Рішення

від 13.10.2011 по справі 9/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

9/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/244

13.10.11

За позовом          Приватного акціонерного товариства "ТД Ирбис"

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська техноторгівельна компанія"

Про                    стягнення 5 635,49 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.   

Представники :

від позивача      не з'явився

від відповідача  не з'явився

В судовому засіданні 13.10.2011р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ТД Ирбис" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська техноторгівельна компанія" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 5635,49 грн.  заборгованість, з яких 4693, 14 грн. основної заборгованості по Договору №307 від 28.07.2010р.  за поставлений товар, 522, 16 грн. пені, 101,06 грн. трьох відсотків річних, 319, 13 грн. інфляційних збитків за ненележне виконання грошових зобов'язань,  а також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/244, розгляд справи призначено на 06.09.2011 року.

02.09.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 року, у зв'язку зі знаходженням судді Бондаренко Г.П. у щорічній відпустці, справу №9/244 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року (суддя Балац С.В.), розгляд справи призначено на 13.10.2011 року.

16.09.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано повідомлення по справі, у відповідності до якого підтверджено оплату відповідачем 31.08.2011р. суми основної заборгованості у розмірі 4693, 14 грн., на підтвердження чого надано виписку з рахунку позивача, а також підтримано позовні вимоги в частині стягнення 522, 16 грн. пені, 101,06 грн. трьох відсотків річних, 319, 13 грн. інфляційних збитків, стягнення судових витрат.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року, справу №9/244 передано на розгляд судді Бондаренко Г.П., у зв'язку з її виходом з відпустки.

В судове засідання 13.10.2011 року представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2010р. між Приватним акціонерним товариством "ТД Ирбис" (далі по тексту –Позивач, Постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська техноторгівельна компанія" (далі по тексту –Відповідач, Покупець за Договором) укладено Договір поставки №307 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору, Позивач зобов'язався поставляти, а Відповідач приймати та оплачувати на вищевказаних умовах мастильні матеріали, підшипники, ремінні та інші товари, яки далі іменуються «товар», партіями, в строки, в асортименті, кількості та за цінами вказаними у видаткових накладних та/чи специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору після підписання їх сторонами.

У відповідності до п. 2.1. Договору, загальна сума Договору, являє собою сукупність погоджених сторонами партій товару в грошовому виразі. Оплата товару Відповідач має провести на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що датою поставки товару є дата підписання Відповідачем видаткової накладної о прийнятті товару. Підписання відповідачем видаткової накладної о прийнятті товару означає отримання Відповідачем одночасно з товаром його документів, відносно товару та які підлягають передачі разом з товаром.

У відповідності до п. 10.7 Договору, строку дії Договору - моменту його підписання сторонами до 31 грудня 2010р. Даний договір автоматично продовжує строк дії на наступний календарний рік, якщо одна зі сторін попередньо, за 1 місяць, не надасть свої пропозиції про припинення дії договору.

Як вбачається з долучених Позивачем до матеріалів справи видаткових накладних, в період з 28.07.2010 року по 04.11.2010 року, Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 49867,20 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних додано матеріалів позовної заяви). Також, на підтвердження отримання відповідачем товару, позивачем до позовної заяви надано належним чином засвідчені копії довіреностей на отримання товару.

За твердженням Відповідачем частково виконано зобов'язання перед Позивачем, у період з 08.07.2010 року по 04.11.2010 року сплачено 45174, 06 грн.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 4693,14 грн. основної заборгованості, 319, 13 грн. інфляційних збитків, 101,06 грн. трьох відсотків річних, 522, 16 грн. пені.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

Однак незважаючи на викладені обставини та в порушення умов Договору Відповідач здійснив оплату за поставлений Позивачем товар частково.

Всього Відповідачем сплачено позивачу за отриманий товар 4693,14 грн. За таких обставин, станом на момент подання позову, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 4693,14 грн.

Як вбачається з поданої Позивачем через канцелярію суду заяви, Відповідачем сплачено 31.08.2011р. суму основної заборгованості на у розмірі 4693, 14 грн., після подання позивачем позовної заяви та порушення провадження у справі (18.08.2011 року), на підтвердження чого позивачем додано виписки по рахунку позивача.

Пункт 1-1 ч.1 статті 80 ГПК України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, між сторонами  відсутній предмет спору, тобто відсутні спірні матеріально-правові відносини.

Відповідно до ч.2 статті 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.   

Таким чином, суд припиняє провадження по справі №9/244 в частині стягнення 4693,14 грн. основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 522,16 грн., інфляційних втрат у розмірі 319,13 грн. та 3% річних у розмірі 101,06 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В зв'язку з тим, що Відповідач припустився прострочення по платежах, Позивач на підставі п. 8.1. Договору просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 522,16 грн. пені за період з 19.11.2010 року по 07.08.2011 року.

У відповідності до п. 8.1. Договору, якщо Відповідач не здійснить оплати товару у відповідності до п. 3.1 даного договору, то Відповідач на вимогу Позивача сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від вартості поставленого та не сплаченого товару, за кожен день прострочення, шляхом перерахування суми пені на поточний рахунок Позивача.

У відповідності до ст. 549 ЦК України,  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Беручи до уваги вищевикладене, суд здійснив наступний перерахунок пені із врахування настання строку виконання зобов'язань по оплаті та строку передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Сума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

4693,14 грн.19.11.2010р.- 19.05.2011р.1827.7500%362,72

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за період з 19.01.2010р. по 19.05.2011р. за розрахунком суду складає 362,72грн.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 319,13 грн. збитків від інфляції  та 101, 06 грн. трьох відсотків річних

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних  та інфляційних витрат ґрунтуються на законі  (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат (з урахуванням перерахунку здійсненного судом ) підлягають задоволенню.

Сума боргуПеріод простроченняСередній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

4693,14 грн.19.11.2010р.- 07.08.2011р.1.054253,43

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача 253,43 грн. збитків від інфляції та 101,06 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Отже, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ТД ИРБИС»  в частині стягнення пеня, 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням оплати суми основної заборгованості відповідачем після порушення провадження у справі.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі №9/244 в частині стягнення 4693,14 грн. основної заборгованості –припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська техноторгівельна компанія»(04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4А; код ЄДРПОУ 36697823) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «ТД ИРБИС»(61001, м. Харків, пров. Микитинський, 24; код ЄДРПОУ 31559190) 362 (триста шістдесят дві) грн. 72 коп. пені, 253 (двісті п'ятдесят три) грн. 43 коп. інфляційних збитків, 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 80 коп. трьох відсотків річних, 96 (дев'яносто шість) грн. 10 коп. державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн. 37 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                             Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 18.10.2011 року