Ухвала

від 10.10.2011 по справі 2/171-нм

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

10 жовтня 2011 р.                                                                                   

№ 2/171-НМ  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Подоляк О.А.,

суддів:

Демидової А.М.,

Добролюбової Т.В.,

Селіваненка В.П.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Кентавр"

про перегляд Верховним Судом України

постанови

Вищого господарського суду України від 18.07.2011

у справі

№ 2/171-НМ

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мівса"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Кентавр"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Оліївська сільська рада

2. Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради

3. Житомирська обласна державна адміністрація

за участю

Прокурора Житомирської області

про

визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.12.2009, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 11.03.2010, відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мівса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Кентавр" про визнання права власності.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2010 вказані судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді рішенням господарського суду Житомирської області від 25.01.2011 у справі № 2/171-НМ, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.05.2011, позов задоволено: визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мівса" право власності на майно: цех по розпилюванню каменю площею 574,9 кв.м., який розташований в с. Світин Житомирського району з відповідним обладнанням (автомобіль МАЗ-500, автомобіль КРАЗ-643701, автонавантажувач, два верстати розпилювальні, верстат для окантовки, два водяних насоси, дві вагонетки, компресор, дві гідростанції, кран-балка, електротельфер, трансформатор, зварювальний апарат, шафа електрощитова).

Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2011 у справі

№ 2/171-НМ рішення господарського суду Житомирської області від 25.01.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.05.2011 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Кентавр" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.07.2011 у справі № 2/171-НМ, в якій просить зазначену постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги незастосуванням Вищим господарським судом України до спірних правовідносин сторін у даній справі положення статті 267 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового застосування вказаної норми заявником подано постанову Вищого господарського суду України від 06.08.2008 у справі № 4/96 "Д".

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Постановою від 18.07.2011 у справі № 2/171-НМ, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання права власності, з тих підстав, що згідно умов укладеного сторонами договору оренди орендоване майно переходить у власність орендаря за умов внесення орендодавцю (відповідачу) орендної плати на суму вартості орендованого майна згідно з актом оцінки його вартості, а згідно встановлених судами попередніх інстанцій справи, на день підписання між сторонами у справі акта взаєморозрахунків позивач (орендар) повністю сплатив відповідачу (орендодавцю) вартість орендованого майна в сумі 80 400, 00 грн.

Водночас у постанові від 06.08.2008 у справі № 4/96 "Д", на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові в частині зустрічного позову про усунення перешкод по оформленню права власності на викуплене майно з тих підстав, що позивачем за зустрічним позовом не зазначено, які саме перешкоди чинить йому відповідач за зустрічним позовом, в чому вони полягають та якими доказами підтверджуються.

Судова колегія не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 06.08.2008 у справі № 4/96 "Д" в частині первісного позову, на яку посилається заявник, та постанову від 18.07.2011 у справі № 2/171-НМ, про перегляд якої подано заяву, оскільки предмети позовів виникнення є різними. Так, предметом спору у справі № 4/96 "Д" в частині первісного позову є визнання частково недійсним договору оренди, стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди, водночас у справі № 2/171-НМ заявлено позов про визнання права власності.

Крім того, в обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Кентавр" наголошує саме на тому, що Вищим господарським судом України при прийнятті постанови від 18.07.2011 у справі № 2/171-НМ, про перегляд якої просить заявник, не було застосовано положення статті 267 Цивільного кодексу України щодо застосування позовної давності, що призвело до задоволення позову у даній справі, та прийнятті судового рішення, що суперечить висновкам, викладеним у постанові Вищого господарського суду України від 06.08.2008 у справі № 4/96 "Д".

Однак, судова колегія звертає увагу, що встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тому посилання на незастосування або невірне застосування норм права у спірних правовідносинах в будь-якому випадку не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 2/171-НМ до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю " Підприємство "Кентавр" у допуску справи № 2/171-НМ до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя

О.Подоляк

Судді:

А.Демидова

Т.Добролюбова

В.Селіваненко

О.Удовиченко

  KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)