57/280
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 57/280
11.10.11
За позовом Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави
в особі Київської міської ради
до Гаражно-будівельного комплексу "Либідь"
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
від прокуратури Половенко Л.В. (посвідчення №87 від 30.03.2007р.)
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
У судовому засіданні 11.10.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернувся Заступник прокурора Печерського району м. Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) з позовом до Гаражно-будівельного комплексу "Либідь" (далі - відповідач) про звільнення земельної ділянки, площею 1,03 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 2 та приведення земельної ділянки, площею 1,03 га., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 2 у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно розміщених споруд.
Прокурор, обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що за результатами перевірки проведеною Прокуратурою Печерського району м. Києва встановлено, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства самовільно використовує зазначену вище земельну ділянку. Тому, посилаючись на приписи ст. 212 ЗК України, прокурор змушений звернутись до суду у зв'язку з наявністю порушень державних інтересів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2011р. порушено провадження у справі № 57/280 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.08.2011р.
09.08.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Київської міської ради надійшли пояснення по справі, згідно з якими позивач підтримує позов прокурора та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
09.08.2011р. в судовому засіданні представник прокуратури надав суду клопотання про витребування доказів у Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оригінали та завірені належним чином копії: направлення на перевірку № 539 від 07.04.2011р., лист Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 928/В-07 від 06.04.2011р., акт № 161/06 від 12.04.2011р., акт № 260/06 від 24.05.2011р. Судом задоволено дане клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2011р. відкладено розгляд справи № 57/280 на 13.09.2011р.
06.09.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли витребовувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2011р. документи.
13.09.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання, в якому позивач просить суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.
В судовому засіданні 13.09.2011р. представником прокуратури подано клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку ст. 69 ГПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/280.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2011р. розгляд справи № 57/280 відкладено на 27.09.2011р.
В судовому засіданні 27.09.2011р. представником прокуратури подано заяву, в якій Прокуратура Печерського району м. Києва уточнює заявлені позовні вимоги. Згідно з зазначеною заявою прокурор викладає прохальну частину позовної заяви у наступній редакції: зобов'язати Гаражно-будівельний кооператив "Либідь" повернути земельну ділянку, площею 1,03 га, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 2 Київській міській раді.
Судом встановлено, що вищевказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо позовних вимог, зазначених в заяві про уточнення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2011р. розгляд справи № 57/280 відкладено на 11.10.2011р.
В судове засідання представник відповідача вчетверте не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не надав. Відповідач належним чином був повідомлений ухвалами суду від 26.07.2011р., 09.08.2011р., 13.09.2011р. та 27.09.2011р. про місце і час судового засідання.
Ухвали суду, позовна заява, надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 14.07.2011р. наявний у матеріалах справи).
Відповідно до ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Аналогічна позиція викладена в листі Вищого господарського суду від 02.06.2006, № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" та листі Вищого господарського суду від 15.03.2007, № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році".
Ухвали суду від 26.07..2011р., 09.08.2011р., 13.09.2011р. та 27.09.2011р., якими відповідача повідомлено про розгляд справи, повернуті поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Враховуючи, що ухвали були відправлені відповідачу за адресою вказаною у витязі, то було Гаражно-будівельний кооператив "Либідь" належним чином повідомлено про дату і час судового засідання.
Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник прокуратури у судовому засіданні 11.10.2011р. підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та просить суд їх задовольнити в повному обсязі у відповідності до заяви про уточнення позовних вимог.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника прокуратури, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до з п. 2 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру", органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
Пунктом 6 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", визначено що прокурор має повноваження звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів держави.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.
На підставі зазначених положень, заступник прокурора Печерського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 02.03.1978р. № 178/23 у тимчасове користування для розміщення стоянки автомашин відведено земельну ділянку площею 0,5 га.
Головним Управлінням земельних ресурсів на підставі листа Печерської районної у місті Києві адміністрації № 928/В-07 від 0.04.2011р. проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства, за результатами проведення якої складено акт № 161/06 від 12.04.2011р.
Відповідно до акту № 161/06 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.04.2011р., у результаті зазначеної перевірки встановлено, що відповідачем використовується земельна ділянка орієнтовною площею 1,03 га. на Залізничному шосе, 2 для експлуатації та обслуговування Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь" (250 металевих та 2 капітальних гаражі) в тому числі самовільно зайняту земельну ділянку (орієнтовною площею 0,53 га).
Документи, які б посвідчили право власності або правом користування на вказану земельну ділянку відсутні.
У результаті повторної перевірки, проведеною 24.05.2011р. заступником начальника відділу контролю по використанню та охороні земель Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації Іваненко І.М. було складено акт № 260/06.
Згідно з актом № 260/06 від 24.05.2011р. встановлено, що порушення земельного законодавства не усунено, вказівку не виконано, Гаражно-будівельний кооператив "Либідь" продовжує використовувати земельну ділянку орієнтовною площею 1,03 га без документів, що посвідчують право на неї, в тому числі самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,53 га.
Оскільки, як стверджує прокурор документи, що посвідчують право власності або право користування спірною земельною ділянкою, відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, у відповідача відсутні, то відповідачем в порушення вимог чинного законодавства здійснюється використання земельної ділянки площею 1,03 га, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 2, а відповідно і самовільне користування зазначеної земельної ділянки.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що вимога прокурора про звільнення спірної земельної ділянки підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 40 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста.
Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
З наведених норм права вбачається, що розпоряджатись земельними ділянками мають права власники цих земельних ділянок. Особа, яка бажає отримати в користування земельну ділянку, що перебуває у комунальній власності, повинна звернутись із відповідною заявою до органу місцевого самоврядування. Орган місцевого самоврядування приймає відповідне рішення про надання в оренду земельної ділянки та укладає на підставі цього рішення відповідний договір оренди.
Як встановлено судом та підтверджується актами перевірки, документи, що посвідчують право користування відповідача земельною ділянкою площею 1,03 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 2, у відповідача відсутні. Відповідач не звертався до Київської міської ради про надання йому у власність чи в користування земельної ділянки площею 1,03 га, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 2, а відповідне рішення Київської міської ради яким би передавалась у власність чи користування спірна земельна ділянка також відсутнє. На підтвердження протилежного відповідачем не подано суду жодного доказу.
З вказаного вище вбачається, що відповідач незаконно та самовільно, без правовстановлюючих документів займає та використовує земельну ділянку площею 1,03 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 2.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути самовільно займану земельну ділянку площею 1,03 га, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 2 Київській міській раді, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача в дохід державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Гаражно-будівельний кооператив "Либідь" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 23697191) повернути земельну ділянку, площею 1,03 га, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 2 Київській міській раді (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36).
3. Стягнути з Гаражно-будівельний кооператив "Либідь" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 23697191) в дохід державного бюджету 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Гулевець О.В.
Дата підписання рішення: 17.10.2011р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2011 |
Оприлюднено | 31.10.2011 |
Номер документу | 18766784 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гулевець О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні