар ги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.

13.09.2011 в судовому засіданні бу ло оголошено перерву до 04.10.2011 ві дповідно до ст. 77 ГПК України.

Представник Севастопольсь кої міської ради підтримав д оводи та вимоги апеляційної скарги та просив рішення суд у першої інстанції скасувати , прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовит и.

Позивач у відзиві просив за лишити рішення Господарсько го суду міста Києва від 05.07.2011 бе з змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, розглянувш и доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши поясненн я представників сторін, вваж ає, що скарги підлягають задо воленню з огляду на наступне .

З матеріалів справи вбачає ться, що 02.03.2005 Севастопольською міською радою було прийнято рішення № 2817 “Про припинення П П “РСУ-49” права тимчасового ко ристування частиною земельн ої ділянки площею 0,0036 га по пр. Г ен. Острякова (зупинка вул. Г ен. Хрюкіна) та передачу в ор енду вказаної земельної діля нки для обслуговування 14/25 час тки торгівельного павільйон у з навісом очікування підпр иємцю ОСОБА_5.” (далі - спі рне рішення).

Зазначеним рішенням затве рджено підприємцю ОСОБА_5 проект землеустрою по відво ду земельної ділянки площею 0,036 га по пр. Ген. Острякова (зупи нка вул. Ген. Хрюкіна) для о бслуговування 14/25 частин торг івельного павільйону з навіс ом очікування (п. 1), припинено П П “РСУ-49” право тимчасового ко ристування частиною земельн ої ділянки площею 0,0036 га по пр. Г ен. Острякова (зупинка вул. Г ен. Хрюкіна), наданого для ро зміщення торгівельного паві льйону та павільйону очікува ння, у зв'язку з добровільною в ідмовою (п. 2), передано підприє мцю ОСОБА_5 в оренду строк ом на 25 років земельну ділянку площею 0,0036 га по пр. Ген. Остряко ва (зупинка вул. Ген. Хрюкіна ) для обслуговування 14/25 част ин торгового павільйону з на вісом очікування з віднесенн ям даних земель до категорії земель житлової та суспільн ої забудови (п. 3).

Також спірним рішенням зоб ов' язано підприємця ОСОБ А_5 протягом трьох місяців з дня прийняття даного рішенн я укласти договір оренди зем ельної ділянки з міською рад ою та забезпечити його держа вну реєстрацію в установлено му законом порядку.

Спірне рішення прийнято на підставі Проекту землеустро ю про відведення земельної д ілянки, розробленого на підс таві рішення міської ОСОБА _4 № 2313 від 19.10.2004 та погоджений у в становленому порядку, виснов ку державної землевпорядної експертизи, ст. 26 Закону Украї ни “Про місцеве самоврядуван ня в Україні”, ст.ст. 9, 83, 124, 186, п. 12 ро зділу Х Земельного кодексу У країни.

На підставі спірного рішен ня 09.06.2005 відповідачем-1 (орендод авець) та відповідачем-2 (оренд ар) було укладено Договір оре нди земельної ділянки (далі - спірний договір), за умовами я кого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове п латне користування земельну ділянку для обслуговування 14/25 частки торгового павільйо ну з навісом очікування з від несенням цих земель до катег орії земель житлової та гром адської забудови, що знаходи ться у АДРЕСА_3 (зупинка “в ул. Ген. Хрюкіна”) (п. 1). В оренду п ередається земельна ділянка загальною площею 0,0036 га (п. 2.1) стр оком на 25 років (п. 3.1).

Статтею 13 Конституції Украї ни визначено, що земля є об' є ктом права власності Українс ького народу, від імені якого права власника здійснюють о ргани державної влади та орг ани місцевого самоврядуванн я в межах, визначених Констит уцію України.

Згідно з п. 12 перехідних поло жень Земельного кодексу Укра їни (далі - в редакції чинній на момент прийняття спірног о рішення) до розмежування зе мель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в меж ах населених пунктів, крім зе мель, переданих у приватну вл асність, та земель, на яких роз ташовані державні, в тому чис лі казенні, підприємства, гос подарські товариства, у стат утних фондах яких державі на лежать частки (акції, паї), об'є кти незавершеного будівницт ва та законсервовані об'єкти , здійснюють відповідні сіль ські, селищні, міські ради, а з а межами населених пунктів - в ідповідні органи виконавчої влади.

Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до пов новажень Севастопольської м іської ради у галузі земельн их відносин на її території н алежить, зокрема, розпорядже ння землями територіальної г ромади міста; передача земел ьних ділянок комунальної вла сності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання зем ельних ділянок у користуванн я із земель комунальної влас ності відповідно до цього Ко дексу; організація землеустр ою.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону Укр аїни “Про місцеве самоврядув ання в Україні” вирішення ві дповідно до закону питань ре гулювання земельних відноси н є виключною компетенцією п ленарних засідань сільських , селищних, міських рад.

Відповідно до положень ст. 5 9 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” С евастопольська міська рада в межах своїх повноважень при ймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до приписів ста тті 16 Закону України “Про орен ду землі” особа, яка бажає отр имати земельну ділянку в оре нду із земель державної або к омунальної власності, подає до відповідного органу викон авчої влади чи органу місцев ого самоврядування за місцем розташування земельної діля нки заяву (клопотання), розгля д якої і надання земельної ді лянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земе льним кодексом України, при ц ьому, сторони укладають дого вір оренди землі лише у разі з годи орендодавця передати зе мельну ділянку в оренду.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни т а юридичні особи набувають п раво власності та право кори стування земельними ділянка ми з земель державної та кому нальної власності за рішення ми органів виконавчої влади або органів місцевого самовр ядування та державних органі в приватизації щодо земельни х ділянок, на яких розташован і об'єкти, що підлягають прива тизації, в межах їх повноваже нь, визначених Земельним код ексом України.

Передача в оренду земельни х ділянок, що перебувають у де ржавній або комунальній влас ності, здійснюється на підст аві рішення відповідного орг ану виконавчої влади або орг ану місцевого самоврядуванн я шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Пе редача в оренду земельних ді лянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільовог о призначення та із земель за пасу під забудову здійснюєть ся за проектами відведення в порядку, встановленому стат тями 118, 123 цього Кодексу (ст. 124 Зем ельного кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Земельно го кодексу України надання з емельних ділянок юридичним о собам у постійне користуванн я здійснюється на підставі р ішень органів виконавчої вла ди та органів місцевого само врядування за проектами відв едення цих ділянок. Умови і ст роки розроблення проектів ві дведення земельних ділянок в изначаються договором, уклад еним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типо вого договору. Форма типовог о договору, нормативи та стро ки розробки проектів відведе ння земельних ділянок визнач аються Кабінетом Міністрів У країни. Юридична особа, зацік авлена в одержанні земельної ділянки у постійне користув ання із земель державної або комунальної власності, звер тається з відповідним клопот анням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відве дення земельної ділянки дода ються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статт і 151 цього Кодексу, документи, щ о обґрунтовують її розмір, пр изначення та місце розташува ння. Відповідна районна держ авна адміністрація або сільс ька, селищна, міська рада розг лядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розробле ння проекту відведення земел ьної ділянки. Проект відведе ння земельної ділянки погодж ується із землекористувачем , органом по земельних ресурс ах, природоохоронним і саніт арно-епідеміологічним орган ами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку д ержавної землевпорядної екс пертизи по об'єктах, які їй під лягають, подається до відпов ідної державної адміністрац ії або сільської, селищної, мі ської ради, які розглядають й ого у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначен их цим Кодексом, приймають рі шення про надання земельної ділянки.

Спір у даній справі виник у зв' язку з тим, що позивач вва жає себе користувачем земель ної ділянки площею 0,0080 га у м. Се вастополі по пр. Ген. Остряков а (зупинка вул. Ген. Хрюкіна ) з 1999 року, оскільки зазначена земельна ділянка була надан а йому у користування згідно розпорядження Севастопольс ької міської державної адмін істрації № 1005-р від 15.06.1999 на підст аві договору № 434 на право тимч асового користування земель ною ділянкою та на якій було з будовано об' єкт нерухомост і - торговий павільйон, 11/25 час тин якого належить позивачу на праві власності. Передача в оренду частини земельної д ілянки спірним рішенням пору шують, на думку позивача, його права як належного землекор истувача.

З матеріалів справи вбачає ться, що розпорядженням Сева стопольської міської держав ної адміністрації № 1005-р від 15.06. 1999 позивачу була передана зем ельна ділянка площею 0,0080 га для розміщення торгового павіль йону і павільйону очікування за адресою: АДРЕСА_3.

05.08.1999 між позивачем та Севаст опольською міською державно ю адміністрацією був укладен ий договір № 434 на право тимчас ового користування вказаною ділянкою, згідно якого позив ачу було передано у тимчасов е користування строком до 01.06.20 09 земельну ділянку площею 0,0080 г а для розміщення торгового п авільйону і павільйону очіку вання за адресою: АДРЕСА_3 .

Право власності позивача н а торговий павільйон, що знах одиться на спірній земельній ділянці, підтверджується Св ідоцтвом на право власності від 14.09.2000.

