Рішення

від 18.10.2011 по справі 3/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/223

18.10.11

За позовом   Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в

                      інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна

                      України по місту Києву       

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-Колор Україна»

Про                стягнення 16 365,08 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від прокуратури     не з‘явився

Від позивача           ОСОБА_1 –по дов. № 18 від 26.04.2011  

Від відповідача       ОСОБА_2 –по дов. № б/н від 09.10.2011

                                ОСОБА_3 –директор, наказ № 1 від 05.05.1999

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-Колор Україна»15 290,96 грн. основного боргу по орендній платі та 1 074,12 грн. пені перерахувавши зазначені кошти на користь Державного бюджету України за реквізитами : одержувач –ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача –ГУ ДКУ в м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080200, назва –плата за оренду майна бюджетних установ, в зв‘язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов‘язань згідно договору оренди № 1230 від 02.12.2004.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2011 порушено провадження у справі № 3/223 та призначено її до розгляду на 11.10.2011.

Відповідачем в судовому засіданні 11.10.2011 подано відзив на позов, в якому просить позов задовольнити частково з наступних підстав. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 36/325 від 20.09.2010 встановлено, що договір оренди припинив свою дію 02.06.2010 у зв‘язку з закінченням строку на який його було укладено та не продовженням його дії через повідомлення орендаря листом № 30-04/9463 від 07.06.2010. Таким чином відповідач вважає, що з 02.06.2010 між сторонами договору припинились будь-які правовідносини, тому погоджується з вимогами позивача по стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за травень 2010 року та 6 днів червня 2010 року в сумі 1 229,69 грн.

В судовому засіданні 11.10.2011 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.10.2011.

Прокуратура в судове засідання 18.10.2011 не з‘явилась.

Прокуратура належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.09.2011 та ухвалу про перерву від 11.10.2011 було надіслано прокуратурі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника прокуратури суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від прокуратури не надходило.

В судовому засідання 18.10.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об’єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо нерухомого майна, що є державною власністю (ст. 5 Закону).

02.12.2004 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Текс_Колор Україна»(орендар) було укладено договір оренди № 1230 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), площею 120 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 48, що перебуває на балансі Професійного ліцею Національного авіаційного університету. Майно передається в оренду з метою розміщення складу сухих будівельних сумішей.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов’язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання – передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 02.12.2004 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 120 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 48.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 2 роки 11 місяців, що діє з 02.12.2004 до 02.11.2005.

За відсутності однієї із сторін договору заяви про припинення договору, договір в силу ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» був  продовженим на той самий строк, тобто до 02.10.2006, до 02.09.2007, до 02.08.2008, до 02.07.2009 та до 02.06.2010  відповідно.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у  разі  відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 36/325 від 20.09.2010 встановлено, що у зв‘язку з надісланням позивачем листа № 30-04/9463 від 07.06.2010, що отриманий відповідачем 11.06.2010, про закінчення дії договору оренди № 1230 від 02.12.2004 на нерухоме майно загальною площею 120 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ,  Машинобудівна, 48  запропонувавши відповідачу  передати приміщення  по акту прийому –передачі  орендодавцю чи балансоутримувачу, договір з 02.06.2010 є припиненим.

З урахуванням встановленого рішенням суду у справі № 36/235 від 20.09.2010 виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «Текс-Колор Україна»в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна площею 120,0 кв. м., яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 48  та зобов‘язано повернути його орендодавцю Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву.

Згідно акту державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом‘янського районного управління юстиції у м. Києві від 24.12.2010 вбачається, що  ТОВ «Текс-Колор Україна»звільнило нежитлове приміщення площею 120 кв. м. що розміщено за адресою : м. Київ, вул. Машинобудівна, 48.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 5.2. договору орендар зобов’язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку –вересень 2004 року –1 460,25 грн.

Додатковою угодою № 1230/01 від 25.02.2010 сторонами було внесено зміни до п. 3.1. договору встановивши що орендна плата за базовий місяць оренди січень –2007 року становить без ПДВ 2 306,40 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п. 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з врахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином : 50%  орендної плати перераховується до державного бюджету України; 50% орендної плати перераховуються на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Згідно п. 5.6. договору орендар зобов’язався подавати РВ ФДМУ по м. Києву копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та на розрахунковий рахунок балансоутримувача до 12 числа кожного місяця наступного за звітним.

Пунктом 5.14. договору передбачено, що у разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання)  орендар зобов‘язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання.

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов’язку орендаря, орендну плату у період з травня 2010 року по 24.12.2010 повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 14 066,43 грн. При здійсненні розрахунку розміру заборгованості з орендної плати позивачем застосовані вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 316 із змінами внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 1341 від 02.12.2009 та № 440 від 16.06.2010.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 14066,43 грн. боргу по орендній платі до Державного бюджету України обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за оренду державного майна повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин є вчинене ним  правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору № 1230 від 02.12.2004 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов’язання щодо оплати орендної плати.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті орендної плати відповідач  не виконав, він повинен сплатити до бюджету, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.5. договору оренди та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 1 074,12 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 074,12 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав. Посилання відповідача на те, що приміщення було звільнено набагато раніше ніж складено акт державним виконавцем,  до уваги судом не приймається, оскільки не підтверджується жодним належним на допустимим доказом в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.  

Враховуючи наведене та керуючись  ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

                                                В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-Колор Україна»(м. Київ, бул. Лепсе, 8, оф. 314, код ЄДРПОУ 30434921) на користь Державного бюджету України суму основної заборгованості по орендній платі в розмірі 14 066 (чотирнадцять тисяч шістдесят шість) грн. 43 коп., 1 074 (одну тисячу сімдесят чотири) грн. 12 коп. пені,  перерахувавши їх за наступними реквізитами: одержувач –ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача –ГУ ДКУ в м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080200, назва –плата за оренду майна бюджетних установ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-Колор Україна»(м. Київ, бул. Лепсе, 8, оф. 314, код ЄДРПОУ 30434921) в доход Державного бюджету України 163 (сто шістдесят три) грн. 65 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

                                               В.В.Сівакова

Рішення підписано 20.10.2011.