Згідно Свідоцтва про право власності від 14.09.2000 ОСОБА_5 н алежить на праві приватної в ласності 14/25 частин торгового павільйону і павільйону очі кування за адресою: АДРЕСА_ 3.

Зазначену частину торгово го павільйону ОСОБА_5 набу в на підставі договору про до льову участь в будівництві т а додаткової угоди до догово ру про дольову участь в будів ництві від 10.08.2000 та акту прийому -передачі від 12.09.2000.

Позивач листом № 49/116-7/0602 від 10.06.20 02 повідомив Севастопольське міське управління земельних ресурсів про відсутність за перечень на переоформлення 1 4/25 часток спірної земельної д ілянки за умови сплати забор гованості по витратам з плат и за землю за вказану долю.

Згідно постанови Севастоп ольського апеляційного госп одарського суду від 12.12.2002 у спра ві № 20-5/623 позов задоволено та ви рішено стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_5 на кор исть Приватного підприємств а “РСУ № 49” витрати, пов' язан і зі сплатою земельного пода тку в сумі 493,52 грн.

Відповідач-2 сплатив заборг ованість по витратам позивач а, що були пов' язані зі сплат ою земельного податку в розм ірі 493,52 грн., що підтверджуєтьс я квитанцією від 17.06.2003.

На підставі зазначеного су дового рішення у справі № 20-5/623 т а листа Приватного підприємс тва “РСУ № 49” № 49/116-7/0602 від 10.06.2002 до Се вастопольської міської ради були направлені клопотання підприємця ОСОБА_5 з додан ими матеріалами для прийнятт я рішення щодо надання згоди на складання проекту відвод у земельної ділянки для обсл уговування торгового павіль йону і павільйону очікування .

Статтею 116 Земельного кодек су України громадяни та юрид ичні особи набувають права в ласності та права користуван ня земельними ділянками із з емель державної або комуналь ної власності за рішенням ор ганів виконавчої влади або о рганів місцевого самоврядув ання в межах їх повноважень, в изначених цим Кодексом.

Надання у користування зем ельної ділянки, що перебуває у власності або у користуван ні, провадиться лише після ви лучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 141 Земельного коде ксу України підставами припи нення права користування зем ельною ділянкою, зокрема, є до бровільна відмова від права користування земельною діля нкою.

Відповідно до ст. 120 Земельно го кодексу України при перех оді права власності на будів лю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку ви значається пропорційно част кам осіб у вартості будівлі т а споруди, якщо інше не передб ачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Враховуючи встановлені ви ще обставини щодо надання зг оди на переоформлення частин и земельної ділянки за відпо відачем-2, колегія суддів вваж ає безпідставними твердженн я позивача та висновок суду п ершої інстанції про прийнятт я відповідачем-1 спірного ріш ення щодо припинення Приватн ому підприємству “РСУ-49” прав а тимчасового користування ч астиною земельної ділянки пл ощею 0,0036 га. всупереч ст. 141 Земел ьного кодексу України, тобто без згоди попереднього земл екористувача.

Відповідно до ст. 1 Господар ського процесуального кодек су України підприємства, уст анови, організації, інші юрид ичні особи (у тому числі інозе мні), громадяни, які здійснюют ь підприємницьку діяльність без створення юридичної осо би і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підп риємницької діяльності, мают ь право звертатися до господ арського суду згідно з встан овленою підвідомчістю госпо дарських справ за захистом с воїх порушених або оспорюван их прав і охоронюваних закон ом інтересів, а також для вжит тя передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запо бігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивіль ного кодексу України кожна о соба має право на захист свог о цивільного права у разі йог о порушення, невизнання або о спорювання.

Отже, юридичні особи мають п раво звертатись до господарс ького суду за захистом своїх оспорюваних або порушених п рав.

Відповідно до ст. 19 Конститу ції України органи державної влади та органи місцевого са моврядування, їх посадові ос оби зобов' язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни.

Акт державного чи іншого ор гану - це юридична форма рішен ь цих органів, тобто офіційни й письмовий документ, який по роджує певні правові наслідк и, спрямований на регулюванн я тих чи інших суспільних від носин і має обов'язковий хара ктер для суб'єктів цих віднос ин. Нормативний акт - це прийня тий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письм овий документ, який встановл ює, змінює чи скасовує норми п рава, носить загальний чи лок альний характер та застосову ється неодноразово. Що ж до ак тів ненормативного характер у (індивідуальних актів), то во ни породжують права і обов'яз ки тільки у того суб'єкта (чи в изначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресов ані.

Підставами для визнання ак та недійсним є невідповідніс ть його вимогам чинного зако нодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнан ня акта недійсним є також пор ушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та ох оронюваних законом інтересі в підприємства чи організаці ї - позивача у справі. Якщо за р езультатами розгляду справи факту такого порушення не вс тановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до Рішення Конс титуційного рішення суду Укр аїни від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття “о хоронюваний законом інтерес ”, що вживається в законах Укр аїни у логічно-смисловому зв 'язку з поняттям “права”, треб а розуміти як прагнення до ко ристування конкретним матер іальним та/або нематеріальни м благом, як зумовлений загал ьним змістом об'єктивного і п рямо не опосередкований у су б'єктивному праві простий ле гітимний дозвіл, що є самості йним об'єктом судового захис ту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективни х потреб, які не суперечать Ко нституції і законам України, суспільним інтересам, справ едливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Враховуючи, що частина торг ового павільйону належить на праві власності відповідаче ві-2, колегія суддів не вбачає порушення прав та охоронюван их законом інтересів позивач а у зв' язку з передачею част ини земельної ділянки в кори стування відповідачу-2, яка ві дповідає частці у праві влас ності на об' єкт нерухомості .

За таких обставин, колегія с уддів вважає, що спірне рішен ня Севастопольської місько ї ради від 26.06.2007 № 974/1635 прийняте ві дповідно до норм земельного законодавства, в межах компе тенції відповідача-1 і прав по зивача не порушує, а тому у від сутні підстави для визнання спірного рішення недійсним.

Будь-яких доказів на підтве рдження порушення своїх прав та охоронюваних законом інт ересів у зв' язку з передаче ю спірної земельної ділянки відповідачу-2 позивачем суду не надано, на що місцевий госп одарський суд уваги не зверн ув, приймаючи оскаржуване рі шення про задоволення позовн их вимог.

Як було зазначено вище, на п ідставі спірного рішення між відповідачами укладено спір ний договір оренди земельної ділянки площею 0,0036 га для обсл уговування 14/25 частки торгово го павільйону з навісом очік ування з віднесенням цих зем ель до категорії земель житл ової та громадської забудови , що знаходиться у АДРЕСА_3 (зупинка “вул. Ген. Хрюкіна”) с троком на 25 років. Вказаний до говір зареєстрований в Севас топольському міському голов ному управлінні земельних ре сурсів 05.07.2005 за № 309.

Відповідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайново го або майнового права та інт ересу, зокрема з вимогами про визнання правочину (або його частини) недійсним.

Статтею 215 Цивільного кодек су України визначено, що підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами першою - третьою, п 'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність пр авочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін аб о інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених зако ном, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ос порюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного коде ксу України зміст правочину не може суперечити цьому Код ексу, іншим актам цивільного законодавства, а також морал ьним засадам суспільства. Ос оба, яка вчиняє правочин, пови нна мати необхідний обсяг ци вільної дієздатності. Волеви явлення учасника правочину м ає бути вільним і відповідат и його внутрішній волі. Право чин має вчинятися у формі, вст ановленій законом. Правочин має бути спрямований на реал ьне настання правових наслід ків, що обумовлені ним.

Колегія суддів зазначає, що наявність рішення уповноваж еного органу виконавчої влад и або органу місцевого самов рядування про затвердження н алежним чином погодженого пр оекту відведення земельної д ілянки та надання її в оренду , чинним земельним законодав ством визначається в якості обов' язкової передумови по дальшого укладення договору оренди земельної ділянки.

Оскільки рішення Севастоп ольської міської ради, на під ставі якого укладався спірни й договір, відповідає законо давству, а будь-яких інших дов одів в обґрунтування вимог п ро визнання договору оренди недійсним позивачем не навед ено, апеляційна колегія вваж ає, що позов в частині визнанн я недійсним укладеного відпо відачами договору оренди зем ельної ділянки від 09.06.2005 задово ленню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що ві дповідачем надано достатньо належних та беззаперечних д оказів на підтвердження запе речень проти позовних вимог, погоджуючись з доводами, що в икладені в апеляційних скарг ах, вважає, що скарги відповід ача-2 підлягають задоволенню , рішення суду першої інстанц ії - скасуванню, а в позові на лежить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни з позивача підлягає стягн енню в на користь відповідач а-2 42,50 грн. витрат по сплаті держ авного мита за розгляд справ и в апеляційному господарськ ому суді.

Також в судовому засіданні від представників сторін на дійшли клопотання про віднес ення до складу судових витра т сум вартості проїзду до апе ляційного господарського су ду та витрати на правову допо могу.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні заявлених клопо тань сторін, оскільки відпов ідно до ст. 44 ГПК України судов і витрати складаються з держ авного мита, сум, що підлягают ь сплаті за проведення судов ої експертизи, призначеної г осподарським судом, витрат, п ов'язаних з оглядом та дослід женням речових доказів у міс ці їх знаходження, оплати пос луг перекладача, адвоката, ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу та інших витрат, пов' яза них з розглядом справи.

Статтею 48 ГПК України встан овлено, що витрати, що підляга ють сплаті за послуги адвока та, визначаються у порядку, вс тановленому Законом України “Про адвокатуру”.

При цьому, слід зазначити, щ о відшкодування цих витрат з дійснюється господарським с удом за наявності документал ьного підтвердження витрат, як-от угоди про надання послу г щодо ведення справи у суді т а/або належно оформленої дов іреності, виданої стороною п редставникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який пі дтверджує сплату відповідни х послуг.

Як вбачається з наданих сто ронами документів, зокрема з договору доручення № 5 від 01.07.201 1, він укладений Фізичною особ ою-підприємцем ОСОБА_5 та Приватним підприємством “Іг ельс”, предметом якого є нада ння правової допомоги у госп одарській справі № 47/159.

Грошові кошти в розмірі 2500,00 г рн. згідно квитанції до прибу ткового касового ордеру № 03/11 в ід 01.07.2011 надійшли до каси Приват ного підприємства “Ігельс”.

З квитанцій № 468891, № 468890 від 12.09.2011 в бачається, що оплата за послу ги пов' язані з правовою доп омогою надійшли до каси СПД ОСОБА_7.

Будь-яких доказів на підтве рдження отримання правової д опомоги від адвоката та опла ти його послуг згідно цивіль но-правової угоди господарсь кому суду не надано.

Отже, у суду відсутні підста ви для віднесення витрат сто рін, пов' язаних з наданням г осподарюючими суб' єктами п равової допомоги, до судових витрат, оскільки такі витрат и в розумінні статей 44, 48 ГПК Ук раїни мають бути надані саме адвокатом, яким згідно ст. 2 За кону України “Про адвокатуру ” може бути громадянин Украї ни, який має вищу юридичну осв іту, стаж роботи за спеціальн істю юриста або помічника ад воката не менше двох років, ск лав кваліфікаційні іспити, о держав свідоцтво про право н а заняття адвокатською діяль ністю та прийняв Присягу адв оката України.

Щодо віднесення витрат, пов ' язаних з проїздом до міста Києва представників сторін для участі в судовому засіда нні, до складу судових, колегі я суддів також не вбачає підс тав для їх відшкодування в по рядку ст. 49 ГПК України з огляд у на наступне.

Відповідно до Правил перев езення пасажирів, багажу, ван тажобагажу та пошти залізнич ним транспортом України, зат верджені наказом Міністерст ва транспорту та зв'язку Укра їни від 27 грудня 2006 р. № 1196, проїзн ий документ - документ устано вленого зразка, що посвідчує право пасажира на проїзд зал ізничним транспортом та є до говором на перевезення, офор мляється на відповідному бла нку проїзного документа чи м оже бути сформований в елект ронному вигляді.

При цьому у проїзному докум енті за бажанням пасажира мо же бути вказано його прізвищ е та ініціали, які можуть бути підтвердженням укладання до говору перевезення саме цією особою.

З наданих до клопотань прої зних документів неможливо ді йти однозначного та беззапер ечного висновку про укладанн я договору перевезення із за лізницею саме представникам и сторін, які брали участь у су довому засіданні Київського апеляційного господарськог о суду 13.09.2011 та 04.10.2011, у зв' язку з ч им транспортні витрати не мо жуть бути віднесені судом до складу судових.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Госп одарського процесуального к одексу України, Київський ап еляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ф ізичної особи-підприємця О СОБА_5 задовольнити.

2. Рішення Господарськ ого суду міста Києва від 05.07.2011 у справі № 47/159 скасувати повніст ю.

3. Прийняти нове рішенн я.

4. В позові відмовити по вністю.

5. Стягнути з Приватног о підприємства “РСУ-49” (код 23665966 ; місцезнаходження: 99029, АДРЕС А_1) на користь Фізичної особ и - підприємця ОСОБА_5 (код НОМЕР_1; місцезнаходження : 99040, АДРЕСА_2) судові витрат и по сплаті державного мита в розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.

6. Видачу відповідного наказу доручити Господарськ ому суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 47/15 9 повернути Господарському с уду міста Києва.

Головуючий суддя Сотніков С.В.

Судді Дзюбко П.О.

Су лім В.В.